Діма стояв посеред розгрому. На підлозі валялися уламки тарілки, мабуть, тієї самої, яку він жбурнув у пошуках свого дорогоцінного кухля. Двадцять п’ять років, метр вісімдесят зросту, широкі плечі. А поводиться як примхлива трирічка.
Марина прокинулася від гуркоту. Знову. Знов щось летіло, билося, розбивалося. Годинник показував половину сьомої ранку. Неділя, ось такий вихідний. Єдиний
Читати далі