– Та забудь вже свого кота! Його немає. Він не пропаде, приб’ється до когось! Зате в тебе є онуки, цілих двоє! Займися ними, хоч якась користь від тебе буде, – кивнув у бік синів, Льошки і Павла, Микола…

Микола зайшов до кімнати, де, ховаючи обличчя в долонях, сиділа його мати Віра Іванівна… -Мамо, ну що таке?.. – Згадала

Читати далі

Я ніколи не любив свою дружину, хоч сотню разів їй про це казав. Її провини у тому не було – жили ми гарно. Вона ніколи не сварилася зі мною, не пиляла – була доброю і лагідною. Одна біда в стосунках – кохання не видно.

Я ніколи не любив свою дружину, хоч сотню разів їй про це казав. Її провини у тому не було –

Читати далі

Мене вигнали з дому в п’ятнадцять. Не з валізою і не з криками, як у кіно. Просто одного разу мати подивилася на мене, ніби я чужинець, і сказала: «Ілюшо, так краще. Тобі тут не місце».

Мене вигнали з дому в п’ятнадцять. Не з валізою і не з криками, як у кіно. Просто одного разу мати

Читати далі

Коли Ірина виходила заміж за Вадима, то була найщасливішою у світі – кавалер мав дуже багатих батьків і Ірина була певна, що надалі її життя перетвориться на казку.

Коли чоловік поставив перед Іриною конверт, вона знала, що у ньому. Двадцять п’ять років вона старанно приховувала цей секрет і

Читати далі

Кирило та Ліза зустрічалися вже кілька років, а нещодавно зіграли весілля. Якось батьки Кирила вирішили порадувати сина і підготували для нього сюрприз. Вони орендували затишний будиночок на березі мальовничого озера. – Ми хочемо подарувати вам можливість провести час удвох, насолодитися природою й забути про всі турботи! – сказала Ольга Миколаївна синові. – Це чудова ідея! – сказав Кирило. – Тільки от… Нам буде трохи нудно… Андрій Іванович засміявся: – Ну, ми ж знаємо тебе, синку. Ти ж любитель галасливих компаній! – Саме тому я хотів би декого запросити, – заявив хлопець. Ольга Миколаївна трохи насупилась від почутого

Кирило та Ліза були студентами останнього курсу університету. Вони зустрічалися вже кілька років, а нещодавно зіграли весілля. Якось батьки Кирила

Читати далі

Віра поверталася із роботи. Дорогою вона зайшла в супермаркет, який знаходився неподалік будинку, де вона жила з дванадцятирічним сином Мироном. Два важкі пакети відтягували руки.

Віра поверталася із роботи. Дорогою вона зайшла в супермаркет, який знаходився неподалік будинку, де вона жила з дванадцятирічним сином Мироном.

Читати далі

У Ганни Геннадіївни був День народження. За святковим столом зібралися гості: сестра з чоловіком, подруга Ольга, кілька сусідок. Пролунав дзвінок у двері. – Ой, це мабуть Ліля прийшла, – зраділа іменинниця і побігла відкривати. – Мамо, з днем ​​народження! – весело сказала Ліля, як тільки зайшла в коридор, і простягла коробку, перев’язану золотистою стрічкою. – Ой, доню, навіщо витрачалася? – Ганна Геннадіївна усміхнулася, прийняла подарунок. – Мамо, перестань. Відкривай уже! – сказала Ліля. Ганна Геннадіївна розв’язала стрічку, відчинила коробку і… застигла від побаченого.

У Ганни Геннадіївни був День народження. За святковим столом зібралися гості: сестра з чоловіком, подруга Ольга, кілька сусідок. Пролунав дзвінок

Читати далі

— Вам не жирно тут? – Підскочивши до лавки, хитро запитала Лариса. — Іди додому, потім поговоримо, – процідив Дмитро, відчувши незручність перед приятелями. — Ні, ми поговоримо зараз! Якого біса ти поцупив з нашої квартири курку? Я її готувала не для того, щоб ти своїх друзів-ледарів годував! – розлютилася жінка. – Зовсім совісті не залишилося? У своїх дітей крадеш! — Іди, кажу! – Дмитро стиснув зуби і стиснув кулаки.

Закінчивши прибирання, Лариса забігла на кухню, щоб заглянути в духовку, де запікалася курка з картоплею. Ремонт кухні Ще хвилин десять!

Читати далі

Сьогодні повернулася з відпустки Юля, сусідка і приятелька Ірини. – Привіт. Ти вдома? – Так вдома. – Я забіжу до тебе, зі мною таке сталося, таке, ти не повіриш, до сих пір як згадаю, волосся дибки стає. – Іди вже, я чайник поставлю, поки ти спустишся. Ірина відкинула ланцюжок на дверях і пішла ставити чайник. Юля вихором увірвалася до неї на кухню і повторилася: – Ірка, це було щось, навіть зараз мені страшно і ніяково.

Сьогодні вранці повернулася з відпустки Юля, сусідка і приятелька Ірини, яка жила поверхом вище і вже ввечері зателефонувала їй. –

Читати далі