Без категорії 

Сусідська квартира після того, як не стало Ніни Михайлівни стояла кілька років порожня. Надія вже звикла, що вона єдина господиня у невеликому коридорчику на дві квартири, відокремленому від загальної частини під’їзду старими металевими дверима з обдертим дерматином… І раптом якось вона почула звук дрилі! Жінка подивилася у вічко – треба ж! Надія аж руками сплеснула від побаченого. У її коридорчику хазяйнував якийсь чоловік у шортах і синій майці!

admin

Сусідська квартира після того, як не стало Ніни Михайлівни стояла кілька років порожня. Надія вже звикла, що вона єдина господиня

Читати далі
Без категорії 

Вже було дуже пізно, на вулиці йшов дощ. Марія Федорівна збиралася спати, як раптом хтось постукав у двері. – Кого це там принесло по темряві й по дощу?! – бурчала жінка, відкриваючи двері. – Маріє Федорівно, там хтось ходить у мене! – сусідка Ірина стояла аж побіліла. Вискочив син Марії Федорівни Антон і побіг до сусідки. За деякий час він повернувся. – Пройдисвіти там ходять якісь, – сказав він. – Треба вам замок новий на двері й ворота бажано поставити. Одягайтеся, Ірино, я проведу… Але Ірина стояла і чомусь приголомшена дивилася на Антона, округливши очі! Той застиг від здивування, нічого не розуміючи…

admin

Вже було дуже пізно, на вулиці йшов дощ. Марія Федорівна збиралася спати, як раптом хтось постукав у двері. – Кого

Читати далі
Без категорії 

– Правильно, запитати, – зраділа сусідка. – Ми тут якось, давно вже, з твоєї свекрухою, царство їй небесне, розмовляли на одну тему … – І вона знову замовкла, бо її язик ніяк не міг сказати, те, що їй дуже хотілося. Але сусідка, все-таки, знайшла сили. – Їй тоді вже вісімдесят було. Я її питаю – а скажи мені люб’язна Марія Петрівна, як ти примудрилися до таких років дожити, і жодного разу не заслабнути?

admin

Через сорок два дні після того, як свекрухи не стало, в квартиру Світлани заявилася сусідка з першого поверху. У під’їзді

Читати далі
Без категорії 

– Звідки у дітей нові кросівки? – Маргарита Вікторівна стояла у передпокої, тримаючи в руках кросівки онука. – Nike! Знаєш, скільки такі коштують?

admin

– Звідки у дітей нові кросівки? – Маргарита Вікторівна стояла у передпокої, тримаючи в руках кросівки онука. – Nike! Знаєш,

Читати далі
Без категорії 

— Ох, бідолаха! — Марина театрально розвела руками. — Пів року шукаєш роботу і ніяк не знайдеш. А знаєш чому? Тому що ти вибагливий, як у магазині: то зарплата замала, то офіс далеко, то начальник не подобається! А я тим часом одна тягну на собі все! — Це нечесно! Я не збираюся йти вантажником або кур’єром! У мене є освіта, є досвід!

admin

— Льоша, ти сьогодні брав мою картку? — запитала Марина, заходячи на кухню, де чоловік ліниво гортав новини на планшеті.

Читати далі
Без категорії 

І ось їх знову звела доля. Тільки тепер із радісного приводу. Діти, яких могло й не бути, збираються одружитися. Чи це не знак долі?

admin

У коридорі жіночої поліклініки на лаві сиділа жінка похилого віку. Поруч із нею сиділа щупла дівчинка, років 15-ти, у короткій

Читати далі
Без категорії 

Ігор сидів на дивані, і щось розглядав в ноутбуці. В кімнату зайшла дружина. – Ігорю, хтось був у квартирі! – схвильовано сказала Леся, тримаючи в руках вазочку з цукерками. Чоловік відволікся від екрану. – У сенсі був? Ми ж разом вранці пішли, – сказав він. – Саме так! А цукерки, не на місці. Я точно пам’ятаю – три штуки було. Тепер дві, – пояснила Леся. – Лесю, ти серйозно? Через якісь цукерки мене відволікаєш? – невдоволено буркнув Ігор. – Ігорю, як ти не розумієш?! Хтось був у нашій квартирі! – вигукнула Леся, і раптом застигла від несподіваної здогадки.

admin

Ігор сидів на дивані, і щось розглядав в ноутбуці. В кімнату зайшла дружина. – Ігорю, хтось був у квартирі! –

Читати далі
Без категорії 

Приїхавши до матері, Борис відразу пішов до магазину за продуктами. Біля прилавка стояв хлопчик років шести і брудними рученятами рахував монетки на долоні. Одяг на ньому був неохайний – старі шорти й майка. Борис відчув, як у нього защеміло серце. Хлопчик був схожий на нього в дитинстві: світле кучеряве волосся, блакитні очі.

admin

Борис приїздив до матері раз на рік, у її День народження. Він жив за тисячі кілометрів від неї, і частіше

Читати далі
Без категорії 

Діма стояв посеред розгрому. На підлозі валялися уламки тарілки, мабуть, тієї самої, яку він жбурнув у пошуках свого дорогоцінного кухля. Двадцять п’ять років, метр вісімдесят зросту, широкі плечі. А поводиться як примхлива трирічка.

admin

Марина прокинулася від гуркоту. Знову. Знов щось летіло, билося, розбивалося. Годинник показував половину сьомої ранку. Неділя, ось такий вихідний. Єдиний

Читати далі
Без категорії 

«Мамо, мамо!», — почула я крізь сон. Швидко зіскочивши з ліжка, я кинулася в кімнату, де після відходу сестри жив мій племінник Севка.

admin

«Мамо, мамо!», — почула я крізь сон. Швидко зіскочивши з ліжка, я кинулася в кімнату, де після відходу сестри жив

Читати далі