Олена мало не поперхнулася, почувши таке.Їй не здалося. Чоловік за столом із гостями обговорює дружину. Це було нестерпно…
Оленка із захопленням обставляла свою нову квартиру. Це був подарунок від її батьків на її черговий день народження.
Вони вирішили допомогти доньці обзавестися своїм затишним гніздечком. Олена з трепетом поставилася до подарунка, тому з ремонтом не поспішала і підійшла до питання з усією відповідальністю. Поки вона жила в батьків, у її квартирі щосили йшов ремонт.
Через півроку молода жінка зустріла Юрія. Він одразу підкорив її своєю чарівністю, і її думки були тільки про молодого чоловіка.
Юра був привабливим хлопцем, навколо якого завжди кружляли дівчата, але він зупинив свою увагу на Олені. Її краса і манери одразу ж привернули його увагу. Олена не виявляла зайвого інтересу до хлопця, на відміну від інших дівчат, і завжди зберігала деяку дистанцію, що розпалювало інтерес Юрія.
Трохи згодом, молоді люди одружилися. Весілля вирішили зробити скромне, а більшу частину коштів залишити на відпочинок. Це одразу не сподобалося родичам нареченого.
– А як же родичі? Тітка Марія, дядько Микола? Та вони ж не зрозуміють такого. Ти навіщо матір соромиш? – мати Юрія Ганна Геннадіївна не вірила своїм вухам.
– Мамо, ми вже все вирішили, – несміливо відповів син.
Після повернення з медового місяця молодята влаштувалися у квартирі Олени, оскільки у Юрія не було свого житла в місті.
Батьки Юри жили в селі, а сам він переїхав до міста одразу після закінчення школи, прагнучи здобути гарну освіту і знайти гідну роботу. Коли вони тільки почали зустрічатися з Оленою, Юра задумався про те, наскільки чудово мати наречену з власним житлом.
Обидва працювали і непогано отримували, тож жили безбідно і могли багато чого собі дозволити. Наприклад, якісну техніку для дому та недешевий автомобіль, щоб жити з комфортом. Олені було важливо відчувати комфорт у всьому.
Коли батьки чоловіка приїхали вперше погостювати, вони були шоковані масштабом і довго обходили кімнати навкруги, щоб усе ретельніше оглянути.
– Боже, яка ж краса у вас! А який простір! – захоплено заговорила свекруха.
Свекор лише оглянув квартиру суворим поглядом і, нічого не сказавши, плюхнувся на диван, чекаючи запрошення до вечері.
Олена доклала всіх зусиль, щоб прийняти гостей із пошаною. Вона взяла вихідний на роботі і приготувала все найсмачніше з того, що вміла. Треба сказати, що жінка була повним профаном у побуті й тому дуже хвилювалася. Олену завжди більше приваблював розвиток у кар’єрі, ніж домашні клопоти і готування.
– Як же добре, що невістка у нас міська, та ще й зі своєю квартирою. Тепер буде куди рідню запросити, – говорила свекруха, уже не бентежачись.
Олена лише ввічливо посміхнулася і сподівалася на те, що свекруха жартує. Вона трохи заспокоїлася, коли за вечерею тема квартири більше не піднімалася.
Ганна Геннадіївна звикла до того, що місце жінки на кухні й одразу для себе зазначила, що невістка не надто досвідчена в готуванні. Їй здалося дивним достаток усього навороченого в їхньому будинку, можна було б жити скромніше.
Тим часом Оленка, не помічаючи важкого погляду свекрухи, з легкістю заправила весь посуд після вечері в посудомийку і пішла в зал дивитися разом з усіма фільм. Був уже пізній вечір, коли Олена тихенько підкликала чоловіка на розмову.
– Любий, а твої батьки не збираються йти? Уже пізно.
– Я думав, що вони залишаться на кілька днів, – як ні в чому не бувало відповів чоловік.
