– Ти просто мене не любиш! І ось завжди так у вас, чоловіків! Вмовляєте нас, жінок, на дитину, а як до справи доходить – в кущі, справляйся сама!
— Не буду з тобою сваритися, але Андрія на пологи не пущу, йому там нічого робити в такий момент. Хочеш, проклинай мене, хочеш скандали влаштовуй, але буде по-моєму! — сказала свекруха…
… — Ось подивися, зовсім не страшно, — Аня при надії тягнула чоловіка Андрія за руку ближче до екрану, — дивись, дивись, як він його на руки бере і до себе притискає!
Ось я так само хочу, як тут, щоб ти мене підтримував.
Був зі мною в пологовій залі, і нашу дитину першим взяв на руки, пуповину перерізав!
– Аню, та я не зможу так! У мене коли кров з пальця беруть, я мало не втрачаю свідомість, а тут таке! Поява дитини?! Ти з глузду з’їхала, – Андрій після побаченого на екрані зблід і прикрив очі рукою.
– Ти просто мене не любиш! І ось завжди так у вас, чоловіків! Вмовляєте нас, жінок, на дитину, а як до справи доходить – в кущі, справляйся сама!
Мені, може, теж страшно, але я хочу, як голлівудські зірки, з манікюром і макіяжем народжувати. І щоб ти все це зафіксував!
Андрій ось уже кілька місяців намагався пояснити коханій дружині, що до партнерських пологів він не готовий.
Чоловік наводив різні аргументи, але Анна його й слухати не хотіла. Скандали гриміли в родині щодня, в конфлікт уже встигли втрутитися й сторонні люди.
Нещодавно у дружини Андрія з’явився ще один каприз – Аня зажадала, щоб чоловік під час появи їхньої спільної дитини на світ скакав по пологовому залі з камерою.
Андрію ця затія здавалася дикою.
Чоловік радів, що все це чекає на них нескоро – зараз у Ані був лише четвертий місяць, тільки закінчився токсикоз, і вона просто фонтанувала ідеями. А він лише смиренно з усім погоджувався.
Партнерські пологи Андрія відверто лякали, але Аня, надивившись відео «селебріті», намалювала в голові красиву картинку і всіляко мріяла втілити її в життя.
Одного суботнього дня Аня скаржилася подрузі Лесі, сидячи з нею в кафе:
– Уявляєш, Андрійко відмовляється бути присутній зі мною при появі дитини! Він взагалі не хоче там бути!
– Ну, я б теж не пішла, якби ти кликала… Це такий захід, знаєш, не для людей зі слабкими нервами, – віджартувалася Леся.
– Ну чого ти, я на підтримку розраховую, – дорікнула їй Аня, – уяви, я народжую, красива, обличчя в муках, але макіяж, все як треба.
Андрій мене за руку тримає, заспокоює. Дивиться, яка я красива, як страждаю заради нашого малюка. Бачить мою посмішку крізь біль.
– Аню, ну ти що, серіалів надивилася? – тепер Леся вже по-справжньому сміялася, – звідки там посмішці взятися? Ні, під час переймів він ще може потримати тебе за руку, але коли справа дійде до самих пологів… Тут навряд чи ти будеш лежати і посміхатися. Ти будеш лаятися матом!
– Це у вас там все некрасиво проходить. А я буду готуватися. Ну, спітнію трохи, а потім швиденько народжу. Витончено, жіночно, без криків. Цікаво, там відео можна знімати на пам’ять?
– Ага, і оператора тобі особисто нададуть. Аню, припиняй ти ці свої фантазії. І чоловіка не лякай, йому там нічого робити. Не кожен мужик таке видовище витримає. Більша частина тих, хто був присутній на партнерських, потім починали відчувати відразу до своїх дружин. Ось воно тобі треба?!
Але Аню було не зупинити – своєю ідеєю спільних пологів протягом наступних кількох місяців вона мучила всіх родичів і знайомих.
А зі свекрухою навіть встигла серйозно посваритися.
