– А ти що, тут взагалі робиш? Монахинею стала? – розгублено запитав він.– Чого прийшов, Василю? – суворо запитала вона.
– На жаль, наш прогноз невтішний, ваша донька не зможе ходити, – сказав лікар, дивлячись на Василя з таким виразом
Читати далі
Це знову була вона – без попередження, без дзвінка, немов привид з минулого, що матеріалізувався в моєму новому житті.
Кров застигла, коли я почула клацання замка в наших вхідних дверях. Це знову була вона – без попередження, без дзвінка,
Читати далі
Я не могла дозволити, щоб на Любомира хтось таке говорив, ось і стала плечима на його захист. – Так, Лесю, цей плов ні до чого. Щось ти стратила цього разу, – сказала я їй в надії, що син мені подякує. Невістка в мовчанні помила за нами усіма посуд і прибрала в холодильник помідори, які ми не доїли.
– Від сьогодні, ви, дорога мамонько мого чоловіка, не їсте жодної з моїх страв, – сказала мені невістка. – Робіть
Читати далі
Катя приїхала в гості до батьків. Мама накрила стіл, спекла “Шарлотку”. Посиділи, порозмовляли. – Я ще хочу з подругами зустрітися, – сказала вона після застілля. – Тебе підвезти? – запропонував батько. – Та ні, я прогулятися хочу, – відмовилася Катя, зібралася і пішла. Катя зустрілася з подругами у ресторані, а після зустрічі пішла на зупинку, щоб поїхати додому. Раптом біля зупинки зупинилася якась машина. Катя придивилася до пасажирів і застигла від побаченого. – Цього не може бути! – тільки й подумала вона
За вікном плацкартного вагона замиготіло світло рідного вечірнього міста. Як давно Катя тут не була! Хоча минуло лише шість років,
Читати далі
Павло і Зіна вирішили одружитися. Але хлопця забрали на службу. Зіна часто писала Павлу. Вона розповідала, що батько влаштував її на роботу в сільраду. А Павло дзвонив рідко. Зіна чекала, що наречений приїде у відпустку, але той не приїхав. – Чому ти не приїхав? – виписувала Зіна коханому. – У тебе там хтось є? Павло, кажи мені, як є, бо я сама до тебе приїду! – Зіночко, не хвилюйся, нікого в мене нема, – писав Павло. І ось Павло повернувся в село. Зіна, як дізналася, з ким він приїхав, то очі вирячила від почутого
Зіна була завидною нареченою в селі, тільки вся її «завидність» полягала в тому, що вона була дочкою місцевого багатія. Сама
Читати далі
Катя прокинулася рано. Вона зібрала весь одяг для прання й увімкнула пральну машинку. Поки одяг прався, жінка пішла готувати сніданок. Через годину попрокидалися діти. – Ну ж бо, ходіть до столу! – гукнула Катя дітей. – Мамо, а ти де там? Зараз все остигне. Всі разом гарненько поснідали. Катя прибрала зі столу, пішла вийняла речі з пралки і вирушила з тазиком на подвірʼя. Вона вивішувала одяг на мотузках, натягнутих у дворі, як раптом почула, що за воротами зупинилась якась машина. Вона придивилася хто з неї вийшов і застигла з тазиком в руках
Павлик дивився на матір і йому було шкода її до сліз. Мама тримається, старається, посміхатися, але Павлик знає, що це
Читати далі
Я себе люблю таким, яким уродився. Якби всі чоловіки були красенями, як з картинки, було б нудно. Не вважаєте? А ви чарівні! Я таких ще не зустрічав! – і втупився на Віру в повному захопленні. Вона сіла в автобус. Дощик все сильніше лив. Вирішила доїхати і попрощатися. Але не тут-то було! Новий знайомий – представився, Вітя його звуть, тут же потягнув картоплю їй на поверх.
– Одна ти будеш. Зріст майже 1,90, вага чимала. Була б худа, то хоч на подіум. А тут! Хто на
Читати далі
Вона поклала слухавку. Віка більше не хотіла вести діалог. Вона любила допомагати людям, але для неї Марина була не людиною, а істотою, яка колись забула, що має дочку. На душі було якось гірко. Віку мучило сумління, попри ситуацію. Вона вирішила подзвонити подрузі і коротко описала розмову з мамою.
– Доню, мені жити нема де! Вони мене вигнали. Як… Як собаку! Ти… Ти ж не залишиш мене на вулиці?
Читати далі
Треба було по-чесному, однаково обом. Якщо старшій 12 тисяч, то й молодшій стільки ж!– Ось ви, свахо, і винні у всьому. Тепер і я, і ви не бачимо внуків, – з докором каже мені Люба.
– Ось ви, свахо, і винні у всьому. Тепер і я, і ви не бачимо внуків, – з докором каже
Читати далі
Оленка батька трохи боялася, тому глянула на мене, а коли побачила в моїх очах підтримку, то сказала, що так, вона любить Олександра і збирається за нього заміж. А завтра до нас прийдуть його батьки, щоб про все поговорити. Тут мій чоловік вже зрозумів, що нам не до жартів. В 45 років ставати сватом йому аж ніяк не хотілося.
В суботу зранку я пішла на ринок, купила продуктів, і збиралася варити суп з гарбуза, бо чоловік давно просив. Зайшла
Читати далі
