— Буває, що й без дітей добре, якщо обоє не бажають. – Відгукнувся батько. – Але тут інший випадок. Не розумію я чоловіка твого, дочко. Дружина красуня, розумниця, господиня гідна. Що ще треба? Живи та радуйся, заведи низку дітлахів. Ех! – З’явилася не запилилася! — замість вітання одразу сказала Марина Вікторівна. — І де тебе в суботу рано носило, скажи на милість?

— Діма, я до тата заїду у вихідний.Попереджаю заздалегідь, бо встанеш, а мене немає. — сказала я чоловікові, вже взуючись,

Читати далі

Павло з Ангеліною одружилися. Жити вирішили у будинку Павла з його матірʼю. Минав час. Свекруха не дуже любила Ангеліну. А тут ще й Павло став у відрядження їздити – то на день, то на два… Ангеліна вирішила поговорити з чоловіком. – Павлику, а тебе ж раніше у відрядження не відправляли, і раптом так часто… – сказала вона. – А крім тебе немає нікого, тільки ти по відрядженням? – А що тобі не подобається? – раптом сказав той. – Відпочиваємо один від одного. Знаєш, хочу сказати чесно, а я не їжджу у відрядження! Ангеліна оторопіла від несподіванки

Кажуть, що Господь роздавав усім зерна добра порівну. Але чомусь є на світі багато недобрих людей, мабуть, не скористалися цими

Читати далі

Ірина сиділа за святковим столом. Її подруга Люба відзначала річницю весілля з її чоловіком Віктором. Ірині було нудно і вона вийшла подихати свіжим повітрям. Тут же ж на ґанку з’явилася Люба зі своєю мамою. – Я відвезу маму додому, – сказала Люба. – Там мій Віктор з усім порається. Я скоро повернуся… Ірина попрощалася з подругою, зайшла всередину, взяла свою сумочку, плащ і швидко вийшла на вулицю. Ніхто й не помітив. Ірина повільно йшла по парку, як раптом почула позаду чийсь голос: – Ірино, зачекай мене! Вона обернулася й остовпіла від побаченого

Веселощі були в самому розпалі. Ірина сиділа за святковим столом і щосили робила вигляд, що їй зовсім не нудно, а

Читати далі

— Вибачте, це місце вільне? — почула вона приємний чоловічий голос. Юлія обернулася. Поруч стояв високий чоловік в елегантному сірому костюмі. Темне волосся акуратно укладене, сірі очі уважно дивляться на неї.

Юлія поправила піджак і окинула поглядом переповнену залу. Скрізь миготіли ділові костюми і серйозні обличчя. Вона звикла до таких заходів.

Читати далі

Барон подивився на нього з таким поблажливим розумінням, що Микола зніяковів. Було в цьому погляді щось мудре, чи що? Ближче до ночі його розбудив телефонний дзвінок. Кривицький, директор філії, повідомляв про зрив поставок. — Знаєте що? Давайте завтра о дев’ятій розберемо ситуацію. Спокійно, без нервів.

— Микола Андрійович, мій син у лікарні. Можна я сьогодні раніше? — А у мене квартальний звіт, — відрізав Микола,

Читати далі

Олексій підріс і став ще більше схожим на свого батька. У Зої серце завмирало, ніби повернулося в минуле. Та ж усмішка, фігура, ті ж пухнасті вії

Дзвінок відірвав Зою від вечері. Вона готувала собі рідко. Вранці задовольнялася чашкою кави, обідала на роботі в кафе, вечеряла склянкою

Читати далі

— Давай відкриємо бізнес. Я візьму на себе всі зобов’язання. Ти будеш як сир у маслі кататися! Потім вступиш куди завгодно, грошей вистачатиме, навіть на контракті вчитися. Ну що?

— Якісь дурниці. Навіщо тобі взагалі вступати? Зараз вища освіта ніякої ролі не відіграє. Чого ти ревеш?! — злобно кинув

Читати далі

– Борисе! – гукнула чоловіка Валентина, побачивши машину їхнього сина. – Андрій наш їде! – Невже згадав про батьків? – пробурмотів той. – Він із дівчиною! – ахнула мати. Валентина підбігла до сина з дівчиною. – Тебе як звуть, доню? – запитала вона. – Оля, – дівчина зніяковіла. – А мене тітка Валентина, – сказала жінка. – Ти проходь, проходь! З дому вийшов батько. Він одразу підійшов до Олі й радісно сказав: – Нарешті у нашого сина з’явилася хороша дівчина! Такого теплого прийому Ольга не очікувала. Вона уявляла невдоволені обличчя батьків. А ті раділи. Вони зайшли в хату і Оля застигла від побаченого

Андрій відвіз свою подругу додому і повернувся у свою квартиру. Він приготував яєчню з шинкою. Сівши за стіл, чоловік увімкнув

Читати далі