Та висловила їй:
– Анюто, я розумію, що жінкам при надії треба догоджати, але ти ж зовсім вже з цією ідеєю здуріла! Ну не хоче Андрій, щоб дитина ваша при ньому з’являлася на світ, ну, значить і не треба. Нехай зайде в палату після її появи. Зараз це можна, я дізнавалася. Потрібно тільки з лікарем заздалегідь домовитися.
– Мамо Галя, ну як ви не розумієте! Це ж спільні спогади, романтика. Я читала, що спільно пережиті емоції дуже зближують! Батько відразу відчуває материнський, ой, батьківський інстинкт, і любить малюка сильніше!
– Та він і так чекає на цю дитину, над тобою трясеться, як над кришталевою вазою, – пирхнула свекруха, – куди вже більше?
Ти сама подумай: Андрій погано переносить вигляд крові, він раніше постійно непритомнів у школі, коли у них брали її на аналіз.
А в пологовому там, думаєш, цього не буде? І ось тобі погано, боляче, потуги, а чоловік в непритомності. Ну перестань дурницями мучитися! Нехай вже він тебе почекає за стіночкою. А лікарі поруч будуть.
– Ні, я інакше все робити відмовляюся, – впевнено заявила Аня, – тільки з чоловіком. А якщо він не піде, значить і мене не любить.
Ось моя однокласниця з чоловіком була, і знімки у них з палати такі красиві. І всі щасливі, і дитинка кумедна. Ну чим я гірша? Ну ви ж жінка, можете мене зрозуміти!
– Аню, я так скажу: передумай, поки не пізно. Сваритися з тобою не буду, але Андрія на пологи не пущу, йому там нічого робити в такий момент. Хочеш, проклинай мене, хочеш скандали мені влаштовуй, але буде по-моєму!
Не отримавши підтримки від чоловіка і свекрухи, Аня вирішила хоча б з лікарем домовитися про пологи з чоловіком.
Її лікар, Георгій Арсенович, над ідеєю майбутньої мами не сміявся, але й особливої радості не виявляв.
Просто повідомив, скільки це буде коштувати разом з окремою палатою. Але Аня не здавалася.
– Скажіть, у вас багато хто це робить разом із чоловіками?
– Так, вистачає, сьогодні така мода, – обережно підтвердив лікар, – але я, як лікар, не дуже її схвалюю. А як чоловік, взагалі заборонив би цю традицію!
– Але чому, Георгій Арсенович? Адже це так красиво, коли чоловік, дружина і диво їхнього спільного створення…
– Аню, ось давайте ви у мене народите, а потім розберемося, хто і що там чудового створив.
Чоловікові скажіть, якщо він на пологи збирається, нехай зробить свіжу флюорографію. Інакше ніхто його не пустить.
І взагалі, сходіть разом до школи майбутніх батьків. Згодиться.
Після розмови з лікарем Аня замислилася, чи настільки хороша її ідея.
В Інтернеті про це писали різне.
Подружки не мали досвіду пологів з чоловіком і всіляко її відмовляли, а ось у школі для майбутніх батьків майже всі пари хотіли разом бути присутніми при появі дитини на світ.
І Андрій майже похитнувся під їхнім натиском, але все ще тримав оборону, відмовляючись потурати цій примсі дружини.
Ближче до наміченого дня у Ані зовсім зіпсувався характер – майже щовечора вона мучила чоловіка своїми причіпками і претензіями.
Андрій навіть скаржився матері:
– Та я вже згоден на все, аби вона народила скоріше. Неможливо вдома перебувати!
Стою не так, дивлюся не так, чхаю – все, наражаю їх з дитиною на небезпеку. Скажи, мамо, це всі такі жінки? Або мені дісталася єдина з такими родзинками?
– Не всі, але багато хто. Та й сам подумай: їй страшно, гормони скачуть, дитина штовхається, важко, а ще літо, спека. Загалом, терпи, синку. Все налагодиться.
За кілька днів до призначеного терміну Аня стала просто нестерпною.
Лікар пропонував їй лягти в пологовий будинок заздалегідь, але молода жінка була непохитна.
Вона розуміла, що чоловік в цьому випадку може і не встигнути до неї приїхати.
