Катя терпіла поки вони жили з матір’ю чоловіка. Але через рік терпець урвався і вона пішла на орендовану квартиру.
Катерина готувала вечерю. Її чоловік Максим мав уже повернутися, але його все не було. З’явився той аж через пів години, і… Не один! Його мати, Ганна Дмитрівна, зайшла перша і з діловитим виглядом оглянула квартиру Каті й Максима. Катерина хотіла запитати, чи не треба бува свекрусі біла ганчірочка для перевірки пилу, але не встигла… – У мене до вас є шикарна пропозиція! – раптом заявила свекруха молодим…
Зі свекрухою, Ганною Дмитрівною, у Катерини стосунки були непростими. Та постійно вказувала, що робити, що купувати…
Вона звикла командувати сином, і вирішила, що його дружина теж буде її слухатися.
Катя терпіла поки вони жили з матір’ю чоловіка. Але через рік терпець урвався і вона пішла на орендовану квартиру.
Максим переїхав до неї аж через тиждень. Він думав, що Катя повернеться та й мама так говорила:
– Придумала бігати від чоловіка! Де він живе, там і їй треба! Обійдеться…
Але Катя не передумала і навіть казала, що подасть на розлучення. Довелося йому залишити маму…
– Та як так?! – охала й ахала та. – Чотири кімнати в мене, а ви на орендованій живете! Що люди скажуть? Я все життя для сина старалася, для внуків. Коли вже в мене внуки будуть? Неправильна в тебе дружина, синку.
– Мамо, я її люблю!
– Люблю… Я тебе також люблю. І що тепер робити? Сором один. Як я людям у вічі дивитися буду? А тобі не соромно матір кидати?
Такі розмови відбувалися регулярно. Спочатку свекруха дулася і не приходила до сина з невісткою.
А потім почала перевіряти…
Чи смачно синочок поїв, чи наївся, перевіряли сорочки, білизну, і нарешті пил.
Пил був головним її козирем! Адже від нього непереносимість, і кліщі, і навіть клопи!
Катерина тільки сміялася – пилу в неї не було, але це ж свекруха, вона знайде.
За бажання вона не тільки клопа знайде, а й крокодила!
Катя з Максимом придбали квартиру. На перший внесок пішли гроші від продажу двох заміських будинків бабусь Катерини, які вже не були потрібні її батькам.
Кредит на суму, що залишилася, і у них є своє житло.
Катя раділа, Максим теж.
От тільки Ганні Дмитрівні все це не подобалося.
У її квартирі потрібний ремонт, а вони квартиру купили! Та ще й гроші за неї тепер платитимуть!
***
Катерина готувала вечерю. Чоловік мав уже повернутися, але його все не було.
З’явився він через пів години, і не один!
Його мати зайшла перша і з діловитим виглядом оглянула квартиру.
Катерина хотіла запитати, чи дати їй білу ганчірочку для перевірки пилу, але не встигла…
– Я завжди знала, що ти погана господиня, мені так шкода Максимчика! Він же ж тепер і поїсти не може. А я спати не можу, переживаю.
У мене до вас є шикарна пропозиція! Якщо ви купили квартиру, то гроші у вас є.
Я обіцяю не чіплятися, і взагалі, житимемо мирно.
Не лізтиму більше до вас із порадами. Три кімнати вам, а мені найменшу і кухню. Готуватиму я. Максим звик до моєї їжі.
Ви повинні переїхати назад до моєї квартири. Зробимо там ремонт, дитячу зробимо.
Навіщо потім поспішати? Я й з онуками сидітиму і прибиратиму, ви тільки працюйте!
– А цю квартиру куди? В оренду? Тут чудовий ремонт. Квартиранти різні бувають, не своє – не шкода!
– Навіщо ж в оренду? Ремонт на що робитимемо? Максим уже згоден…
– Згоден? На що?!
– Продати її, квартиру цю! Зрозуміла?!
– У нас ця квартира ще в кредиті.
– Дізнавалася я все. Так теж буде непогано. Частина грошей за квартиру і йтиме на погашення кредиту.
– Чудово ви все вирішили! А зі мною не треба було порадитися?
– У сім’ї вирішує чоловік!
– У вас вирішує не Максим, а ви!
– У мене син просто чудовий! Жодного слова проти мами не скаже!
– Зате я можу сказати. Мене це не влаштовує! Я збираюся жити тільки у своїй квартирі. Що ви вирішили мене не хвилює.
– Зараз захвилює! Якщо не слухатимешся нас, то Максим з тобою розлучиться!
– Ось так одразу? Максиме, а ти чому мовчиш?
– Мама все життя для мене старалася, я не можу її підвести. Що такого, якщо ми житимемо з нею?
– Бо ця квартира наша, а там я зовсім ніхто.
– Ти ще частку для себе хочеш у моїй квартирі? – вигукнула свекруха. – Що я казала? Їй треба все до рук прибрати. Квартира буде мого сина й онуків!
– Я рада, що вона дістанеться вашому синові й онукам.
– От і молодець. Я вже знайшла рієлтора.
– Чудово. Можна збирати речі? Меблі ділити будемо?
– Ділити? Навіщо? Не розумію… У мене меблі чудові. Ваші підуть разом з квартирою. Дорожче вийде. Ми ще й у плюсі залишимося!
– Я до вас не поїду.
– У будь-якому випадку доведеться, люба.
– Це я вже зрозуміла. Ваша наполегливість… Максиме. Ти довго збираєшся мовчати? Тільки не треба казати, що мама все робить для тебе.
– Вона все робить для мого щастя, для нашого з тобою щастя.
– Тоді ми розлучаємося. Я не збираюся все життя слухати твою маму і жити у чужій квартирі. Ти можеш вибрати, але я розумію, що це вже зробила за тебе мама…
– Давай не будемо сперечатися. Мама права.
– Твоя мама має рацію. Я погана господиня. Тобі краще жити з мамою, але без мене!
– Ні! Я не хочу без тебе!
– А мама без тебе не хоче.
– Ну ось. Усім треба жити разом. Мама права!
– З мамою, але без мене!
– Ах ось ти як! Вирішила кинути мого сина? Та кому ти потрібна? Ти ж нічого не вмієш. Пилом заростеш без мене. Ми йдемо, Максиме! Нехай вона собі думає!
– А вечеря?
– Я тобі приготую вдома запіканку. На вихід, синочку. Речі ми заберемо пізніше!
Максим під натиском мами не поступився. Не здалася й Катерина. Їх розлучили.
Квартиру вдалося продати – мамин рієлтор постарався.
Тільки ось гроші…
Максим поступатися квартирою колишній дружині не хотів.
Вона пропонувала йому справжні копійки, бо ж кредит вони й року не платили, а перший внесок був її.
Частка Катерини, послуги рієлтора, кредит. У результаті Максим нічого не отримав.
Ремонт мамі було робити ні на що…
Катерина купила собі квартиру – трохи додали її батьки.
Площа була меншою, зате вона була тільки її!
Максим намагався відновити їхні стосунки, але Катерина його не прийняла…