– Чий песик? – Запитала я.— Та нічий, — буркнула жінка у гумових чоботях. – Хтось підкинув. З ранку тут стирчить.

Коли я вперше помітила його, стояла вогка осінь, наприкінці жовтня. Вітер вивертав парасольки, прилавки на ринку прикривали поліетиленом, продавці кутаються

Читати далі

— Ти знущаєшся? — чоловік відклав пляшечку, а потім кинув мимохідь погляд на дружину і посміхнувся. — Думаєш, я залишуся, якщо ти втратиш свідомість? У цьому твій задум?

— Валя! Валентино! Що з тобою? — з кожною секундою гучний голос Бориса ставав все тихішим і тихішим. За хвилину

Читати далі

Андрій дивився телевізор, як раптом прийшло якесь смс: “Я пишу щодо будинку у селі Калинівка. Хочу його купити”. Андрій передзвонив. – Ви мені писали? – сказав чоловік. – Так! Я хочу купити цей будинок! – відповіла співрозмовниця. – З чого ви взяли, що він продається? – здивувався Андрій. – Ну, він стоїть занедбаний. Сусідка сказала, що там ніхто не живе, – пояснила жінка. – В сенсі ніхто не живе? – Андрій розгубився. – У ньому живе моя бабуся! – Хочете я вам фото скину. Самі все побачите, – сказала дівчина і відправила фото. Андрій глянув на них і застиг від побаченого

– Вибачте, а чий це будинок? Дзвінкий дівочий голос відволік Антоніну від роботи в саду. Квітів у неї було багато,

Читати далі

 – Легенда така. Вона заїхала до тебе, привезла закрутки. Ти вибігла до магазину. Задзвонив телефон, вона взяла слухавку. Нічого тобі не сказала, а сама помчала до готелю. Далі його рішення. Раз тітка застукала, виходу нема. Потрібно вирішувати. Він, або розізлиться на цю свою жінку і кине її. Або вже якщо застукали, з’явиться до тебе з розмовою. Принаймні з’явиться шанс все виправити. Від помилок ніхто не застрахований.

Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози.

Читати далі

Тамара з Олексієм повернулися з роботи, повечеряли і збиралися відпочити, як раптом у двері постукали. Тамара відкрила і побачила на порозі сватів. – Привіт, свахо! Ну що відзначимо таку подію! – весело сказала Алла. – Не кожного ж дня діти квартири купують! – Ну проходьте! – усміхнулася Тамара. Тамара з Олексієм швидко все приготували та запросили гостей до столу. Після першого тосту, Алла сказала: – Мені донька казала, що у вас є копія документів на квартиру. Можна подивитися, ніколи не бачила. – Ну подивись, – Тамара подала Аллі копію. Сваха глянула на документи і застигла від побаченого

Тамара з Олексієм вечеряли, коли пролунав дзвінок від свахи. Їхній син Микола місяць тому одружився, і живуть молоді поки що

Читати далі

Катя закінчила університет, і повернулася до рідного міста. Дівчина одразу приїхала до батьків. – Ну, і які плани далі? – з усмішкою поцікавився батько. – Мені запропонували хороше місце, на одному з наших місцевих підприємств, – повідомила Катя. – Ну, а жити буду у бабусиній квартирі, яку вона мені залишила. Раптом, Катя помітила, як батько змінився на обличчі, після її слів. – Тату, щось сталося? – захвилювалася донька. – Доню, щодо бабусиної квартири… Не вийде тобі там жити, – якось дивно сказав чоловік. – В сенсі не вийде? Чому? – Катя здивовано дивилася на батька, не розуміючи, що відбувається.

Катя закінчила університет, і повернулася до рідного міста. Дівчина одразу приїхала до батьків. – Ну, і які плани далі? –

Читати далі

Я живу в невеликому селі, де кожен знає одне одного, а повітря пахне травами й квітами. Мій будинок — це моє маленьке королівство: глиняна хата, сад із яблунями та грушами, город із кабачками, помідорами й огірками.

— Маріє Іванівно, я не знаю, як їй це сказати, — голос Юлі тремтів, коли вона дивилася на мене, тримаючи

Читати далі

Тетяна ще раз оглянула хату. Начебто все добре, все на своїх місцях. У дівчаток зав’язані банти, у Федора обличчя помите. Ганна Степанівна сидить на дивані, теж причепурена. Вчора Олексій дзвонив, сказав, що приїде сьогодні, та не сам, а з сюрпризом.

Тетяна ще раз оглянула хату. Начебто все добре, все на своїх місцях. У дівчаток зав’язані банти, у Федора обличчя помите.

Читати далі