Так, я в Італії вже два роки скоро буде. Поїхала, щоб забутися, після того, як Степана не стало. В мене там кума працювала багато років, але коли їй прийшлось терміново повертатися в Україну, бо її мама занедужала, я поїхала, як вона каже, на “пригріте місце”.
Мамо, з пам’ятником для тата мусиш трішки почекати, сказав мені син. – Я дружину і дітей за гроші, які ти
Читати далі