— Поговоримо? Про що, Олесю? Про те, що ви обидві вирішили, що мої речі — це сміття, а її — реліквія? Про те, що цінність визначається не мною, а вами? Ні, говорити ми більше не будемо. Ми будемо діяти. Ви встановили правила гри, я просто граю за ними. Зрозуміла, що того ранку, виносячи на смітник картонні конверти, вона викинула не «мотлох». Вона викинула своє майбутнє. Своє право голосу в цьому домі. Свою сім’ю.

Настя довго тренувала силу волі й вирішила сісти на дієту. Їй хотілося привести себе в ідеальну форму до літа, бо вони з чоловіком мріяли вирватися на море, і на пляжі хотілося бути красунею.

— Якщо я переходжу на правильне харчування, тобі доведеться скласти мені компанію, — говорила вона Сашкові.

— А давай ти сама, а я морально буду з тобою, — усміхався чоловік. — У мене робота фізично важка, якщо я не буду нормально харчуватися, то просто впаду в середині дня.

— Готувати різне меню мені не складно, але буде велика спокуса й самій спробувати, — не здавалася Настя. — І взагалі, тобі теж потрібно за собою стежити, а то до тридцяти років починає з’являтися животик.

Перспективи «стеження за собою» Сашка не надихали, бо він любив ситно поїсти й при цьому не повнів, на відміну від дружини. Спочатку сподівався на жалість і співчуття з її боку, потім почав хитрувати.

— Сьогодні в нас на вечерю овочеве рагу й дієтична сирна запіканка, — говорила дружина.

— Прекрасно, з твоїх рук я готовий і отруту з’їсти, — лестив Сашко.

Настя була задоволена і потішена словами чоловіка, він приховував від неї, що після роботи вже уплітав у найближчому кафе лаваш із м’ясною начинкою. У підсумку, сімейна трапеза нагадувала ідилію, і всі були щасливі.

— Мати запросила нас на ювілей, — сказав Сашко дружині у вівторок. — Вибери, будь ласка, для неї подарунок.

Настя всерйоз зацікавилася здоровим харчуванням і правильним способом життя, до якого вирішила долучити й свекруху. Вона купила їй у подарунок пароварку, книгу про здорове харчування і вітамінний комплекс.

Сашко тільки почухав потилицю, здогадуючись, що особливої радості від такого подарунка в матері точно не буде, але вважав за краще змовчати, щоб не створювати конфлікт із дружиною.

— Я попросила Лідію Петрівну приготувати який-небудь дієтичний салат, — задоволено розповідала Настя чоловікові. — Тільки не зрозуміла, згодна вона з моєю пропозицією чи ні.

— Мої батьки й дієта — несумісні речі, — говорив Сашко. — Батько може на ніч з’їсти миску салату й жити не може без пиріжків. А мама — ласунка, цукерки поїдає жменями.

— Я раніше теж не звертала уваги на харчування, — експертно міркувала Настя. — Але потім зрозуміла, що здоров’я потрібно берегти змолоду і вважаю своїм обов’язком допомогти з цим своєму найближчому оточенню.

Сашко тільки підтискав губи й боявся щось зайве сказати. Він чудово розумів, що рідня на такі вмовляння ніколи не піде, та й він сам любив смачно поїсти. Не особливо Сашко вірив у готовність матері заради невістки вигадувати, і скоро отримав підтвердження своїм підозрам.

— Що це Настя вигадує всякі дурниці? — цікавилася Лідія у сина телефоном. — У мене на ювілей запрошено майже двадцять осіб, і готувати для кожного окремо немає ні часу, ні можливості.

— Просто вона зараз на дієті, стежить за калоріями і хоче привести себе у форму до літа, — відповідав син.

— Похвальне бажання, — відповідала Лідія. — Але на моєму святі може зробити виняток, а потім хай знову харчується травою і відвареними овочами.

Олександр побажання матері дружині передав, тільки Настя не збиралася відступати від принципів правильного харчування і робити винятки. Вона все більше переймалася філософією здорового способу життя, вважала хлібні одиниці, калорійність і глікемічний індекс своєї їжі.

— Значить, я приготую для себе окреме меню і прийду на свято з контейнерами, — знайшла вихід Настя.

Сашко насилу собі уявляв цю картину, але ще менше він уявляв, як на таку витівку відреагує його мати. Тільки Настя була налаштована вельми рішуче і здаватися не збиралася. Вона знайшла кілька рецептів, у підсумку приготувала овочевий салат з оливковою олією, низькокалорійний десерт із цукрозамінником і якийсь рулет із курячого філе та шпинату.

— Ось побачиш, — нахвалювала вона себе перед виходом у гості. — Мої страви будуть найпопулярнішими на столі.

Сашко спробував матір попередити й переконати в необхідності лояльного ставлення до рішення Насті.

