Увечері вдома Кирило зібрав сімейну раду. Іра сиділа з кам’яним обличчям. Тимофій занурився в телефон. — У мене є дочка. Від іншої жінки. Їй сім років. — Що?! Ти мені зраджував?! — Вісім років тому. Коли ми розходилися. — Ми не розходилися! Ти втік до якоїсь …

— У тебе є дочка. Їй сім років. Кирило ледь не випустив телефон з рук. Голос Тані — після восьми

Читати далі

Наталя робила манікюр, як раптом подзвонив її чоловік Павло. – Давай, додому, швидко! – сказав він. – Ти залишила і мене, і нашого сина. – Добре, я зараз закінчу, – Наталка була спокійною. Можливо, вона одразу скочила б з місця, якби не знала свого чоловіка. Їй зробили манікюр тільки на одній руці, а друга залишилася не покритою лаком. Майстриня запитливо подивилася на неї, чекаючи на вердикт. – Давайте ми зробимо на цій руці просто однотонне покриття і пошвидше. Без дизайну. Мені треба якнайшвидше додому, – сказала Наталя. – Так, добре. Ще хвилин десять. Я швидше постараюся… Але вона не встигла нічого доробити – двері салону різко відчинилися…

Наталя робила манікюр, як раптом подзвонив її чоловік Павло. – Давай, додому, швидко! – сказав він. – Ти залишила і

Читати далі

Марина дивилася на Гришу і нічого не розуміла. Навіщо він це каже? Чого це він? Ці три тижні були найщасливішими у житті Марини. Вона була впевнена, що і Гриша так само щасливий з нею.

– Марино, я більше не зможу з тобою зустрічатися. Ти дівчина класна, симпатична, знайдеш собі іншого хлопця. Гаразд? Тільки не

Читати далі

– Мамо, це не сватання, це знайомство. Ми вже давно з Андрієм зустрічаємось, я часто буваю у батьків Андрія. А ось вас ніхто не бачив, тож і треба було організувати зустріч.

– Така серйозна справа, а ми на орендованій квартирі, ну чому б до нас не приїхати! Сватають тебе, Уляно, –

Читати далі

В Олега був день народження. Його дружина Ліза пішла на кухню, зробила собі канапок і каву, і знову повернулася в кімнату. Олег замовив готову їжу. Ліза спостерігала, як приїхала доставка. Потім почали збиратися й гості… Нарешті, коли вже всі сиділи за святковим столом, Ліза під оплески присутніх, вручила чоловікові подарунок. Це був великий пухкенький конверт. Ліза знала звичку Олега одразу зазирати в конверти, тож очікувала, що той відкриє його тут же при всіх… – Ось це справжня дружина! – загомоніли гості. – Скільки там? Олег відкрив конверта й оторопів від побаченого. Його очі забігали, руки затремтіли, а слова зникли…

В Олега був день народження. Його дружина Ліза пішла на кухню, зробила собі канапок і каву, і знову повернулася в

Читати далі

Ігор повернувся додому з роботи. – Кохана! Я вдома, – вигукнув він з коридору до дружини. Але Катя, не вийшла, як завжди, зустрічати чоловіка. Ігор зайшов на кухню, але дружини там не було. Потім зайшов у спальню. – Катя? Що ти робиш? – здивувався він, побачивши, як дружина складає його валізи. – Роблю тобі подарунок! – незворушно відповіла жінка. – Який ще подарунок? – запитав Ігор. – Свободу! Я дарую тобі свободу! – тихо відповіла Катя. – Кохана, що ти собі вже вигадала? – Ігор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається.

Ігор повернувся додому з роботи. – Кохана! Я вдома, – вигукнув він з коридору до дружини. Але Катя, не вийшла,

Читати далі

– Людо! Людо! Ти приїхала! – Галина заглядала через паркан, притримуючи рукою пишну зачіску. – Як я рада тебе бачити! Заходь на чай, розповім тобі всі новини.

Людмила їхала на дачу з настроєм розпочати новий сезон, передчуваючи, як поратиметься на грядках, висаджуватиме улюблені квіти й готуватиме для

Читати далі

Сергій повертався додому із заробітків. Його не було пів року. На вокзалі чоловіка зустрічали дочка Віка, яка підросла за цей час, і спокійна, задоволена дружина Надія. – Ну, як ви тут? – Сергій подивився на кохану Надю, а потім на Віку. Обидві посміхнулися схожими усмішками і в один голос відповіли: – Та нормально все! Вже потім Надя все розповість…

Сергій повертався додому із заробітків. Його не було пів року. На вокзалі чоловіка зустрічали дочка Віка, яка підросла за цей

Читати далі

Олена з чоловіком вечеряли на кухні. Раптом, пролунав дзвінок телефону. – Вибач, це терміново, – сказав Дмитро, підвівся з-за столу і вийшов у іншу кімнату розмовляти. Повернувся Дмитро, через декілька хвилин, виглядав він незвично задоволеним. – Хто дзвонив? – поцікавилася Олена. – Адміністратор ресторану… Хотів, щоб я підтвердив замовлення столу, – відповів Дмитро. – Столу? Цікаво… А навіщо тобі знадобився стіл?

Олена з чоловіком вечеряли на кухні. Раптом, пролунав дзвінок телефону. – Вибач, це терміново, – сказав Дмитро, підвівся з-за столу

Читати далі