Вільна Україна

У Ганни не стало чоловіка Павла. Багато односельчан прийшли провести його в останню путь. – Ой, сором же ж який!

 Здає вже Іван Сергійович, – сказала Світлана чоловіку, готуючи олів’є. – З чого ти взяла? – здивувався Петро. – Он,

Як то раз, бувши на зміні, я випадково почув телефону розмову мого колеги. Він відчайдушно намагався щось віддати, супроводжуючи криками:

– Ну, привіт… Єгор Степанович присів навпочіпки перед бездомним, смугастим кошеням. – Ти знову мене знайшов… Дуже обережно, немов найціннішу

Останній автобус зник за поворотом прямо в нього на очах. Мишко кілька секунд дивився йому вслід, не в змозі повірити,

Тетяна не дуже пам’ятала дитинство. Вона народилася у невеликому селі. Таня пам’ятала, що її мама була дуже гарна. Тато Таню

Олена підготувалася до зустрічі нового клієнта. Залишалося ще трохи часу, і можна було насолодитися ароматним напоєм, що підбадьорить. Маргарита прийшла

– Ти ж розумієш, що таке не можна носити, – Марина оглянула сорочку, яку черговий раз прислала свекруха, і вже

– Неділя… Та яка мені різниця вихідні чи будні? Скільки років уже на пенсії. Доньки у гості приїжджати не збираються.

Ти скнара, скнара, скнара! – істерично кричала Свєтка, б’ючи маленькими кулачками в широкі груди Олексія. Її гарне личко в цей