Ілля вийшов увечері на вулицю. В сутінках він зустрів свою сусідку Риту. Ілля був давно в неї закоханий… – Рито, я жити без тебе не можу! – прямо сказав він. – Я маю знати, чи можу сподіватися, що ти мене покохаєш… Раптом Ілля запнувся. Рита опустила голову і пішла до своєї хати. – Ти навіть не хочеш поговорити?! – ахнув Ілля. – Я ж нічого поганого не зробив… – Не знаю я, – почув він від дівчини. – І сказати нічого не можу. Рита швидко пішла. Для Іллі потяглися сірі дні очікування й надії. Та раптом сталося несподіване
Лідія Іванівна поглядала у віконце через тюль. Вона стежила за своїм сином Іллею, який явно чекав біля ґанку свого будинку,
Читати далі