— Ну звичайно, я буду рада поставити між холодцем і печінковим тортом якусь неїстівну траву, приготовану твоєю дружиною, — сердилася Лідія. — Прямо мрію потім перед своїми гостями виправдовуватися за дивацтва невістки.

Сашко ще раз спробував дружину переконати залишити заготовки вдома, щоб з’їсти їх потім, але Настя була налаштована здивувати гостей на святі й дотримуватися обраної лінії поведінки, будь-що. Тільки в підсумку вийшло все не так, як планувала дівчина.

— За подарунок — дякую, — сказала Лідія, розглядаючи презент. — Проходьте до столу.

— Я теж приготувала кілька страв, ось салат, курячий рулет і десерт, — не здавалася Настя. — Готувала з урахуванням, що хтось із гостей теж стежить за своїм харчуванням.

— Ми обов’язково спробуємо, тільки наступного разу, — швидко сказала Лідія. — Просто зрозумій правильно, але на нашому столі вже все заставлено і навряд чи когось зацікавить трава, коли є запечене м’ясо.

Настя намагалася щось заперечувати, але свекруха швидко протовкнула їх у кімнату до гостей, а контейнери невістки поставила в холодильник. Сашко бачив, що дружина образилася й сидить за столом у поганому настрої.

Він нишком намагався з’їсти відбивну, тягнувся до запечених грибів і скоса поглядав на холодець, намагаючись не помічати косих поглядів дружини. Вона весь вечір просиділа з незадоволеним обличчям і ковиряла в тарілці самотні овочі. На запитання гостей відповідала, що просто не голодна, щоб не завдавати нікому незручності своєю правдою.

— Чудове свято, все було дуже смачно, — нахвалювали гості господиню дому. — У вас завжди такий хлібосольний дім, що гості йдуть ситими на кілька днів уперед.

— Усяке буває, але я намагаюся порадувати дорогих серцю людей, — скоса поглядала Лідія на невістку.

Коли Настя із Сашком додому йшли, мати їм із собою підготувала цілий пакет з їжею.

— Синку, тут твої улюблені відбивні, там ще трохи голубців поклала, салат і торт, — говорила вона, не дивлячись на невістку.

— Дякую, мамо.

— Салат і десерт Насті теж у пакеті, вдома з’їсте, у нас таке їсти ніхто не буде, — продовжувала Лідія.

Скандал чоловікові Настя влаштувала вже дорогою додому, не ставши чекати повернення.

— Значить, поки я борюся за наше здоров’я і печуся про ідеальну форму, ти підтримуєш свою матір і йдеш проти мене? — сердилася вона.

— Я не йду проти, — виправдовувався Сашко. — І взагалі, не вважаю проблемою те, що ти хочеш харчуватися правильно, а я звично. Так, я люблю котлети, холодець і торти, а не руколу й селеру. Ну і що?

— Ти не любиш себе й мене теж, раз не готовий нічим жертвувати й думаєш тільки про їжу, — образилася Настя і до кінця дня не розмовляла з чоловіком. А ще, ти дозволяєш своїй матері принижувати мене перед усіма.

Олександр не став продовжувати суперечку з дружиною, цього вечора він був ситий і швидко заснув, не особливо переживаючи про неприємну ситуацію, оскільки вірив у швидке примирення з дружиною.

А ось Настя не могла довго заснути через образу й голод. За весь вечір вона нічого толком не з’їла, а тепер уже було пізно їсти, але на голодний шлунок заснути не виходило. Дівчина тихенько встала з ліжка, пробралася на кухню, вдихнула аромат переданих свекрухою смаколиків і мало не зірвалася, щоб спробувати хоча б трохи.

— Ні, я не піддамся, — переконувала себе Настя, дістаючи свій дієтичний салат. — Уже, звичайно, пізно, але від зелені точно жир не наросте. Зараз з’їм свій смачний і корисний салат, і піду спати.

Заснула Настя пізно, вночі їй снилися приготовані свекрухою делікатеси і навіть уві сні відчувався їхній аромат. Але вона не збиралася піддаватися спокусі вже не тільки заради бажання ідеально виглядати, а й із принципу.

Раз чоловік дозволив собі не підтримати завзяття Насті й не став на її бік, коли його мати виявила до неї неповагу, вона планувала довести йому хибність його поведінки. Тепер у Насті був козир, при кожній суперечці із Сашком, вона заявляла:

— Ну, зрозуміло, ти ж на боці своєї матері, а до мене взагалі нікому немає діла.

Олександр важко зітхав і намагався уникати подальших суперечок.

***

Інколи, коли ми занадто захоплені своєю ідеєю, ми забуваємо, що близьким потрібна не наша правота, а наша любов і розуміння. Іноді краще просто залишити свої переконання при собі, щоб не перетворити звичайне життя на поле бою. А як ви вважаєте, де проходить межа між турботою про близьких і нав’язуванням своїх переконань?