Ромашкове кохання: початок однієї сільської історії
— А от коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, — мрійливо промовила Тоня,
Читати далі
Іменинниця знову залишилася наодинці в спорожнілій квартирі. Ні, йшли звісно, дзвінки та смс із привітаннями від знайомих та родичів, але від цього менш самотньо не ставало
Аліна з самого ранку була сумна. На телефон нескінченно йшли смс, дзвінки, картинки… Але ніякої радості від цього Аліна Віталіївна
Читати далі
Михайло з Мариною вечеряли, коли на кухню зайшла теща Надія Іванівна. – Марино, Михайло, до нас у суботу на обід прийде одна людина, я вас познайомити хочу! – оголосила вона. – Добре, мамо! – усміхнулася Марина. У суботу, Марина з Михайлом приготували обід, накрили стіл. У двері подзвонили. Надія Іванівна побігла відкривати. – Марино, Михайле, вийдіть, я вас познайомити з деким хочу, – гукнула вона з коридору. Марина вийшла у коридор, Михайло рушив слідом за дружиною. Чоловік глянув на «гостя» тещі і застиг на місці від побаченого
За сніданком Марина просто здивувала Надію Іванівну своєю заявою, запитавши єлейним голоском: – Мамо, я в суботу тебе хочу з
Читати далі
Світлана збирала чоловіка в дорогу. Вже завтра Олексій їде на заробітки. Жінка якраз складала в дорожню сумку речі, їжу і як би ненароком запитала: – Дружина що, тебе зовсім там не годує? – Годує, звичайно, – задоволено сказав Олексій, а потім схаменувся. – Яка дружина? Ти про що? – Ну твоя, інша дружина, – єхидно сказала Світлана. – Що ти таке говориш? – округлив очі чоловік. – Не прикидайся! Я все знаю! – раптом видала дружина. – Що знаєш?! – Олексій здивовано дивився на Світлану, нічого не розуміючи
Світлана з Олексієм одружилися рано навіть за мірками минулого століття. Хлопець тільки з служби повернувся, 20 років! А Світлані вже
Читати далі
Ти не подумай, що я свекруха і не розумію тебе. Я все розумію, я теж жінка, але Наталю, тут про дитину треба насамперед дбати, – намагалася я переконати невістку не робити поспішних кроків. Ситуація склалася непроста, бо хоч у нас з Наталкою і склалися непогані стосунки, вона завжди прислухалася до моїх порад, та цього разу невістка мене слухати не захотіла. Живи як хочеш, але знай, що квартира залишиться Наталці і дитині, і машина теж її. А ти йди куди хочеш і до кого хочеш, та від мене ти нічого не отримаєш, – сказала я тоді своєму сину
– Ти не подумай, що я свекруха і не розумію тебе. Я все розумію, я теж жінка, але Наталю, тут
Читати далі
Віра приїхала в гості до батьків нареченого, знайомитися. Дівчина увійшла в будинок, привіталася з батьками Андрія та бабусею Оленою Тимофіївною. Мати Андрія накрила стіл. Всі сіли за стіл. Перекусили, порозмовляли. Після застілля Андрій з батько пішли на ганок, Віра вискочила за ними, а Людмила з Оленою Тимофіївною залишились у хаті. – Ой, я ж телефон забула у кімнаті, – схаменулася дівчина. Віра зайшла в будинок, як раптом почула, що мати Андрія про щось розмовляє з бабусею. Дівчина прислухалася до розмови і застигла від почутого
– Щось ти багато наготувала сьогодні, Людо, наче на весілля. – Майже мамо. Майбутня невістка ж знайомитись приїжджає. Та й
Читати далі
– Зрозуміло, ти нам допомагати відмовляєшся! А ти розумієш, що це егоїзм? Ти своє життя добре прожила, а чому не хочеш нам допомогти? – Роздратовано спитала дочка
– Мамо, коли ти вже звільнишся? – роздратовано спитала у Надії Вікторівни її дочка Катя. – Мені навіть перед чоловіком
Читати далі
– Я чудово керую машиною. Якщо ти так переживаєш за свою Ауді, то треба було брати автомобіль дешевше, – невдоволено пробурчала я
– Коханий, подивися на це! – радісно сказала я, і простягла чоловікові глянсовий журнал, вказавши на рекламу вишнево-червоного автомобіля марки Mini
Читати далі
І справді, свекруха Уляни — Тамара Петрівна — була в тому будинку такою ж нерухомою, як піч. Вона була невисока, але кремезна, з вусиками (які вона називала «тінню мудрості») і поглядом, що міг підсмажити картоплю без сковорідки. У перший же день після весілля Уляна прокинулася раніше, щоб зварити чоловікові каву та приготувати сніданок. Але…
– Не уявляю, що вона вигадає завтра… Уляна не могла зрозуміти, на скільки ще її вистачить, чи зможе перетерпіти цей
Читати далі
Марина Іванівна щойно отримала зарплату, як їй одразу почали дзвонити її діти й чоловік. – Мамо, я тут сукню собі одну придивилася! – казала дочка. – Дай грошей. – Марино, будеш іти з роботи, купи пінного й горішків! – дзвонив чоловік. Марина Іванівна з усіма погоджувалася. – Навіщо ви так? – обурювалася її колежанка Вероніка. – Нехай ідуть всі на роботу! Як так можна?! – Видно доля у мене така… – похитала головою Марина Іванівна. – Зробила я дещо в молодості, ось тепер і маю. Я ж ще й гроші нишком відкладаю. І не просто так… Вероніка застигла від здивування
Хтось на матір молиться, хтось про неї піклується, а хтось дивиться на неї, як на щось непотрібне – і місце
Читати далі