Перейми почалися вночі, і Аня відразу ж розбудила чоловіка:
– Андрій, вставай! Бери мою сумку і допоможи одягнутися. Починається!
Вони швидко зібралися, сіли в машину і поїхали в пологовий будинок, попередивши лікаря по телефону.
Той обіцяв бути в найкоротші терміни.
У приймальній, поки Аню оформляли, Андрій спробував втекти, але був спійманий, переодягнений і відправлений в палату разом з дружиною.
Там Аня накинулася на чоловіка:
– Так, ось як ти значить? Як на весіллі, так разом назавжди, клятви і красиві слова. А тепер ти готовий втекти, аби тільки мене не бачити?
– Аню, та що ти несеш. Ну я справді не хочу бути з тут присутнім під час пологів, нехай лікарі цим займаються! Не можу я, а ти змушуєш.
Може це ти мене не любиш, якщо заради дурної примхи готова пожертвувати нашими стосунками? Я сто разів сказав: мені буде погано, я боюся!
– Звичайно, а мені зараз просто чудово, – кричала Аня на чоловіка, – якщо ти такий ніжний, ну і вали прямо зараз. Ми з дитиною в такому татусі не потребуємося. Самі впораємося!
Андрій зблід, подивився на дружину, яка стиснула зуби, і тихо вийшов з палати. Назад він не повернувся.
Незабаром прийшов лікар, оглянув Аню і сказав чекати.
Вона залишилася одна і гірко заплакала. Не буде ніякого красивого відео з пологового будинку.
Оператор ганебно втік, вона вся заплакана, опухла, в одноразовій лікарняній сорочці, без мережив.
Ще й манікюр новий не встигла зробити! Ось такою її побачить дитина вперше?
Від таких думок Аня розплакалася ще сильніше.
Так і ридала майже до ікоти, поки не зрозуміла, що біль посилюється. Жінка покликала акушерку і пройшла з нею в пологовий зал.
А там стало вже не до присутності родичів.
Про Андрія Аня в цей момент не думала, просто мріяла, щоб це швидше закінчилося.
Через 40 хвилин на світ з’явилася їхня дочка. Притискаючи до себе дитину, червона, заплакана Аня посміхалася.
Через кілька годин їх перевели в палату.
А незабаром у двері постукали, в приміщення увійшов збентежено посміхаючись Андрій.
– Ну що, я вже став татом? – запитав він, – пробач мене, Аню. Ну не зміг я виправдати твої очікування.
– І ти на мене теж не сердься, – відповіла Аня, – я зрозуміла, що сама навряд чи хотіла б бачити тебе під час пологів. Я навіть на лікарів накричала, поки вони мені знеболююче не вкололи. Взагалі нічого не розуміла.
Через 3 дні Аню з малятком виписали з пологового будинку. На першу прогулянку з донькою та Андрієм вона вирушила до парку неподалік.
По дорозі Аня захотіла пити, і чоловік кинувся до магазину.
А вона пішла далі, неспішно штовхаючи коляску. І зустріла там ту саму однокласницю Христину.
Та прогулювалася похмуріша за хмару, одна, і штовхала перед собою яскраво-синю люльку зі сплячим малюком, помітно старшим за доньку Ані.
– Христино, привіт, як справи, малюк росте? А я ось теж тільки народила, вийшли з чоловіком на першу прогулянку. Ой, я твою фотосесію бачила, така красива! Мрія!
– Привіт, Аню. Не заздри, – сумно відповіла Христина, – від моєї сім’ї одна та фотосесія і залишилася. Адже розумні люди мені казали, щоб не брала чоловіка на цю подію. А я хотіла, як у кіно. І що?
Він мене кинув, сказав, що більше не бачить жінку перед собою. А я тепер ось одна гуляю!
Добре хоч з сином колишній бачиться, любить його, фінансово допомагає.
Аня повеселішала: добре все-таки, що Андрій тоді втік!
Нехай у неї немає фотографій, зате чоловік поруч.
І їй не доводиться, як Христині, одній все на собі тягнути.
Аня несподівано подумала, що і перед свекрухою не завадило б вибачитися.
Мудра вона все-таки жінка!