На другий день стало ще гірше. Чоловік повернувся з пляжу засмаглий, задоволений, з запахом солоної води. Брат жваво розповідав, як його «хвиля кинула через голову». Діти пищали, сперечаючись, у кого мушля більша. А Анна? Анна стояла над каструлею, мішала суп. — Знаєш що, Анно, — чоловік сказав це тоном рішення, яке вже не можна оскаржити, — в кафе ми будемо ходити тільки ввечері. Посидимо, музику послухаємо.
— Анно, ну що ти починаєш? — чоловік у дорозі вже вдвадцяте пояснював їй, що готель — це викинуті гроші.
Читати далі