— Довго не їхав ти. Чекала Олександра, щороку чекала. Ось, казала, синок приїде, онука покаже, хату на нього відпишу… Чекала-а… Заготовки кожне літо для вас готувала, на ганку сиділа, на дорогу дивилася…

Трасою Київ-Рівне мчав автомобіль. У ньому їхали троє: батько, мати та син. Троє, але не сім’я. Вони майже не розмовляли,

Читати далі

— Аня не ображайся, але я подаю на розлучення. Ти, як риба холодна. Була б хоч господинею гарною, а то й цього в тебе немає

Аню всі вважали нерозумною. Із чоловіком вона жила вже п’ятнадцять років. У них було двоє дітей, Алісі чотирнадцять, а Сергію сім

Читати далі

Надія зустріла свою маму на вокзалі. – Спочатку до мене, відразу і з Андрієм познайомлю, у нас скоро весілля, а ви ще не знайомі, – радісно сказала дочка. – Добре, – усміхнулася мама. – Я і солянку приготувала і котлетки, – щебетала Надія дорогою додому. Жінки швидко дісталися будинку Надії, зайшли в квартиру. – Андрій! Андрію, ти де? Може вийшов кудись? – дивувалася Надія, коли її наречений не вийшов на її поклик. Надія зазирнула до всіх кімнат, але нікого не було. Потім вона помітила якийсь рух на лоджії. Надя зазирнула на лоджію і застигла від побаченого

Надія та Андрій зустрілися у поїзді. Дві подруги та двоє друзів їхали на відпочинок в одному купе. Додому вже поверталися

Читати далі

Ольга, одразу ж після роботи, поїхала у квартиру свого знайомого Романа. У неї був ключ, який хлопець їй дав на всяк випадок. Не встигла Ольга відкрити двері, як вони самі відкрилися. – Це хто тут до Романа лізе? – за дверима стояла жінка у віці і здивовано дивилася на Ольгу. – Мені Роман дав ключ, – одразу сказала Ольга. – Ось він. Ключ біля дзеркала був на гачку. Ольга на долоні протягнула жінці ключ. – Просто… З Романом дещо сталося… – тихо додала вона. – Що ж там таке?! – ахнула жінка. Вона не розуміла, що відбувається

– Олю, бабцю свою я скоро в «богадільню» відправлю, вона все одно майже нічого не розуміє, а ти до мене

Читати далі

Людмила приїхала на дачу. Ледве відкривши хвіртку, вона почула знайомий голос сусідки: – Людо! – гукнула її Галина Петрівна. – Людо! Ти приїхала! Сусідка перехилилася через паркан, притримуючи рукою пишну зачіску. – Як я рада тебе бачити! – продовжувала вона. – Заходь на чай, розповім тобі новини. – Галю, дай хоч речі занести, – посміхнулася Людмила. – Зайду через годинку. Галина Петрівна похитала головою. – Людо, я серйозно, – сказала вона. – Є розмова. Важлива. Щось у голосі сусідки змусило Людмилу насторожитися. Через пів години вони вже сиділи на веранді у Галини Петрівни, а Людмила не могла повірити у почуте

Людмила їхала на дачу з настроєм розпочати новий сезон, передчуваючи, як поратиметься на грядках, висаджуватиме улюблені квіти й готуватиме для

Читати далі

Ірина прийшла з магазину. Вона занесла продукти на кухню і виклала, що в холодильник, а що в кухонні шафки. На столі Ірина залишила капусту, буряк, дістала картоплю… Вона вже помішувала у каструлі запашний борщик, коли до неї зайшла свекруха Тамара Петрівна. – Ой, Іринко, як смачно пахне! – з порога почала та. – Борщ має вийти на славу. Свекруха присіла на табуретку. – Слухай, Іринко… – сказала вона. – Я хотіла дещо запитати. А чому ти з батьком не спілкуєшся? І на вашому з Андрієм весіллі його не було? Ірина застигла з ложкою в руках

Ірина прийшла з магазину з важкими пакетами продуктів в руках. Вона занесла все на кухню і виклала, що в холодильник

Читати далі

— Марійка мене на фейсбуці знайшла. Я спочатку не зрозуміла, хто це до мене в друзі напрошується: якась Мері Петтерс (у цю мить Катя ледве не подавилася від несподіванки), а потім придивилася до фотки – а це Перевишко! Просто прізвище інше й ім’я. Списалися з нею, вона все й розповіла

Якось увечері Катя відкрила сторінку чоловіка на фейсбуці. Несподівано. Просто переплутала закладку на комп’ютері. Хотіла закрити, але раптом побачила, що

Читати далі