Де сніданок, мамо? І куди це ти так вирядилася? – Юрій, старший син Світлани щойно прокинувся відразу попрямував на кухню.Але вже по дорозі 25-річний син зрозумів, що з кухні нічим смачним, як завжди, не пахне. А тут ще й мама з зачіскою, в новій курточці та черевичках, кудись збирається. – Сину, я в село їду, буду пізно, а може навіть і в тітки Лесі заночую, тому ви з Євгеном вже щось собі самі з холодильника візьміть, – Світлана ще раз перевірила сумочку, чи все на місці, побажала сину гарного дня і зачинила за собою двері. Юрій не міг второпати, що відбувається, бо мама ніколи їх з братом без сніданку не залишала, а тут наважилася
– Де сніданок, мамо? І куди це ти так вирядилася? – Юрій, старший син Світлани щойно прокинувся відразу попрямував на кухню.
Але вже по дорозі 25-річний син зрозумів, що з кухні нічим смачним, як завжди, не пахне. А тут ще й мама з зачіскою, в новій курточці та черевичках, кудись збирається.
– Сину, я в село їду, буду пізно, а може навіть і в тітки Лесі заночую, тому ви з Євгеном вже щось собі самі з холодильника візьміть, – Світлана ще раз перевірила сумочку, чи все на місці, побажала сину гарного дня і зачинила за собою двері.
Юрій не міг второпати, що відбувається, бо мама ніколи їх з братом без сніданку не залишала, а тут наважилася.
Це була правда, Світлана завжди намагалася бути ідеальною мамою, особливо після того, як чоловік її кинув і пішов до іншої.
Вона і для чоловіка намагалася бути ідеальною дружиною, от тільки він цього не оцінив. Прожили вони 12 років, і весь цей час Світлана тільки те й робила, що намагалася догодити своєму чоловікові.
В домі чисто, наварено щодня щось свіже, всі сорочки випрані і випрасовані, навіть його взуття дружина сама мила. А ось на себе, для того щоб привести себе в порядок, завжди часу не вистачало.
Чоловік хоч і був старшим за Світлану на 3 роки, але виглядав молодшим за неї. Бо вона і справді настільки була поглинута турботами про сімʼю, що про себе зовсім забула.
Чоловік пішов до іншої – молодшої і доглянутішої, а Світлані нічого не залишалося, як самій ростити своїх хлопців. Тепер вона уже намагалася догодити їм.
Та очевидно, що перестаралася, бо старшому сину 25 років, молодшому 22, а вони досі обоє живуть з мамою, чекаючи на її сніданки, обіди і вечері, і особливо не заробляючи грошей.
– Світлано, шкода мені тебе дуже, – не раз говорила їй рідна сестра. – Ну не можна так, хлопці твої уже дорослі, їм давно пора йти на свій хліб, а не сидіти на твоїй шиї. А тобі, сестричко, пора про себе задуматися, нарешті.
Леся була старшою сестрою, вона першою вийшла заміж і залишилася біля батьків, а Світлана просто любила приїжджати до неї в гості в село, бо жили сестри між собою дуже мирно і дружно.
У Лесі, на відміну від Світлани, вдало склалося особисте життя. Гарний чоловік, який дбає за родину, єдиний син, який вивчився, добре заробляє, і вже сам забезпечує батьків.
Недавно Ігор одружився, так що Леся уже свекруха. Невістку вона полюбила, і завжди радо приймає дітей у своєму домі.
А також до Лесі часто приїжджає сват. Тарас Петрович давно вдівець, тож відколи дочка заміж вийшла, йому вдома самому сумно, і він з радістю приймає запрошення – поїхати до сватів в село в гості.
Там вони з Світланою і зустрілися. Сестра свахи відразу припала йому до душі, та й Світлані Тарас Петрович сподобався, от тільки вона настільки звикла від чоловічої уваги, що навіть не знала що сказати, коли сестра зауважила, що сват на Світлану дивиться по особливому.
Але тепер щовихідних Світлана причепурившись їздить в село. Приїжджає туди і сват. Спочатку вони всі дружно допомагають роботу робити, он минулої суботи город гуртом за пів дня засадили.
А потім чоловік Лесі шашлик смажить, сват йому допомагає, а Леся з Світланою салати готують. І сидять під хатою до вечора, розмовляють собі про щось.
Світлана за цей час наче помолоділа, ожила, покрасивішала. Вперше за багато років вона відчула себе жінкою, їй навіть захотілося змінити зачіску і купити собі обновки.
Леся дуже раділа за Світлану, щиро вболівала за неї, і за її жіноче щастя, вони з чоловіком вже давно помітили, що Світлана з сватом могли б стати чудовою парою.
Але є одне але. Світлана не піде наперекір дітям, а сини не дозволять мамі привести чоловіка додому. Ось така історія.
Тому Світлана поки тишком просто їздить в село до сестри, а як воно далі має бути – ніхто не знає.