Олена продала свою хату в селі та й поїхала жити у місто до внука Тимка. Дорога була неблизькою. Олена взяла таксі до гуртожитку, де жив онук. Її аж заколисало в машині. Вона мало не задрімала, але таксист сказав: – Приїхали. – Дякую, ось тобі, – Олена простягла йому гроші. – Почекайте, давайте я з вами схожу, мало що… – сказав старенькій таксист. – Переконаюся, що все нормально. От вручу вас онукові, і все! Завідувачка гуртожитку запитала Олену: – Стривайте, а ви до кого? – А я до онука, до Тимка, тут він живе, – сказала бабуся. Завідувачка насупила брови: – А ви його бабуся? Хіба ви жива?! – Тобто як жива? Звичайно, дочко! – здивовано казала бабуся, – Олена нічого не розуміла.
Олена продала свою хату в селі та й поїхала жити у місто до внука Тимка. Дорога була неблизькою. Олена взяла
Читати далі
