А я ж партнерів по бізнесу покликав, клієнтів на весілля. Як мені тепер людям в очі дивитися?!…
– Ідіть негайно! Щоб вашого духу тут не було, – Артем тягнув тещу, яка ледь стояла на ногах, до чорного ходу ресторану, – і прикрийтеся чимось. Я викликав таксі, зараз під’їде.
– Артеме, не сердься на мене, всім же сподобалося, було весело, – говорила Олена Іванівна заплутаною мовою, – а де моя донька, Дашенька, чому маму не проводжає?
– Я не знаю, де ваша донька, і волів би взагалі з вашою сімейкою ніколи не стикатися, – похмуро відповів Артем, – яка ганьба!
А я ж партнерів по бізнесу покликав, клієнтів на весілля. Як мені тепер людям в очі дивитися?!…
… Починалося все красиво. Артем і Даша познайомилися в літньому таборі, де працювали вожатими.
Дівчина вчилася на викладача англійської мови, а Артем вивчав фінанси, але теж не проти був попрацювати з дітьми.
Він був на два роки старший. З Дашею швидко знайшов і спільну мову, і захоплення.
Вони весело обговорювали, хто де відпочивав. Зблизилися швидко, і до кінця літа вже були нерозлучні.
Даша сподобалася і батькам Артема.
Вона була студенткою-відмінницею, активісткою, встигала займатися громадською діяльністю.
Ось тільки росла в неповній родині – у Даші була тільки мама, теж цілком успішна і благополучна жінка, власниця двох магазинів в їхньому невеликому місті.
Нікого не здивувало, коли через рік стосунків молоді люди заговорили про весілля.
Разом вони не жили, тільки зустрічалися, але батьки були готові поселити молоду родину в окремій квартирі.
Весілля планували шикарне, в найкращому ресторані міста, з безліччю гостей і медовим місяцем на Мальдівах.
Підготовку теж почали заздалегідь, за пів року. Продумували дизайн сукні, вибирали музику для першого танцю.
Самі рухи теж репетирували. Це мав бути ніжний вальс, що підкреслює тендітність і красу нареченої.
Батьки розчулювалися, дивлячись на цю пару. А Даша з Артемом навіть жодного разу не посварилися з приводу якихось моментів з підготовки свята.
На першу шлюбну ніч їм забронювали номер в найкращому заміському бутик-готелі області.
Весілля обіцяло бути казковим.
Правда, траплялися дивні речі…
Ще на заручинах, коли вони з батьками святкували в закладі, Артем помітив, що мати Даші в ресторані п’є тільки воду або сік. Він уточнив у своєї нареченої, з чим це пов’язано.
– Дашуль, а твоя мама взагалі не вживає міцні напої? Вона чимось хворіє?
– Не хворіє, не переживай. Просто у мами алергія, тому вона п’є тільки безалкогольні напої.
– Ну треба ж! Я навіть не знав, що таке буває. Обов’язково це врахувати треба, адміністратору ресторану сказати, щоб їй не подали чогось з того, що ми замовили.
– Так, звичайно, врахуємо. Їй зовсім нічого не можна, навіть сироп від кашлю.
Артема, звичайно, зізнання Даші здивувало, але він промовчав. Підготовка до весілля йшла своїм чередом.
Незадовго до великої події молодий чоловік перейшов працювати у фірму батька, тому на банкет запросили і постійних, давніх клієнтів, і партнерів.
Все-таки єдиний спадкоємець шанованої в місті людини одружується.
З боку Даші гостей було набагато менше – кілька однокурсниць і за сумісництвом – близьких подруг, та мама.
Відсутність інших родичів вона пояснила тим, що всі живуть далеко і приїхати не зможуть.
Артем трохи засмутився – могли б і приїхати!
Тим більше, він обіцяв оплатити їм усім дорогу і проживання.
У день одруження всі сильно нервували, та й накладок було чимало.
Спочатку зламалася машина весільного кортежу, в якій мали їхати молодята, тому Артему довелося пересідати в іншу.
Потім з ресторану зателефонували повідомити про те, що напої все ще не доставлені.
Наречена випадково порвала сукню шпилькою, поки їй робили зачіску. Дірку на швидку руку зашили, але Даша мало не плакала.
Від ридань її зупиняла тільки вартість послуг візажиста, який вже закінчив робити макіяж.
Викуп теж пройшов не так, як планувалося. На вгадуванні відбитків туфель нареченої вийшла заминка, Артем розлютився. Не вгадав…
Потім було ще кілька дурних конкурсів з не дуже смішними жартами подружок Даші. Молодий чоловік все більше дратувався.
Ближче до квартири коханої це почуття переросло вже в тихе божевілля, але вигляд Даші в ніжній хмарі білих мережив його трохи заспокоїв.
А ось її мати для свята вибрала якесь абсолютно недоречне плаття з пелериною зверху. У ній вона була схожа на фею-хрещену і одночасно на жука.
Довершував картину яскравий макіяж, що підкреслював вік жінки, і дивна зачіска в дусі шістдесятих років.
– Чого це твоя мати сьогодні так дивно виглядає, – поцікавився він у Даші по дорозі в РАГС.
– Нервує, напевно. Та я й сама не знаю, Артеме, ну, хоче вона виглядати так, нехай виглядає. Все-таки єдину дочку заміж видає. – заступилася Даша за матір.
– Ага, а нам потім цю красу все життя на весільних фотках споглядати, – розсміявся Артем. – Добре, заради тебе я це готовий терпіти. Сподіваюся, більше нічого цей день не зіпсує.
Реєстрація шлюбу в РАГСі дійсно пройшла гладко. І навіть перший танець молодих, який вони старанно репетирували, вдався.
