– Ти що несеш? – Тобі хто взагалі право голосу дав? – Зірвався Кирило на дружино прямо при гостях
– Ти що взагалі несеш? – голос Кирила зірвався на крик, розлітаючись невеликою вітальнею. – Тобі хто взагалі право голосу
Читати далі
Заміж Олена вийшла рано. Нагулятися не встигла, а потім до неї прийшло усвідомлення, що можна надолужувати втрачене. Та й не міг її Андрійко-розумник, який по вуха засів у своїй науці, гідно поводитися з нею, тобто, як з королевою. От і шукала Олена шанувальників на боці…
Олена поверталася додому від коханця. Жінка глянула на годинник. – Ого, скоро північ! – подумала вона. – Мій Андрійко давно
Читати далі
Як корисно іноді опинитися у потрібний час у потрібному місці…
У п’ятницю перед обідом у бухгалтерію зайшла усміхнена Римма Олексіївна. – Дівчатка, все – наказ підписаний, з понеділка я на
Читати далі
-Та моя ж ти кровиночка, таку вагу на собі несла! Ну спасибі, спасибі тобі, моя золота! Тепер хоч ситі будемо, поїмо хоч нормально, от спасибі тобі!
– Ой, Світланко, приїхала! Та моя ж ти хороша, онучко моя мила! Як добре, що не забуваєш мене, провідати заїжджаєш.
Читати далі
Галинка зʼявилася в січні — крихітна, з величезними очима і копицею темного волосся. Максим з’явився лише на виписку, приніс букет гвоздик і пакет з дитячими речами.
— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління
Читати далі
Ольга Валентинівна просто світилася вся, коли молодша приїжджала, і не забувала з собою їй цілі сумки продуктів збирати – все своє, свіже, не те що в місті! Сестри давно вже практично не спілкувалися. Про що їм говорити? Про щеплення корів? Чи про дебет із кредитом?
– А чого приїжджала? Просто привітатись? – Наталка обвела поглядом кухню – жодних пакетів там із продуктами, чи ще чогось
Читати далі
Та ще й молоді на дачах з’являються часто. Мало що може статися у старих? А руки молоді завжди стануть у нагоді.
Роман поїхав у село до своєї бабусі Валі. Заодно він привіз продукти з міста місцевим стареньким. У бабусі Роман поголився,
Читати далі
– Місяць! Ми місяць, як одружені були, і я вже тоді просила винайняти квартиру. А ти все: “Тут затишно, мама готує, навіщо платити за оренду”.
– Я втомилася! Чуєш, Антоне? Я більше не можу так жити! Ганна стояла посеред кухні у футболці з чужим логотипом
Читати далі
– Поїдеш зі мною? – запитав свою кохану Артем. – Я хочу відкривати бізнес у іншому місті. Віолетта радісно закивала головою. У її голові вже роїлися грандіозні плани на життя. Але реальність виявилася, не такою як мріялося… Артем виявився ніяким бізнесменом. Він набрав купу боргів, які погасили його батьки. Грошей не було. Артем же ж за звичкою витрачав гроші легковажно, постійно змінював роботу, став гульбанити… Через три роки після переїзду Віолетта зрозуміла, що зробила помилку. Після чергової сварки, вона поїхала до батьків… Якось біля Віолетти зупинився сріблястий джип. З нього вийшов гарний і приємно пахнучий чоловік. Віолетта придивилася хто то й остовпіла
Віолетта застигла біля вікна, спостерігаючи, як на паркуванні Олег дбайливо поправляє шалик своїй дружині. Олена розсміялася у відповідь на щось,
Читати далі
У мого батька все життя, аж до позаминулого року, теж був “Ланос”. Він чимало часу проводив і під капотом, і під машиною, та й мене змалку привчав до цього. Потім я закінчив школу, інститут і пішов працювати в телекомунікації, але в машинах, особливо в таких простих, розбиратися не розучився.
Марина Юріївна була нашою начальницею. Моєю, зокрема. Завжди бездоганно вдягнена, з легким, ненав’язливим, але стійким ароматом дорогих парфумів. Строга, дуже
Читати далі