На вечерю сьогодні мене не чекай, у мене є справи, – Назар зібрав якісь папери і знову зібрався кудись їхати. – Але ж сьогодні п’ятниця, і ми з тобою збиралися цей вечір провести разом, – з певною ноткою відчаю нагадала Настя. – Вибач, кохана, це справді важливо, – сказав Назар і пішов. Коли двері їхньої розкішної квартири зачинилися за чоловіком, Настя ледь стрималася, щоб не заплакати. Вона гнала від себе сумні думки, але так виглядало, що у її чоловіка і справді є інша жінка

– На вечерю сьогодні мене не чекай, у мене є справи, – Назар зібрав якісь папери і знову зібрався кудись їхати.

– Але ж сьогодні п’ятниця, і ми з тобою збиралися цей вечір провести разом, – з певною ноткою відчаю нагадала Настя.

– Вибач, кохана, це справді важливо, – сказав Назар і пішов.

Коли двері їхньої розкішної квартири зачинилися за чоловіком, Настя ледь стрималася, щоб не заплакати. Вона гнала від себе сумні думки, але так виглядало, що у її чоловіка і справді є інша жінка.

Одружилися вони всього рік тому. Як він міг за такий короткий час знайти їй заміну? Адже у них і справді було кохання. Та зараз Настя просто не впізнавала свого чоловіка – зранку Назар ішов на роботу, а приходив пізно ввечері, і то не завжди, інколи він вдома не ночував, казав, що по роботі їде за місто і не встигає повернутися.

Спочатку Настя вірила усьому, що казав її чоловік, а потім все більше стала сумніватися. Працювали вони на одній фірмі, яку очолював батько Насті.

Сама ж дівчина була рядовою працівницею, бо не хотіла виділятися, не хотіла, щоб хтось знав, що вона – донька власника.

Не знав довший час про це і Назар. Молодий перспективний хлопець влаштувався на фірму, і робив значні успіхи. Його помітив сам генеральний директор, і невдовзі зробив його своєю правою рукою.

Кар’єра Назара стрімко рухалася вгору, до того ж, він був доволі красивим хлопцем, тож всі незаміжні дівчата просто мріяли про те, щоб він звернув на них увагу.

Та з перших днів Назару припала до душі Настя. Він довго не насмілювався підійти до неї, а потім спочатку по роботі стали спілкуватися, а далі вже настільки зблизилися, що Назар зробив їй пропозицію.

Перше випробування перед молодою парою постало тоді, коли Настя зізналася Назару, що вона – донька генерального директора.

Ця новина дуже засмутила хлопця, але щоб не втратити кохану, і щоб не виглядало, що він повівся на гроші багатого тестя, він поставив умову – спочатку він сам заробить на квартиру, а потім вони одружаться.

Довелося Насті чекати майже три роки. Молодята не хотіли шикарного весілля, а просто розписалися. Обоє були поглинуті роботою, але вихідні вони зазвичай проводили разом.

Останнім часом Назар поводив себе дуже дивно, так що Настя вже не на жарт стала хвилюватися. І цього разу, коли чоловік знову кудись зібрався їхати на вихідні, вона вирішила, що поїде слідом за ним, і все з’ясує, адже жити в невіданні дуже важко.

Машина Назара мчала польовою дорогою у якесь далеке село. Чоловік їхав так швидко, що не побачив, що позаду нього їхала його дружина.

Коли вони приїхали, Настя зупинилася трохи далі, щоб її не помітили, і пішла пішки. Те, що вона побачила, не вкладалося у неї в голові, вона просто не розуміла, що відбувається.

Назар зайшов на подвір’я, потім зайшов у стару хату, швидко переодягнувся і пішов на город копати картоплю.

Робив він це так вправно, що Настя аж задивилася. Але вона все одно не могла зрозуміти, що її чоловік тут робить. Та вона навіть не уявляла, що він так вправно вміє обходитися з лопатою.

Нарешті вона не витримала і показалася.

– Назаре, що ти тут робиш?

– Картоплю копаю, хіба не бачиш? А от що ти тут робиш?

Насті раптом стало соромно за себе, адже по-суті вона шпигувала за своїм чоловіком.

– Вибач, коханий. Я не правильно вчинила, але я не розумію, куди ти постійно зникаєш?

– Насте, напевно настав час нам поговорити і розповісти тобі правду. Але спочатку іди в хату, попроси нехай бабуся дасть тобі в щось переодягнутися і інвентар для тебе знайде. Тут небагато залишилося, спочатку роботу доробимо, а потім і поговоримо.

Ввечері старенька Одарка накрила на стіл, вона щедро пригощала внука і невістку.

– Назаре, та Настя у тебе красуня! Пощастило тобі. Бережи її, синку.

– Я знаю, бабусю, тому так і роблю.

Виявилося, що Назар з дуже бідної родини, виховувала його бабуся, бо батьків рано не стало. Коли Назар зустрів Настю, то побоявся сказати їй правду про те, що він дуже бідний.

А бабусю він залишити одну не міг, тому так часто відлучався – бо їздив в село і їй допомагав. А Насті нічого не говорив, бо не хотів, щоб вона соромилася його простим походженням.

І хоч Насті було дещо незвично від усього, що відбувалося, вона пробачила чоловіка, бо дуже його любила.

– Бабусю, а які плани у вас на цю зиму? – раптом запитала вона.

Старенька не встигла нічого додати, як Настя продовжила:

– Переїжджайте до нас. Нам дуже буде потрібна ваша допомога.

А потім глянула на Назара, і він нарешті помітив, що у коханої дружини дещо округлився животик.

Одарка була щаслива, адже в один день вона стала значно багатшою, адже тепер у неї є невісточка, і скоро народиться правнук. Богу дякувала старенька за те, що дозволив їй дочекати до цього.

А Назар лише вкотре переконався, що він вибрав собі таки найкращу дружину, бо гроші грошима, а головне – людяність.