— Знаєш, Денисе, я тобі історію розповім. Мені було тридцять, як тобі зараз. Теж вважав — я чоловік, я працюю, решта не моя справа. Дружина просила допомогти — я відмахувався.

— Ні, ви уявляєте? — Денис кинув телефон на стіл так, що чашка з кавою підскочила. — Тепер я ще

Читати далі

— У вас є два варіанти. Перший: Ірина негайно збирає свої речі і йде. Ти йдеш разом з нею, щоб провітрити голову. Куди — вирішуйте самі. Можете піти до твоєї мами, вона буде рада.

— Що значить «ніколи»? — першим отямився Олексій. Його обличчя почервоніло від гніву. — Ти не маєш права ставити мені

Читати далі

— Ну, скажи, Галино, як воно так? — це сват, Петро. — Чотири кімнати у жінки, сама тут живе, а дітей тоді сюди не пустила. Вони ж по орендованих стільки років тулилися!

Після слів свахи стало не по собі. Відчуваю себе винною, хоч і не має в чому. Запросила я сватів у

Читати далі

– Ми так домовилися з бабусею. Переїхати в інше місце не могли, тому що на переїзд просто не було грошей. Брехати дуже недобре, але нам довелося так зробити. Так було краще для всіх

– Ганнусю, я вдома, – покликала Віра, входячи у квартиру. З кімнати вийшла дівчинка років тринадцяти. – Мамо, ти сьогодні

Читати далі

Тамара насмажила курячих котлеток, приготувала картопляне пюре й поставила перед чоловіком тарілку. – Дякую, Тамарочко, дуже смачні котлетки, дуже! – аж прицмокнув Михайло, наминаючи за обидві щоки. Чоловік поїв, відсунув тарілку і якось дивно глянув на дружину. Тамарі аж не по собі стало від його погляду. – Тамаро, я не знаю, як тобі й сказати, – раптом почав Михайло. – Мені здається, що ти й сама вже про все здогадуєшся… Тамара застигла від здивування, не розуміючи що відбувається

Тамара насмажила курячих котлеток, зварила картопляне пюре й поставила перед чоловіком тарілку. – Дякую, Тамарочко, дуже смачні котлетки, дуже! –

Читати далі

Володимир гордо оглянув товаришів. А потім насилу дочекався закінчення робочого дня і з бойовим настроєм поїхав додому.Він готовий був посваритися з Іриною, висловити їй усе, що він думає про її допомогу. Точніше, про відсутність допомоги.

– Сьогодні ж із нею поговорю! Усі нормальні жінки у декреті допомагають своїм чоловікам, а моя сидить без діла, нібито

Читати далі

Ось і рідне місто. Слава спустився з перону, вийшов на привокзальну площу та попрямував до автобусної зупинки. Він не повідомив свою дружину, що приїде сьогодні.

Ось і рідне місто. Слава спустився з перону, вийшов на привокзальну площу та попрямував до автобусної зупинки. Він не повідомив

Читати далі

– Чудові сусіди. Беріть квартиру, не пошкодуєте. Ми б не продавали, та вирішили великий спільний будинок за містом купити

– Мамо, ви перевіряли, хто по сусідству живе, коли квартиру купували? – голос Світлани зрадницьки здригнувся і мати це помітила.

Читати далі

Ніна поїхала в село до батьків. Вона прополола грядки, зайшла в хату, лягла й задрімала. Крізь сон вона чула бурчання матері… – Виросла, матері не може допомогти! – казала та. – Все сама, все сама. Як так? Приїде, поїсть, і шукай вітра в полі. Спати вляглася. Жодної допомоги. Навіщо взагалі їздить?! Потім прийшов батько. У хаті запахло борщем і котлетками. – Буди її, – сказала мати. – Не заслужила, але нехай поїсть, бо ще перестане приїжджати. Треба ще дві грядки прополоти… – Навіщо ти так? – заступився батько. – Вона хороша дівчина. – Хороша тобі, але вона не моя! – раптом сказала мати. – Сам знаєш! Ніна аж прокинулася від почутого.

Ніна поїхала в село до батьків. Вона прополола грядки, зайшла в хату, лягла й задрімала. Крізь сон вона чула бурчання

Читати далі