Яна мила тарілки, коли на кухню зайшов її чоловік Микола. – Яно, послухай мене уважно! – Микола відвів очі вбік, а Яна здивовано відклала тарілку. – У мене є інша жінка, і ми давно разом. – Ми завтра їдемо вдвох у відпустку, потім я заберу речі. Я починаю нове життя без тебе. Додому вже не повернуся! Яна остовпіла від почутого… Невдовзі Микола приїхав по речі. – Напевно Яна, готується до зустрічі, – думав він по дорозі. – Одягла гарну сукню, зробила макіяж і пиріг спекла. Чоловік відкрив двері в квартиру своїм ключем, і застиг від побаченого

Двадцять п’ять років сімейного життя – це час, коли двоє жили один для одного. І двадцять п’ять років не так

Читати далі

Галина забігла до продуктового на розі: купила торт та коробку цукерок і пішла на роботу. Жінка відкрила магазин, і стала за прилавок. Напарниць ще не було. Раптом брязнув дзвіночок на вході. Галина вигукнула: – Дівчата це ви?  Відповіддю їй стало мовчання. Жінка вийшла до торгової зали. Там, у гордій самоті тинявся, якийсь чоловік невизначеного віку

Настрій був чудовий. Галина Павлівна із задоволенням вдихнула свіже тепле повітря і навіть усміхнулася. А чого сумувати? Все добре, на

Читати далі

– Міло! Не Господь карає, а ми самі себе! Я давно тебе пробачила! За Божену не хвилюйся, не залишимо

В Івана і Дарини шлюб був вінчаний.У день вінчання, коли весільна процесія вже підходила до церкви, несподівано здійнялася літня шалена

Читати далі

Дружина Андрія почала поводитися дивно. Якось вона взяла й роздмухала сварку з нічого! Жінка почала звинувачути Андрія у всіх гріхах. То чашку не помив, то шкарпетки не там залишив. Їй, бачте, набридло прибирати за ним! І взагалі він не може заробити на машину. Андрій почав здогадуватися в чому справа. Що не заради нього вона стала раптом чепуритися, ходити в спортзал. І дружина пішла до іншого… А через рік Андрій прокинувся рано від дзвінка у двері. Він накинув халат і пішов у коридор. Чоловік відкрив двері й очі вирячив від побаченого

Темно-сіра хмара наповзала на білі хмари й сонце, немовби хтось невидимою рукою зафарбовував небо сірою фарбою. На лобове скло впали

Читати далі

Олексій з другом сиділи на кухні. – Ти в селі давно був? – запитав Сергій. – Давно. От, нарешті, надумав до мами з’їздити. – А Маринку свою пам’ятаєш? – продовжив Сергій. – Звісно. Недобре у нас вийшло! Ми ж кохали один одного. – Не стало Маринки. А син її сам залишився. Твій син, Олексію! Чоловік не вірив своїм вухам

Олексію наснилося рідне село. Він бачив себе маленьким, з гілочкою в руці. Хлопчик швидко біг по сільській вулиці, а біля

Читати далі

Леонід поїхав з друзями на риболовлю. Його кохана Уляна була вдома сама. До неї прийшла подруга Люда. Вони вирішили попліткувати. – Ти знаєш, – сказала Люда. – А я ж своєму Борису постійно зауваження роблю. То поміняй сорочку кажу, то почисти черевики… А твій Леонід он, замість нової куртки купив собі човен! Ох, я б йому вже виказала! – А навіщо? – здивувалась Уляна. – Ти його не перевиховаєш? Ти бачила, до речі, які у нас в квартирі вимикачі? – Які? – запитала Люда. – А ти подивися! – сказала Уляна. Люда підійшла до вимикача, придивилася й застигла від здивування

Була субота. Чоловік Уляни Леонід рано-вранці поїхав з друзями на риболовлю. До неї в гості прийшла її найкраща подруга Люда.

Читати далі

Таня вийшла заміж за Романа. Вони не влаштовували весілля — просто розписалися і організували святкову вечерю в великій альтанці у дворі батьків Романа. Жити молодятам також довелося з батьками чоловіка: у них був великий двоповерховий будинок, де знайшлося місце для сина з його родиною. Старша сестра Романа з чоловіком давно жила в місті. Вона, до речі, також приїхала на весілля брата. — Ромо, — молода жінка відвела брата вбік, — не розумію, як ти міг проміняти Ліду на оцю! — сестра кинула погляд на Таню, яка в світлій бежевій сукні здавалася величезною: дівчина помітно погладшала, веснянки ще більше виступили на її блідому обличчі, а сірі очі виглядали майже прозорими на сонці.

— Ромо, Ромчику, у нас близнята! — плакала Таня у слухавку, — Вони такі маленькі народилися, по 2,5 кілограма всього,

Читати далі

Олена з родиною прийшли в гості до свекрухи. Галина Іванівна, як завжди, пригостила всіх яєчнею з картоплею. Олена підійшла до шафи щоб взяти рушник, і раптом відчула дивний запах. – Що ж це таке? – подумала жінка. Відсунула стопку рушників – а там ковбаса лежить, загорнута в папір. – Ковбасу від нас сховали, для рідного сина пошкодували! – ображено подумала Олена

Рідній матері можна пробачити багато, а ось тій, іншій… Образи на свекруху Олена колекціонувала, плекала і міцно тримала в пам’яті.

Читати далі