Ти не подумай, що я свекруха і не розумію тебе. Я все розумію, я теж жінка, але Наталю, тут про дитину треба насамперед дбати, – намагалася я переконати невістку не робити поспішних кроків. Ситуація склалася непроста, бо хоч у нас з Наталкою і склалися непогані стосунки, вона завжди прислухалася до моїх порад, та цього разу невістка мене слухати не захотіла. Живи як хочеш, але знай, що квартира залишиться Наталці і дитині, і машина теж її. А ти йди куди хочеш і до кого хочеш, та від мене ти нічого не отримаєш, – сказала я тоді своєму сину

– Ти не подумай, що я свекруха і не розумію тебе. Я все розумію, я теж жінка, але Наталю, тут про дитину треба насамперед дбати, – намагалася я переконати невістку не робити поспішних кроків.

Ситуація склалася непроста, бо хоч у нас з Наталкою і склалися непогані стосунки, вона завжди прислухалася до моїх порад, та цього разу невістка мене слухати не захотіла.

У мене є син Олег, він як тільки одружився з Наталкою, так я їм відразу квартиру подарувала. Я перед тим на заробітки їздила за кордон, так що мала відкладені гроші, а син у мене один, то я для нього їх і тримала.

Наталя мені сподобалася з самого початку – красива, мудра, і господиня хороша. Я навіть не уявляю, за що моєму сину так з нею пощастило.

Я її відразу донечкою стала називати, а коли вона мені ще й внука народила, то я невістці машину маленьку жіночу за 5 тисяч євро подарувала, щоб у неї не було проблем з пересуванням з дитиною.

Невістка довго в декреті не сиділа, на роботу вийшла. Вона непогано заробляє, і вдома у неї чистота і порядок. Та я такою невісткою нахвалитися не могла.

І тут, як грім серед ясного неба, Наталя мені заявляє, що вона подає на розлучення. Я була ошелешена, тому що не думала, що невістка наважиться на такі кардинальні кроки.

Стала я її питати, в чому справа, запросила на чай поговорити. Наталка як почала мені розповідати, як за ці 6 років, що вони у шлюбі, чудив мій син, то я аж за голову схопилася, не могла повірити, що все це правда.

Питаю її, чому вона раніше мені нічого не говорила, а вона каже, що не хотіла мене зайвий раз засмучувати, та й зрештою, це їхня справа, тому вона хотіла це вирішити з Олегом, каже, що вона довго чекала і терпіла, але всьому є межа.

Наталя довго не хотіла мені розповідати подробиці, мовляв, це мій син, але я наполягла.

Виявилося, що він всі гроші, які заробляв, спускав на себе і друзів, а Наталя з дитиною жила виключно за свої гроші. Олег ні продукти додому не купував, ні комуналку не платив – усі ці витрати були на невістці.

– Тобі і так пощастило, ти на все готове прийшла, і квартиру тобі, і машину, так що тепер відробляй, – зухвало заявляв Олег своїй дружині.

Вона мовчала, хотіла сім’ю зберегти, сподівалася, що він зміниться.

Але коли невістка дізналася, що у мого сина є на стороні інша жінка, то цього вона вже не стала терпіти, і подала на розлучення.

Перш, ніж прийняти рішення, я вирішила серйозно поговорити з сином. На диво, він не відпирався, а визнав, що все це правда. А головне, що мене найбільше вразило, це те, що він абсолютно не почувається винуватим.

– Мамо, зараз такий час, не те, що колись – якщо одружився, то вже навіки. У мене одне життя, і я хочу прожити його так, як я хочу, – пояснив мені син.

– Ну що ж, синку, маєш право, – кажу. – Живи як хочеш, але знай, що квартира залишиться Наталці і дитині, і машина теж її. А ти йди куди хочеш і до кого хочеш, та від мене ти нічого не отримаєш.

Син від почутого аж присів.

– Мамо, а ти нічого не плутаєш? Це я – твій син. А вона тобі – ніхто, просто невістка. Та я вже пообіцяв Ларисі, що житло у нас є, і що тепер?

– Ти дорослий, живи як знаєш, але свого рішення я не зміню, – повторила я.

Син з Ларисою живуть на знімній квартирі і зі мною не спілкуються. Наталка з онуком живе в моїй квартирі.

Житло ще досі записане на мене, а там час покаже, на кого я цю квартиру перепишу. Син вчинив так, як вважав за потрібне, і я зробила так само, тому не почуваюся винною.

Як вважаєте, я правильно зробила?