– Ти ж давно мріяв, щоб я не працювала, та займалася домашнім затишком, – з усмішкою відповіла Вероніка, ігноруючи розгублений погляд чоловіка. Я здійснила твою мрію
Як легко обдуритись у тому, що називаєш любов’ю.
Вероніка йшла додому в піднесеному настрої та посміхалася перехожим. Сьогодні вона отримала шикарну премію і плюс до цього, чергову тижневу оплачувану відпустку. І все це за досить складний проєкт, над яким дівчина працювала останні кілька тижнів.
Відпустка, звичайно, не дуже велика, але, якщо правильно розподілити час, можна чудово відпочити, почитати, побалувати чоловіка різними смаколиками. Як він зрадіє, що нарешті Вероніка цілих сім днів може присвятити сім’ї!
Дівчина прийшла додому, трохи прибрала у квартирі й вирушила на кухню з думкою:
– А зварю я Вадиму його улюблений борщ. Він нещодавно згадував про нього.
І Вероніка, співаючи, зайнялася готуванням.
Гримнули вхідні двері. Дівчина вибігла назустріч чоловікові, цмокнула у щоку і відступила. Її очі сяяли від щастя.
– Ого, який настрій у тебе! – вигукнув Вадим. – І навіть наготувати встигла? – запитав він, принюхавшись до ароматів із кухні.
Зазвичай вони разом приходили з роботи. А тут і прийшла раніше, і борщ уже готовий.
– Встигла, – кивнула Вероніка.
Їй не терпілося розповісти чоловікові про щедрість свого боса, але вона не встигла.
– Тебе що, раніше відпустили? Якісь проблеми? Або знову у відрядження?
Вадим ставив питання таким тоном, що вони більше нагадували допит. Вероніка подумала, що чоловік просто втомився, тож у нього немає настрою.
Щоб якось його розворушити, вона вирішила пожартувати:
– Ні, любий, все нормально. Просто я звільнилася. Ти ж давно мріяв, щоб я не працювала, займалася будинком. Ось тепер я абсолютно вільна!
Вадим раптово зблід, але потім узяв себе в руки й промовив:
– Звільнилася? От і добре. Хоч втомлюватися так не будеш. А грошей нам вистачить. Гаразд, я в душ, повечеряємо потім.
Вероніка розгублено кивнула. Поведінка Вадима здалася їй дивною.
– Чому він так напружився. Адже завжди казав, що жінка має сидіти вдома, створювати затишок, виховувати дітей, а забезпечувати її повинен чоловік.
Коли Вадим і Вероніка одружилися, дівчина вже працювала у відомій фірмі. Незабаром її підвищили на посаді.
Зарплата, і так не маленька, збільшилася вдвічі. Вадим просив дружину звільнитися, але Вероніка не уявляла себе домогосподаркою.
– І що ти думаєш робити далі? – запитав чоловік після вечері.
Вероніка уважно подивилася на нього. Брехати не хотілося, але зрозуміти, чому він так реагує на її звільнення, теж було потрібно: чого хоче Вадим насправді, і наскільки щиро пропонував їй кинути роботу.
– Ну, а що мені робити? – усміхнулася дівчина. – Ти хотів, щоб я затишком займалася, ось і займатимуся ним.
Вадим кивнув і пішов у спальню. Розтягнувшись на ліжку, він замислився. Справді, він пропонував дружині піти з роботи, особливо, коли вона скаржилася, що обсяг роботи сильно зріс, а зарплату не підіймають.
Він просто хотів якось її втішити, заспокоїти, але був упевнений, що вона цього ніколи не зробить.
А що тепер? Щоправда, у них своя квартира, кредит на машину нещодавно погасили. Зарплата дружини була значно вищою. Виходить, дохід сім’ї помітно зменшиться.
Адже він хотів купити останню модель айфона, придбати ігрову приставку, та й годинник час міняти.
– Ні, не зможе вона вдома сидіти, – майнула в голові думка. – Через пару днів побіжить нову роботу шукати.
Вадим заспокоївся і заснув. Пройшло три дні, а Вероніка і не думала починати пошуки.
Дівчина насолоджувалася відпусткою. Вона вирішила нічого не говорити чоловікові й подивитися, чим усе це закінчиться.
У один із днів Вадим прийшов додому з посмішкою на обличчі:
– Дорога, я знайшов тобі роботу. А ти чого така заспана? Ось дві вакансії. Відправляй резюме.
Вероніка здивовано дивилася на чоловіка.
– Чого ти сидиш? Підіймайся з дивана і відкривай ноутбук, – підганяв її Вадим.
Дівчина слухняно встала.
– Ну що ж, – думала вона, – подивимося, що буде далі, до чого він дійде у своєму прагненні відправити мене на роботу.
Через десять хвилин Вадим запитав:
– Відправила?
– Відправила, – відповіла Вероніка.
На наступний день чоловік дзвонив кілька разів, щоб дізнатися, чи не запросили Вероніку на співбесіду. Він так хвилювався, ніби вирішувалося життєво важливе питання.
