Господи, мені ж сьогодні п’ятдесят дев’ять, а скоро вже й шістдесят! Як же це так швидко?!
Марина Юріївна різко прокинулася на дачі від усвідомлення думки, що раптом прийшла їй у голову: Господи, мені ж сьогодні п’ятдесят
Читати далі
— Мамі скажемо, що це порода така,… Кусюча, — спробував пожартувати чоловік
Того літа я переїхала до чоловіка. Звичайно, був скандал. Мама кричала навздогін, що, коли принесу в підолі, до неї щоб
Читати далі
Валентина Іванівна приїхала в гості до доньки та онучок. Наступного дня, коли вона повернулася з ранкової прогулянки, то побачила в кімнаті свою зібрану валізу. – Віра! Що це таке? Ти мене виставляєш? – вигукнула мати. Віра, прибігла на її вигуки, здивувалася: – Мамо, я цього не робила. В кімнату зайшли доньки Віри, десятирічна Катруся та семирічна Поліна. – Це ми з Катею зібрали твої речі, бабусю, – сказала молодша внучка Поліна. – Ми хочемо, щоб ти поїхала! – Ви? Але чому? Що я вам зробила? – Валентина Іванівна здивовано дивилася на внучок, не розуміючи, що відбувається
Мама зателефонувала одразу після обіду, і тепер Віра зовсім не могла працювати – все думала, як повідомити цю новину Олегу.
Читати далі
– Мама переписує свою частку на мене, Артем – теж. Тож у тебе залишається тільки чверть. І можеш не метушитися – я вже знаю, що ти пообіцяв свою частину дітям Аліси
Колись моя мама наполягла на хитрій схемі під час купівлі квартири – розділила її на чотири частини між усіма членами
Читати далі
Це розповідь про всіх небайдужих людей, які не просто виконують свої професійні обов’язки, а роблять трохи більше. І цим “трохи більше” рятують життя, поєднують долі та дарують щастя людям
Ніхто не чекав Тимошку в цьому світі. Але він прийшов. Заявив про себе гучним криком, вимогою їжі, уваги, догляду. А
Читати далі
Анна Павлівна повільно обвела поглядом своїх дітей. П’ятеро. Четверо дивилися на неї з погано прихованим нетерпінням, як на вокзалі в очікуванні потяга, який от-от повезе їх у нове, багате життя. І тільки Кирило, наймолодший, сидів трохи осторонь, не дивлячись на неї, просто був поруч. — Я не буду зачитувати довгі юридичні формулювання, — її голос прозвучав несподівано твердо й чітко, без старечого тремтіння. — Я вирішила зробити простіше.
— Мамо, ми можемо починати? У мене зустріч через годину. В центрі. Ти ж розумієш, так? Ольга поправила шовкову блузку,
Читати далі
Чоловік її поїхав на заробітки в Польщу, там і лишився – знайшов собі іншу.
Вони мешкали в одному під’їзді. Жанна із чоловіком Віктором, і Віра з двома дітьми. Чоловік її поїхав на заробітки в
Читати далі
Ольга Іванівна варила суп, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її донька. – Ой, Оленко, а ти чому не попередила, що заїдеш? – здивувалася мати. – І чому ти сама? – Генадій на роботі, а син в садочку. А я поряд була, вирішила заїхати! – пояснила Олена. Коли сіли пити чай мати помітила, що Олена чимось дуже засмучена. – Доню, що сталося? З Геною проблеми? – поцікавилася вона. – Ні, – вдихнула донька. – Це все свекруха! – Що свекруха? – не зрозуміла мама. І Олена все розповіла матері. – Доню, що ж ти раніше мовчала? – тільки й вигукнула мати, вислухавши доньку
Коли ми молоді, то важко сказати родичам – ні. Приїжджає свекруха, і невістка ніколи не зробить їй зауваження, навпаки, все
Читати далі
Ганна була на дискотеці. Додому дівчину проводив хлопець. Майже годину вони сиділи на лавці біля будинку Ганни, не в змозі розлучитися… Мати Ганни побачила з темної кімнати, що її дочка сидить під вікном із якимось кавалером! – Не зрозумію з ким вона там висиджує так пізно, – прошепотіла вона своєму чоловікові. – Хто? – запитав той. – Та Ганна наша! На лавці добру годину обіймаються, як солодка парочка. Невже закохалася дівка наша? Господи, благослови… Ось це так поворот! – шепотіла мати, поглядаючи на вулицю. Батько встав глянув і собі у вікно, й застиг від несподіванки
Ганна була найактивнішою дівчинкою у сільській школі. Її голос завжди чувся на перервах, вона була всюди першою, про всіх все
Читати далі
– Таню, обідати будемо? – сказав Андрій, зайшовши на кухню. – Зараз! Йди руки мий і футболку хоч переодягни, – роздратовано сказала Таня. Чоловік вийшов і за кілька хвилин повернувся. – Таня, я футболку перевдягнув, обід готовий? – Андрій дивився на смажену курочку на сковорідці. – Готовий, сідай, – Таня важко зітхнула. – Таню, Толік сьогодні дзвонив, у суботу до себе запрошує. Поїдемо? – раптом запропонував чоловік. – А що там робити? Новини всі про них ми знаємо, – спробувала відмовитися жінка. Андрій її вмовив і в суботу вони поїхали до друзів. Але Тетяна навіть уявити не могла, чим закінчиться ця поїздка
– Таню, обідати будемо? Третя година вже! – Андрій зайшов на веранду у брудних штанях та капцях. Футболка теж була
Читати далі