Без категорії 

Олена відчинила двері, побачивши свекруху, наче трохи здивувалася. Нічого не сказала, тільки запитально дивилася. – Доброго ранку, Олесю. Оце приїхала… Та не на довго. З гостинцем от принесла, – простягнула вузлик. – Та дякую, тільки в нас і так холодильник повний. І молока стільки не п’ємо, – сказала Олена і взяла пакунок так, ніби він був їй зайвим тягарем. У квартирі пахло кавою і парфумами. На кухні було стерильно чисто, мов у лікарні. Марія роззулась і пройшла у вітальню. Там грався Тимко – трохи осторонь, але коли побачив бабусю, стрепенувся і, не впевнено, підійшов

admin

Марія Іванівна прокинулася ще вдосвіта, приготувала собі вузлик: баночку вишневого варення, домашній сир, пляшку молока, ще й пиріжків насмажила –

Читати далі
Без категорії 

– Мамо, знайомся, це мій Міша. Наталя Михайлівна насилу утримувала на обличчі посмішку. Але вона повзла і кривилася. Жінка відчувала, що і Міша, і донька Лара все розуміють. – Рада знайомству. Проходьте. – Дякую, – Михайло простягнув майбутній тещі букет. Наталя Михайлівна скривилася і недбало взяла його в руки. Даа… не такого чоловіка вона хотіла для доньки

admin

-Мамо, знайомся, це мій Міша. Наталя Михайлівна насилу утримувала на обличчі посмішку. Але вона повзла і кривилася, і жінка відчувала,

Читати далі
Без категорії 

Ганна приїхала в село до батьків. – Щось ти, доню, стала частіше їздити додому, – зауважила мати. – Сумуєш, чи що? Як там робота? Як навчання? – Навчання добре, – сказала Ганна. – Робота як робота. Стараюся, хоч і набридає. Але треба, значить – треба! – А кому треба? – не зрозумів батько. – Молода дівка, називається. Працює, наче змушують. Ганна, як сиділа за столом, так і заплакала. Хотіла піти, та мати пригорнула її до себе. – Що ж ти моя дівчинко? – казала вона. – Хто ж тебе туди відправляв? Тільки ти сама вирішувала. Тут Ганна визирнула у вікно і аж стрепенулася від побаченого

admin

Ганна познайомилася з Тетяною, коли вступала на навчання у місті. Обидві дівчата були сільськими і це їх зблизило. – А

Читати далі
Без категорії 

Коли Валера привіз Христину, до себе в село – зібралася вся рідня. – А це що у вас, корови? Фу, ну і запах! – дивувалася Христя. – От молока звідси, я б точно пити не стала. Все ж в бруді! Фу! А це що? Добрива для городу? Що ж ви все отак робите, як це їсти потім можна?! Сільські жителі каталися від сміху, слухаючи міську пані. Та через пару днів усім вже було не до сміху

admin

Коли Валера привіз Христину, як дружину до себе в село, зібралася вся рідня. Всі з цікавістю спостерігали за новою родичкою

Читати далі
Без категорії 

Рита приготувала борщ і чекала на чоловіка. Відкрилися вхідні двері, Євген зайшов в квартиру. – Привіт, коханий! – привітався вона єлейним голоском. – Вечеря вже на столі! Євген вимив руки, сів за стіл. Чоловік з’їв одну ложку, але, зрештою, відсунув тарілку. – Що таке? — спокійно запитала Рита. – Та так… — Євген глянув на неї. – Їсти щось не хочеться… – А може, ти просто ситий? – вкрадливо промовила вона. – Просто у Василини борщ смачніший? Правда? Євген так і підскочив на місці. – У якої Василини? Ти про що? – чоловік здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

admin

— Я тобі вже мільйон разів казав, що не люблю сирників на пару! — зробивши кислу обличчя, пробурчав Євген. —

Читати далі
Без категорії 

Петро з Ларисою були разом ще зі школи. Він – простий хлопець із звичайної родини, вона – гарна, з виразними очима і знала собі ціну. Коли одружилися, всі в селі казали: “Пощастило Петрові”. І він так думав. Любив її щиро, тішився кожному її усміху, працював без втоми, бо хотів дати їй усе найкраще.

admin

Петро з Ларисою були разом ще зі школи. Він – простий хлопець із звичайної родини, вона – гарна, з виразними

Читати далі
Без категорії 

До весілля друзі та родичі часто відвідували Олександра, зупиняючись у нього вдома. Чоловік не заперечував — він з дитинства любив великі компанії. Але такий підхід рідних чоловіка не влаштовував Стеллу.

admin

— Та й хазяйка знайшлася, — пирхнув родич. — Та ти взагалі тут ніхто, тож не роззявляй рота!… …Стелла вийшла

Читати далі