– Даремно ти не слухаєш кота! Тварини не помиляються
Тамара підскочила за 15 хвилин до будильника. Вона обережно спустила ноги з ліжка. Точно, все, як вона і думала. Капці
Читати далі
Олена прокинулася від того, що у дворі загавкав пес. Потім пролунав стукіт у хвіртку, і крізь завивання вітру вона почула чоловічий голос: – Господарі, не могли б ви мені допомогти?! Олена накинула батькову стару куртку, взулася і вискочила в коридор, відкинула засув з дверей. – Що сталося? – запитала вона у незнайомця. – У мене машина зламалася, – пояснив чоловік. – У вас немає інструментів? – У батька десь повинні бути. Заходьте, я пошукаю, – запросила вона «гостя» в будинок. Чоловік зайшов в коридор, Олена мигцем глянула на нього і застигла від несподіванки на місці
Олені не спалося. Вона ввімкнула нічник, накинула на піжаму теплий довгий кардиган і визирнула у вікно. Сьогоднішня хуртовина, що не
Читати далі
Ніна Петрівна сиділа в кріслі з кухлем чаю і міркувала про те, як добре склалися в неї стосунки з невісткою. Марина, звичайно, дівчинка непроста, але завжди була ввічливою та вдячною.
Ніна Петрівна сиділа в кріслі з кухлем чаю і міркувала про те, як добре склалися в неї стосунки з невісткою.
Читати далі
Чомусь Славкові терміново захотілося продати заміський будинок: мовляв, давай поживемо поки на орендованій квартирі, а виручені гроші назбираємо й купимо двоповерховий котедж. Це було, колись, їхньою мрією. І її можна було б почати втілювати в життя. Якби не виникло резонне запитання: а навіщо?
— Розплющ очі, Ганно! — майже кричала Аліна Євгенівна доньці. — Ну як же можна бути в твоєму віці такою
Читати далі
– Ходімо до мене, люба. У мене світло. Є молоко, цукерки.
Валентина жила одна вже багато років. У квартирі все було акуратно, але надто тихо. Телевізор іноді бубонів для фону, але
Читати далі
Віктор здивовано дивився на цю невисоку дівчинку з висоти свого під два метри зросту.-Ти хто? – здивувався Віктор, коли побачив перед собою юну дівчину у довгому фартушку і майже до плечей рукавичками.
Віктор зранку прийшов на роботу, переодягнувся і зайшов на кухню ресторану, де він працював шеф-кухарем. Він глянув на працівників і
Читати далі
— Гаразд, роби що хочеш, — буркнув Сергій, прямуючи до виходу. — Піду в сарай, подивлюся, що у нас там для її величності.
— Тридцять сім пунктів? Ти знущаєшся? — Сергій з гуркотом поставив чашку на стіл і стиснув записку в руці. —
Читати далі
— Знаєш, донечко, тобі б ґудзик на лоб пришити, щоб об губу не спіткнулася, — сказав він з гіркою іронією. — Ти про що взагалі говориш? Твоя бабуся жива-здорова, активна, ще працює. З якого дива ми повинні її кудись «забирати»? — Ну тату! — Аліна закотила очі. — У нас скоро дитина буде! Ви що, не розумієте?
— Квартира все одно буде моя, тож заберіть бабусю зараз, — сказала Аліна, ставлячи кухоль на стіл. Ірина Вікторівна розгублено
Читати далі
У Ганни не стало чоловіка Павла. Багато односельчан прийшли провести його в останню путь. – Ой, сором який! – шепотіла сусідка Ганни, Тамара. – Хіба ж так можна?! Грішно, їй-Богу, грішно. Жив усе життя Павло, при дружині ненагодований і не доглянутий, та так і пішов у засвіти… Жаль, хороший був мужик… – І не говори, Тамарко, і не говори, – відповідала їй Олена. – Ох же ж і Ганна… Аж раптом до них підійшла сестра Ганни, Наталя. – І що це ми ту таке говоримо?! – єхидно запитала вона. – Що вже не подобається?! Жінка застигли від несподіванки
У Ганни не стало чоловіка Павла. Багато односельчан прийшли провести його в останню путь. – Ой, сором же ж який!
Читати далі
“Все правильно сказала Світлана, так і є. Як вийшов на пенсію, одразу виникло це відчуття непотрібності, а далі як за накатаною пішло. Така лінь охопила, так все набридло, що хоч плач!”.
Здає вже Іван Сергійович, – сказала Світлана чоловіку, готуючи олів’є. – З чого ти взяла? – здивувався Петро. – Он,
Читати далі