— Ларисо, ти серйозно? Ти втретє при надії? — голос моєї молодшої сестри Олени тремтів. Вона стояла посеред моєї тісної кухні, тримаючи в руках пакет із продуктами, які щойно привезла. Її очі палали обуренням.

— Ларисо, ти серйозно? Ти втретє при надії? — голос моєї молодшої сестри Олени тремтів. Вона стояла посеред моєї тісної

Читати далі

Від Надії пішов чоловік. Жінка вирішила поїхати до матері в село. – Ну все, доню, – обійняла мама Надію. – Нема чого сумувати… Надія заспокоїлась. Вона допомагала мамі на городі, вони закручували огірки, помідори, варення… І ось настав час їхати. Мама зібрала дві важкі сумки з продуктами. – Скажи мені, люба матусю, як твоя дочка все це потягне?! – засміялася Надія. – Так я з сусідом нашим, Миколайовичем, вже домовилася, – сказала мати. – Він тебе відвезе й допоможе сумки занести… Але через годину в двері постукав зовсім не Миколайович! Надія відкрила двері й ахнула від несподіванки

Надія познайомилася з Віталієм на весіллі у своєї тітки, яка була старша за неї на три роки. Він був серед

Читати далі

Ольга приїхала з міста в село відвідати свою маму. Галина Василівна заслабла, але переїжджати до дочки в місто не хотіла. – Не хочу я свій дім залишати, – казала вона Ользі. – Не зможу я у місті. Тут усе таке рідне… Ольга пробула в матері кілька днів, але їй треба було повертатися. Мати вийшла її провести. – Мамо, не треба, не проводжай, занедужаєш ще! – сказала Ольга. – Зі мною все гаразд буде, ти себе бережи, доню, – сказала Галина Василівна. – Внучечку поцілуй за мене… Ольга поїхала. І тільки потім вона зрозуміла, що означали слова матері

– Які гарні… А скільки коштують? – Шістдесят всього. Беріть. Візьміть кілька – знижку зроблю! У Ольги товар гарний, яскравий.

Читати далі

Згодом Ігор перестав ображати Риту, все пішло своїм ладом. Вадик, який із самого початку життя з новою дружиною відчув різницю, коли приходиш додому, а в тебе порядок, смачна вечеря, і діти доглянуті, був майже задоволений. Вдячний Риті. Намагався відплатити за турботу й увагу. Одне тільки не давало йому спокою – Вадим не міг забути Ларису

Вадим зійшовся з Ритою, коли його дружина втекла з коханцем, кинувши і чоловіка, і двох маленьких дітей. Те, як Вадик

Читати далі

— Людмило, це Галя, моя дівчина! Ми з нею чекаємо дитину. І вона житиме тут, поки ти не з’їдеш, – набравшись хоробрості, видавив із себе чоловік. — Це хто ж тебе в дитинстві так упустив, що ти геть з глузду з’їхав? – сплеснула руками Люда, очманіла від такої заяви. Мало того що чоловік завів собі коханку, так він її додому до них притягнув, з животом, та ще й господиню дому виганяє

— Тихо! Ти дружину розбудиш! – шепнув Вася Галі, пробираючись до кімнати темним коридором. — Колишню дружину! – Галя ткнула

Читати далі

Валерій запросив всіх своїх родичів на новосілля. Дружина Надія накрила святковий стіл, було весело та затишно. Застілля добігало кінця, Надя пішла на кухню, щоб подати солодке. Валерій вирішив їй допомогти і теж попрямував на кухню. Раптом чоловік помітив, що його мама зайшла до їхньої кімнати. Валерій пішов слідом. – Мамо, навіщо тобі наша весільна фотографія? – сказав він, коли побачив, що мати щось ховає у сумку. – Сину, я все поясню! Вислухай мене спокійно! – сказала мати і все розповіла сину. Валерій вислухав її і застиг від почутого

Було в сім’ї двоє синів і три дочки. Сини молодші. Різниця у віці три роки всього. Когось одного з них

Читати далі

Марина була вдома, коли задзвенів її телефон. Телефонували з лікарні. Сказали, що її колишня свекруха дуже заслабла. – Добре, я зараз буду, – відповіла Марина. Вона провідала свекруху, а потім поїхала шукати її сина – свого колишнього чоловіка Петра. Марина чекала біля підʼїзду його будинку. Нарешті підʼїхала машина і з неї вийшов Петро. – Чого тобі треба, Марино? – не вітаючись запитав він. – Мати твоя заслабла, – строго сказала жінка. – І що далі?! – запитав Петро. – Їй потрібен догляд, і ось іще дещо, – Марина простягнула чоловіку аркуш паперу. Петро глянув на аркуш і застиг від побаченого

Марина вийшла заміж за Петра. А значить, і свекруха в неї тепер є у близьких родичах. Але їй пощастило –

Читати далі

— Тату, а як же Новий рік без телевізора – несміливо запитав син, але батько не почув, або зробив вигляд, що не чує. Він діловито зібрав свої речі, і по-старому замотав телевізор покривалом, стягнувши його з ліжка. Дружина дивилася невидячими очима слідом, а син розгублено смикав рукав її халата: — Мамо, а як же Новий рік, і канікули без телевізора

— Привіт, Дімо, це тато!— Який тато?— Що значить, який, твій рідний, справжній.— Кравчук чи що?— Він, Андрій Михайлович, власною

Читати далі

Марина крутила на кухні перці, коли на порозі зʼявився її чоловік Павло. – Привіт, Мариночко, – почав він. – Що це ти мої перчики улюблені закручуєш, так? Марина здивовано глянула на чоловік. – Ну так, – відповіла вона. – Вже другий день з ними пораюся, ти хіба не бачив вчора? – Та бачив, – якось невпевнено сказав Павло. – Мариночко, я хотів тобі тут дещо сказати. Я йду від тебе, Мариночко… Йду до іншої жінки… Марина застигла з банкою в руках

– Маринко, ти чого тут сидиш? Там чоловік твій з чемоданом пішов! Куди не сказав, сказав тільки що набридло йому

Читати далі