Таня вийшла заміж за Романа. Вони не влаштовували весілля — просто розписалися і організували святкову вечерю в великій альтанці у дворі батьків Романа. Жити молодятам також довелося з батьками чоловіка: у них був великий двоповерховий будинок, де знайшлося місце для сина з його родиною. Старша сестра Романа з чоловіком давно жила в місті. Вона, до речі, також приїхала на весілля брата. — Ромо, — молода жінка відвела брата вбік, — не розумію, як ти міг проміняти Ліду на оцю! — сестра кинула погляд на Таню, яка в світлій бежевій сукні здавалася величезною: дівчина помітно погладшала, веснянки ще більше виступили на її блідому обличчі, а сірі очі виглядали майже прозорими на сонці.

— Ромо, Ромчику, у нас близнята! — плакала Таня у слухавку, — Вони такі маленькі народилися, по 2,5 кілограма всього,

Читати далі

Олена з родиною прийшли в гості до свекрухи. Галина Іванівна, як завжди, пригостила всіх яєчнею з картоплею. Олена підійшла до шафи щоб взяти рушник, і раптом відчула дивний запах. – Що ж це таке? – подумала жінка. Відсунула стопку рушників – а там ковбаса лежить, загорнута в папір. – Ковбасу від нас сховали, для рідного сина пошкодували! – ображено подумала Олена

Рідній матері можна пробачити багато, а ось тій, іншій… Образи на свекруху Олена колекціонувала, плекала і міцно тримала в пам’яті.

Читати далі

Весь тиждень ходила на роботу — безхатько сумував біля сміттєвих баків у картонній шухляді з-під холодильника (зима, холодно).

У моєї мами є подруга. Ось виносила вона якось сміття на смітник. А там безхатько. Ну вона викинула пакет і

Читати далі

– Знайшов, синку, знайшов… Іра стояла біля порога і дивилася на своїх чоловіків, і великі сльози котилися по її щоках

Уже кілька місяців Олег мріяв розлучитися зі своєю дружиною Іриною. Разом вони прожили сім років, дітей так і не завели,

Читати далі

Наталя варила борщ. Вона якраз додала в каструлю квасолю, як на столі задзвонив її мобільний. На екрані висвітлилося обличчя матері. Наталя взяла слухавку. Мама зателефонувала вчасно. Наталя планувала відвезти їй своїх дітей. Вони з чоловіком зібралися до друзів у гості. – Так, матусю! – радісно вигукнула вона. – Я слухаю! Ти як? У тебе все добре? – Так, Наталочко, приготуйся… – голос мами був якийсь незвичайний, хвилююче дзвінкий. – Я хочу розказати тобі одну новину. Не знаю, чи вона тобі сподобається, але це вже сталося… – Що «це»? – Наталя насторожилася. Вона не розуміла, що відбувається

Наталя варила борщ. Вона якраз додала в каструлю квасолю, як на столі задзвонив мобільний телефон. На екрані висвітлилося обличчя мами.

Читати далі

Тетяна Андріївна тільки-но зібралася накрити на стіл, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловік Микола Борисович пішов відкривати і жінка з подивом почула голос свого старшого зятя Артема! – А це я-я-я прийшов, тещу улюблену привітати! – почав він з порога. – У вас же ж свято. З днем народження вас, мамо! Тетяна Андріївна не знала, як і реагувати. Зять її раніше ніколи так не називав… – Дякую, любий, – тільки й сказала жінка й поспішила на кухню. А невдовзі Тетяна Андріївна вийшла в коридор і руками сплеснула від побаченого

– Знаєш, Таню, я думаю не треба нам саме у п’ятницю на село їхати, – задумливо сказав дружині Микола Борисович.

Читати далі

– Мені треба відлучитися з міста на пів року. Давайте я оформлю на вас опіку над моїм сином на ці пів року і заплачу сто тисяч гривень. Це навіть більше, ніж мінімальний прожитковий мінімум. Гліб цей час проживе з вами, а далі буде видно. – Я не знаю…

Зоя Іванівна глянула на годинник: – О пів на сьому, а Гліба так і не забрали. У мене теж діти

Читати далі

– Наталко, ну ти без чоловіка. Я ж бачу, що погано одній. Ось, коли Клара мене вигнала, я вирішив, що це знак. Про заощадження збрехав, удома теж немає

Дзвінок розбудив Наталю серед ночі. “Ваш чоловік заснув у таксі. Куди його везти?” Наталю пересмикнуло. Який ще чоловік? Вона давно

Читати далі