Вільна Україна

Сусідська квартира після того, як не стало Ніни Михайлівни стояла кілька років порожня. Надія вже звикла, що вона єдина господиня

– Ти виганяєш рідну дочку? В положенні?! – Катя стояла у дверях із валізою, очі повні сліз. – Мамо, як

Катя плакала, вона лежала й плакала. -Мамо, – до кімнати постукала дочка. – У тебе все добре? -Так-так, Юля, все

— Ти зовсім не вмієш готувати, — сказала свекруха, відсуваючи тарілку з різотто. Анна лише міцніше стиснула виделку. Метал холодив

– Ой, синочок, приїхав – зраділа Ніна. Микола м’явся біля порога: – Привіт, мамо. Я, це, не один. Ось –

– Зоряно, забув тобі сказати, нас мама в гості запросила. В суботу у неї день народження, так що придумай щось,

Лідія стояла біля відчиненого вікна і дивилася в далечінь, чекаючи чоловіка з роботи. Вона на пенсії вже два роки, а

Коли Тетяна повернулася з нічного чергування, то виявила у своїй квартирі не лише свого чоловіка та п’ятирічну доньку, а й

Олена відкрила очі і побачила над собою якесь біле полотно. Їй було дуже боляче повертати голову, але дівчинка все ж

На своєму весіллі Зоряна сиділа мов тінь. Усі навколо раділи, святкували, але їй було так тяжко, як здається ніколи в