Весілля було рівно через рік. Ще через рік на світ з’явилася їхня єдина дочка Ірина. Жили добре. Василь намагався, балував своїх дівчаток.

Все життя Наталя жила заради чоловіка та дочки. Зустрілися вони з Василем випадково. Він прийшов на побачення з іншою дівчиною,

Читати далі

Андрій на старості років переїхав жити з міста у своє рідне село. Чоловік купив будинок колишніх сусідів і завзято почав його ремонтувати. Андрію тепер здавалося, що саме цей старий будиночок і стане для нього притулком щастя й спокою… Коли одного разу Андрій порався влітку в саду, намагаючись прибрати кущі аґрусу, що розрослися, на подвір’ї раптом почувся голос його друга Сергія: – Андрійку! Ти тільки подивися, кого я до тебе привів! Сергій стояв із якоюсь жінкою невисокого зросту. Андрій не впізнав її, а коли підійшов ближче, то остовпів від несподіванки

Андрій їхав у своє рідне село. Він тричі на рік приїжджав сюди, щоб прибрати на могилках батьків, діда й бабусі.

Читати далі

Андрій з Раєю одружилися. Молодята повернулися з весільної подорожі засмаглі та щасливі. Мати Андрія зателефонувала одразу, як вони зайшли в квартиру. – Ви вже вдома? – запитала Зоя Миколаївна. – Андрійку, у мене до тебе є серйозна розмова… – Мамо, ми тільки зайшли додому, – сказав син. – Ні, синку, це справа дуже важлива, я приїду через пів години! – не вгавала мати. Андрій тяжко зітхнув і розвів руками. – Щось трапилося? – схвильовано запитала Рая. – Не знаю, нічого не сказала, – відповів чоловік. Раптом пролунав дзвінок на телефон Раї. Андрій глянув на екран і здивовано усміхнувся від побаченого

– Що ж робити, Андрійку? Не можу ж я сказати “ні” власній матері. – Хах! Моїй можеш, а своїй ні?

Читати далі

У Ірини Олексіївни розлучився син Володимир. Розлучився давно. Онук Степан залишився без батька у три роки. Вони не бачилися, не спілкувалися, Володимир не цікавився дитиною. Забув його зовсім… А якось був ювілей у прабабусі Степана. Жінка вирішила скликати всю рідню і Володимир теж надумав приїхати на свято всією родиною – зі своєю новою жінкою й дочкою. Коли на подвірʼї загавкав пес, Ірина Олексіївна визирнула у вікно й вигукнула: – Ну нарешті, от і Володя приїхав! Степан же ж застиг в очікуванні чогось незвичайного… Володимир зайшов у хату й ахнув від несподіванки

Син Ірини Олексіївни розлучився. Давно. Онук залишився без тата у три роки. Вони не бачилися, не спілкувалися, батько не цікавився

Читати далі

Концерти продовжилися і в самій відпустці. У морі їй не подобається, на сонці занадто жарко, то вона їсти не буде, це пити не стане

Я намагаюся в міру можливості вивозити сина на море щороку. Це корисно для здоров’я, та й його батько (з яким

Читати далі

Ганна Дмитрівна прийшла в гості до доньки та зятя. – А ви куди? – здивувалася вона, помітивши, що молоді збирають речі. – Мамо, ми переїжджаємо, – відповіла Марина. – А на які гроші ви купили нову квартиру? – запитала мама. – Я тобі потім все розповім, – пояснила донька. – А батько твоєї майбутньої дитини знає, що ти їдеш? – несподівано запитала жінка. – Ганно Дмитрівно, ви про що? – не зрозумів зять. – То ти не знаєш? Це ж не твоя дитина! – єхидно сказала теща. – Як не моя?! – Віктор здивовано дивився то на тещу, то на дружину, не розуміючи, що відбувається

Теща посміювалася з Віктора. З першого дня їхнього знайомства Ганна Дмитрівна оглянула його з ніг до голови: високий, худий, волосся

Читати далі

Ілля забрав свою наречену з роботи, і підвіз її додому. Машина зупинилася неподалік будинку Олени. – Дивись, це машина мого батька. Якось він рано сьогодні, – сказала дівчина до хлопця. – Аааа… Це ж… Це ж моя мама. Що вона тут робить цікаво. Під’їдемо тихенько ближче, поки вони нас не бачать, – запропонував Ілля. Ілля вимкнув фари та опустив скло. Вони з Оленою стали свідком дуже дивного і дуже гучного діалогу… Такого голосного, що чути було кожне сказане слово. Ілля з Оленою прислухалися до розмови батьків і застигли від почутого

– Ви маєте розлучитися! – промовив батько, взявши дочку за руку. – Цей хлопець тобі не пара. Він тобі не

Читати далі