– Тату, так не можна, – каже мені мій двадцятирічний син після того, як дізнався, що я збираюся розлучитися з його матір’ю.
– Тату, так не можна, – каже мені мій двадцятирічний син після того, як дізнався, що я збираюся розлучитися з
Читати далі
Анна мовчала, дозволяючи йому виговоритися. Вона слухала й не впізнавала його. Або, навпаки, вперше по-справжньому чула? Не чоловіка, а чужого владного чоловіка, який звик, що все крутиться навколо нього. — Ти мене чуєш? Я сказав, завтра ви повертаєтесь. Знову пауза. Довга, напружена.
— Мамо, а де моє свідоцтво про народження? Тренер сказав, без нього на змагання не пустять. Голос старшого, майже тринадцятирічного
Читати далі
Світлана ще до заміжжя мріяла бути тільки домогосподаркою і, заробивши пристойну суму грошей до 33 років, кинула все і поставила жирний хрест на своїй майбутній кар’єрі. Вона вирішила жити для себе.
─ А знаєш, люба, мама права. Ти у нас дармоїдка, йди працюй! — гримнув Ілля на адресу здивованої дружини. Причому
Читати далі
Оксана відчула дивний холод у серці. «Хіба ж то справжня подруга? – думала вона. – Чому вона мене відмовляє?»
У селі всі знали: якщо хтось їде на заробітки в Італію, то неодмінно про це заговорять на лавках під хатами.
Читати далі
— Хочеш сказати, це не ти?! — стиснувши зуби, процідив Антон. Він уже майже змирився зі зрадою дружини, але її відверта брехня його розлютила. Чоловік дістав телефон і простягнув його Вірі. — Антоне… — поглянувши на екран, дружина зблідла ще більше. — Ти все неправильно зрозумів…
Паркуючись біля улюбленого кафе на обіді, Антон не міг уявити, чим це закінчиться. Раптом він побачив двох закоханих, які стояли
Читати далі
– Привіт, сестро! Чув, що тобі там від батьків щастя привалило? – весело спитав він. – Будинок відписали. Ну, дивись, не кривди старих. Вони у нас хоч і з характером, але все ж таки батьки. Допомагай їм там. – Звичайно, Дімо, – спокійно відповіла я. – Я їм обов’язково допоможу.
Дзвінок від мами застав мене зненацька, посеред робочого дня, коли я розбирала архівні теки в задушливому цокольному поверсі нашого міського
Читати далі
Олегу тоді було дев’ятнадцять, а маму всі приймали за його старшу сестру. Матуся виглядала приголомшливо, а Олена своїм народженням все їй зіпсувала. І мамині плани, і її фігуру, і здоров’я, загалом — все.
— Я завтра маму привезу, так склалося, вона від нас втомилася, — Олег подзвонив уже ввечері і повністю сплутав усі
Читати далі
— Синку, так у нас немає, напевно, — відповіла Ніна Іванівна, подивившись на дочку. — Є у нас, — Наталка поплескала маму по руці, — не хвилюйся! — Ви мене, прямо, врятували! — Вітя з полегшенням зітхнув. — Ні! — твердо сказала Наталка. — Рятуватися ти сам будеш.
— Вітя, ми з мамою до тебе їдемо! — повідомила Наталка по телефону о третій годині ночі. — Не треба
Читати далі
– Людка зовсім з глузду з’їхала. Озвіріла просто, матері таке пропонувати! І як їй у голову подібне прийшло? Це Федька з панталика її збиває. Працювати не хоче, а вживати-то на щось треба. Ось він і сподобив її на цю брудну справу. – Мамо, ти, головне, не хвилюйся. Поясни мені толком, що Людмила від тебе хоче? – заспокоював матір Микола.
– Миколо, синку, приїжджай швидше! Благаю тебе, рідний мій! Усі справи кидай і приїжджай. Біда в мене! – зателефонувала синові
Читати далі
Марина поїхала в парк, де вони колись гуляли з Кирилом. Тоді все здавалося таким чудовим. Тепер вона бачила лише обман. Вона сиділа на лавці, спостерігаючи за дітьми, що грають. Їхній сміх був таким щирим, таким безтурботним. Марина згадала своє дитинство, коли вона була такою ж щасливою. Коли вона могла говорити все, що думає, без страху бути засудженою.
– Ти що взагалі несеш? – голос Кирила зірвався на крик, розлітаючись невеликою вітальнею. – Тобі хто взагалі право голосу
Читати далі