– Жити треба для себе! – сказала мені Аллочка під час обідньої перерви, розмішуючи чай у паперовому стаканчику.

– Жити треба для себе! – сказала мені Аллочка під час обідньої перерви, розмішуючи чай у паперовому стаканчику.

– Ось ти зовсім про себе не думаєш! Все для своїх чоловіків намагаєшся! – Це вона про мого чоловіка і сина.

Аллочці тридцять чотири. Вона дуже розумна. І красива. Вона молодша за мене на три роки, але весь час вчить розуму.

– Вони тобі обидва на шию сіли і ніжки звісили! – продовжувала вона. – Тільки й чую від тебе – чоловікові те, синові це. Розбалувала ти їх! А ти для себе поживи! Погуляй досхочу, себе побалуй!

Я погоджувалася. Аллочка заміжня вже років сім. Дітей у них з чоловіком немає. «Для себе спочатку пожити треба!» – завжди каже вона.

– Чому ти весь час поспішаєш додому після роботи? Привчила їх до вечері! Вони що, у тебе, безрукі?

Самі можуть собі щось приготувати! Чоловіки – це невдячні тварини. Скільки для них не старайся – все одно не оцінять! – Аллочка оглянула свій бездоганний манікюр.

– Мій, он, вже й не заїкається про те, щоб я йому готувала. У морозилці завжди є заморожені напівфабрикати – діставай і їж. Спочатку ще вимагав якогось борщу і котлет. Але я його швидко на місце поставила!

Одружився на красивій жінці – будь ласкавий створити їй умови. А до плити я ні ногою! Я не кухарка. Заробляй більше і найми собі кухарку!

Я зітхала. Звичайно, такі красуні, як Аллочка, можуть собі це дозволити. Чоловік все одно її кохатиме. Зовсім інша справа у таких сірих мишок, як я.

Але Аллочка права. Треба жити для себе. З завтрашнього дня я у відпустці. А у чоловіка відпустка почнеться через тиждень. У мене буде цілий тиждень, щоб пожити для себе.

Вранці я принципово довго не вставала, поки чоловік і син збиралися на роботу і в школу. Правда, вони не шуміли, намагаючись мене не розбудити. Мабуть, зрозуміли, що у мене починається життя для себе.

Встала тільки перед їхнім виходом з дому. Видала кожному по пакету з бутербродами, поцілувала і побажала гарного дня.

Отже, з чого б почати життя для себе? Я поглянула в дзеркало. Залишилася незадоволена. Вирішено! Швиденько снідаю, потім йду в салон краси і за покупками. І все для себе!

У салоні краси вирішила змінити образ. Довго роздумувала над запропонованими на вибір зачісками. Зупинила свій вибір на середньому каскаді. Після стрижки помолодшала років на десять! Думаю, чоловікові сподобається!

У піднесеному настрої вирушила в торговий центр. Приміряла на себе кілька кофтинок. Не сподобалися! А потім випадково помітила приголомшливий підлітковий світшот. І з таким принтом, як подобається синові! І розмір його!

Я уявила, як він зрадіє! Обов’язково з вдячністю розцілує мене. А значить, я отримаю море позитивних емоцій. Купила синові світшот, думаючи тільки про себе!

Пройшлася ще по декількох бутиках. Переглянула безліч сумочок, туфельок і суконьок. Навіть втомилася.

Але тут мене заманили в парфумерний відділ оголошеннями про великі знижки. Відразу ж побачила улюблений чоловічий парфум від Діора. Я давно хотіла його купити, а тут така знижка! До того ж, я живу для себе.

Уявила, як буду насолоджуватися ароматом, що виходить від чоловіка, і купила. А собі вибрала помаду під нову зачіску.

Вирішила себе побалувати смачненьким і спустилася в супермаркет,який був розташований на цокольному поверсі.

Я взагалі-то ласунка, тому відразу ж вирушила до кондитерського відділу. З вітрин на мене заманливо дивилися різнокольорові тістечка різних модифікацій з пальмовою олією замість крему і бісквітами на розпушувачі.

Ні, ну що може бути смачніше домашньої випічки! Вирішено! Буду насолоджуватися шарлоткою власного приготування!

Так, а що там Аллочка говорила про заморожені напівфабрикати? Довго розглядала різноманітні делікатеси, але нічого, крім печії від їх споглядання, вони у мене не викликали.

Якщо вже жити для себе, то тільки з хорошою їжею! Купила качку. Зроблю вдома з рисом і яблуками. Побалую себе.

Повернулася додому щаслива і трохи втомлена. Прямо біля дверей мене вже чекав наш собака з м’ячиком в зубах. Як там Аллочка сказала? «Погуляй досхочу».

Взяла собаку на повідець і пішла з ним гуляти. На прогулянці все робила для себе – кидала м’ячик собаці, шукала з ним паличку.

Повернувшись після прогулянки, поглянула в дзеркало і залишилася собою задоволена. На свіжому повітрі помітно покращився колір обличчя.

Поки смажилася качка і випікалася шарлотка, повернулися чоловік з сином. Чоловік з порога помітив мою нову зачіску і помаду.

– Яка ж ти сьогодні гарна! – захоплено вигукнув він, цілуючи мене в щоку. В його очах промайнув вогник.

– Мамо, ти тепер схожа на мою старшу сестру, – зауважив син. – Тобі дуже пасує нова зачіска!

А потім ми дружно їли качку і шарлотку, які я приготувала, щоб побалувати себе смачненьким.

– Все надзвичайно смачно, кохана! – похвалив мене чоловік.

– М-м-м, – промурмотів син, запихаючи в рот черговий шматок шарлотки. – Обожнюю, коли ти сама печеш.

Після того, як чоловік помив посуд, а син пропилососив квартиру, я вручила їм подарунки. Як і передбачала, світшот дуже сподобався синові і в подяку він міцно поцілував мене.

А коли чоловік і син пішли гуляти з собакою перед сном, зателефонувала Аллочка:

– Уявляєш, цей невдячний скот кинув мене! – ридала вона в трубку. – Проміняв на якусь … зі своєї роботи! Ця гадина давно до нього підбиралася, пиріжками домашніми підгодовувала…

Сьогодні забрав свої речі і пішов до неї! А я витратила на нього найкращі роки свого життя…

Я заспокоювала Аллочку, як могла. Сказала їй, що не варто так вбиватися за «невдячною скотиною». Що вона дуже красива і швидко знайде собі «вдячного».

Ой, ні, не скотину! І взагалі, вона повинна радіти, адже тепер вона вільна, і у неї безліч часу жити тільки для себе. Не знаю чому, але Аллочка кинула слухавку…

Пізно ввечері, коли син вже заснув, чоловік запалив свічки і дістав пляшку червоного.

– А у нас сьогодні свято? – запитала я, насолоджуючись смаком напою, ароматом Діора і поглядами, якими обдаровував мене коханий чоловік.

– Поруч з такою жінкою, як ти, все моє життя – це свято, – прошепотів він, ніжно цілуючи мене… …

Пізніше, затишно влаштувавшись на плечі у чоловіка і майже засинаючи, я подумала, що як же все-таки добре жити для себе! Особливо, коли поруч є ті, кого любиш і заради кого живеш…