Ірина прийшла на роботу у відмінному настрої. – Що, Ірино, завершенню робочого тижня радієш? – сказала її колега Ніна. – У нас велика радість! Завтра приїжджає свекруха! – заявила Ірина. – І ти так цьому радієш? – здивувалися всі присутні в кабінеті. – Так! Моя свекруха просто золото! – пояснила Іра. У понеділок усі помітили, що настрій у Ірини вже не такий хороший. – Що, цей візит свекрухи радості не приніс? – єхидно запитала Ніна. – Ой дівчата, – важко видихнула Ірина. – Біда у нас! – Ти про що? – не зрозуміла Ніна. І Ірина все розповіла. Подруги вислухали її і застигли від почутого 

Ірина Сергіївна у п’ятницю прийшла на роботу у відмінному настрої. – Що, Іра, кінцю робочого тижня радієш? А ти ж

Читати далі

Валентина Іванівна приїхала в гості до доньки та онучок. Наступного дня, коли вона повернулася з ранкової прогулянки, то побачила в кімнаті свою зібрану валізу. – Віра! Що це таке? Ти мене виставляєш? – вигукнула мати. Віра, прибігла на її вигуки, здивувалася: – Мамо, я цього не робила. В кімнату зайшли доньки Віри, десятирічна Катруся та семирічна Поліна. – Це ми з Катею зібрали твої речі, бабусю, – сказала молодша внучка Поліна. – Ми хочемо, щоб ти поїхала! – Ви? Але чому? Що я вам зробила? – Валентина Іванівна здивовано дивилася на внучок, не розуміючи, що відбувається

Мама зателефонувала одразу після обіду, і тепер Віра зовсім не могла працювати – все думала, як повідомити цю новину Олегу.

Читати далі

– Мама переписує свою частку на мене, Артем – теж. Тож у тебе залишається тільки чверть. І можеш не метушитися – я вже знаю, що ти пообіцяв свою частину дітям Аліси

Колись моя мама наполягла на хитрій схемі під час купівлі квартири – розділила її на чотири частини між усіма членами

Читати далі

Це розповідь про всіх небайдужих людей, які не просто виконують свої професійні обов’язки, а роблять трохи більше. І цим “трохи більше” рятують життя, поєднують долі та дарують щастя людям

Ніхто не чекав Тимошку в цьому світі. Але він прийшов. Заявив про себе гучним криком, вимогою їжі, уваги, догляду. А

Читати далі

Анна Павлівна повільно обвела поглядом своїх дітей. П’ятеро. Четверо дивилися на неї з погано прихованим нетерпінням, як на вокзалі в очікуванні потяга, який от-от повезе їх у нове, багате життя. І тільки Кирило, наймолодший, сидів трохи осторонь, не дивлячись на неї, просто був поруч. — Я не буду зачитувати довгі юридичні формулювання, — її голос прозвучав несподівано твердо й чітко, без старечого тремтіння. — Я вирішила зробити простіше.

— Мамо, ми можемо починати? У мене зустріч через годину. В центрі. Ти ж розумієш, так? Ольга поправила шовкову блузку,

Читати далі

Ольга Іванівна варила суп, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її донька. – Ой, Оленко, а ти чому не попередила, що заїдеш? – здивувалася мати. – І чому ти сама? – Генадій на роботі, а син в садочку. А я поряд була, вирішила заїхати! – пояснила Олена. Коли сіли пити чай мати помітила, що Олена чимось дуже засмучена. – Доню, що сталося? З Геною проблеми? – поцікавилася вона. – Ні, – вдихнула донька. – Це все свекруха! – Що свекруха? – не зрозуміла мама. І Олена все розповіла матері. – Доню, що ж ти раніше мовчала? – тільки й вигукнула мати, вислухавши доньку

Коли ми молоді, то важко сказати родичам – ні. Приїжджає свекруха, і невістка ніколи не зробить їй зауваження, навпаки, все

Читати далі