“– Ти був тим самим чоловіком, який залишив мене біля дверей дитбудинку? – Запитав Роман незнайомця, побачивши на його грудях таку саму родиму пляму

“– Ти був тим самим чоловіком, який залишив мене біля дверей дитбудинку? – Запитав Роман незнайомця, побачивши на його грудях

Читати далі

Григорій зі своєю коханкою Іриною прийшли в ресторан. Вони сіли за столик і зробили замовлення. Григорій оглянув залу ресторану, як раптом, за столиком навпроти він побачив свою дружину разом зі своїм начальником! Вони мило розмовляли і, здавалося, нікого довкола себе не помічали… – Це ж треба до такого додуматися?! – пробурмотів Григорій. – Чоловік – за двері, дружина – в двері! Григорій, не звертаючи уваги на Ірину, кинувся до їхнього столика. – І як це розуміти, Ніно?! Як тобі не соромно! – галасував на всю залу Григорій. Він не розумів, що відбувається

– Ніночко, я сьогодні їду у відрядження. Тижні на два, може, і довше затриматись доведеться. Цей Яків Миколайович дуже знахабнів.

Читати далі

— Плач, маленька, плач, це добре! Нехай біль іде…Її дуже здивувало, що Анюта може помити посуд або підлогу, не питаючи, без прохань, як само собою зрозуміле.

— Ганнусю, ти всі свої речі зібрала? – сусідка, тітка Зіна, зайшла в кімнату, де на ліжку сиділа Аня. –

Читати далі

— Мамо, скільки можна? Ми ж домовлялися — наша ліва полиця!– Які спільні? Я спеціально для Варі купувала! У неї алергія на все інше!

— Галино Михайлівно, ви знову мої сирники з’їли?! — Аліна стоїть посеред кухні з пустою упаковкою. — Я думала це

Читати далі

Одного разу свекруха повернулася з побачення вся засмучена. Виявилося, що її кавалер зізнався – він кохає іншу. Її подругу Лілечку

Моїй свекрусі було тоді 45 років, жили ми після весілля з нею, збирали з чоловіком на перший внесок. Весілля зіграли

Читати далі

— Я ж тобі не мама, Анюто, мама в тебе одна, і ти її пам’ятай, не забувай. Поки пам’ятаєш – вона живе, пам’ять про неї живе, зрозуміла? А ось другом тобі стати можу, якщо дозволиш. Поки ти ще не дуже велика, а потім зрозумієш, що добре, коли є в кого запитати щось по-нашому, по-жіночому

— Ганнусю, ти всі свої речі зібрала? – сусідка, тітка Зіна, зайшла в кімнату, де на ліжку сиділа Аня. –

Читати далі

Наталя була в себе на роботі. Робочий день вже добігав кінця. Раптом до Наталі в кімнату заскочила її колежанка Ліза. Вона швидко підбігла до вікна і махнула Наталі рукою. – Наталю, ходи швидше сюди! – гукнула Ліза. – Що там таке? – теж підійшла до вікна Наталя. – Он подивися, біля кіоску чоловік якийсь стоїть, – сказала Ліза. – Він же ж на тебе чекає! Заходив тут, розпитував нас… Наталя глянула, куди показувала її подруга й застигла від побаченого. – Цього просто не може бути, – тільки й пробурмотіла вона

– …Оголошую вас чоловіком і дружиною! Наталя посміхнулася, дивлячись на молодят, яких вітали родичі, із заздрістю подивилася на шикарні автомобілі,

Читати далі

— Не бійся, я тобі допоможу, а ця тітка тобі не потрібна, вона погана, всі вони погані, —прошепотіла Аліса й обійняла батька за шию

— Ти не моя мама! Залиш нас із татом у спокої! Іди геть! — чула кожна дівчина, яка побажала ділити дах, хліб і

Читати далі

Віктор взяв телефон і набрав номер тещі. – Здрастуйте, Світлано Сергіївно! – сказав він. – У мене до вас прохання. Не могли б ви приїхати і посидіти з вашим онуком Миколкою? – Посидіти кажеш, зятьку… – промовила теща. – Добре, я згодна! Але в мене є умова. – Яка ще умова? – здивувався Віктор. – Ти Миколку до мене привозь, – сказала жінка. – Не хочу вам заважати. З тещею краще на відстані бути, адже так, Вітю? Віктор почервонів, але на пропозицію тещі погодився… Пройшло три тижні. Микола приїхав додому. Віктор з Мариною глянули на сина й ахнули від несподіванки

– Із цим треба щось вирішувати! – Віктор потягнувся – настав час вставати, у вихідні хоч можна виспатися трохи. А

Читати далі