А я не така як інші заробітчанки, тому на мої гроші не сподівайтеся! – заявила Іванна за столом, де зібралася родина. Вона була впевнена,  що робить все правильно, і що вона нікому нічого не зобовʼязана. – Мамо, та ми у тебе нічого і не просимо, тому все добре. Ми з Мартою просто в гості заїхали, бо ж майже рік тебе не бачили, – пояснив Матвій. Сусідка лише помахала головою, вона не могла зрозуміти Іванну. Ну і що, що син вибрав не таку невістку, яка б їй сподобалася? Головне, що діти живуть добре між собою, син щасливий, а що ще мамі треба? Та й для кого вона ті гроші складає? Але в кожного своя правда

– А я не така як інші заробітчанки, тому на мої гроші не сподівайтеся! – заявила Іванна за столом, де

Читати далі

Ніна з Михайлом одружилися два роки тому. Молода сім’я мала труднощі і свекруха Варвара Павлівна запропонувала пожити в неї. Квартира свекрухи була простора – три кімнати, великий балкон. Ніна була не з глухого села, та й у місті в неї були родичі, але свекруха говорила з нею як із простачкою, вчила всьому, аж до миття посуду. Ніна старалася, мовчала. Не в своїй хаті живе ж, і не бути їй тут ніколи хазяйкою. Свекруха раділа, але вигляду не показувала. А Ніна була слухняна, старанна, не скаржилася. Про свекруху вона мовчала. Не говорила ні погано, ні добре. – Нормально, – відповідала вона, якщо питали. І тут сталася несподівана подія…

Ніна з Михайлом одружилися два роки тому. Молода сім’я мала труднощі і свекруха Варвара Павлівна запропонувала пожити в неї. Квартира

Читати далі

Тетяна потрапила в лікарню. Її чоловік Андрій не приїжджав і не дзвонив. Він тільки надсилав короткі повідомлення про свою зайнятість, і дізнавався про те, коли її випишуть. – Може, хоч у день виписки приїде? – думала Тетяна. Але він не з’явився. Довелося замовити таксі й попросити свою давню знайому про допомогу. Тетяна добралася до квартири. Плюсом був перший поверх. Сусіди й таксист допомогли. Таня зразу попрямувала на кухню. Хотілося домашньої їжі, кави. На столі лежала якась записка. Таня взяла її й важко зітхнула від прочитаного.

Тетяна потрапила в лікарню. Її чоловік Андрій не приїжджав і не дзвонив. Він тільки надсилав короткі повідомлення про свою зайнятість,

Читати далі

У Івана й Наталки закрутився роман. Найкращий друг Івана Славко, ледь стримував цікавість. А через місяць його запросили на розпис. – Оце так швидкість, Іванку! – ахнув Славко. – Вітаю! Весілля було скромним і небагатолюдним. – Наталка не хотіла галасливого весілля, – говорив Іван. – Це ж не перший шлюб у нас обох. Чого шуміти? – Я так радий за вас, що й описати не можу! – сказав Славко молодим. – І вибачте мені, якщо зможете… Славко раптом розплакався і поцілував наречену й нареченого. – Про що це він говорить? – тихо спитала Івана Наталя. Вона не розуміла, що відбувається

Іван та Славко з дитинства були друзями. Вони росли в одному дворі, гралися в одній пісочниці, і по черзі каталися

Читати далі

Звичайно, я мамі продуктів принесла, але те, що я приношу, тато не їсть. Їсть тільки те, що купує сам, замикає від неї на замок, мовляв, годувати дармоїдку не зобов’язаний. Ну не буду ж я йому уподібнюватися? Можна, звичайно, холодильник другий завести, але на що це буде схоже?

— Ой ти навіть не уявляєш, приходжу, а в них у холодильнику ящик стоїть. Із замком. Мама руками розводить: батько

Читати далі

Наталя готувалася до дня народження чоловіка. Жінка накришила салатів, зварила холодець, запекла соковиту курочку. З самого ранку родичі почали дзвонити і вітати Михайла з днем народження. Першою була його старша сестра. – Ну, ми як завжди ввечері у вас. Чекайте. Приїдемо з дітьми, щоб ви знали, – сказала Наталці зовиця. – Не треба приїжджати! – раптом заявила Наталка. – Цього року ми вирішили святкувати по іншому! – Як по іншому? Ти про що, Наталю? – не зрозуміла зовиця. І Наталка все їй розповіла. Зовиця вислухала її і застигла від почутого

Наталя готувалася до дня народження чоловіка та Нового року одночасно. Цього року він буде особливим. Так сталося, що народився Михайло

Читати далі

Віка смажила на кухні котлетки, коли додому повернувся чоловік. Олег одразу зайшов до дружини, і запитав: – А чому це ти речі ще не зібрала? – Які речі? – усміхнулася Вікторія. – Ти що забула, ти ж у село переїжджаєш! – раптом заявив Олег. – Будеш доглядати за моєю бабусею! – З чого ти це взяв? – округлила очі Віка. – Моя мама надіслала повідомлення, і сказала, що про все з тобою домовилася, – сказав чоловік, дістав телефон, відкрив повідомлення, і повернув екран до дружини. – Ось, сама подивись! Вікторія глянула на екран телефону чоловіка, прочитала смс і застигла від прочитаного.

Віка смажила на кухні котлетки, коли додому повернувся чоловік. Олег одразу зайшов до дружини, і запитав: – А чому це

Читати далі

Ірина проводила свого Андрійка на службу. Дівчина стояла, пригорнувшись до коханого. Дуже шкода було розлучатися. – Іринко, не хвилюйся ти так! – казав Андрій. – Швидко пролетить час, ось побачиш! Я повернуся і все у нас з тобою буде добре, ти тільки чекай… Пройшов якийсь час. Дзвінок Андрія ввечері застав Ірину в гуртожитку. – Привіт, Іринко, як справи? – спитав якимось чужим і єхидним голосом Андрій. – Нормально, а ти якийсь як чужий, Андрійку, – сказала Ірина. – Чому ти таким голосом запитуєш? – Звичайно, чужий! – сказав той. – Не дзвони мені більше, ти зрадила мене, я все знаю про тебе! Ірина оторопіла

Проводячи свого Андрійка на службу, Ірина стояла, пригорнувшись до нього й поклавши на його плече свою голову. У її гарних

Читати далі

Марина сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. Пролунав дзвінок телефону. Дзвонила свекруха. – Слухаю! – сухо відповіла Марина, піднявши слухавку. – Марино, у тебе якийсь голос не такий. Ти не занедужала? – захвилювалася жінка. – Ні, – сказала Марина. – Я завтра приїду, у мене для вас невеликий сюрприз, – весело оголосила свекруха. – Ще один, – Марина заплакала прямо в трубку. – Марино, що сталося? – ще більше захвилювалася свекруха. І Марина все їй розповіла. Свекруха вислухала невістку і застигла від почутого

– Марино, я приїду тільки завтра. Знову не доробили. Не готові у них документи, а я маю їх обов’язково підписати.

Читати далі