– Даринка заявила, що у неї буде дитина! – сказав своєму братові Артему Ярик. – І що я одружитися їй обіцяв! Та я так, сказав просто! Артем спохмурнів. – Коротше Артеме, рятуй! – сказав Ярик. – Поговори з нею, га? Поясни, що я не поганий, просто… Ну, не доля це! Нехай сама розбереться. Вона сама про що думала? Артем неохоче погодився. Він не любив втручатися в чужі справи, тим паче такі заплутані. Але відмовити братові не міг, хоч у таких справах був зовсім недосвідченим. А коли Артем побачив Дарину, всі його плани миттю зникли

Батьки Артема та Ярослава були щасливі. Нарешті, їхній старший син Артем відслужив і повернувся. Їм було про що переживати. Іноді

Читати далі

Володю, а що таке дрес-код, про що вона говорить? – глянула я на невістку, яка прийшла мене на свій день народження запросити, і запитально звернулася до сина. Поки Володимир думав, як правильніше мені відповісти, невістка не втрималася і ще раз повторила: – Галино Олексіївно, іншими словами я прошу вас прийти в синій сукні, бо у мене свято буде в волошково-синіх тонах. – А якщо у мене немає такої сукні? – запитала я. – Тоді або купіть, або не приходіть, але свято мені псувати точно не треба, – спокійно заявила Тетяна

– Володю, а що таке дрес-код, про що вона говорить? – глянула я на невістку, яка прийшла мене на свій

Читати далі

– Мамо, а де твій запасний телефон? – запитав Віктор у матері Марії Петрівни, коли приїхав у село. Петрівна тут же відповіла: – Та впустила я його та й викинула на смітник! У його наступний приїзд мати поскаржилася синові на здоров’я і натякнула на дорогі ліки. Віктор, звісно, ​​дав грошей. – Мамо, що в тебе із серцем? Поїхали до лікаря, – занепокоївся він, дізнавшись, від чого ці ліки. – Та то так, для профілактики мені порадили! – відмахнулася жінка. А одного разу Віктор побачив, що мати насправді робить з його покупками. – Мамо, ти що робиш?! – тільки й вигукнув він

Багато хто в їхньому селі позаздрив Марії Петрівні, коли син її Дмитро в люди вибився і став середнім бізнесменом. –

Читати далі

Павло повернувся додому з роботи. Чоловік підійшов до своєї квартири, вставив ключ в замкову щілину, спробував відкрити двері, але вони не відкрилися. – Дивно. Невже Віра закрилася з середини? – подумав чоловік і набрав номер дружини. Але Віра не взяла слухавки. – Та що ж це таке?! – обурився Павло. Раптом, чоловік помітив, що з дверей стирчить якийсь конверт. – А це ще що таке? – сказав він сам до себе. Павло дістав конверт, відкрив його і…ахнув від побаченого

Віра повернула ключ у дверному замку і з передчуттям майбутнього відпочинку відчинила двері до квартири. Після двох тижнів у відрядженні

Читати далі

– В тебе тут господарство сиплеться. Дах тече, сарай от-от розвалиться. А вона все на свою квартиру відкладає

Таня дивилася на обручку, що поблискувала на пальці, й згадувала, як усього пів року тому Іван надягав її, урочисто промовляючи

Читати далі

Марина була на роботі в кафе. За столиком сидів постійний клієнт – красень, який дуже їй подобався. Раптом він покликав її. – Розрахуйте мене швидше! – сказав клієнт. Незнайомець заплатив і поспіхом вибіг з кафе. Несподівано Марина помітила, що він забув на столику телефон! Вона схопила його і кинулася за клієнтом. Чоловік уже сідав в машину, коли Марина підійшла і постукала у вікно. – Що треба? – роздратовано спитав брюнет. –…Е-е-е, – розгубилася Марина. – Ви забули… Клієнт схопив свій телефон і тут же поїхав… – От же ж! – розізлилася Марина. – Навіть дякую не сказав. Марина повернулася в кафе і тут сталося несподіване

– І чому мене до нього тягне? – Дивувалася собі Марина. – Клієнт як клієнт. Подумаєш, красень… Дівчина третій рік

Читати далі

Прийшла раніше і вже збиралася дзвонити у двері, коли почула, як Марина голосно з кимось розмовляє: – У Віки в квартирі такий безлад, ти б бачила. Я навіть не хочу туди йти

Віка та Марина були близькими подругами ще зі школи, завжди підтримували одна одну, навіть коли навчалися в одному університеті, то жили

Читати далі

Федір повернувся додому з відрядження. – Нарешті, відпочину! – думав він, піднімаючись сходами на свій поверх. Чоловік підійшов до своєї квартири, відкрив двері, зайшов в коридор. – Що тут відбувалося? – ахнув він, побачивши в квартирі неймовірний безлад. – Невже хтось чужий зайшов? Раптом, Федір почув звук працюючого телевізора, який долинав з вітальні. – Тут явно хтось є! – не на жарт захвилювався він. Федір взяв в руки швабру, яка стояла в коридорі, підійшов до вітальні, відкрив двері і…застиг від побаченої картини

– Катю, ми закінчуємо роботу над проєктом, – з сумом сказав Федір, дивлячись на свою кохану. Два з половиною роки

Читати далі