Марина поїхала в село провідати свою бабусю Марію Андріївну. Жінка вийшла на зупинці. Бабуся жила недалеко, тож незабаром Марина вже заходила в її хату. Марія Андріївна була не сама. З нею була сусідка – Ірина Василівна. Бабуся, як побачила Марину, то дуже зраділа, почала метушитися, ставити чайник на плиту… Марина ж почала діставати із сумки гостинці, які вона купила в супермаркеті неподалік від своєї роботи… Вона вийняла якусь коробочку в пакеті і простягнула Ірині Василівні. Сусідка відкрила пакет і ахнула від несподіванки

Марина, втомлена після довгого трудового тижня, сиділа біля вікна автобуса і в напівдрімоті дивилася на дерева в снігу. Сьогодні п’ятниця

Читати далі

Сиділи на великій веранді за двома складеними в ряд столами, згадували дитинство, юність, шкільні роки, співали, жартували. — А що, Наталко, ти досі сохнеш за нашим Федькою, зі шкільних років? – жартома запитав Сергій Наталю, коли вони вийшли на ґанок

Федір та Сергій навчалися в одному класі сільської школи. Клас був невеликий, усі дружили. Але після навчання Сергій вступив до

Читати далі

– Пішов і добре. Своє основне завдання він виконав – у мене є ти, моя улюблена донечка. Тепер нехай інша дружина пере і обслуговує його на старості років

– Жити тільки для себе – це егоїзм, запам’ятай, доню. Для нас, жінок, на першому місці це сім’я, чоловік, діти

Читати далі

— Ти не забула, що у мами за тиждень день народження? Ювілей, між іншим, — нагадав мені брат. І дуже до речі, бо я справді забула.

Я вже підходила до будинку, коли у сумці задзвонив телефон. Я дістала його та відповіла братові. — Привіт, Тошка. — Я

Читати далі

Він жив із тобою, коли в тебе була ця квартира, в ремонт вкладався, а отже, має право на її частину! Я кістьми ляжу, але ми з Тимофієм заберемо в тебе належне

Близько десяти років я була одружена з Тимофієм. Перші два роки були найщасливішими, а потім, з появою дітей, все стало

Читати далі

Оксана повернулася додому з відрядження. Вона відкрила двері своїм ключем і поставила сумку на порозі. – Я повернулася, Сергію! – радісно гукнула вона свого коханого. – Ти чому не береш від мене слухавку? – Ой! – раптом з кухні визирнула незнайома молода жінка. Вона запахнула рожевий халатик і зробила крок убік. – Ви хто?! – ахнула Оксана. – Що ви тут робите?! – Я? – здивувалася жінка. – Я Аліса. Ми з Сергієм… – Це моя квартира! – не дала їй договорити Оксана. – Даю вам три хвилини, щоб піти. Незнайомка пішла в кімнату. Оксана стояла і не вірила, що це відбувається насправді

Оксана відкрила двері своїм ключем і, поставила сумку прямо на порозі. – Я повернулася, Сергію! – радісно вигукнула вона. –

Читати далі

Надія знехотя поверталася додому з важкими сумками у руках. Жінка певний час жила в доньки, допомагала з внучкою. Поки вона жила в доньки в її квартирі оселився син із сім’єю. – Мамо, ти в гості чи назовсім? – одразу запитав Михайло, як тільки відкрив двері. – Назовсім. Вірочка вже у школу пішла, з нею сидіти не треба, – пояснила мати. Першого ж вечора, сидячи на дивані у вітальні, Надія Степанівна почула розмову сина та невістки за стіною. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого

Надія Степанівна знехотя поверталася додому з двома важкими сумками у руках. Вона навіть не знала, чи знайдеться для неї місце

Читати далі

– Ні, Олено. Я її не зраджував. Галина сама вигадала мої зради. Ревнувала до всіх, зривалася, влаштовувала сцени. – Я терпів, доводив, але все було марно. Я пішов не до когось – я пішов від неї. Але сина я не покинув. Ми з Олексієм бачилися таємно. Він завжди був для мене сенсом життя. Він замовк. – А тепер, коли Олексія нема… – Олена не домовляє.

Вперше Олена побачила батька свого чоловіка, Олексія, на їхньому весіллі. Він не був запрошений – просто з’явився в залі, не

Читати далі

Наталя вийшла з магазину з важкою сумкою продуктів. По дорозі їй зустрілася подруга Тетяна. – Привіт, Наталко, ти що важке носиш, а де твій Миколка? – ахнула подруга. – Привіт, та він по гриби з сусідом пішов, – сказала Наталя. – Не те що мій Олексій вилежується, – сказала Тетяна. – А пам’ятаєш моє весілля? Як ти ледь не віддала мені сережки. Як Віра намагалася завадити тобі зберегти їх? До речі, давно про неї нічого не чути. Не знаєш, де вона? – Ні, не знаю і знати не хочу! – раптом сказала Наталя. Тетяна застигла від здивування

Наталя виходила з магазину з важкою сумкою продуктів у руках. Вона перекладала її з однієї руки в іншу. Назустріч їй

Читати далі