Він пройшов на кухню і завмер. Леся стояла біля плити. У старій футболці, з зібраним у хвіст волоссям. Вона терла конфорки губкою, і по її щоках текли сльози. — Лесю? — він підійшов до неї. — Ти чого? Вона обернулася, швидко витерла обличчя рукавом. — Нічого. Просто…

— Ні, ви уявляєте? — Денис кинув телефон на стіл так, що чашка з кавою підскочила. — Тепер я ще

Читати далі

На вулиці Олег задимів. Руки тремтіли від злості. Невже це той Славко, з яким вони ділили останню цукерку? Який заступався за слабких? Який мріяв стати космонавтом?

– Ларисо! Що є жерти? – голос Слави гримів по всій квартирі. – Я годину тому прийшов додому! Олег застиг

Читати далі

Заміж Олена вийшла рано. Нагулятися не встигла, а потім до неї прийшло усвідомлення, що можна надолужувати втрачене. Та й не міг її Андрійко-розумник, який по вуха засів у своїй науці, гідно поводитися з нею, тобто, як з королевою. От і шукала Олена шанувальників на боці…

Олена поверталася додому від коханця. Жінка глянула на годинник. – Ого, скоро північ! – подумала вона. – Мій Андрійко давно

Читати далі

-Та моя ж ти кровиночка, таку вагу на собі несла! Ну спасибі, спасибі тобі, моя золота! Тепер хоч ситі будемо, поїмо хоч нормально, от спасибі тобі!

– Ой, Світланко, приїхала! Та моя ж ти хороша, онучко моя мила! Як добре, що не забуваєш мене, провідати заїжджаєш.

Читати далі

Галинка зʼявилася в січні — крихітна, з величезними очима і копицею темного волосся. Максим з’явився лише на виписку, приніс букет гвоздик і пакет з дитячими речами.

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління

Читати далі

Ольга Валентинівна просто світилася вся, коли молодша приїжджала, і не забувала з собою їй цілі сумки продуктів збирати – все своє, свіже, не те що в місті! Сестри давно вже практично не спілкувалися. Про що їм говорити? Про щеплення корів? Чи про дебет із кредитом?

– А чого приїжджала? Просто привітатись? – Наталка обвела поглядом кухню – жодних пакетів там із продуктами, чи ще чогось

Читати далі

– Місяць! Ми місяць, як одружені були, і я вже тоді просила винайняти квартиру. А ти все: “Тут затишно, мама готує, навіщо платити за оренду”.

– Я втомилася! Чуєш, Антоне? Я більше не можу так жити! Ганна стояла посеред кухні у футболці з чужим логотипом

Читати далі