Таня вийшла з старого автобуса. Взяла в обидві руки сумки і попрямувала до свого села. Але як тільки трохи відійшла, як xлинyв дощ. – Дівчино, сідай, підвезу, – вигyкнyв з кабіни вантажівки хлопець. Таня не чула, як він під’їхав. Вона не могла впізнати водія за струменями дощу. – “Якби ж він на 5 хвилин раніше приїхати”, – poздpaтoвaнo подумала вона

Таня незграбно спустилася зі сходів старого автобуса. Від довгого сидіння ноги зaтeкли, одерев’яніли. Вуха тут же заклало від дзвінкої сільської

Читати далі

– Оце людина… Людина з великої літери! – думала вона, витираючи сльози, що ринули з її очей.– Не для себе гроші збирав, і не на біленьку, а щоб тварин нещасних погодувати… – бурмотіла Віра Михайлівна. – Адже й сам такий же нещасний, а про інших думає насамперед.

– Виженіть його звідси! Виженіть негайно! Йому тут не місце! – гнівно кричали покупці, показуючи пальцями на літнього чоловіка у

Читати далі

На похоронах Олена стояла, не розуміючи, що сталося. Зате батько розумів точно і стояв, немов роздавлений горем. Олена була одна в своєму горі. -Сил більше немає… Не можу, поїду в Київ, поступлю там хоч куди небудь. Аби тільки не тут, не з ним. – скаржилася Олена подружці. – Я не можу, коли він так дивиться на мене, ніби я не його дочка… Ніби я винна, що мама захворіла…

Олена осиротіла в вісімнадцять. Саме осиротіла. Тому як, недарма люди кажуть – без батька ще нічого, а ось без матері

Читати далі

— Перестань себе накручувати, — прошепотів він їй у маківку. — Ти будеш чудовою мамою. Найкращою. А Настуся… Ти ж бачила, як вона до тебе потягнулася під час першої ж зустрічі! Олена схлипнула, сховавшись йому в плече. Три роки пошуків причини безпліддя, нескінченні обстеження, чотири невдалі спроби ЕКЗ — все це виснажило її, випило душу. А потім з’явилася надія — трирічна дівчинка із золотистими кучериками і дивно серйозним поглядом карих очей.

— Міша, а раптом вона нас не полюбить? — Олена завмерла біля вікна, притиснувши долоні до скла. Михайло відірвався від

Читати далі

Діти повиростали вже. Ось і Танічка, донечка заміж зібралася. Привезла нареченого знайомитися, з міста де навчалася. Дивляться Володя з Ніною, хороший ніби хлопець, але кого ж він нагадує? Тільки на весіллі і зрозуміли кого… Оце так поворот – і там доля знайшла

“Рибка, рибкаааа…”, – співала радіола в клубі. Дівчата стояли біля стінок, сиділи склавши руки на круглих колінах, найвідчайдушніші танцювали в

Читати далі

Лариса та Олексій вийшли із квартири разом. Чоловіку треба було бути на роботі на дев’яту годину, а у Лариси був запис у салон краси. Вони підійшли до паркувального майданчика. Олексій відкрив свою машину і, помахавши дружині, сів на місце водія. А Лариса, озирнувшись на парковці, своєї машини не побачила. – Олексію, ти вчора мою машину не переставляв? – підбігла жінка до машини чоловіка. – Ні, – відповів чоловік. – А що сталося? – А де ж вона тоді? Я ж її вчора ось тут ставила, – здивовано сказала дружина і раптом застигла від несподіваної здогадки.

Лариса та Олексій вийшли із квартири разом. Чоловіку треба було бути на роботі на дев’яту годину, а у Лариси був

Читати далі

Марина готувала святкову вечерю та чекала на гостей, батьків чоловіка та подругу, коли у двері подзвонили. Дочка прикрашала торт, чоловік із сином розставляли посуд. – Хтось вирішив прийти раніше? – пожартував чоловік. Марина вийшла в коридор, відкрила двері. Перед нею стояла незнайома дівчина. – Ну, привіт, мамо. Ось я тебе і знайшла. З Днем народження. Не очікувала? – одразу сказала гостя. – Ви щось плутаєте, мої діти вдома, – здивувалася Марина. – А як же я, старша, яку ти залишила?! – раптом сказала дівчина. – Що? Не було такого! – Марина здивовано дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається

У двері подзвонили. Марина в цей час готувала святкову вечерю та чекала на гостей, батьків чоловіка та подругу. Дочка прикрашала

Читати далі

— А за що?! — Маргарита округлила очі. — Ти хоч розумієш, мамо, що це підозріло?! Чужа дівиця у тебе в будинку, і ти ще її захищаєш? Та ти хоч новини дивишся? Таких шахраїв скрізь повно, вони втираються в довіру, спочатку допомагають просто так, потім за спадщину. Мамо, відкрий очі! Звідки вона у тебе з’явилася? — Я не чужа, — тихо сказала Катя. — Я… дочка Миколи.

— Я дочка вашого чоловіка, — спокійно говорила жінка, дивлячись в очі Ніні Павлівні. Навіть не засоромилася. — Приїхала познайомитися.

Читати далі