Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. – Сподіваюся, ви зараз удома зі своєю дружиною? – Хто це, щось вас не впізнав? – здивовано спитав він, згадавши, що зараз тільки шоста ранку! – Так, ти маєш рацію, – відповіла жінка. – Рідко ми все таки спілкуємося. Дуже рідко. Ну? Зрозумів хто? Василь застиг від здивування, розгублено дивлячись на дружину.

Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів

Читати далі

– Хазяйка! – листоноша зупинилася біля невеликого будинку. – Вам лист! На поклик вийшла молода жінка. – Давайте, – сказала вона. – Де розписатися? – А ось тут, – працівниця поштового відділення тицьнула пальцем у бланк і водночас простягла господині конверт. Та, поставивши підпис, відкрила конверт, прочитала лист, одразу змінилася на обличчі. – Що з вами? – запереживала листоноша. – Може, швидку? Господиня секунду зволікала і замість відповіді простягла отриманий лист: – Ось подивіться. Листоноша глянула на лист, прочитала його і застигла від прочитаного

– Хазяйка! – листоноша зупинилася біля невеликого будинку. – Вам лист! На поклик вийшла молода жінка. – Давайте, – сказала

Читати далі

У Ігоря занедужала тітка. Чоловік вирушив в село, допомогти їй по господарству. Переробивши усі справи Ігор поїхав додому. Раптом, на виїзді з села, він помітив, що забув у тітки Ольги своє портмоне. – Що ж робити? Потрібно повертатися, – вирішив чоловік і розвернув автомобіль. Ігор тихо увійшов в будинок тітки, зайшов у кімнату і застиг на місці. Ось чого-чого, а такого Ігор точно не очікував побачити

– Ігор, ти не міг би зробити мені послугу? – неохоче, через силу звернулася Галина до чоловіка. Зятя вона недолюблювала

Читати далі

Юля святкувала свій день народження. Наступного дня після свята до неї хтось подзвонив у двері. Юля відкрила їх, і не одразу розгледіла гостя через величезний букет троянд. То був її давній знайомий Микола. Юля взяла квіти, й чоловік зайшов у квартиру. – Не став тебе турбувати вчора, тільки повідомлення надіслав, – сказав він. – Я розумів, що тут у тебе свої. Хотів віч-на-віч привітати. – Дякую тобі, Миколо, – сказала жінка. – Але так багато троянд… Це не занадто? Микола дістав із кишені якусь річ. Юля придивилася, що то таке, й аж присіла від несподіванки

Олег та Микола були друзями. Всюди разом – на навчанні, у спортзалі, в кіно та на танцях. Немов два брати,

Читати далі

– До тебе сьогодні приїдуть Коля та Настя. З ними ще будуть діти: Віка – їй одинадцять років – і Микита – йому дев’ять, – видала тітка Рая. – Це ви так вирішили? Та я їм навіть двері не відчиню…

Сіре небо нависало над містом, наче важка ковдра. Дощ, який почався дрібною мрякою, поступово посилився і стукав по склу, а

Читати далі

Віктор дивився телевізор, коли до нього підійшла дружина і сіла на сусідньому кріслі. – Віктор, я думаю, що нам треба розлучитися, – раптом сказала Лариса. – Навіщо? – здивувався чоловік. – Ми давно вже живемо як сусіди. Почуттів нема, – пояснила жінка. – У мене залишилися почуття, – заявив Віктор. – Я не хочу розлучатися. – Залишилися? Точно? – єхидно сказала Лариса. – Так! – впеванено відповів Віктор. – Тоді як ти поясниш це! – Лариса дістала свій телефон і передала чоловіку. Віктор взяв телефон, глянув на екран і застиг від побаченого

В Олени сьогодні щасливий день – її коханий Віктор нарешті розлучився зі своєю дружиною! – Уявляєш, Алло! Він вільний! Тепер

Читати далі

Вчинок Олесі не давав мені спокою, і я вирішила, будь-що, завадити їй зустрічатися з Сергієм! Я вирішила діяти через Аню. Кілька днів я дзвонила внучці, та налаштовувала її проти матері, та її нового знайомого

Я прокинулася рано і вже не стала лягати. Цього дня три роки тому, не стало мого сина Олега, і я

Читати далі

Краще б вона нічого не приносила, купує все найдешевше, наші діти таке не їдять. А потім ще й ображається, що внуки не хочуть з нею спілкуватися, – Надія крутила в руках горнятко з запашною кавою, дивилася на полуницю, яку принесла свекруха, і прямо говорила своєму чоловікові все, що вона про це думає. – А хіба бабусю внуки мають не просто так любити, хіба треба «за щось»? Надю, це вже переходить усякі рамки, мама пішла від нас ображена, – серйозним голосом сказав Максим. – Нехай на себе ображається, не треба було цю найдешевшу полуницю до нас тягти. А тепер що мені з нею робити, діти її їсти не хочуть, вона потекла, – стала скаржитися дружина

– Краще б вона нічого не приносила, купує все найдешевше, наші діти таке не їдять. А потім ще й ображається,

Читати далі

Можеш кликати просто – мамо, – свекруха відразу дала зрозуміти невістці, що в цій хаті господиня – вона. – Не переживай, все налагодиться, – утішав молоду дружину Андрій, але Оленка почувалася в домі свекрухи дуже некомфортно. Здавалося, що в цій хаті навіть стіни нашіптують: чужа. Перші місяці після весілля Оленка з Андрієм жили у Ганни Степанівни, поки будували свою хату. І хоч Андрій намагався бути посередником між двома жінками, щодня щось ішло не так

– Можеш кликати просто – мамо, – свекруха відразу дала зрозуміти невістці, що в цій хаті господиня – вона. –

Читати далі