Серед подруг Таня не виділялася, ще й скромно одягалася. Тані бабуся завжди говорила: – Будь ти сміливішою, така красуня, а все в тіні. А мати заперечувала бабусі: – Значить, час її не прийшов. Ось закохається, сама засяє! Так і сталося… Таня зустріла своє кохання – Ігоря. От тільки в Ігорі був один важливий нюанс

У Таньку хлопці закохувалися на пляжі. На вигляд звичайна, симпатична дівчина. Але в купальнику вона справляла сильне враження на оточуючих.

Читати далі

— Подивися на себе, на що ти перетворилася! За собою треба стежити, люба! — Олександра Володимирівна докірливо дивилася на невістку і хитала головою.

— Подивися на себе, на що ти перетворилася! За собою треба стежити, люба! — Олександра Володимирівна докірливо дивилася на невістку

Читати далі

Михайло завжди повертався додому з роботи через парк. Там він часто бачив одного літнього чоловіка. Старий завжди був зі своїм сином. Вони повільно гуляли по парку, тихо про щось розмовляючи. А одного разу Михайлу вдалося почути одну фразу: – Ти, батьку, головне не хвилюйся. Кардіограма в нормі – значить ти здоровий. – Як добре! – подумав тоді Михайло. – З таким сином літньому батькові не страшно і свого віку доживати… А одного вечора Михайло знову йшов через парк, як раптом побачив того самого літнього чоловіка. І тут увагу Михайла привернула одна дуже цікава деталь

Михайло завжди повертався додому з роботи через парк. Там він часто бачив його – цього дуже вже літнього чоловіка, і

Читати далі

Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не приберуть, — сказав вiн з таким виглядом, нiби вручав менi Нобелiвську премiю за те, що я знову можу тримати в руках швабру

— То чого це ти стала? Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не

Читати далі

Вся сім’я поїхала відпочивати. Олена залишилася одна в квартирі. Нарешті тиша… Раптом задзвонив телефон. Роздратовано, вона натиснула на зелену кнопку. – Оленочка! – почула вона у слухавці. Цей голос вона б впізнала з тисячі. – Олено, ти впізнала мене? Так, звісно вона впізнала… Тридцять років пройшло, як він зник з її життя

Вся сім’я поїхала відпочивати. Олена залишилася одна в квартирі. Вона, лежачи на дивані, заплющила очі і почала вже дрімати від

Читати далі

– Ідіть сюди, бідолахи!Схопивши котів за шкірки, вона зробила крок до виходу і зіткнулася у дверях з пожежником, якому доручили перевірити, чи є хтось у квартирі. Таня охнула, коли її підняли над підлогою і поставили вже на сходовій клітці.

– Сашко, Маринка телефонувала! Катя впоралася. Хлопчик, три двісті, п’ятдесят чотири сантиметри. – Чудово! – Питає, чи будеш ти хрещеним?

Читати далі

Приїжджайте в пʼятницю ввечері, щоб в суботу з самого ранку вже до роботи стати, – Валентина Петрівна попередила сина заздалегідь про свої плани. Питати, які плани у сина вона не звикла, бо вважала, що усі в родині мають лише її слухатися, адже вона знає як краще. Назар і справді не міг відмовити мамі, хоча «маминим синочком» його аж ніяк не назвеш. Він добре вчився в школі, сам поступив в університет, рано став самостійним. З роботою йому пощастило, квартиру купив своїми силами. А маму він слухав виключно через любов і повагу

– Приїжджайте в пʼятницю ввечері, щоб в суботу з самого ранку вже до роботи стати, – Валентина Петрівна попередила сина

Читати далі

Мамо, бережи їх, якщо зі мною щось станеться…”Саме ці слова мого сина Стаса я згадую щодня, відколи його немає поруч. Я й уявити не могла, що вони справдяться так швидко.

Мамо, бережи їх, якщо зі мною щось станеться…” Саме ці слова мого сина Стаса я згадую щодня, відколи його немає

Читати далі

Віка з Михайлом обідали в кафе. На дворі стояла неймовірна спека. – Слухай, а може у вихідні з’їздимо десь, відпочинемо, – сказала раптом дівчина. – Літо вже майже пройшло, а я ще не купалася. – Я не проти, – погодився Михайло. – Чудово, мені якраз подруга порадила хороший відпочинковий комплекс за містом, – додала Віка. – Так зараз, там все вже зайняте! – відповів Михайло. – Завчасно потрібно бронювати. – Ти правий, – сумно зітхнула Вікторія. – І що ж робити? – Є у мене ідея, – якось підозріло заявив Михайло. – Ідея? Яка ще ідея? – здивувалася Вікторія, але дівчина навіть уявити не могла, що задумав Михайло

 Віка, ти чому така сумна? – спитав Михайло у дівчини, що сидить навпроти нього. – Сумна, бо літо вже наполовину

Читати далі