– Отже, квадратні метри тобі виявилися дорожчими за сім’ю? Гаразд, сиди одна у своїх хоромах і читай книжки
– Оксано, ти не проти, якщо за тиждень до нас приїде моя мама? Вона каже, що хоче подивитися на нашу
Читати далі
– Я вірю у свою власну силу. А кохання – це добре, але тільки в межах розумного
Антон раптом зрозумів, що жити з нелюбою жінкою набагато простіше, ніж з тією, до якої відчуваєш почуття. Він згадував своє
Читати далі
Віра була вдома сама. Її чоловік Степан поїхав на роботу. Вона вимила посуд і взялася готувати печеню. Віра вже начистила картоплі, як раптом побачила, що в неї немає цибулі! Віра подзвонила чоловікові, щоб купив по дорозі, але той не відповів. – Дивно, – подумала Віра. – Може дуже зайнятий… Пройшла вже година, а чоловік так і не передзвонив. – Щось Степан не дивиться на телефон? – здивувалась Віра. – Подзвонити ще раз, чи що? Вона взяла слухавку, як раптом телефон сам задзвонив у руках! Номер був невідомий. Віра взяла слухавку і аж присіла від почутого
Минуло всього лиш п’ять років від того чорного дня, коли Вірі повідомили, що не стало її чоловіка Степана. Віра ніби
Читати далі
Світлана святкувала ювілей. Їй виповнилось аж пʼятдесят пʼять років. На роботі їй подарували гарний букет квітів і… Відправили на пенсію! Світлана з сумом написала заяву і поїхала відпочивати. Вона повільно йшла стежкою, як раптом почула позаду чиїсь кроки. Вона обернулася. Несподівано перед нею зʼявився якийсь чоловік. – Здрастуйте, – привітався незнайомець. – Доброго дня, – відповіла Світлана. Вона глянула на чоловіка й оторопіла
Світлана Миколаївна повільно йшла стежкою. День був напрочуд гарний. Пригрівало березневе сонечко. Світлана підставила обличчя промінчикам і задумалась… …Все життя
Читати далі
— Так, доню, ти все правильно зрозуміла. Квартира моя, і я вирішую, хто в ній житиме. У твого брата сім’я на підході, їм потрібно більше місця. А ти можеш повернутися сюди, до мене. Ми з тобою завжди ладнали, — відповіла мама, не відводячи погляду, ніби це була найзвичайніша розмова за чаєм.
— Мамо, ти серйозно? Ти хочеш, щоб я виїхала з цієї квартири, яку я сама відремонтувала, вклавши всі свої заощадження?
Читати далі
– Марічко, приїдьте, якщо можете. Мама щось занедужала, лежить, а я тут сама з нею, в мене мала дитина на руках, ти ж сама знаєш.
Вже 10 років у шлюбі, а дітей немає, – Марія через це не раз плакала у подушку. Вони з чоловіком
Читати далі
– Дякую вам велике. Я вивчуся й обов’язково повернуся, – пообіцяла Люся.– Не загадуй, дівчинко. Може, знайдеш там своє щастя, одружишся. Бережи себе, – Лідія Вікторівна обійняла улюблену ученицю.
– Дівчинка! – сказала акушерка і підійняла дитину вище, щоб Люся могла побачити. – Красуня! Вся у маму. Змучена Люся
Читати далі
А у вересні ситуація повторилася. Знову довелося дзвонити сестрі, сваритися, вимагати, щоб або ключі дочці не давала, або виховувала її якось, або сама після Дарининих гульок їздила прибирати.
— Тільки-но я заїкнулася, що дачу треба продавати, почалося: її ж наші батьки будували, ми домовлялися. Так, домовлялися, тільки де
Читати далі
Попрошу – на вихід. Усе, вечір зустрічей і спогадів закінчено. Уперед, до молодиці
– Так… Не зрозуміла… А що в мене з дверима? Зсередини чи що, зачинені? – дивувалася Ольга, намагаючись вставити ключ
Читати далі
– Заїдь до мене, зібрала тут дещо. Оленці знадобиться зараз у декреті.– Добре, заскочу до вечора, – пообіцяв Сергій.
Олена з Сергієм чекали на дитину і потихеньку збирали для малюка всі речі. У багатьох їхніх друзів та знайомих діти
Читати далі