– Сама ще дитина, сімнадцяти немає, а вже мама. Ні чоловіка, ні батька… – подумки переймалася жінка

– Так, Тетяно Сергіївно, сьогодні тебе виписуємо, – жінка-лікар усміхнулася якоюсь сумною посмішкою. – Зустрічати тебе хто-небудь буде? – Мама…

Читати далі

Зіна вирішила, що вона не дочула, коли їй подзвонили й сказали, що до неї в гості їде мати з племінницею Ритою та її чоловіком… Ювілей, кажуть, материн, в селі справлятимуть! Рита, приїхавши в рідне село, всім понавозила гостинців. Навіть малим дітям накупила, хоча не всіх їх навіть і пам’ятала… Стіл для матері накрили в саду. Ледве розмістилися вони там усією великою родиною… І тут раптом до столу у синій сукні вийшла мати – Тетяна Петрівна. Намисто з перлів на шиї, а очі сині-сині, як у молодості, сміються… Усі глянули на неї й ахнули від побаченого!

Зіна вирішила, що вона не дочула, коли їй подзвонили й сказали, що до неї в гості їде мати з племінницею

Читати далі

-Я дивлюся, Віка у вас тут як тваринка живе. Ви її й годуєте відповідно. А в чому винна дитина? У тому, що ти загуляв від дружини? Хоча я тепер розумію чому!

Маленька Віка, щоб її ніхто не помітив, потихеньку спостерігала за тим, як батько заводить у її маленьку кімнату стареньку жінку.

Читати далі

Ганна з чоловіком Олексієм і сином поїхали в село до свекрухи. Свекруха, дізнавшись по телефону, що до неї їдуть діти, зраділа. Вона зразу попросила купити їй розсаду. У неї своя посохла. Та ще й песик її заслаб і кіт. – Їй би наші турботи, робити нічого, от і сумує! – роздратовано бурчала собі під ніс Ганна. – Коти, собаки, розсада ця нещасна… Аби тільки, щоб ми приїхали! Ганна сама пішла вибирати розсаду. Вона вибрала найкращу, міцну, не перерослу… І ось вони в селі. Свекруха придивилася хто вийшов з машини окрім родичів і аж заметушилася від несподіванки

– До матері в село треба їхати, сумує вона, – ближче до вихідних похмуро сказав Олексій. – Знову? Ми ж

Читати далі

Того дня у бабусі і дідуся ніхто не відповідав. Я вже зібралася йти, як відкрилися сусідні двері: – Вам кого? – Я до Вакуленків прийшла. Я їх внучка. Старенька подивилася на мене уважніше і сказала: – А ти не знаєш, що сталося з ними?. – Ні. – Хотіла з бабусею і дідусем побачитися? – Хотіла. А ще – з татом, – видихнула я. Старенька якось так глянула на мене, що я відразу все зрозуміла.

Мама була дуже красива, але це було її єдина перевага. Так говорив тато. А я, обожнювала його до завмирання серця,

Читати далі

— Мамо, ти серйозно? Я вже розіслала запрошення! Ресторан чекає на оплату! У мене весілля через 2 тижні! Ти не можеш мене підвести! — Кіра не могла повірити в те, що слова матері — не кошмарний сон і не розіграш.

— Мамо, ти серйозно? Я вже розіслала запрошення! Ресторан чекає на оплату! У мене весілля через 2 тижні! Ти не

Читати далі

В той день якраз було 1 квітня. В Оксани видався вихідний, чоловік пішов на роботу і вона вирішила поприбирати в будинку, а потім придумати для чоловіка якийсь веселий розіграш. Оксана якраз сиділа і думала, що б його таке вигадати, коли у двері подзвонили. На порозі стояла молода, гарна незнайомка. – Ви до кого? – запитала здивована Оксана. – Ви Оксана, так? А я саме до вас! Я хочу, щоб ви дещо знали

Було перше квітня. Як відомо день сміху та різноманітних розіграшів. У Оксани якраз видався вихідний. Чоловік пішов на роботу, а

Читати далі

Віка зі свекрухою Тамарою поралися по-господарству. Раптом хтось постукав у ворота. – Віко, я гляну хто там! – сказала свекруха. – Ти нікого не чекаєш? – Ні, – здивувалася невістка. – Краще я піду з вами… Вони підійшли до воріт. – Хто там?! – гукнула Віка. – Відкрийте, будь ласка, – почувся тихий чоловічий голос. – Не на дорозі ж нам розмовляти? Жінки перезирнулися і Віка відкрила хвіртку. – Тоню, Антоніно… – раптом звернувся якийсь чоловік до Тамари. – Яка ж ти стала! Ти дуже змінилася. А я ось повернувся. – Ви мене з кимось плутаєте, – сказала Тамара. – Ніяка я не Тоня. Я Тамара Миколаївна. Гість застиг, нічого не розуміючи

Доглянута сільська хата за великим парканом. Все красиво, квіти ростуть у якомусь своєму порядку, гармонія. Собачка, великий, розумний, даремно навіть

Читати далі

Отримавши першу зарплату, вона почувала себе справжньою багачкою! Купила крупи та макарони, пляшку рослинної олії та ціле відро картоплі

– Катя, хто ця жінка? – тихенько, щоб не почули інші люди, спитав Ігор.– Яка жінка? – Катя відволіклася від

Читати далі