Ганна Дмитрівна прийшла в гості до доньки та зятя. – А ви куди? – здивувалася вона, помітивши, що молоді збирають речі. – Мамо, ми переїжджаємо, – відповіла Марина. – А на які гроші ви купили нову квартиру? – запитала мама. – Я тобі потім все розповім, – пояснила донька. – А батько твоєї майбутньої дитини знає, що ти їдеш? – несподівано запитала жінка. – Ганно Дмитрівно, ви про що? – не зрозумів зять. – То ти не знаєш? Це ж не твоя дитина! – єхидно сказала теща. – Як не моя?! – Віктор здивовано дивився то на тещу, то на дружину, не розуміючи, що відбувається

Теща посміювалася з Віктора. З першого дня їхнього знайомства Ганна Дмитрівна оглянула його з ніг до голови: високий, худий, волосся

Читати далі

Ілля забрав свою наречену з роботи, і підвіз її додому. Машина зупинилася неподалік будинку Олени. – Дивись, це машина мого батька. Якось він рано сьогодні, – сказала дівчина до хлопця. – Аааа… Це ж… Це ж моя мама. Що вона тут робить цікаво. Під’їдемо тихенько ближче, поки вони нас не бачать, – запропонував Ілля. Ілля вимкнув фари та опустив скло. Вони з Оленою стали свідком дуже дивного і дуже гучного діалогу… Такого голосного, що чути було кожне сказане слово. Ілля з Оленою прислухалися до розмови батьків і застигли від почутого

– Ви маєте розлучитися! – промовив батько, взявши дочку за руку. – Цей хлопець тобі не пара. Він тобі не

Читати далі

Ольга зазирнула до зали, де на дивані розташувався чоловік. – Мама відправила нам передачу, – сказала дружина. – Завтра після роботи заїду заберу, – не відводячи погляду від телевізора, відповів Захар. – Не можна завтра! Автобус стоятиме лише п’ять хвилин! – пробурчала жінка. – Автобус? – чоловік із подивом повернувся до дружини. – Так, – кивнула Оля. – А твоя мама не знає про існування пошти? – щиро обурився Захар. – Не починай! Збирайся! – закінчила розмову дружина. Захар неохоче підвівся, одягнувся і поїхав на вокзал. Чоловік швидко знайшов потрібний автобус, забрав сумку. Захар заглянув всередину сумки і застиг від побаченого

– Коханий, – Ольга зазирнула до зали, де на дивані затишно розташувався Захар. – Мама відправила нам передачу. – В

Читати далі

Вечірнє небо над містом палахкотіло рожевим, і я відчувала, як серце наповнюється теплом. Але в цю мить у дверях з’явилася моя донька, Соломія.

Я виросла в родині, де все було зрозуміло: працюй, будь відповідальною і люби свою родину. Моя мама, Тетяна Петрівна, була

Читати далі

Оля зі своїм коханим Ігорем приїхали в село до його бабусі Марії Іванівни. Старенька приготувала Олі пшоняну кашу з печі. – Ось тобі кашка, твоя улюблена! – сказала та, ставлячи на стіл гарячий горщик. – Бабусю, ми тобі хочемо дещо сказати, ти не повіриш… – раптом почав Ігор. Бабуся поклала рушник на стіл і сіла, поклавши руки на коліна. – Ми з Олею хочемо одружитися, але це ще не все… – сказав Ігор. Бабуся витерла сльози і застигла від здивування. – А що ж може бути ще?! – тільки й прошепотіла вона, не розуміючи про що йдеться

День видався сонячним та безвітряним. Девʼятеро друзів вирушила відпочити на природі. Взяли з собою намети, вудки й казанки для багаття.

Читати далі

Добре, що внук-програміст виявився такої ж думки. І не дозволив дідуся лаяти і позбавляти задоволення.

Однин літній чоловік жив окремо. І діти дуже за нього турбувалися, приїжджали провідати, продукти привозили, ліки – цей чоловік хворів

Читати далі

Василина зустрілася із своїми подругами Катею та Дариною, після знайомства з майбутньою свекрухою. – Ну, розповідай, як все пройшло?! – одразу запитала Катя, тільки-но Василина сіла за стіл. – Ой, дівчата, навіть не знаю з чого почати…, – важко видихнула подруга. – Що, настільки все погано? – запитала Дарина. – Свекруха мені таке влаштувала, що я навіть уявити собі такого не могла! – раптом сказала Василина, зібралася з думками і все розповіла подругам. Катя з Дариною вислухали її і аж роти повідкривали від почутого

Ті, хто каже, що жіночої дружби не буває, дуже помиляються. Тому що дружба – вона або є, або її немає,

Читати далі