Валентина Іванівна повернулася додому, і здивувалася, побачивши в будинку свого сина Дениса. – Чому ж ти не попередив, що в гості заїдеш? – одразу запитала Валентина. – А де Марина та діти? – Мамо, я сам приїхав, – тихо сказав Денис. – Мамо, можна я поживу в тебе? – Живи звісно! А що у вас сталося? – захвилювалася жінка. – Я повернувся додому, і випадково почув, як Марина з кимось розмовляє по телефону, – почав Денис. – Ох, мамо, що я дізнався! – Ну, не тягни, розповідай! – наполягла Валентина. І Денис все розповів матері. Валентина Іванівна вислухала сина і застигла від почутого

Валентина Іванівна дивилася на фотографію чоловіка у жалобній рамці. Сліз вже не було, та й вона сама намагалася більше не

Читати далі

На вечерю сьогодні мене не чекай, у мене є справи, – Назар зібрав якісь папери і знову зібрався кудись їхати. – Але ж сьогодні п’ятниця, і ми з тобою збиралися цей вечір провести разом, – з певною ноткою відчаю нагадала Настя. – Вибач, кохана, це справді важливо, – сказав Назар і пішов. Коли двері їхньої розкішної квартири зачинилися за чоловіком, Настя ледь стрималася, щоб не заплакати. Вона гнала від себе сумні думки, але так виглядало, що у її чоловіка і справді є інша жінка

– На вечерю сьогодні мене не чекай, у мене є справи, – Назар зібрав якісь папери і знову зібрався кудись

Читати далі

— Я сьогодні була в банку. Дізналася про всі твої перекази за останні три місяці. Сто тисяч гривень на невідомий рахунок. Це що — твій «стартовий капітал» для нового життя?

Таня від’їхала машиною від дому, заглушила двигун і просто сиділа, дивлячись в нікуди. Тривожні сигнали з’являлися давно, але сьогодні все

Читати далі

Баба Ліда поралася по господарству. Так увесь день в клопотах і пройшов. Вже ввечері прийшла її онучка Світлана. Вона обійняла бабусю, поцілувала. – Дякую, бабусю, що ти моєму коханому Миколці все пояснила щодо моїх почуттів! – сказала Світлана. – Тепер ми з ним у кіно підемо в райцентрі! І Світлана побігла собі десь задоволена… А наступного ранку до баби Ліди у двері постукала листоноша Зоя. – Тітко Лідо, вам тут лист прийшов! – сказала з порога вона. – Рекомендований… Розпишіться ось тут, будь ласка. Баба Ліда здивовано розписалася, розкрила конверт і очам своїм не повірила

Баба Ліда була доброю привітною жінкою. Її всі дуже любили на селі, за винятком старої баби Тамари, її колишньої свекрухи.

Читати далі

Денис повернувся з роботи, швидко відварив макарони з сосисками. Повечеряв. Раптом пролунав телефонний дзвінок. Денис глянув на екран, дзвонив його дядько. – Дядько Федір! Привіт! – привітався Денис, піднявши слухавку. – Привіт, Денис. Ти можеш до мене приїхати? – запитав дядько. – Так, на вихідних заїду, – погодився племінник. – Денисе, це терміново. Приїжджай завтра! – наполягав він. – Що за терміновість така? – здивувався Денис. – Завтра все дізнаєшся! – сказав Федір. – Добре. Завтра буду. Чекайте, – погодився Денис і закінчив виклик. Але Денис навіть уявити не міг, навіщо його так терміново викликав дядько Федір

Денис вже більше години стояв біля дверей ЗАГСу – а, а нареченої все не було, навіть її телефон, як і

Читати далі

Порозвозивши дітей в школу і садочок, Зоряна набрала свекруху і попросила, щоб та пішла з нею по магазинах. – Мамо, мені тут на осінь треба дещо прикупити, допоможете мені вибрати? Маєте час походити зі мною по торговому центрі? – Добре, донечко, але не довго, бо мені ж ще треба гостину готувати, – каже Валентина Петрівна. І хоч якою б вона зайнятою не була, та невістці вона не відмовить, у неї ж мами немає, нема з ким порадитися, а якщо Господь вже привів її в їхню родину, то Валентина вирішила, що стане для неї не свекрухою, а мамою

– Зоряно, забув тобі сказати, нас мама в гості запросила. В суботу у неї день народження, так що придумай щось,

Читати далі

Вона ще могла стерпіти причіпки свекрухи, її постійне втручання в їхнє життя, але несправедливі висловлювання і звинувачення на адресу її сім’ї – це вже був перебір

– Свахо, привіт! – Марія Степанівна, з’явившись до сватів без попередження, затягувала свою неосяжну валізу у квартиру. – Я у

Читати далі

Тамара Ігорівна була на дачі сама. Жінка вирішила зайнятися улюбленою справою – квітами. Її клумба потребувала уваги. Треба ж квіточки і полити, і підгодувати, й обрізати зів’ялі бутони! Захопившись улюбленою роботою, Тамара Ігорівна не помітила, як послизнулася на мокрій землі і ще й невдало підставила руку… Вона спробувала встати, але не змогла. Телефон залишився в хаті… – Що ж робити?! – тільки й подумала жінка. І раптом рипнула хвіртка, і на порозі зʼявився… Тамара Ігорівна очам своїм не повірила.

Тамара Ігорівна була на дачі сама. Жінка вирішила зайнятися улюбленою справою – квітами. Її клумба потребувала уваги. Треба ж квіточки

Читати далі