– Вибач мені! Вибач, дочко! Здається, я весь ліс під сокиру пустив… Одні тріски залишилися… А хотів же помирити вас…
– Не буду я з нею жити, тату! Не примусиш! Ви з мамою мене вмовили на цей шлюб, а тепер
Читати далі
Без категорії
Люда познайомилася з Таїсією Ігорівною в поїзді. Вони подружилися, почали спілкуватися. Мінімум раз на тиждень Люда намагалася приходити до Таїсії Ігорівни і обов’язково не з порожніми руками. То до чаю щось принесе, то цікавий журнал, то просто букетик квітів! Старенька все приймала з вдячністю і намагалася пригостити гостю. Якось Люда попередила, що наступного тижня не прийде, бо знову їде у відрядження. – Я чекатиму, Людочко, – сказала Таїсія. – Знаєш, ти найкраще з того, що подарувало мені під кінець моє життя! Поки Люди не було, жінка гуляла в парку. А одного дня у неї там сталася незвичайна зустріч
З Таїсією Ігорівною Люда познайомилася у поїзді. Вони їхали в одному купе, вона поверталася з відрядження, а ця літня жінка,
Читати далі
– Я більше не буду тобі нав’язуватись! – заявив Олені її коханий Кирило. – Не хочеш серйозних стосунків, так і буде. Всього найкращого… І несподівано для Олени Кирило перестав відповідати на повідомлення. Навіть по-дружньому, як раніше. Він навіть не відреагував, коли вона написала, що їй потрібна допомога. Раніше це спрацьовувало миттєво! Олена намагалася не згадувати і не думати про Кирила. В неї це непогано виходило, поки вони з сином не зустріли його в торговому центрі. – Мамо, дивися, – побачив його першим син. – Дядько Кирило! Олена придивилася з ким її коханий і побіліла від побаченого
– Олена я приїду сьогодні? – Не треба. Побачимося в інший день. – Чому?! – ахнув Кирило. Він як хлопчик
Читати далі
Люба давно розлучилася з Ігорем. Вони з донькою Поліною і її братиком жили окремо. – Мамо, бабуся сказала, що в тата Ігоря для мене подарунок кращий, аніж телефон! – якось сказала Поліна. – Треба вийти через десять хвилин до під’їзду і ми все побачимо. Як думаєш, що це може бути? Люба не знала, що це. Ігор був скупим, ще й заборгував багато за аліменти. Невже він вирішив Поліну хоч на повноліття чимось порадувати? Вони всі вийшли з будинку і здивувалися від побаченого
Як же швидко летить час, начебто ще нещодавно донька була маленька! Люба дивилася на Поліну, і серце її сповнювалося гордістю.
Читати далі
Не думала Ольга, що після року шлюбу їй доведеться розлучатися з чоловіком. А причиною стало звичайне квартирне питання.
Не встиг Артем повернутись додому з роботи, як одразу ж почав сипати претензіями на Ольгу: – Як ти могла так
Читати далі
Я викинула всі речі невістки та сина, поки вони були у відпустці. Давно чекала моменту, аби прогнати цих дармоїдів. Шкодую, що місяцями їх годувала та утримувала!
Восени єдиний син Мирон одружився та привів невістку у нашу родину. Ми з чоловіком живемо за містом у будинку, маємо
Читати далі
У під’їзді Марійки оселився новий мешканець. Вранці вони зустрічалися біля під’їзду. Кожен їхав на роботу. Якщо зустрічалися в супермаркеті, то сусід Марійку впізнавав, вітався кивком, дивився доброзичливо. Але далі цього справа не рухалася… Марійка бентежилася від його доброзичливого погляду і забувала, що сказати. Якось дівчина вийшла з під’їзду трохи раніше. Ішов дощ. Марійка раптом майже наскочила на сусіда, який галантно розкрив над нею свою парасольку. – Доброго ранку, Марійко, – сказав він. – Здрастуйте, – розгублено відповіла та. – Ми знайомі? – А хіба ні? – запитав той. – Мене звуть Вадим. – Дуже приємно, – усміхнулася Марійка і тут сталося несподіване
У девʼятому класі Марійка закохалася. Вона знала, звісно, що кохання може принести багато переживань. Але й подумати не могла, що
Читати далі
– Мариночко, доню, допоможи мені розібрати речі в шафі! – почувся з кухні голос Ніни Петрівни. – Я там такий безлад розвела! Марина посміхнулася. У свої шістдесят вісім її мати залишалася все такою ж енергійною жінкою, яка не могла сидіти без діла. – Зараз, мамо! – гукнула вона. Підійшовши до шафи, Марина почала перебирати папери. Раптом вона побачила якийсь конверт. – Мамо, а що це за конверт?! – гукнула Марина, але у відповідь почула тільки дзвін посуду. Знизавши плечима, вона дістала конверт. На ньому, батьковим почерком, було написано: «Моїй родині. Відкрити після того, як мене не стане…» Марина відкрила листа, прочитала перші рядки й застигла
Осіннє сонце повільно хилилося до заходу. Марина стояла біля вікна батьківського будинку, спостерігаючи, як вітер грається листям у дворі. Звичний
Читати далі
Майже 5 років я вже не спілкуюсь зі своїм братом. Колись він дуже образив мене, через що ми досі не бачилися та зі святами не вітаємо один одного.
Я завжди допомагала своїй сім’ї. Після навчання я одразу отримала гарну роботу, тому питання грошей для мене ніколи не було
Читати далі
– Не поїде моя донька до свекрів на канікули! Нехай навіть не мріють! – Такі претензії висунили мені батьки чоловіка
Посварилась я з чоловіком страшенно, а все через свекрів. Річ у тім, ми вже давно живемо у Києві. Тут і
Читати далі