Вільна Україна

Коли я вперше помітила його, стояла вогка осінь, наприкінці жовтня. Вітер вивертав парасольки, прилавки на ринку прикривали поліетиленом, продавці кутаються

Микола прийшов з роботи пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. – Кохана, я вдома! – гукнув чоловік. –

Оленочко, ми у вас залишимося на ніч. А то нам з Анютою нікуди йти, – ошелешила мене Вікторія. -Взагалі-то, я

Як і будь-яка нормальна жінка, я завжди мріяла про щасливу і міцну сім’ю. У шлюбі я вже 8 років. Я

– Ти що наробила? – голос Каті в слухавці тремтів від сліз та люті. – Степан пішов! Зібрав речі та

– Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав командним голосом Дмитрик, ледве забігши у двір. Він чув як батько,

Сусідська квартира після того, як не стало Ніни Михайлівни стояла кілька років порожня. Надія вже звикла, що вона єдина господиня

– Ти виганяєш рідну дочку? В положенні?! – Катя стояла у дверях із валізою, очі повні сліз. – Мамо, як

Катя плакала, вона лежала й плакала. -Мамо, – до кімнати постукала дочка. – У тебе все добре? -Так-так, Юля, все

— Ти зовсім не вмієш готувати, — сказала свекруха, відсуваючи тарілку з різотто. Анна лише міцніше стиснула виделку. Метал холодив