– Дивно, – сказала Ліза, укладаючи рум’яний яблучний пиріг у пакет, – чому ніхто не купив такий гарний і смачний пиріжок. Не залишати ж тебе тут на самоті, це дуже сумно, коли ти залишаєшся один. Вона поклала пакет із яблучним пирогом у сумку, залишила грошики біля каси і вийшла на вулицю. Біля дверей сидів собака. Він уже другий тиждень приходить до пекарні й чекає на Лізу. Собачка невеликий, звичайний дворняжка. Тоді, два тижні тому, Ліза побачила його вперше і пригостила булкою.
Уранці Ліза випадково розбила чашку… – Ну, нехай буде на щастя, – сказала мама, замітаючи уламки. – Мамо, а що
Читати далі