– Ти дивись там – не їдь у саму гущу. Комарі покусають, – буркотів дід, але в очах його світилася усмішка
– Степане, де гроші? Ти ж пенсію отримав, поштарка казала, що все тобі в руки віддала? – Марія не могла
Читати далі
Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
Марина з Євгеном навчалися у школі з першого класу. Євген завжди був розумним красенем. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з
Читати далі
– Це Ігор, тепер я надихаю на подвиги його, – пояснила Софія. – Знаєш, виявляється, я теж можу бути музою, просто потрібна правильна людина. Упевнена, ти теж знайдеш другу половинку
– Я знайшов причину моїх проблем, це ти, – заявив чоловік. – Ти тягнеш мене на дно, заважаєш розвиватися, без
Читати далі
Маргарита Михайлівна тихо увійшла до кімнати дочки. – Дочко, нам потрібно поговорити, – одразу сказала вона. – Так, мамо, я тебе слухаю. Щось сталося? Ти занедужала? Чи тато? – захвилювалася Оля. – Ні, нічого не сталося. Але я просто хотіла тебе попередити. Тебе першу. Я хочу подати на розлучення, – раптом сказала мама. – Мамо, ви посварилися? Тато тобі зраджує, – Оля не розуміла, що відбувається. – Ні, не зраджує, – тихо сказала Маргарита. – Тоді що сталося? Поясни? – Оля дивилася на матір. І Маргарита все розповіла своїй донці. Ольга вислухала її і застигла від почутого
Маргарита Михайлівна тихо увійшла до кімнати дочки. -Дочко, нам потрібно поговорити. -Так, мамо, я тебе слухаю. Щось сталося? Ти занедужала?
Читати далі
Два роки тому в Марії Матвіївни згорів будинок, один фундамент залишився. Крім хати згоріло все – сарай із курником і курками, невеличка тепличка. У цей час вона була на базарі і торгувала огірочками та помідорчиками зі свого городу. Чи то проводка замкнула, чи то якийсь електроприлад Марія Матвіївна забула вимкнути, але полум’я розгорілося швидко, завдяки сильному вітру, і бідна жінка приїхала вже на згарище. Земляки ще довго зі здриганням згадували, як вона бігала чорним подвір’ям, вимазана сажею і кричала від горя. Жила вона одна, крім курей ніхто не постраждав, але будинок для неї був основним багатством
Стоячи на балконі, Наталя з жалем дивилася на свою свекруху, яка сиділа в темряві на лавці біля під’їзду: покликати, не
Читати далі
– Борисе, щось переживаю. Відчуваю, що в сина щось не так! Треба зʼїздити, подивитися, – сказала Галина до чоловіка, зібралася і вирушила в дорогу. За кілька годин жінка була в місті, де жив її син Олег та невістка Валя. З вокзалу Галя викликала таксі та поїхала до будинку сина. Поки жінка розраховувалася з таксистом з будинку вийшов Олег з внучками, і пішли у бік садка та школи. А слідом вийшла невістка Валентина! Галина Іванівна глянула на неї, придивилася і аж рота відкрила від несподіванки. – Що в них відбувається? – тільки й вигукнула жінка
– Борисе, щось я дуже переживаю. Відчуваю, що в сина щось не так, він по телефону віджартовується, а мені здається,
Читати далі
Юля зі своїм чоловіком Анатолієм ще спали, як раптом хтось наполегливо постукав у двері. Анатолій, примружуючи очі, взяв з тумбочки свій телефон. – Господи, шоста година ранку, – пробурмотів чоловік. – Та кому там ще не спиться, так рано?! Чоловік махнув рукою і повернувся на другий бік… Постукали знову. Тут уже і Юля теж прокинулася. – Що там сталось? – здивовано запитала дівчина. – Не знаю, – позіхаючи відповів Анатолій. – Мабуть, треба відкрити. Раптом щось сталося… Анатолій швидко накинув халат. Він відкрив двері й очам своїм не повірив! – Я що – ще сплю? – тільки й подумав чоловік
Весілля гуляло, гості веселилися, а молоді поспішали на поїзд. Юля з Анатолієм ледь не запізнилися. І ось, нарешті, вони самі!
Читати далі
Мати все ще сподівається, що встигне заслужити моє прощення! А я вагаюся, мені боляче навіть згадувати минуле
Мати особливо мною ніколи не цікавилася, її більше хвилювала власна зовнішність. Я, при живих і досить забезпечених батьках, зростав, як
Читати далі
Марина поїхала в село провідати свою бабусю Марію Андріївну. Жінка вийшла на зупинці. Бабуся жила недалеко, тож незабаром Марина вже заходила в її хату. Марія Андріївна була не сама. З нею була сусідка – Ірина Василівна. Бабуся, як побачила Марину, то дуже зраділа, почала метушитися, ставити чайник на плиту… Марина ж почала діставати із сумки гостинці, які вона купила в супермаркеті неподалік від своєї роботи… Вона вийняла якусь коробочку в пакеті і простягнула Ірині Василівні. Сусідка відкрила пакет і ахнула від несподіванки
Марина, втомлена після довгого трудового тижня, сиділа біля вікна автобуса і в напівдрімоті дивилася на дерева в снігу. Сьогодні п’ятниця
Читати далі
Сиділи на великій веранді за двома складеними в ряд столами, згадували дитинство, юність, шкільні роки, співали, жартували. — А що, Наталко, ти досі сохнеш за нашим Федькою, зі шкільних років? – жартома запитав Сергій Наталю, коли вони вийшли на ґанок
Федір та Сергій навчалися в одному класі сільської школи. Клас був невеликий, усі дружили. Але після навчання Сергій вступив до
Читати далі