Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він все одно почув… – Ну що ти, Василинко моя, не плач, знаєш, як я тебе люблю, – казав Степан. – Я тебе ніколи не покину і прибери ці думки з голови. Багато хто живе без дітей, ну на крайній випадок візьмемо з дитячого будинку. Не в дітях щастя. Головне – ми любимо один одного. Він приніс склянку води і заспокоїв дружину. Наче Василина затихла, а може заснула. Але Степан не міг заснути. Правда, яку він приховував від дружини, могла зачепити її…

Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він

Читати далі

«Зазвичай виходить менше, а цього місяця, разом з авансом, вийшло більше тридцяти. Ще начальник дві тисяч премії виписав.

Сьогодні на картку переказали зарплату, сімнадцять тисяч. Анна йшла додому в гарному настрої: «Зазвичай виходить менше, а цього місяця, разом

Читати далі

Дід мій хорошою людиною був, доброю… І Степан такий самий. Кульгавий він був, з дитинства, але ніколи нікого в житті не образив. І пішов засвіти, рятуючи дівчинку. На неї мчала вантажівка, він побачив, відкинув її вбік, а сам… — Стривайте, а він випадково років тридцять п’ять тому не був у радгоспі, тут недалеко?

Баба Ганна випила кислого молока, помолилася і зібралася спати. Коліна сьогодні боліли сильніше, ніж зазвичай. Розтирання на спирту не допомагало,

Читати далі

– А де ти думала ночувати, коли сюди їхала? – Катя навіть не намагалася бути м’якою. – Ти мені зателефонувала за десять хвилин до прибуття. Я не готель. Я навіть не була вдома, між іншим.

– У тебе ж вільна кімната, Катю, що тобі варто? Ну, переночує вона, вранці й поїде. Катя стояла біля хвіртки,

Читати далі

Біля воріт цього ж будинку ми помітили кілька відер картоплі на продаж, а продавців не було видно. Вирішили зупинитися й дорогою купити картоплі, тим паче місце тут чисте, тихе, картопля не з полів, а домашня.

Ми проїжджали однією з вулиць котеджного містечка, і я звернула увагу на добротний будинок, біля якого стояли чотири машини. —

Читати далі

Таня стояла на пероні й дивилася на поїзд, що їхав у далечінь. Її поїзд… Таня мала їхати в село до свого коханого Дмитра. Дівчина сіла на лавку й поставила поруч переноску з рудим котом. – І що мені тепер з тобою робити? – дивлячись на кота, роздратовано подумала Таня. Раптом задзвенів телефон. Це був її Дмитрик. – Тетянко, ти вже виїхала?! – запитав він у слухавку. – Ой, Дмитрику, я поки що не їду… – раптом сказала Тетяна. – Ти не повіриш, що зі мною тут сталося. – Як це не їдеш?! – Дмитро не розумів, що відбувається

Таня стояла на пероні і приголомшено дивилася на поїзд, що їхав у далечінь. Її поїзд… Вона вкотре опинилася в незрозумілій

Читати далі

– А що нас чекає у суботу? Очікується тайфун чи торнадо? А може, до нас у гості прийде твоя подруга Люся? – Запитав Ігор, для якого всі перелічені події були рівнозначні.

– Ігорю, не плануй нічого не суботу, – сказала чоловікові Лєра, ставлячи перед ним тарілку. – А що нас чекає

Читати далі

Віра пішла на роботу, але того дня її відпустили раніше. Її чоловік Анатолій був на роботі, а діти на навчанні, тож Віра помчала на дачу, щоб посадити квіти. Вона підійшла з великою сумкою до хвіртки і раптом застигла від здивування. З будинку чулися якісь голоси й сміх! Віра залишила сумку біля воріт і швидко пішла до дверей. Вона тихенько відкрила двері й зайшла в середину. Голоси чулися зі спальні… Віра відкрила міжкімнатні двері й оторопіла від побаченого

Віра їхала у село в поганому настрої і з поганим передчуттям. Але вона дала слово бути на колишній дачі в

Читати далі

Катя готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? – здивувалася вона глянувши на екран мобільного, і взяла слухавку. – Катрусю, привіт! – сказав батько. – Як у вас справи? Як Андрійко? Росте? Катя, помітила, що батько явно затягував розмову, хоча було зрозуміло, що зателефонував він не просто так – йому було щось треба. – Так, у нас все добре, ростемо, – відповіла Катя. – А у вас як справи? – А у нас Катю, біда… По іншому це не назвеш, – важко зітхнув батько. – Яка ще біда? – захвилювалася донька. Але Катя навіть уявити не могла, які «новини» повідомить їй батько.

Катя готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? – здивувалася вона глянувши на екран мобільного, і взяла слухавку. –

Читати далі

Дарина та Андрій були на день народжені у друзів. Під кінець святкування, жінка вирішила, що настав час збиратися додому, але озирнувшись навколо, виявила, що Андрія у святковій залі не було. – А де ж Андрій? – здивувалася вона, і вирушила шукати коханого. Дарина вийшла з святкової зали, пройшла трохи коридором, як раптом почула знайомий голос. Андрій розмовляв зі своїм товаришем. Дарина хотіла було одразу підійти до свого коханого, але несподівано у розмові друзів прозвучало дещо цікаве. Дарина прислухалася до розмови Андрія з товаришем і…ахнула від почутого.

Дарина та Андрій були на день народжені у друзів. Під кінець святкування, жінка вирішила, що настав час збиратися додому, але

Читати далі