– Мамо, я вже вдома! – пролунав з коридору голос Андрія. – Не чекала? Ольга стояла біля плити. – Ой, Андрію, ти так рано! – вигукнула вона. – Я не встигла приготувати обід… – Нічого, мамо, я зачекаю! – сказав Андрій. Він хотів обійняти матір, але раптом побачив в її очах сльози… – Мамо, давай розповідай, що трапилося?! – ахнув він. – Чому ти плакала? – Я не хотіла тобі розказувати, але, почитай ось це… – сказала Ольга і дістала з полиці якийсь конверт. Андрій сів за стіл і витягнув листа, написаного неакуратним почерком. Він почав читати й очі округлив від несподіванки
– Мамо, ось я і вдома! – пролунав з коридору басистий голос Андрія. – Не чекала на мене? – Ой,
Читати далі