Вільна Україна

Поліну життя не ляскало, воно шмагало її з розмаху, випробовуючи на міцність. Під його стусанами жінка то гнулась, схиляючись до

– Збирай свої речі і йди до матері! Сина я житлом забезпечив, а про себе сама подбаєш! Стільки років просиділа

– Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба.

– Алло, Наталко, привіт! Виручиш колишнього чоловіка? – Привіт, Віталіку! Ти про що? Як я тебе повинна виручити? Гроші потрібні,

— Я все переоформив. Нам більше нічого не належить. Олег кинув цю фразу так само недбало, як колись кидав ключі

– Господи! – Сніжана схопила праску, але в новій блузці вже була пропалена дірка. Адже саме цю блузку з чорною

Моя пенсія не дотягує навіть 5 тисяч. З чого я буду ті комунальні платити? Ну, хіба якщо зуби, як то

– Мамо, можна я запитаю? – почав якось Андрій, уважно дивлячись на свою матір. – Питай, сину. Чого ж ні? – усміхнулася Галина Степанівна,

— Ні, коханий, ти їдеш, зараз я допоможу тобі зібрати твої речі, і ти залишиш мою квартиру. Хіба ти не

Волосся Людмила зберегла довге, густе, як осіння ніч. Вона звикла до своїх кіс, і не хотіла розлучатися навіть у шлюбі,