Зіна та Павло відпочивали біля річки. Чоловік поставив намет, закинув вудочку. За годину в садку була вже риба. Павло розвів багаття і почав готувати сніданок. З намету вийшла Зіна. – Як смачно пахне, – замріяно сказала жінка. – Ще не готово? – Ні. Ще почекати трохи треба, – відповів Павло. – Ну тоді, я в ліс схожу, прогуляюся, – сказала Зіна. – Добре, тільки далеко не заходь, – додав чоловік і продовжив готувати юшку. Зіна повернулася за півгодин, але вона була не сама. Павло придивився до нової «гості» і застиг від побаченого
Зіна та Павло були знайомі з першого класу. Першого вересня вчителька посадила їх разом. Маленький і худий хлопчик в окулярах
Читати далі