Віра смажила котлети, коли на кухню зайшов чоловік. – Віро, треба поговорити, – рішуче заявив Ігор. – Говори, – кинула жінка. – Може, сядеш, нормально вислухаєш? – у голосі Ігоря пролунало нетерпіння. – Мені ніколи, потрібно за котлетами дивитися, – відповіла дружина. – Що ти хотів мені сказати? – Я…, – Ігор запнувся, ледве підбираючи слова. – Я зустрів іншу жінку… Я йду від тебе!

Віра смажила котлети, коли на кухню зайшов чоловік. – Віро, треба поговорити, – рішуче заявив Ігор. – Говори, – кинула

Читати далі

Раїса Вікторівна зайшла в гості до доньки. – Катю, я до вас! – вигукнула вона, коли зайшла в коридор. – Ой, мамо, а ми на тебе не чекали, – в коридорі з’явилася донька. Раптом, Раїса Вікторівна помітила в коридорі якісь сумки. – Ви що, кудись їдете? – здивувалася жінка. – Так, хочемо відпочити за містом, – невпевнено відповіла Катя. – А чому мене не попередили? – запитала Раїса Вікторівна. – Забули… Мамо, до речі, я хотіла у тебе дещо попросити, – якось підозріло почала Катя. – Що попросити? – не зрозуміла Раїса Вікторівна, але жінка навіть уявити не могла, яке «прохання» висловить їй донька.

Раїса Вікторівна зайшла в гості до доньки. – Катю, я до вас! – вигукнула вона, коли зайшла в коридор. –

Читати далі

– Боже мій… Настав час повертатися в нормальне життя! Цей чорний костюм пора знімати, і взагалі привести себе в порядок. Волосся відросло, пора б у перукарню сходити… – Мамо, ти зразу помолодшала років на десять! Давно я тебе такою не бачила, я дуже рада!

Олена йшла з роботи додому. Підійшовши до будинку, жінка раптом побачила машину свого чоловіка Олексія. – Цікаво, і чого це

Читати далі

Тетяна потрапила в лікарню. Її чоловік Андрій не приїжджав і не дзвонив. Він тільки надсилав короткі повідомлення про свою зайнятість, і дізнавався про те, коли її випишуть. – Може, хоч у день виписки приїде? – думала Тетяна. Але він не з’явився. Довелося замовити таксі й попросити свою давню знайому про допомогу. Тетяна добралася до квартири. Плюсом був перший поверх.

Тетяна потрапила в лікарню. Її чоловік Андрій не приїжджав і не дзвонив. Він тільки надсилав короткі повідомлення про свою зайнятість,

Читати далі

Тетяна готувала вечерю, коли на кухню влетів її чоловік. – Як це розуміти?! – вигукнув Денис, розмахуючи, якимись паперами перед обличчям дружини. – Ти про що? – здивувалася Таня. – Я шукав свій паспорт, і випадково натрапив на ось це! – чоловік поклав папери на стіл. – Як тобі вдалося провернути таке?! – Що провернути? Я тебе не розумію, коханий, – щиро дивувалася Таня. – Не розумієш? Та ти сама подивися на це, – чоловік схопив зі столу папери, і передав їх дружині. Таня взяла їх, переглянула і ахнула від побаченого

Тетяна готувала вечерю, коли на кухню влетів її чоловік. – Як це розуміти?! – вигукнув Денис, розмахуючи, якимись паперами перед

Читати далі

Олена продала свою хату в селі та й поїхала жити у місто до внука Тимка. Дорога була неблизькою. Олена взяла таксі до гуртожитку, де жив онук. Її аж заколисало в машині. Вона мало не задрімала, але таксист сказав: – Приїхали. – Дякую, ось тобі, – Олена простягла йому гроші. – Почекайте, давайте я з вами схожу, мало що… – сказав старенькій таксист. – Переконаюся, що все нормально. От вручу вас онукові, і все! Завідувачка гуртожитку запитала Олену: – Стривайте, а ви до кого? – А я до онука, до Тимка, тут він живе, – сказала бабуся. Завідувачка насупила брови: – А ви його бабуся? Хіба ви жива?! – Тобто як жива? Звичайно, дочко! – здивовано казала бабуся, – Олена нічого не розуміла.

Олена продала свою хату в селі та й поїхала жити у місто до внука Тимка. Дорога була неблизькою. Олена взяла

Читати далі

Свекруха Марія жила в селі, у старій хаті з городом і садом. Вона була проста, трудяща жінка, яка все життя працювала на землі. Її руки були потріскані від праці, а обличчя вкрите зморшками. Вона не знала, що таке «шопінг» чи «відпустка на морі», зате знала, як виростити добрий урожай і як нагодувати дитину з любов’ю.

Оксана працювала бухгалтеркою в приватній фірмі. Робота вимагала повної віддачі: постійні звіти, перевірки, дзвінки, наради. Вона звикла до міського ритму,

Читати далі

– Я телефон забув, де він? – Ось лежить, на столику, – відповіла Ліда, намагаючись говорити спокійно. – Закрутився зовсім з цією роботою… . Сьогодні ось знову захід, повернуся пізно. Тобі нічого не потрібно, Ліда? – Потрібно. Я тут подумала і вирішила, що мені потрібна квартира

Ліда вийшла з душу, сіла на диван і помітила телефон чоловіка на журнальному столику. Пішов на роботу, а телефон забув.

Читати далі