Без категорії 

Гнат Клавдії Семенівні не подобався. Занадто непримітний, худий, як жердина, і слова толком зв’язати не може. – Господи, – бурчала вона, – ну що за вигляд? Чи здоровий він узагалі? І як із Варенькою обходитиметься – одному Богу відомо. Варенька-то в мене краса – хоч на виставку ставте, а цей… Старша, Уляна, хоч із першим чоловіком не склалося, хоч із другим, але ті були ставні! А цей… Ех… Примиритися з вибором доньки Клавдія не могла, але серцю не накажеш.

admin

Клавдія Семенівна не раз хитала головою, звертаючись до молодшої доньки Варвари: – Справа твоя, звісно, але цей Гнат мені не

Читати далі
Без категорії 

– Я трохи соромлюся твоєї матері, – раптом сказала нареченому Марина. – Давай на весіллі її не буде? Скажемо, що вона заслабла? Га, Льоню?! Гості зрозуміють… – Як це заслабла? – здивувався юнак. – Ну як, так як усі можуть занедужати! – сказала Марина. – Ні, не щось серйозне, а так, температура може… – Марино, ти чого? – все дивувався Леонід. – Зрозумій мене правильно, там зберуться такі гості, – сказала наречена. – І тут твоя мама… – А що не так?! – запитав Леонід. Марина мʼялася, крутила серветку в руках і ніяк не могла сказати те, що хотіла. Леонід не розумів, що відбувається

admin

– Я трохи соромлюся твоєї матері, давай, на весіллі її не буде, га? – сказала Марина. – Давай скажемо, що твоя

Читати далі
Без категорії 

– Дивно, – сказала Ліза, укладаючи рум’яний яблучний пиріг у пакет, – чому ніхто не купив такий гарний і смачний пиріжок. Не залишати ж тебе тут на самоті, це дуже сумно, коли ти залишаєшся один. Вона поклала пакет із яблучним пирогом у сумку, залишила грошики біля каси і вийшла на вулицю. Біля дверей сидів собака. Він уже другий тиждень приходить до пекарні й чекає на Лізу. Собачка невеликий, звичайний дворняжка. Тоді, два тижні тому, Ліза побачила його вперше і пригостила булкою.

admin

Уранці Ліза випадково розбила чашку… – Ну, нехай буде на щастя, – сказала мама, замітаючи уламки. – Мамо, а що

Читати далі
Без категорії 

– Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого

admin

– Знаєш, чесно кажучи, я здивований, що ти зробив Карині пропозицію! – сказав другу Павло. У клубі було дуже шумно,

Читати далі
Без категорії 

В суботу зранку чоловік кудись поїхав, сказав, що у справах, а я сіла в автобус, і сама на ринок подалася. Якби я лише знала, чим мені обернеться та поїздка. І ось в суботу ходжу я по ринку, вибираю ту розсаду, бачу, мій чоловік поміж ряди ходить з якоюсь миловидною жіночкою, значно молодшою від нього, і дівчинкою, років 14-15. Поки я ще думала, що би це могло означати, одна фраза дитини “тату, глянь сюди…” вмить все розставила по своїх місцях. У мого чоловіка є інша жінка, і у них є спільна дитина

admin

– Навіщо тобі та розсада? Ти ж з Італії приїхала, гроші у нас є, тож ми собі все купимо, –

Читати далі
Без категорії 

Зоя з мамою приїхали в гості до дідуся та бабусі. У них Зоя була вперше в житті. Вони піднялися на поверх. Раптом двері в квартиру відкрилися і Зоя побачила високу строгу жінку. Мама взяла валізу і зайшла в квартиру. Зоя зайшла слідом. Вона вже здогадалася, що двері відкрила її бабуся… – Ну чого стоїш? – сказала бабуся не дуже привітно. – Проходь у кімнату. Зоя не ворухнулася. З кімнати вийшов високий сивий чоловік. – Це твій дідусь Іван, – сказала мама Зої. – Ось тут її речі, тут іграшки… – це вже звернулася вона до бабусі. – Розберемося, – сухо відповіла старенька. І тут раптом Зоя все зрозуміла!

admin

Зоя з мамою приїхали в гості до дідуся та бабусі. У них Зоя була вперше в житті. Вони піднялися на

Читати далі
Без категорії 

Петро виховував своїх дітей з такою ніжністю, що всі сусідки, які допомагали чим могли, не раз казали: «Та він кращий, ніж дехто з нас, жінок!». Робота у полі, худоба, город, школа – усе лягло на його плечі. Але діти ніколи не відчували браку любові. Після тяжкого дня він сідав увечері біля грубки й читав уголос казки. Або просто розповідав: – От був у мене батько. Твій дід Василь. Він умів слухати, хоч і говорив мало. А головне – руки його були як кора дерев: шершаві, але справжні. І я хоч трохи на нього схожий

admin

– Оце молодець, аж не віриться, що таке буває – хвалили люди Петра. У селі Петра Савчука знали всі. Його

Читати далі
Без категорії 

Обіцяли спальне місце, та їжу. Спальне місце я побачила. І навіть стало страшно: чим би матір годували? Ворогу б у коморі не постелила! Ще й на дитячій розкладачці

admin

Ні, в коморі розкладачка не зберігалася. Вона стояла там у розкладеному вигляді, й гостинно чекала на мене. Клітка, два на

Читати далі
Без категорії 

Так Костя і опинився в дитячому будинку. Родичі в нього, звісно, були, але чомусь ніхто з них не поспішав його прихистити

admin

Костик сидів в інвалідному візку й дивився крізь запилене скло на вулицю. Йому не пощастило: вікно лікарняної палати виходило у

Читати далі
Без категорії 

Катя прокинулася від дзвінка будильника. Швидко привела себе в порядок, вийшла на кухню, і взялася готувати сніданок. Відкрила холодильник. – Так… Не густо…Доведеться в магазин йти, – сказала сама до себе жінка. Вдягла джинси, футболку, закрутила гульку на голові, без макіяжу, вийшла із квартири. На сходовому майданчику стояла дівчина. – Катя? Привіт. Ніяк не наважуся натиснути на кнопку дзвінка… Я Юля…, – розгублено сказала гостя. – Вибачте, ми знайомі? – здивувалася Катя. Але Катерина навіть уявити не могла, навіщо прийшла ця дівчина.

admin

Катя прокинулася від дзвінка будильника. Швидко привела себе в порядок, вийшла на кухню, і взялася готувати сніданок. Відкрила холодильник. –

Читати далі