— Ти дуже часто ходиш до свого батька. Завжди йому щось треба. А в тебе, між іншим, є чоловік, якому ти у вихідні маєш пельмені ліпити

— Діма, я до тата заїду у вихідний.Попереджаю заздалегідь, бо встанеш, а мене немає. — сказала я чоловікові, вже взуючись,

Читати далі

Тобі 56 років, татові за рік шістдесятка стукне. Ти ще скажи, що ти білу сукню одягнеш? Ну це ж смішно. Тридцять років жили без шлюбу, двох дітей на світ привели, а тепер, на старість літ надумали, що так жити не гоже, і весілля захотіли?

– Мамо, я на це шоу-весілля не піду. По-перше, не маю в що вдітися, а по друге, це смішно. Тобі

Читати далі

До кухні зайшов Роман. Не просто зайшов, а приніс із собою густу напругу, від якої повітря, здавалося, стало в’язким.

— Ні, ми не приїдемо. Крапка. Юлія з такою силою натиснула червону кнопку відбою на екрані, ніби намагалась втиснути її

Читати далі

Сергій втомився на роботі і мріяв на вихідних відіспатися. У п’ятницю ввечері вони з дружиною Наталкою випили по келиху ігристого. Був привід. Пʼятнадцять років тому вони в цей день познайомилися! Сергій ліг спати. Під ранок йому наснився дивний сон. Він прокинувся і одразу почав розповідати Наталці свій сон. – Уявляєш, сиджу я на лавці біля будинку і тебе чекаю, – сказав він. – І раптом підходить чоловік… І поруч біля мене сідає! – Слухай, ти яєчню будеш з помідорами? – Наталя дивилася на чоловіка, не розуміючи, що він таке говорить

Сергій дуже втомився на роботі і мріяв на вихідних відіспатися. У п’ятницю ввечері вони з дружиною Наталкою за вечерею випили

Читати далі

Оксана вчилася на педагога, з дитинства любила з дітьми возитися, все просила у матері сестричку, потім на братів переключилася, племінників вимагала. А як школу закінчила, так ніхто не сумнівався, що на педагога вступати буде, так і сталося.

-Мамо, я сьогодні у Вероніки переночую, нам до заліку треба готуватися. Можна? -Добре, але тільки вчасно лягайте спати. -Звичайно, мамочко.

Читати далі

Вона добре знала, що поїхала я на заробітки не заради себе, а заради сина. Данило вирішив одружитися, але жити разом не хоче, тож я, після довгих роздумів, порадилася з чоловіком і вирушила в Італію на місце, де колись працювала моя мама.

– Софіє, ти коли збираєшся повернутися додому? – запитала мама, злегка нервуючи в голосі. – Не знаю, мамо. Квартира ще

Читати далі

— Мамо, не ображайся… Ти ж розумієш, як складно з дітьми… Розумію. Вона завжди розуміла. Розуміла, коли він поїхав вчитися. Розуміла, коли одружився і перестав приїжджати на канікули. Розуміла, коли він вибрав роботу в Києві замість того, щоб залишитися поруч з овдовілою матір’ю. Але тепер розуміла інше: вона просто не входить до списку пріоритетів його життя. І ніколи не входила.

Олена Григорівна Матвієнко працювала завідувачкою дитячим садком «Ромашка» вже двадцять три роки. Знала кожну дитину по імені, пам’ятала, хто з

Читати далі

Рита сиділа в автобусі й задумливо дивилася у вікно. Вони стояли в заторі. А сьогодні Рита з чоловіком Дмитром збиралася в ресторан. Їй ще треба було приготуватися. Але Рита запізнювалася, і йти їй мабуть доведеться у тому самому одязі, який був на ній… Роздуми жінки зупинив дзвінок телефону. Рита глянула на екран, і побачила обличчя матері. Це було дивно. Зазвичай, у такий час, мама не дзвонила. Рита не на жарт розхвилювалася. – Алло, мамо, – сказала вона в слухавку. – Щось сталося? – Ох, сталося, Рито… – сказала мати. Жінка застигла в очікуванні найгіршого

Рита сиділа в автобусі й задумливо дивилася у вікно. Вони вже годину стояли в заторі і це дратувало більше, аніж

Читати далі