– Але ти не попереджав мене про це, – здивовано відповіла дружина.
– А навіщо попереджати? У нас у сім’ї так не прийнято.
– Я хотіла завтра відпочити перед роботою і зайнятися собою. Гаразд, батьки не часто приїжджають. Я думаю, що зможу підлаштуватися, – примирливо резюмувала Олена.
Найближчі кілька днів жінці довелося нелегко.
Ганна Геннадіївна всіляко намагалася дорікнути невістці в тому, що вона приділяє недостатньо уваги її синові. До слова, свекор Петро Іванович був настільки розпещений дружиною, що не міг самостійно розігріти собі обід.
Молодій жінці було дуже важко, але вона усвідомлювала, що батьки чоловіка тепер її сім’я, адже жити їй насамперед із Юрою, а не з його ріднею.
Радість розлуки з родичами була швидкоплинною. Тепер чоловік попереджав Олену не рідше трьох-чотирьох разів на місяць, що до них їдуть батьки погостювати на кілька днів.
Поступово родичі чоловіка стали майже сусідами по квартирі для молодої пари. Весь той затишок, який Олена старанно влаштовувала у своїй квартирі, був зіпсований.
Для Петра Івановича було звичайною справою не прибирати за собою речі та посуд. Він міг цілий день лежати на дивані, перериваючись лише на їжу. Єдине, чого йому не вистачало, це щоб свекруха подавала йому капці.
Олена не могла зрозуміти, як такій парі вдалося виховати зовсім іншого сина.
Однак поступово вона почала помічати подібну поведінку і в чоловіка.
Одного разу ввечері після роботи, Юра, не переодягнувшись, розташувався на дивані і крикнув дружині: “Накрий-но швиденько на стіл. Я втомився з роботи”.
Олена так і сіла, потім зібралася і відповіла благовірному:
– Я щось не зрозумію. Я як і ти прийшла з роботи. Може, це ти підметушишся і приготуєш вечерю, любий. А, якщо хочеш пограти в пана і слугу, то це не тут. Додому їдь, до мами.
Юра здивовано подивився на дружину, а потім переодягнувся, вимив руки і пішов на кухню допомагати дружині.
Після цього випадку він ще кілька разів спробував влаштувати свої порядки, але Олена завжди давала відсіч на подібну поведінку чоловіка. Однак Юра, мабуть, затаїв образу на дружину і наступних вихідних уже щосили скаржився сестрі Оксані та її чоловікові Гені на свою дружину.
– Ти, Оксаночко, молодець, – почав Юрій за столом, – І чай наллєш, і салатик настрогаєш, і картопельку обсмажиш. І так усе смачно, ароматно, аж слина хльостає. Не те що моя Оленка.
Олена мало не поперхнулася, почувши таке.Їй не здалося. Чоловік за столом із гостями обговорює дружину. Це було нестерпно…
– По-перше, якщо тебе щось не влаштовує в нашому сімейному житті, то такі речі обговорюються не на людях. А, по-друге, я виходила заміж за дорослого чоловіка, а не за дитину, яка не може себе обслужити сама.
Дружина розлютилася, залишила свою недоїдену вечерю на столі й пішла до спальні. Голоси з кухні на деякий час затихли, але потім поновилися.
Олена була ображена такою поведінкою чоловіка. Їй було дуже сумно відзначати, що Юрій вже не той, яким він був, коли вони тільки починали жити разом. Увечері чоловік, звісно ж, прийшов вибачатися, але осад у душі жінки залишився.
Після цієї вечері Оксана з чоловіком стали часто навідуватися до Юри і навіть стали залишатися на ніч. Олена почала замислюватися про те, що її квартира стала більше схожою на гуртожиток. Грудка її образ накопичувався, а терпіння закінчувалося.
Жінка всіляко заперечувала проблеми в її родині та намагалася налаштовуватися на краще, але доля розпорядилася інакше.
