Вільна Україна

– Катю, де моя краватка синя? – крикнув Дмитро зі спальні. Катерина стояла на кухні, помішуючи вівсянку. Сім років заміжжя,

— Іро! Ірино, ти де?! — Сергій увірвався в спальню, ледь не збивши з ніг племінника, який тягнув мокрий рушник

— Якщо чесно, ти повинна купити цю квартиру для Олени, — переконувала молодшу дочку Наталя. — Подумай про неї, подбай!

– Все Мілані! А Даша має в обносках ходити? – кричала свекруха. – Значить так. Якщо це триватиме… Але закінчити

Коли я зайшла в ресторан у махровому халаті кольору молодої моркви й у домашніх капцях із рожевими помпонами, офіціант спершу

Катюша Стародуб, учениця 5-го класу, рано вранці йшла по засніженій сільській дорозі до школи і тихо плакала. Ну чому все

У Галини було дві доньки. Мама завжди вважала, що любить обох однаково, але водночас визнавала, що більше пишається старшою. Старша,

На ліжку голосно хропла жінка. Чоловік морщачись від запахів, смачно вдарив її по м’якому місцю. Вона ойкнула і сіла. Не

Бабу Катерину в селі знали всі, їй уже перевалило за сімдесят. Вона мала двох дітей – сина й дочку, але

– Мамо, а де тато живе тепер? – У чужої тьоті. Бо тато нашого дому не хотів. – А ти його любила? – Любила.