– Мамо, машина оформлена на мене, – спокійно відповіла Кіра.
“– Слухай мене уважно, – вів далі співмешканець. – Або твоя дочка віддає мені машину, або хай з’їжджає! Я не
Читати далі
— Дитинко, ми ж допомогли вам з квартирою, — м’яко сказала вона. — Денис відмовився від своєї частки, тепер вся двокімнатка ваша.
— Мамо, ти ж розумієш, що ми з Олегом задихаємося в цій двокімнатці! — Марина різко поставила чашку на стіл,
Читати далі
Анатолій приїхав до будинку тещі, припаркував машину. – Ангеліна Петрівна! – вигукнув Анатолій біля воріт. – Біжу. Чого не заходиш? Проходь, – сказала теща, вийшовши зустрічати зятя. – Я не довго. Розвантажуся і додому, – сказав Анатолій, відкрив багажник і почав діставати звідти якісь мішки. – А це ще що? – не зрозуміла Ангеліна Петрівна. – А ви подивіться і все зрозумієте! – єхидно сказав Анатолій. Ангеліна Петрівна відкрила один мішок, заглянула всередину і аж очі вирячила від здивування
Анатолій та Віра у шлюбі прожили 20 років. Діти студенти навчаються в місті. Все сталося несподівано та швидко. Після зустрічі
Читати далі
– А ти що, тут взагалі робиш? Монахинею стала? – розгублено запитав він.– Чого прийшов, Василю? – суворо запитала вона.
– На жаль, наш прогноз невтішний, ваша донька не зможе ходити, – сказав лікар, дивлячись на Василя з таким виразом
Читати далі
Це знову була вона – без попередження, без дзвінка, немов привид з минулого, що матеріалізувався в моєму новому житті.
Кров застигла, коли я почула клацання замка в наших вхідних дверях. Це знову була вона – без попередження, без дзвінка,
Читати далі
Я не могла дозволити, щоб на Любомира хтось таке говорив, ось і стала плечима на його захист. – Так, Лесю, цей плов ні до чого. Щось ти стратила цього разу, – сказала я їй в надії, що син мені подякує. Невістка в мовчанні помила за нами усіма посуд і прибрала в холодильник помідори, які ми не доїли.
– Від сьогодні, ви, дорога мамонько мого чоловіка, не їсте жодної з моїх страв, – сказала мені невістка. – Робіть
Читати далі
Катя приїхала в гості до батьків. Мама накрила стіл, спекла “Шарлотку”. Посиділи, порозмовляли. – Я ще хочу з подругами зустрітися, – сказала вона після застілля. – Тебе підвезти? – запропонував батько. – Та ні, я прогулятися хочу, – відмовилася Катя, зібралася і пішла. Катя зустрілася з подругами у ресторані, а після зустрічі пішла на зупинку, щоб поїхати додому. Раптом біля зупинки зупинилася якась машина. Катя придивилася до пасажирів і застигла від побаченого. – Цього не може бути! – тільки й подумала вона
За вікном плацкартного вагона замиготіло світло рідного вечірнього міста. Як давно Катя тут не була! Хоча минуло лише шість років,
Читати далі
Павло і Зіна вирішили одружитися. Але хлопця забрали на службу. Зіна часто писала Павлу. Вона розповідала, що батько влаштував її на роботу в сільраду. А Павло дзвонив рідко. Зіна чекала, що наречений приїде у відпустку, але той не приїхав. – Чому ти не приїхав? – виписувала Зіна коханому. – У тебе там хтось є? Павло, кажи мені, як є, бо я сама до тебе приїду! – Зіночко, не хвилюйся, нікого в мене нема, – писав Павло. І ось Павло повернувся в село. Зіна, як дізналася, з ким він приїхав, то очі вирячила від почутого
Зіна була завидною нареченою в селі, тільки вся її «завидність» полягала в тому, що вона була дочкою місцевого багатія. Сама
Читати далі
Катя прокинулася рано. Вона зібрала весь одяг для прання й увімкнула пральну машинку. Поки одяг прався, жінка пішла готувати сніданок. Через годину попрокидалися діти. – Ну ж бо, ходіть до столу! – гукнула Катя дітей. – Мамо, а ти де там? Зараз все остигне. Всі разом гарненько поснідали. Катя прибрала зі столу, пішла вийняла речі з пралки і вирушила з тазиком на подвірʼя. Вона вивішувала одяг на мотузках, натягнутих у дворі, як раптом почула, що за воротами зупинилась якась машина. Вона придивилася хто з неї вийшов і застигла з тазиком в руках
Павлик дивився на матір і йому було шкода її до сліз. Мама тримається, старається, посміхатися, але Павлик знає, що це
Читати далі
Я себе люблю таким, яким уродився. Якби всі чоловіки були красенями, як з картинки, було б нудно. Не вважаєте? А ви чарівні! Я таких ще не зустрічав! – і втупився на Віру в повному захопленні. Вона сіла в автобус. Дощик все сильніше лив. Вирішила доїхати і попрощатися. Але не тут-то було! Новий знайомий – представився, Вітя його звуть, тут же потягнув картоплю їй на поверх.
– Одна ти будеш. Зріст майже 1,90, вага чимала. Була б худа, то хоч на подіум. А тут! Хто на
Читати далі
