Світлана святкувала ювілей. Їй виповнилось аж пʼятдесят пʼять років. На роботі їй подарували гарний букет квітів і… Відправили на пенсію! Світлана з сумом написала заяву і поїхала відпочивати. Вона повільно йшла стежкою, як раптом почула позаду чиїсь кроки. Вона обернулася. Несподівано перед нею зʼявився якийсь чоловік. – Здрастуйте, – привітався незнайомець. – Доброго дня, – відповіла Світлана. Вона глянула на чоловіка й оторопіла

Світлана Миколаївна повільно йшла стежкою. День був напрочуд гарний. Пригрівало березневе сонечко. Світлана підставила обличчя промінчикам і задумалась… …Все життя

Читати далі

— Так, доню, ти все правильно зрозуміла. Квартира моя, і я вирішую, хто в ній житиме. У твого брата сім’я на підході, їм потрібно більше місця. А ти можеш повернутися сюди, до мене. Ми з тобою завжди ладнали, — відповіла мама, не відводячи погляду, ніби це була найзвичайніша розмова за чаєм.

— Мамо, ти серйозно? Ти хочеш, щоб я виїхала з цієї квартири, яку я сама відремонтувала, вклавши всі свої заощадження?

Читати далі

– Дякую вам велике. Я вивчуся й обов’язково повернуся, – пообіцяла Люся.– Не загадуй, дівчинко. Може, знайдеш там своє щастя, одружишся. Бережи себе, – Лідія Вікторівна обійняла улюблену ученицю.

– Дівчинка! – сказала акушерка і підійняла дитину вище, щоб Люся могла побачити. – Красуня! Вся у маму. Змучена Люся

Читати далі

А у вересні ситуація повторилася. Знову довелося дзвонити сестрі, сваритися, вимагати, щоб або ключі дочці не давала, або виховувала її якось, або сама після Дарининих гульок їздила прибирати.

— Тільки-но я заїкнулася, що дачу треба продавати, почалося: її ж наші батьки будували, ми домовлялися. Так, домовлялися, тільки де

Читати далі

-Що це, Миколо? – Голос мами втомлений, змучений, мама взагалі останнім часом якась млява, швидко готує вечерю, сірі макарони, промиті холодною водою і посипані цукром, або засмажені і перемішані з шкварками, і йде в кімнату, лягає на ліжко і відвертається до стіни.

– Ну все, тепер не пропадемо!.. Тато потряс якимось папірцем біля обличчя мами, ми з сестрою завмерли, а що? Мали

Читати далі

— Які тобі потрібні почуття? Чоловік він спокійний, хазяйновитий, непитущий. Не вийдеш за нього — залишишся одна, ніхто тебе більше заміж не візьме, — різко висловилася мати. І Надя погодилася. Вони швидко розписалися у сільраді. Ніяких урочистостей з цього приводу не влаштовували. Федір привіз наречену з речами до себе на мотоциклі.

Вона прокинулась і здивувалась, бо вже було пізніше ранку. Сонце світило на повну, а гілки берези були всі в інії

Читати далі