Настя просто спостерігала за цією ідилією з вікна. За тиждень сім’я збиралася поїхати в невелику подорож.
Настя з Андрієм стояли в автосалоні біля своєї нової машини. Дівчина-менеджерка їх фотографувала. – Ви така гарна пара! – казала
Читати далі
Марія не спала всю ніч. А який сон, якщо скоро вона йде розлучатися зі своїм чоловіком Сергієм?! Зранку вони прийшли ЗАГС. Розлучення пройшло швидко. – Ну, бувай, – сказала Марія Сергієві. – Речі я пізніше заберу. Сподіваюся ти не проти? – Не проти, – буркнув чоловік. – А ти куди? Я думав ми разом поїдемо. – Жодних «разом», Сергійку! – сказала Марія. – Все, закінчилось наше спільне життя. Марія, цокаючи каблучками, швидко попрямувала до виходу. Сергій дивився їй услід, не сходячи з місця. – Дівчино! – раптом почула Марія, проходячи через парк біля ЗАГСу. Марія озирнулася й застигла від несподіванки
Всю ніч Марія не спала… Який сон, якщо скоро вони з чоловіком ідуть розлучатися?! Дітей вони не мали, та й
Читати далі
Борис був на роботі, коли подзвонила його дружина. – Борисе, твоя мама хоче тебе побачити, – сказала в слухавку жінка. – Ти приїдь, не багато їй залишилося. Борис відпросився з роботи і приїхав додому. Мама лежала на ліжку. – Що ти хотіла? – одразу запитав він. – Мене скоро не стане, і тобі дістанеться батьківський будинок, – тихо сказала вона. – Мамо перестань, тобі стане краще, – усміхнувся син. – Дослухай мене Борисе, – продовжила жінка. – Ти цей будинок не ремонтуй! І взагалі забудь, що він існує! – Але чому? – Борис здивовано дивився на матір, не розуміючи, чому вона так говорить
Борис був єдиною дитиною у сімʼї. Звичайно він був давно і щасливо одружений, мав дочку та сина. Жила вся родина
Читати далі
— Дивись, куди прешся, курка, — штовхнув мене колишній чоловік у коридорі офісу, не знаючи, що я — нова дружина його генерального директора.
— Дивись, куди преш, курка, — штовхнув мене колишній чоловік у коридорі офісу. Його плече було таким же кістлявим і
Читати далі
Лідо, мама приїжджає! – схвильований Андрій забіжав заскочив на кухню.– Приїжджає і добре. – здивувалася Лідія.
Лідо, мама приїжджає! – схвильований Андрій забіжав заскочив на кухню. – Приїжджає і добре. – здивувалася Лідія. – Ти не
Читати далі
— Ну, що, дорогі гості? Наїлися? Вам все сподобалося? — запитала Юля, вставши на чолі великого столу.
— Ну, що, дорогі гості? Наїлися? Вам все сподобалося? — запитала Юля, вставши на чолі великого столу. — Так, сестричко,
Читати далі
Кіт дивився на мене зобразивши криву усмішку, що, мабуть, означало
Кіт спав із дружиною. Він упирався в неї спиною і відштовхував мене всіма чотирма лапами. А вранці дивився нахабно і
Читати далі
— Ларисо, ти серйозно? Ти втретє при надії? — голос моєї молодшої сестри Олени тремтів. Вона стояла посеред моєї тісної кухні, тримаючи в руках пакет із продуктами, які щойно привезла. Її очі палали обуренням.
— Ларисо, ти серйозно? Ти втретє при надії? — голос моєї молодшої сестри Олени тремтів. Вона стояла посеред моєї тісної
Читати далі
Від Надії пішов чоловік. Жінка вирішила поїхати до матері в село. – Ну все, доню, – обійняла мама Надію. – Нема чого сумувати… Надія заспокоїлась. Вона допомагала мамі на городі, вони закручували огірки, помідори, варення… І ось настав час їхати. Мама зібрала дві важкі сумки з продуктами. – Скажи мені, люба матусю, як твоя дочка все це потягне?! – засміялася Надія. – Так я з сусідом нашим, Миколайовичем, вже домовилася, – сказала мати. – Він тебе відвезе й допоможе сумки занести… Але через годину в двері постукав зовсім не Миколайович! Надія відкрила двері й ахнула від несподіванки
Надія познайомилася з Віталієм на весіллі у своєї тітки, яка була старша за неї на три роки. Він був серед
Читати далі
Ольга приїхала з міста в село відвідати свою маму. Галина Василівна заслабла, але переїжджати до дочки в місто не хотіла. – Не хочу я свій дім залишати, – казала вона Ользі. – Не зможу я у місті. Тут усе таке рідне… Ольга пробула в матері кілька днів, але їй треба було повертатися. Мати вийшла її провести. – Мамо, не треба, не проводжай, занедужаєш ще! – сказала Ольга. – Зі мною все гаразд буде, ти себе бережи, доню, – сказала Галина Василівна. – Внучечку поцілуй за мене… Ольга поїхала. І тільки потім вона зрозуміла, що означали слова матері
– Які гарні… А скільки коштують? – Шістдесят всього. Беріть. Візьміть кілька – знижку зроблю! У Ольги товар гарний, яскравий.
Читати далі
