Катя приїхала додому в село на різдвяні свята. Вона вчилася в місті і її не було пів року. Мати зустріла Катю прохолодно, наче й не чекала на неї… Дівчина розглядала будинок, де виросла. Все змінилося – нові шпалери, меблі теж нові… А мати завжди копійки рахувала, та й їй надсилала зовсім мало. – Мамо, а ти ремонт зробила? – здивовано запитала Катя. – Сама? Могла б і мене почекати, я допомогла б… – А я не одна! – раптом заявила мати. – Наймала когось? – все дивувалася Катя. – Це ж дорого! – Живу я не одна! – раптом сказала та. – Як не одна? – Катя застигла, нічого не розуміючи.

Катя приїхала додому в село на різдвяні свята. Вона вчилася в місті і її не було пів року. Мати зустріла

Читати далі

Олена вирішила пройтися магазинами. У місцевому торговому центрі дівчина зайшла до косметичного відділу. Стоячи біля стенду з помадами, вона несподівано почула: – Йому подобаються насичено червоні кольори. Олена повернулася і побачила за спиною якусь незнайому жінку. – Вибачте, ви до мене? – здивувалася вона. – Так. Я кажу, що моєму чоловіку подобаються насичено червоні кольори, – додала незнайомка. – А до чого тут ваш чоловік? – єхидно посміхнулася Олена. – Так ви ж коханка мого чоловіка! – раптом сказала жінка. – Я? Коханка? – Олена здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається 

– Олексію, я втомилася постійно ховатися, – знову почала скаржитися Олена. – У мене більше немає сил. Я що, не

Читати далі

— Зараз поїду до батьків, дорогою завезу тебе додому і поговорю з твоїми батьками, поки що по-хорошому. — Вони не зрозуміють, — дівчина насупилася, додому її не хотілося

Зайшов у свою двокімнатну квартиру. Добре, хоч квартира придбана до одруження, і дітей не було ні після першого, ні після

Читати далі

— Матусю, ти не переживай, у нас усе добре. Тільки страшно вдома самій, поки Семен до корівки ходить. Тата ніколи немає, але я й не хочу, щоб він приходив, він увесь час пахне несмачно та сміється… А ще Нінка сказала, що мене скоро в дитячий будинок здадуть, бо я нікому не потрібна

Семен насилу підняв важке відро з молоком, що тільки-но віддала Зорька, їхня годувальниця. — Ну все, Зорько, на добраніч, моя

Читати далі

Максим повернувся додому, поклав руку в кишеню, щоб вийняти гаманець, але кишеня виявилася порожньою. Чоловік обшукав усі кишені, сумку. Гаманця ніде не було. У цей момент пролунав дзвінок із незнайомого номера. – Алло? – сказав Максим. – Це ви загубили чорний гаманець? – прозвучав хрипкий голос. – Так! Ви його знайшли? – зрадів Максим. – Знайшов. Я зараз біля входу в метро. Підходьте, – сказав співрозмовник. – За десять хвилин буду! – відповів Максим і вибіг з квартири. Через десять хвилин він був у зазначеному місці. Раптом, до нього підійшов якийсь чоловік, Максим глянув на нього і… Ахнув від побаченого.

Максим повернувся додому, поклав руку в кишеню, щоб вийняти гаманець, але кишеня виявилася порожньою. Чоловік обшукав усі кишені, сумку. Гаманця

Читати далі

– Мамо, можна я до вас приїду на свята? – Це, я думаю, не дуже доречно. – Я буду тихою, як мишка. – Але у Дані чуткий слух… І він не дуже любить, коли ти приїжджаєш до нас. Дочко, тобі в гуртожитку буде краще…

– Мамо, можна я до вас приїду на свята? – Це, я думаю, не дуже доречно. – Я буду тихою,

Читати далі

Олексій вперше її почув і зрозумів. З’явилася надія, що й надалі так буде. Головне не скандалити і не ображати, а наводити розумні аргументи

– Ти що твориш? З глузду з’їхав? – Віра схопила чоловіка за руку. Вона була готова мало не плакати. Олексій

Читати далі

Не поспішай з висновками, мало що сказала Марія. На вихідних я сама поїду і з усім розберуся, – скомандувала Лариса у своїй розмові з молодшою сестрою Вірою. Дві старші сестри неабияк захвилювалися, коли почули, що їхній молодший брат Петро вирішив в батьківську хату жінку привести. Про це їм завбачливо повідомила сусідка Марія, яка була з тих людей, які все бачать і все знають, і їм не байдуже, що відбувається у сусідів. Петро останні роки живе сам в хаті, непогано господарює, і корову тримає, і город обробляє, і на роботу ще ходить. Марія давно вдова, і приглядалася не раз до хазяйновитого сусіда, і на борщ з варениками в неділю його кликала, але Петро не то вдавав, що не розуміє, не то і справді не второпав, що Марія не проти за нього заміж вийти

– Не поспішай з висновками, мало що сказала Марія. На вихідних я сама поїду і з усім розберуся, – скомандувала

Читати далі

Олена готувала вечерю, коли з роботи повернувся чоловік. Віктор зайшов на кухню, мовчки сів за стіл і про щось задумався. – Щось сталося, коханий? – захвилювалася Олена. – Мама подала на розлучення, – тихо сказав Віктор. Олена мало тарілку не впустила від несподіванки. – Невже? Нарешті! – зраділа вона. – Що означає “нарешті”? – погляд Віктора став осудливим. – Треба її зупинити! – Несмій! Невже ти нічого не знаєш?! – раптом запитала Олена. – Ти про що? Не знаю “чого”? – Віктор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Все, я так більше не можу: або він, або я! – вигукнула з образи Олена. Вона не збиралася говорити

Читати далі

Життя складне, непередбачуване і занадто коротке, щоб витрачати його на образи, помсту та нерозуміння. Потрібно встигнути пробачити, сказати головне

Батько Ірини був старший мами на п’ятнадцять років. Одягався він строго, навіть старомодно. Завжди носив штани, сорочку, піджак чи джемпер.

Читати далі