Добро завжди повертається…
Маріє, ну хоч чаю дай дітям! – Олена притискала до себе молодшу дочку. – Ми з п’ятої ранку в дорозі.
Читати далі
Лікар оглянув. Наказав щось медсестрі, та одразу поставила крапельницю.Коли лікар вийшов, медсестра взяла телефон і поклала собі в кишеню. – Можна, я з дочкою ще хвилинку поговорю? – тихо прошепотіла Ліда.
За вікном вже темніє, а мами все немає. Юля, крутячи коліщатка на своєму візку, під’їхала до столу, взяла телефон і
Читати далі
– Я через це і одружуватися не хочу. Не вірю жінкам! А ти не смій по дурості сім’ю розвалити, чуєш
Я вже з’їв свою яєчню і допивав каву, коли дружина, почервонівши, збентежено і якось ніяково запитала: – У тебе інша
Читати далі
– Ой, яка хата! – вигукнула свекруха, ще не зайшовши. – Але ж тут треба стільки всього переробити! Глянь, паркан хитається, дерево те давно пора зрубати. І що, Олено, це ти сама садила оці кущі? Так абияк! Неестетично!
– Це ваш будинок, дочко. На тебе оформили, щоб мала свій куток. Будеш із чоловіком тут відпочивати, – лагідно сказала
Читати далі
– А ми хто, по-твоєму? Кошенята, яких можна викинути геть? – Ви гості, які забули, що настав час додому! – Роздратовано гаркнула сестра
– Ти що твориш? – Кричала Варвара, намагаючись відштовхнути Марію від дверей. – Ми ж тут живемо! Маша міцно тримала
Читати далі
Вдома подружжя порадилося і дитину вирішили залишити. Звичайно, вік уже не найкращий, але В’ячеславу дуже хотілося хлопчика. Та й Танюша вже зовсім виросла, закінчила дев’ятий клас, стала самостійною.
– Ой, Юрко! Ви куди це такі гарні? – спитала Антоніна Юріївна, зустрівши на вулиці сина з невісткою. – Та
Читати далі
Я не могла зрозуміти — як це можливо? Адже ще вчора ми разом перебирали імена, він гладив мій живіт і обіцяв, що буде найкращим батьком у світі.— Що це? Дівчинка?.. Я чекав на сина.
— Що це? Дівчинка?.. Я чекав на сина. — Сашо, це ж наша дочка… Його слова впилися в мене гострим
Читати далі
За два тижні надійшов лист від юристів. Позовна заява про розірвання шлюбу. Підпис Марини – акуратний, знайомий. Адреса позивача – вулиця, яку Андрій у житті не чув. У суді на нього чекав літній юрист із текою документів. – Моя довірителька воліла не бути присутньою. Майнових претензій не має, згодна на розлучення.
Марина поклала слухавку і подивилася на годинник. О пів на дев’яту – зміна закінчилася. За сусідньою касою покупець перераховував здачу
Читати далі
– Ти зрадник, довів маму до нервового зриву! – обурювалася вона. – Як узагалі совісті вистачає до мене підходити?– Але ж усе зовсім не так, – розгублено розводив руками Іван Ілліч. – Вислухай мене, будь ласка.
– Нам нікуди з дитиною піти, – благала Аріна свою матір. – Будь ласка, це всього на три тижні, може,
Читати далі
Коли Ольга дізналася про цікаве положення невістки, вона схопилася за голову. Ну куди їм дитина? Вони ледве утримують себе, перебиваються із хліба на воду. Діти – це, між іншим, не дешеве задоволення. – Знаєш, я вирішила… – сказала вона Ользі. – Нехай Артем та Юля поживуть у мене. Все одно є зайва кімната. А їм треба зараз відкладати гроші. І на ліжечко, і на декрет.
– А чому це я повинна тягати судно за чужою бабкою? Вона ж мені ніхто! – обурено випалила невістка. Ольгу
Читати далі