Покатавшись по місту, вся процесія дісталася до ресторану, де мав відбутися банкет. Там гостей зустрічали вітальними коктейлями.
У метушні наречений і наречена пройшли до президії, почалося розсадження, і вони просто втратили з виду матір Даші. А коли знову знайшли, було вже пізно…
– Дашо, а що відбувається? Ти ж казала, у твоєї мами алергія на алкоголь, – пробурмотів Артем, спостерігаючи за тещею.
Та вже скинула пелерину і тепер її сукня більше нагадувала комбінацію, ніж звичайне пристойне вбрання.
– Мамо, мамочко, зупинись, – Даша кинулася з-за столу, а потім просто встала і закрила обличчя руками, – Боже, який сором?!
Їй взагалі не можна пити. Та вона й в рот нічого такого не брала вже років 15. Артем, зупини її, будь ласка.
– Вона має залежність, чи що? – Артем жахнувся, – навіщо тоді було казки про алергію розповідати?
– Та соромно ж, Артеме! Під час її останнього запою мене навіть до притулку відправили, мені було 7 років, перший клас. З тих пір мати зав’язала і трималася.
Не знаю, що зараз сталося. Артеме, милий, зроби щось, – благала Даша.
Але було вже пізно. Побачивши дочку і зятя, Олена Іванівна непевною ходою рушила до них, простягаючи руки:
– Зятю мій улюблений, йди сюди, поцілую, – сказала вона і притягнула до себе роззявленого Артема, залишивши на його щоках червоні сліди помади. – Яке у вас гарне весілля, і напої смачненькі, солоденькі такі!
Потім вона зробила ще кількп кроків і підійшла до батьків Артема.
– Анатолій Сергійович, Толику, ми ж з вами тепер майже родичі, – кокетливо скрикнула Олена Іванівна, – не відмовляйте дамі в задоволенні з вами потанцювати.
З цими словами мати Даші повисла на шиї у батька Артема і полізла до нього цілуватися.
Мати нареченого, зрозуміло, обурилася, почалася сварка.
Даша стояла, закривши обличчя руками.
А Олена Іванівна продовжила шукати собі компанію. Вона рухалася залою, смикаючись, як маріонетка, непевно через те, що ступала на підборах.
Врізалася в натовп друзів Артема і почала з кожним обійматися, закликаючи потанцювати.
А потім і зовсім потягнула вгору поділ сукні, заливисто регочучи, полізла на стіл.
Такого Артем терпіти вже не міг. Він підскочив до тещі, загорнув її в знятий з себе піджак, стягнув зі столу і відвів до чорного ходу.
Викликав таксі і відправив нетверезу жінку додому…
У зал він повернувся роздратований. Даша ридала за столом президії, де вони повинні були сидіти разом.
Гості потихеньку розходилися.
Багато з них підходили до батька Артема, щоб сказати слова підтримки. Але той був похмуріший за хмару.
Дружина стояла поруч, погладжуючи чоловіка по плечу.
Побачивши Артема, батько покликав його до себе.
– Ти ж розумієш, що це ганьба? – закричав він на сина, – Нікітін мені вже сказав, що продовжувати з нами контракт не буде.
Васильєв взагалі пішов, не прощаючись.
Люди знімали твою тещу на відео. Чекай, скоро весь інтернет буде милуватися її хмільними танцями!
Ну чому я, як завжди, не перевірив усі подробиці? Чому просто купився на твої розповіді про те, як ти любиш Дашу і яка вона з мамою ідеальна?
– Тату, не рубай з плеча, ти ж розумієш, – Артем спробував виправдатися, хоча йому самому все це було огидно.
– Що я розумію? Завтра ж ти подаєш на розлучення, і це не обговорюється, Артеме. Мені моя репутація дорожча за твої романтичні захоплення.
– Тату, а може, все владнається? – Артем спробував заспокоїти батька.
– Так, ти зараз ще сперечатимешся? Та у нас мер міста на твою “веселу” тещу милувався. А хлопці, твої колишні однокурсники та однокласники?
Ти як з ними далі спілкуватися збираєшся, після того, як Олена Іванівна їх усіх облобизала?
Все, Артеме, закінчено твоє сімейне життя. Відправляй цю додому. Нам такі кадри в родині не потрібні.
Артем мовчки підійшов до Даші. Йому було соромно і ніяково. Але діватися було нікуди – він повністю залежав від батька.
– Ти все сама чула, Дашо. Завтра ми розлучаємося. Скажи спасибі своїй матусі за її перформанси. Накрилося наше з тобою сімейне життя мідним тазом.
– Артеме, але як так, ми ж кохаємо одне одного! – Даша знову залилася сльозами.
– Все, Дар’я, нема чого ревіти, – втрутився в розмову батько Артема, – ну і підставила ти нас, вибач, такого я спустити з рук нікому не зможу.
Хочеш чи ні, твоє бажання тут нічого не вирішує. Ти моєму синові дружиною не будеш.
– Ну Анатолій Сергійович, милий, – Даша прямо у весільній сукні впала перед чоловіком на коліна, – дайте мені шанс.
– Ще цирку мені тут не вистачало! Артем, виклич їй таксі, нехай їде слідом за матір’ю.
З цими словами Анатолій Сергійович взяв за руку дружину і вийшов із зали ресторану. Артем викликав Даші таксі.
Наступного дня, не слухаючи її спроб виправдатися, він подав на розлучення. Через місяць шлюб визнали розірваним.
Дар’я з нервовим зривом потрапила до лікарні. Але все ж оскаржувати рішення Артема не стала.
Вона розуміла, що компенсувати зіпсовану репутацію його родини їй просто нічим.