Маріє, ви мені кави побільше привезіть, бо ніде нема такої доброї як та ваша італійська, – каже мені по телефону сваха. – І якщо вам буде не важко, то ще я вам на вайбер список скинула, купіть, якщо зможете ще ці продукти. Я по приїзду усі гроші за ці покупки вам поверну. Я поговорила з свахою, поставила слухавку і заглянула у вайбер. Лариса і справді вислала цілий список. Відмовити родичці я не могла, тому купила все за списком, але обіцяних грошей я так і не дочекалася
– Маріє, ви мені кави побільше привезіть, бо ніде нема такої доброї як та ваша італійська, – каже мені по телефону сваха. – І якщо вам буде не важко, то ще я вам на вайбер список скинула, купіть, якщо зможете ще ці продукти. Я по приїзду усі гроші за ці покупки вам поверну.
Я поговорила з свахою, поставила слухавку і заглянула у вайбер. Лариса і справді вислала цілий список, в якому були і макарони, і рибні консерви, і оливкова олія, і сири, і вино, і солодощі. Сваха навіть не намагалася бути скромною, писала все по кілька штук.
Відмовити родичці я не могла, тому купила все за списком. Витратила майже 400 євро, склала все в сумки, для дітей, внуків і родичів я теж гостинці приготувала, бо як приїдеш перед святами додому з порожніми руками.
Я заробітчанка з немалим стажем, вже 20 років в Італії. Сина свого я практично малим лишила з свекрухою, бо на той час так склалися обставини, що по-іншому вчинити я не могла.
Заміжжя моє було невдалим, чоловіка нічого не цікавило, він не хотів старатися для нашої родини. З свекрухою мені більше пощастило, вона виявилася хорошою людиною, і часто вона ставала на мою сторону, та це не могло вирішити нашої складної ситуації – нам були потрібні гроші, бо син почав хворіти, і я була змушена їхати за кордон.
Свекрусі я будинок відбудувала, але в нього я не повернулася, бо в процесі з чоловіком я таки розлучилася. А ремонт в будинку – я вирішила, що то буде свекрусі подарунок за те, що вона мені сина виростила.
Коли син виріс і надумав одружуватися, я купила молодятам трикімнатну квартиру, і це був справді шикарний подарунок від мене.
Моя сваха не могла натішитися, що їм так пощастило, бо тепер не треба витрачатися на придане для доньки.
Я ж на це так не дивилися, я просто мала змогу допомогти, тому допомогла. Як мама, сину я бажала щастя, а для кого мені ще працювати, він же у мене один.
З мамою невістки, своєю свахою Ларисою, я бачилася всього кілька разів, але вона активно набивається мені у друзі. Телефонує мені в Італію постійно, цікавиться моїми справами, а тепер ще й попросила, щоб я їй італійських гостинців привезла.
Два роки тому не стало моєї сверухи і свій будинок вона відписала моєму сину. Мій колишній чоловік не заслужив у рідної мами спадщини, до того ж, він останні кілька років жив з якоюсь жінкою в сусідньому селі.
Коли свекрухи не стало, то похорон мій син робив за мої гроші. Про заповіт ми ще не знали, але вважали своїм обовʼязком провести гідно бабусю в останню путь.
А потім зʼясувалося, що саме мій син успадкував будинок. В село переїжджати молодята не хотіли, тому просто зачинили дім.
А перед Новим роком син мені телефонує в Італію і питає, чи можна, щоб якийсь час його теща у нашому будинку в селі пожила, бо вона розійшлася з своїм теперішнім чоловіком і немає куди йти.
Я не мала нічого проти, і сваха переїхала в наш будинок в селі. А до дітей в місто вона періодично приїжджала, з внуками допомагала, і я і тому була рада.
Приїхала я додому, привезла ті італійські гостинці, пороздавала усім. Сваха теж тут як тут, роздивляється все, дякує, але гроші віддавати, як обіцяла, щось не поспішає.
Я подумала, що Лариса забула просто, і віддасть пізніше, але минуло кілька днів, і вирішила поїхати до неї в село, подивитися як вона там живе, і заодно про себе і про борг нагадати, бо якусь пачку кави я могла би їй просто так дати, але 400 євро їй дарувати я не хочу.
Їхала я в село без зайвих думок, не уявляючи, який сюрприз там на мене чекає. З’ясувалося, що мій колишній чоловік повернувся і живе в тому ж будинку, що і сваха.
Цей сюжет мене неабияк заінтригував. Він коли мене побачив, то зразу пішов з дому, а сваха мене запевняє, що між ними нічого немає.
Син оправдовується, каже, що не зміг вчинити по-іншому, бо батько розійшовся з тою жінкою і залишився без даху над головою.
Я не знаю, як це все коментувати, але я почуваюся ошуканою і зрадженою. Не знаю, що мені тепер робити. Сваха мовчить про гроші, швидше за все вона мені їх не поверне, а мені за них треба було пів місяця працювати.
Та й підозрюю я, що не просто так мій колишній чоловік в селі опинився.
А яка ваша думка? Я права чи я себе накручую?