– Діана, зачекай. Діана повернулася на голос. – А-а-а, це знову ти, байдуже промовила вона. – Ну що ти тут стирчиш вічно, не набридло ще?

– Діана, зачекай. Діана повернулася на голос, вона знала, що Славко знову чекав її на лаві біля будинку, яка була

Читати далі

Іра і Марія сиділи за однією партою з першого класу. З того часу почалася їхня дружба. Особливо раділа бабуся Марійки, завжди говорила внучці: – Бережи, Марійка, вашу дружбу. Будете по життю сестричками, хоч і не кровними. Дівчата вступили в один технікум. А там – молоді повно. Познайомилися вони з Ігорем, їх одногруппником. Обидві дівчини не могли очей від нього відвести

Іра і Марія сиділи за однією партою з першого класу. Дівчата так здружилися, що вчителька не посміла їх розлучати –

Читати далі

Він сидів. На пледі. Вже без коробки. Поруч – миска. Хтось залишив. Я підійшла. Він підвівся. Повільно. Зробив крок. Не стрибав, не скиглив. Просто пішов поряд. – Ходімо? І ми пішли.

Коли я вперше помітила його, стояла вогка осінь, наприкінці жовтня. Вітер вивертав парасольки, прилавки на ринку прикривали поліетиленом, продавці кутаються

Читати далі

Ну нема в мене грошей зараз, так буває. Оксано, повір, все налагодиться, а цей період треба пережити. Ігор дивився на дружину не то винуватими, не то розгубленими очима. Раптом на їхнє подвір’я забігла Ліля, колишня однокласниця Оксани, і Ігор зрадів, що це шанс перервати цю незручну для нього розмову. – Ну все, я побіг, а ви тут набувайтеся, – сів на велосипед із словами, що скоро буде. Оксана зробила чай і сіла за стіл. З її виразу обличчя відразу було видно, що у неї щось не так

– Ну нема в мене грошей зараз, так буває. Оксано, повір, все налагодиться, а цей період треба пережити. Ігор дивився

Читати далі

Наталя одна ростила трьох синів. Її чоловік поїхав на заробітки, та там і залишився. А поряд жила сусідка Ольга з єдиним сином Миколкою. Схожі долі. От тільки дітей вони виховували по різному

Наталя одна виховувала трьох синів. Так сталося, що чоловік поїхав на заробітки, та там і залишився. Спочатку надсилав якісь гроші

Читати далі

Люся їла булочку. Це була вже третя булочка за кілька хвилин. – Мені незручно з тобою з’являтися на людях, – у вухах все ще звучали слова її чоловіка

Люся плакала, і сльози текли по булочці, яку вона їла. Це була вже третя булочка. -Мені незручно з тобою з’являтися

Читати далі

Донечко, ну що я у вас там робитиму? Я ж без роботи не зможу, та й на кого я будинок з городом залишу? – казала бабуся Олени, а потім тихенько плакала, сидячи в машині

Олена стояла посеред напіврозваленого будинку і з сумом озиралася на всі боки. Підняла голову і побачила небо, затягнуте важкими, сірими

Читати далі