Миколо, в суботу будемо капусту садити, тому не плануй собі нічого, – Марія спробувала заздалегідь попередити чоловіка, бо знала, що той завжди собі якісь справи шукає. – Навіщо нам стільки капусти? Ту, що ми в минулому році посадили, ледве з’їли, – бурчав Микола. Бабуся Ганна дивилася на них і не могла зрозуміти, чому вони на дрібницях сперечаються, зітхала і час від часу пригадувала: – А от твій дід був інакший. Міг тиждень мовчати, як образиться. А потім візьме – і зробить мені табуретку нову. Без слів. А я знала: це «вибач»

– Миколо, в суботу будемо капусту садити, тому не плануй собі нічого, – Марія спробувала заздалегідь попередити чоловіка, бо знала,

Читати далі

– Що трапилося? – Запитав чоловік. – Трапилося! Те, що ваша матуся три місяці нас за недолугих тримала! Квартиранти у неї, гроші у Наташі –  а вона тут, як королева! Сьогодні – переїзд. Збирай її. І свої речі також

– Шановні гості, а чи не час господарям відпочити? – обурено сказала Лана, наче чайник, що скипів. – А що

Читати далі

— Ти ж сам зовсім не працюєш… — Ти в мене ще поговори, – крізь зуби промовив чоловік і став загрозливо насуватися. – А ну швидко збігала в магазин! Удома навіть поїсти нічого

— Ти де ходиш? – грубо запитав Прохор у дружини, яка увійшла у квартиру.— Я на роботі була.— Адже сьогодні

Читати далі

– Дозволь поцікавитися, а навіщо тобі ключі від моєї квартири? – питаю. – Я планую до тебе переїхати. На наступному тижні

– Ніночко, можеш дати мені ключі від своєї квартири? – зателефонувала мені мама з самого ранку з доволі дивним питанням.

Читати далі

Юля сиділа з своєю сестрою Катею на кухні та про щось розмовляли. Пролунав дзвінок телефона. Юля підняла слухавку. – Я тут вирішив, що синові краще жити зі мною, – “втішив” Юлю колишній чоловік. – Я багато можу йому дати, на відміну від тебе! – Я навіть обговорювати цього не хочу! – вигукнула жінка і закінчила виклик. Катя, що сиділа поряд і чула цю розмову, округлила очі. – Юля, у тебе що є син? – здивувалася вона. – Це довга історія, – єхидно посміхнулася сестра. – Розповідай! – наполягла Катя. І Юля все їй розповіла. Катя вислухала сестру і застигла від почутого

– Я тут вирішив, що синові краще жити зі мною, – “втішив” Юлю чоловік. – Я багато можу йому дати,

Читати далі

Зоя з чоловіком і дитиною збиралися на дачу. У місті була спека, і Зої стало шкода свою матір Тетяну Василівну. Кондиціонера вдома не було. А на дачі – краса! – Мамо, поїхали з нами, в село, – запропонувала Зоя. – Там свіже повітря. Сидітимеш у альтанці, пташки співають, квіти цвітуть… – Не поїду! – роздратовано сказала мати. – Що ти причепилася до мене! – Відступися від неї, – сказав Зої чоловік Мишко… Вони побули на дачі менше ніж планували і приїхали додому раніше. З квартири чулися голоси. То була Тетяна Василівна і її племінниця Віра. Зоя з Мишком прислухалися і аж перезирнулися від почутого

– Мамо, поїхали з нами в село… там свіже повітря! – Не поїду! Що ти причепилася до мене! – мати

Читати далі

Миколо, як це ми не підемо до єдиного сина на весілля? – плакала Галина. – А ось так не підемо. Він нашої думки питав, коли брав собі за дружину розлучену жінку та ще й з дитиною. У нас в роду такого ще ніколи не було. Я ж його попередив, що не буде він мати мого благословення, – твердо стояв на своєму Микола. Галина не стала нічого говорити чоловікові, бо і сама ще кілька тижнів тому була такої ж думки, коли син прийшов і все розповів, вона довго плакала, не хотіла приймати в родину невістку з дитиною. Але її свекруха, мама Миколи, сказала їй одну дуже важливу і мудру річ: «Галино, підтримай сина. А дитина, чия б вона не була, – то завжди щастя»

– Миколо, як це ми не підемо до єдиного сина на весілля? – плакала Галина. – А ось так не

Читати далі

– Встигнете ще купити квартиру. Зрештою, вам же є, де жити, – заперечив у відповідь чоловік. – Мама буде дуже рада

Олег із задумливим і засмученим обличчям зустрів із роботи дружину. – Ти вже вдома? – розмотуючи шарф, усміхнулася дівчина. –

Читати далі