А після обіду зателефонував і велів збиратися. Мовляв, знайшов для Вероніки «класне місце» і треба терміново туди під’їхати.
Дівчина вирішила грати до кінця. Вона з’їздила з чоловіком на фірму, тільки заходити в офіс не стала: посиділа в коридорі, а Вадиму сказала, що її не взяли.
– Та що за фігня така, чому тебе ніде не беруть, – обурився Вадим.
Чоловік відвіз Вероніку додому і поїхав на роботу. Вона ж відчинила його ноутбук, щоб подивитися, чим цікавиться чоловік і чому він так різко змінився. Раніше вона ніколи цього не робила, але зараз шукала відповіді на свої запитання.
Перший пошуковий запит вразив дівчину: «Як змусити дружину піти на роботу». Вона посміхнулася і почала дивитися далі. Зависання в соцмережах та листування з жінками не знайшла.
Натомість виявила безліч сайтів, які переглядав чоловік. Він шукав нову машину бізнес-класу, новий айфон, наручний годинник з шаленим цінником, ігрову приставку.
Вероніка задумалася, почала зіставляти факти й раптом чітко побачила те, на що раніше не звертала уваги. Дівчина ніколи не дозволяла собі зайвого, усю зарплату витрачала на сім’ю.
Платила кредит за машину, що була на неї оформлена. Правда їздив на ній Вадим, а Вероніці давав машину дуже неохоче.
Грошей у чоловіка не питала. Коли ходили до супермаркету за продуктами, завжди розплачувалася сама. Куди він витрачає свої гроші, не цікавилася. І, мабуть, дарма.
Згадала про комп’ютерне крісло Вадима, яке коштувало дорожче за пральну машину, його швейцарський годинник, айфони, які він постійно змінював.
Дівчина спробувала згадати, як давно Вадим дарував їй квіти, але не змогла. А подарунки? Він завжди пропонував вибрати їх самій.
А потім вона оплачувала подарунок зі своєї картки. Вероніка нервово засміялася, але потім заспокоїлася, вирішила влаштувати маленьку перевірку.
На наступний день вона звернулася до чоловіка:
– Милий, мама просить зайняти трохи грошей. Ти ж їй не відмовиш? Тим більше у тебе позавчора зарплата була. Позичимо?
Вадим так подивився на Вероніку, що вона злякалася.
– Я тебе забезпечую, ще й матір твою утримувати? – у його голосі звучала неприкрита злість.
– Забезпечуєш? – промовила дівчина, – у нас холодильник порожній, це так ти мене забезпечуєш?
– Треба було сказати, що купити. І взагалі, я не маю грошей… вже. Я собі приставку замовив.
– Ось як? – Вероніка підібгала губи. – Що ще?
– Нічого! Нема грошей кажу. Я замовлення сплатив. Після обіду забирати поїду.
– А жити ми на що будемо? – Вероніка ледве стримувалася.
– Ну там залишилося небагато. До авансу дотягнемо. Худнути треба, а то он у тебе вже пузо з’являється.
Вероніка не могла повірити своїм вухам. І це говорить її чоловік, який нещодавно поводився зовсім інакше.
– До речі, що там із твоєю квартирою, квартиранти заселилися? – запитав Вадим.
– Поки ні, – відповіла дівчина.
– Ну так оголошення дай, щоб охочі швидше знайшлися. Адже в тебе повно часу. Ти ж тепер удома сидиш, – розпорядився чоловік.
– Та я не буду вдома сидіти, Вадиме. Я зараз зберу речі й до себе поїду, – видихнула Вероніка.
Вона пішла в кімнату і почала збиратися. Чоловік і не думав зупиняти її. Можливо, навіть зрадів, що позбудеться нахлібниці.
Коли дівчина підійшла до дверей з сумкою в руках, Вадим вийшов з кухні.
– І на що ти житимеш? – розсміявся він, – якщо тебе нікуди не беруть.
– А тебе це правда турбує?
– Ми одружені взагалі-то …
– Ти маєш рацію, одружені, – кивнула Вероніка, – тільки ти якось пізно про це згадав. Гаразд, ключі від машини давай. Адже вона на мене оформлена і кредит я сама виплатила. Це дуже легко довести.
– Сама сіла мені на шию, і мене ж у чомусь звинувачуєш? Якщо тобі потрібний був гаманець, треба було за «папіка» виходити заміж, – вже кричав Вадим.
Вероніка засміялася. Вона ніяк не очікувала, що її невинний жарт призведе до таких наслідків.
– Я не сідала тобі на шию. Це просто була невелика відпустка. У понеділок я виходжу на роботу. Але це вже не має значення. І тебе більше не стосується.
Дівчина вийшла і зачинила за собою двері … Оце так пожартувала! Але, краще раніше дізнатися з яким покидьком пов’язала своє життя, ніж жити в рожевих окулярах. От тобі й в горі і в радості…
А ви що скажете з цього приводу? Вдалий вийшов жарт? Пишіть свої думки в коментарях.