– Ні, мамо, я не повернуся!– Але, чому? За що ти так з нами? Я ж люблю тебе!
За місяць знову почалося… – Алло? – Ірочко, – голос у Галини Іванівни тремтів, – нам погано тут без тебе.
Читати далі
— Кажу, знайдеш іншого, які твої роки. Он, Мишко Савченко досі у мене про тебе питає. А він ще зі школи в тебе закоханий був, видно. І не одружений досі. До речі, зарплата у нього більша, ніж у твого Гриші, та й…
— Ой, ну що ти плачеш… Чому, питається? Ну не може чоловік мати дітей, іншого знайдеш, які твої роки… —
Читати далі
Тетяна Павлівна приїхала в гості до сина та невістки, на сімейне свято. Жінка постукала у двері. – О, Тетяна Павлівна. Доброго вечора, – з усмішкою зустріла її Оля. – Проходьте, будь ласка. У нас все майже готово – Доброго вечора… – привіталася Тетяна, і пройшла у квартиру. Свекруха встигла помітити, що невістка напружена. – Можливо тобі, потрібна якась допомога? – любʼязно запропонувала вона. – Ні, у мене вже все готово. Стіл накритий. Ви краще проходьте у кімнату, – усміхнулася невістка. Тетяна Павлівна кивнула на знак згоди, відкрила двері у кімнату, де був накритий святковий стіл, і… ахнула від побаченого.
Тетяна Павлівна приїхала в гості до сина та невістки, на сімейне свято. Жінка постукала у двері. – О, Тетяна Павлівна.
Читати далі
Ірина та Софія знали одна одну з малечку. Разом ходили до школи, сиділи за однією партою, бігали босоніж по літніх калюжах. Усе в їхньому житті було спільним: перші зошити, таємниці про закоханих хлопців, мрії про майбутнє.
Ірина та Софія знали одна одну з малечку. Разом ходили до школи, сиділи за однією партою, бігали босоніж по літніх
Читати далі
Катя приїхала у рідне село. Вона не була в своїй хаті давно. На подвірʼї були зарості, хата наче аж похилилася від часу. Катя дістала з кишені ключа, але він чогось не підійшов. – Може це й на краще, – подумала жінка. Вона тихо обійшла довкола будинку. – Агов, а хто це там ходить?! – раптом почувся голос. – Що вам треба?! – Я хазяйка цього будинку! – гукнула Катя. – Збираюся продавати землю, от приїхала все оглянути… Старий дід, який гукав її, якось одразу знітився, опустив голову і пішов кудись вглиб двору. Катя не розуміла, що відбувається.
Катя приїхала у рідне село. Вона не була в своїй хаті давно. На подвірʼї були зарості, хата наче аж похилилася
Читати далі
— Добрий день, господине, ну нарешті! А я ваш новий сусід, Григорій… Матуся моя восени спочила, хата стара, та й не було мені в ній щастя. Дружина пішла, дітей не нажили, ну я її і продав сусідові, він зі старшим сином будуватися надумав. А я вирішив міським стати, почати своє життя спочатку.
Квартира після того, як Ніна Михайлівна відійшла у вічність, стояла кілька років порожньою. Надія вже звикла, що вона єдина господиня
Читати далі
Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він все одно почув… – Ну що ти, Василинко моя, не плач, знаєш, як я тебе люблю, – казав Степан. – Я тебе ніколи не покину і прибери ці думки з голови. Багато хто живе без дітей, ну на крайній випадок візьмемо з дитячого будинку. Не в дітях щастя. Головне – ми любимо один одного. Він приніс склянку води і заспокоїв дружину. Наче Василина затихла, а може заснула. Але Степан не міг заснути. Правда, яку він приховував від дружини, могла зачепити її…
Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він
Читати далі
«Зазвичай виходить менше, а цього місяця, разом з авансом, вийшло більше тридцяти. Ще начальник дві тисяч премії виписав.
Сьогодні на картку переказали зарплату, сімнадцять тисяч. Анна йшла додому в гарному настрої: «Зазвичай виходить менше, а цього місяця, разом
Читати далі
Дід мій хорошою людиною був, доброю… І Степан такий самий. Кульгавий він був, з дитинства, але ніколи нікого в житті не образив. І пішов засвіти, рятуючи дівчинку. На неї мчала вантажівка, він побачив, відкинув її вбік, а сам… — Стривайте, а він випадково років тридцять п’ять тому не був у радгоспі, тут недалеко?
Баба Ганна випила кислого молока, помолилася і зібралася спати. Коліна сьогодні боліли сильніше, ніж зазвичай. Розтирання на спирту не допомагало,
Читати далі
– А де ти думала ночувати, коли сюди їхала? – Катя навіть не намагалася бути м’якою. – Ти мені зателефонувала за десять хвилин до прибуття. Я не готель. Я навіть не була вдома, між іншим.
– У тебе ж вільна кімната, Катю, що тобі варто? Ну, переночує вона, вранці й поїде. Катя стояла біля хвіртки,
Читати далі