Всю роботу ми завжди робили разом, а як ми вчили мого Павла город садити – то окрема історія, є що згадати. А потім, бабуся нас частувала чимось смачненьким із своїх фірмових страв. А ввечері ми всі разом молилися. Мій Павло завжди згадує ці моменти з особливим трепетом. Ми і багатими не були, але почувалися дуже щасливими.
Кілька місяців тому я з чоловіком повернулася з-за кордону, де ми були кілька років. Ми поїхали разом, бо хотіли собі
Читати далі