Юрія по роботі відправили в тривале відрядження на два місяці. Олена переживала через розлуку, тому вирішила взяти невелику відпустку на два тижні та поїхати до батьків, які давно вже жили за містом. Жінка хотіла перетворити цей час на можливість все обдумати і трохи розвіятися.
Це були незабутні канікули. Олена чудово провела час, допомогла батькам по ділянці і гарненько відпочила від проблем із чоловіком, що навалилися. Вона підбадьорилася і навіть намітила план дій, які повинні були їй допомогти у відновленні гармонії в сім’ї.
Жінка вирішила повернутися на кілька днів раніше, щоб привести себе до ладу перед робочими днями, але у квартирі її чекав сюрприз.
Олена вже на порозі помітила чиєсь розкидане взуття. У вітальні працював телевізор, вона насторожилася і несміливо пройшла далі. На дивані розташувалися Оксана з Геною. Навколо панував жахливий безлад, було видно, що пара гостювала у квартирі не перший день.
Побачивши родичів чоловіка, Олена спочатку сторопіла, але потім розлютилася.
– Ви що тут робите? – голосно запитала Олена. Вони підскочили від несподіванки.
– Олено? А ми тебе не чекали сьогодні.
– У сенсі не чекали? Ви як у квартиру потрапили і чому я не знаю про ваш візит? – злилася жінка.
– Нам Юра ключі дав. Сказав приїжджати, коли захочемо, раз вас удома немає, – відповіла Оксана, – Ми хотіли лишитися тільки на вихідні, але трохи затрималися.
– Цікаво виходить. Квартира моя, а розпоряджається нею чоловік і його родичі, – після цих слів жінка не на жарт розлютилася.
– Та годі тобі, Олено. Ми ж сім’я, як ніяк, – відмахнулася Оксана.Сімейні пакетні тури
– Знаєте що? Ідіть-но ви додому, поки я не викликала поліцію, – Олена була у нестямі від такого нахабства непрошених гостей, – А з Юрою я пізніше сама поговорю.
Молоді люди швидко зібралися і, знехотя, поплелися до виходу. Колись мила дівчина виявилася мегерою у плоті. Такого вони ніяк не очікували.
А Олена вже набирала номер чоловіка, сподіваючись на те, що він зможе пояснити ситуацію. У нього було зайнято, мабуть, сестра вже щосили скаржилася.
Через кілька хвилин Юра сам передзвонив дружині з криками.
– Ти що твориш? Як ти могла випровадити мою сестру, та ще й на ніч глядячи?
– Може, любий, ти спочатку поясниш, чому в них ключі від моєї квартири? У нас із тобою не було такої домовленості.
– Чому я маю тобі пояснювати? Ну дав ключі, і що? Це моя справа.
– Ось як ти заговорив. Ти чомусь вирішив, що твої родичі можуть без дозволу проживати в моїй квартирі, коли захочуть, а ти не бачиш у цьому нічого такого. Тільки з мене досить! Цієї поведінки нетактовної, брудних тарілок, понівечених меблів і всього іншого! Усе, дудки!
– Ти що про себе думаєш? Спустися з небес на землю нарешті! Передзвони і вибачся перед моєю сестрою! – надривався чоловік.
– Ну звісно, біжу! Волосся назад, – саркастично заявила дружина, – Вказувати що робити будеш якійсь іншій дурепі. Завтра ж я подаю на розлучення!
– Та кому ти потрібна, крім мене? – було почав говорити Юрій, але дружина не дала йому можливості договорити і кинула слухавку.
Це була остання крапля терпіння. Наступного дня вона подала заяву на розірвання шлюбу. Юра ще кілька разів намагався зв’язатися з дружиною, але Олена заблокувала його номер.
Жінка запросила клінінг, щоб прибрати сліди моторошного безладу після непроханих гостей, і поміняла замки в дверях. Хто знає, на що ще здатні родичі колишнього чоловіка.