Чомусь їй раптом згадався той хлопчик в автобусі… У нього був такий же безтурботний і добрий погляд, як у Миколи. Він так тепло дивився, ніби він просто щасливий жити на цьому світі і радіє кожному дню. Хоча у того хлопчика мама і тато глухонімі і йому, мабуть, складніше, ніж іншим. І одягнений він просто, а очі щасливі.
— Пам’ятаєш, минулої зміни у нас дівчина народжувала? Ну, кричала ще грубо — за що їй все це дістається. Брудно
Читати далі