Ідеальні сусіди. Але потім у них з’явилася донька, і ввічливість перетворилася на дратівливість. Вони все рідше віталися і все менше дбали про комфорт навколишніх.

– Не можу більше терпіти цей сморід! Завтра просто висиплю цю гниль їм під двері. Нехай нюхають! – Прошипіла Олена

Читати далі

— Господи…! — Валентина Павлівна схопилася за серце, плюхнулася в крісло. — Двісті тисяч! На цю… на неї! — Мамо! — Що «мамо»? Я тобі казала — не одружуйся! Казала — перевір спочатку, хто вона і звідки! А ти — «кохання, мамо, кохання»! Ось твоє кохання!

— Тридцять тисяч! Тридцять чортових тисяч, Машо! Ти це бачиш?! Олексій кинув конверти на ліжко. Біле покривало з лебедями —

Читати далі

Світлана сиділа біля під’їзду. Її донька Марійка гралася неподалік. – Здрастуйте, – раптом почула вона приємний голос. То був сусід – дивакуватий, скромний чоловік. Світлана кивнула йому. – Гарна погода сьогодні. А донька ваша дуже чемна дівчинка. Ми з нею вже друзі, – сказав він. – Коли ж ви встигли познайомитись? – здивувалася Світлана. – Коли вона виходила ввечері гуляти з нашою Галиною Іванівною, – він усміхнувся. Світлана пішла до Марійки. – А ти про що з ним розмовляла? – запитала Марійка. – З тим дядьком? – перепитала Світлана. – Так! – підтвердила дівчинка. – З власником сірого кота. Світлана застигла. – Що? Як ти сказала?! Повтори, – вона не вірила своїм вухам

Світлана овдовіла, коли їй було всього тридцять років. Безглуздий випадок на дорозі забрав її чоловіка… Чотири роки прожила Світлана в

Читати далі

– Христю, може, нам варто спробувати помиритись з твоїми батьками? – сказав дружині Ігор. Христина зітхнула. – Я не знаю, – відповіла вона. – Після всього, що було, цих сварок. – Я розумію, – сказав Ігор. – Але, знаєш, життя надто коротке, щоб ображатися. Особливо зараз. – Що ти маєш на увазі? – Христина здивовано подивилася на чоловіка. Ігор загадково посміхнувся. – Ну, я думав дочекатися більш слушного моменту, але… – раптом сказав він. – Христино, у нас буде дитина! Жінка застигла, не вірячи своїм вухам. Вона не розуміла, що він таке каже! – Це як? – тільки й розсміялася вона

– Христино, ти взагалі вже? Ти з ким зв’язалася? Він же ж простий маляр! – голос батька гримів, як грім

Читати далі

– Андрію, знову дружина твоя спить до обіду. Не можна молодій дружині стільки спати, – скаржилась Раїса Миколаївна. – Та хай спить, тобі шкода чи що? – заперечував син. – Краще б вчилася корову доїти та курей щипати. Я старію, хто господарством займатиметься? Катя чула цю розмову. Вона давно вже не спала, просто лежала і думала. Як так сталося, що вона опинилася тут, у цьому маленькому селі

– Андрію, знову дружина твоя спить до обіду. Не можна молодій дружині стільки спати. Я вже скільки справ переробила. –

Читати далі

Маленьку сіреньку кішечку Ритулі подарувала подруга. Маленька красуня дуже сподобалася добрій молодій жінці.

— Назву я тебе Лялечкою, — вирішила Ритуля. — Лялька— сказала господиня маленькій кішечці й погладила її по голівці. Маленьку

Читати далі

– Так виходить, що ви живете не своїм життям. Не можете як нормальна дівчина сходити на побачення, чи робити те, що хочеться, зрештою відпочивати чи лягти спати… – обурився Михайло, – я був упевнений, що у вас домовленість за оплату!

Ось уже кілька тижнів спостерігала Галя за новою сусідкою, яка переїхала до них у під’їзд на перший поверх та оселилася

Читати далі

Аня повернулася додому. Увійшла на подвір’я, Миколи десь не видно, і вікна завішані. Вона підійшла до дверей потягла за ручку, двері зачинені зсередини, постукала, ніхто не відповідає, постукала у вікно. Відкрилася фіранка, і визирнув Микола, від несподіванки він злякався. Микола відчинив двері і Аня одразу все зрозуміла

Аня прожила з Миколою довге, спільне життя, і чого тільки не було за сорок років їхнього життя. Вони збудували свій

Читати далі