– Іван Петрович, а вам не пора на пенсію? – запитав начальник свого сивого заступника. Здавалося, що після таких слів у кабінеті заступника мала виникнути незручна довга пауза, але все сталося зовсім навпаки. – Пора, Віктор Павлович! Настав час! – вигукнув радісний Іван Петрович, і одразу ж кинувся обіймати свого начальника. – Ну, що, тоді я пішов? – Куди? – Запитав приголомшений начальник
– Іван Петрович, а вам не пора на пенсію? – запитав раптом молодий начальник свого сивого заступника. Здавалося, що після
Читати далі
