– Не дам я тобі жити з нею, Дмитре. Ти був моїм, моїм і залишишся. Помилку я зробила
Близько дев’ятої вечора Дмитра відірвав від комп’ютера дзвінок у двері. – Хто це на ніч ? – думав молодий чоловік,
Читати далі
Наталка повернулася додому і побачила, що її чоловік Віктор, запросив у гості друзів. Жінка навіть не змогла повечеряти, бо гості зайняли всю кухню. Ближче півночі всі розійшлися. – Я більше не хочу, щоб твої друзі приходили до нас, – обурено сказала Наталка. – Ти не хочеш, щоб я з ним спілкувався? – Віктор невдоволено посміхнувся. – Не хочу! Ти одружена людина! – Наталя ображено надула губи. – Добре, – байдуже відповів чоловік. – Я рада, що ти мене почув, – задоволено посміхнулася дівчина. – Ми розлучаємося! – раптом сказав Віктор. – В якому сенсі? – Наталя здивовано дивилися на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Наталка ображалася на гостей, які у чергові вихідні навідалися до її чоловіка Віктора. Хлопці дивилися футбол, їли чипси, пили пінне
Читати далі
“Ти не права, – каже мені мама вкотре. – Він усе вже зрозумів і усвідомив, не бачиш – кається. То вже гордість у тобі говорить. Нею ти дітей сиротиш, бо життя, то не чорне і біле”. Слухаю і усміхаюсь, бо вона поняття не має про що нині просить. Та й усі, хто мені співають пісні от такі не усвідомлюють, що то не помилка зі сторони чоловіка була
“Ти не права, – каже мені мама вкотре. – Він усе вже зрозумів і усвідомив, не бачиш – кається. То
Читати далі
Оксано, я б на твоєму місці не йшла в тій сукні, вона тебе повнить. Але то таке, тобі, може, й байдуже, – кинула з удаваною турботою Наталка, поправляючи свою ідеально підібрану до фігури сукню. Оксана звично всміхнулася, хоча їй було неприємно. Вже який рік вона чула подібне. Наталка була її подругою ще зі школи. Оксана спершу не зважала. Думала: ну подруга трохи заздрить, але ж ми такі близькі. Потім почала помічати, що після кожної зустрічі з Наталкою їй стає сумно, якось пусто. Начебто нічого не сталося, але ніби забрали душевний спокій
– Оксано, я б на твоєму місці не йшла в тій сукні… Вона тебе повнить. Але то таке, тобі, може,
Читати далі
Настав день, на який Настя чекала сім років – її весілля з Сергієм! Свято пройшло чудово. Син Насті, Вадим, раз у раз підбігав до Сергія, й зазираючи йому в очі, запитував: – А ти тепер мій тато? Ти нас не залишиш? Сергій посміхався: – Ну, як же ж я вас залишу, ви ж мої улюблені?! Батьки Сергія були дуже здивовані, побачивши Вадима. – Синку, нам здається, що Настя збрехала тобі, та це ж твоя дитина! – сказали вони. – Настя ще тоді народила Вадима від тебе, тому ви такі схожі! Сергій остовпів від несподіваної здогадки
Настя готувалася до весілля. І хоча до нього було ще кілька місяців, дівчина завчасно почала складати меню, навіть весільну сукню
Читати далі
— Мамо Женя, мамо Валя, до нас якась тітка прийшла! Коли Женя дійшла до дверей, на порозі нікого не було, вона знизала плечима і повернулася на кухню, де обідали дорослі, продовжуючи неспішну розмову. — Ну що, дівчата, вирішили в якому кафе весілля справляти будемо?
— Як же ми всі тут помістимося? Ти ж казала, що в тебе трикімнатна квартира… Женя в подиві роздивлялася кімнату,
Читати далі
У маршрутці було тихо. Люди їхали на базар, хтось в лікарню, інші – мовчки вдивлялися у вікно. Марійка присіла біля вікна, дістала навушники і вже хотіла поринути у музику, як раптом почула: – Дитино, вибач, що турбую. Ти не знаєш, де тут шістнадцята школа? Дівчина зняла навушник. Перед нею стояла літня жінка з торбинкою, у старенькому пальтечку, з поглядом, який одразу викликав симпатію. – Так, я знаю. Я колись там вчилася. Вам підказати, як дійти? – Ой, я перший раз у цьому місті. Мені треба влаштувати онука… його мати поїхала на заробітки, а я… – і вона зітхнула. – Я трохи заблукала
– Марійко, не барися, бо маршрутка не чекатиме! – гукнула з веранди бабуся Оля, поправляючи хустку. – Та вже, бабусю,
Читати далі
Все почалося 3 місяці тому. Дружина брата була вагітна. Дзвонить мені: – Слухай, а не можеш ти захопити з роботи хлібця, молочка, ну і сир, мабуть. Я звісно погодилася. Тільки от було одне “але”
Ми з рідним братом живемо на одній сходовій площадці. Так вийшло. Спочатку одна з бабусь квартиру у спадок батькам залишила,
Читати далі
Юля повернулася з роботи додому. Переступивши поріг квартири, вона відразу зрозуміла, що чоловік, на її подив, щось приготував. Юля пройшла на кухню та застала там чоловіка, який смажив котлети. – Що приготував? – жінка зазирнула за спину Максимові. – Котлети та пюре, – сухо промовив чоловік. – Який же ти в мене молодець! – Юля ніжно обняла чоловіка за шию. – Дякую! – Не дякую, а клади двісті гривень на стіл, – зневажливо відповів Максим. – Які двісті гривень? Ти про що? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Юля та Максим перебували у шлюбі вже майже три роки. Познайомились вони на роботі. Чоловік був рядовим безперспективним співробітником у
Читати далі
Мама сказала, що хоче жити з нами. Я погодився, — Тарас говорив тихо, не піднімаючи очей. — У неї в квартирі проблеми з опаленням. І взагалі, вона ж скоро буде твоєю свекрухою. Утрьох буде веселіше
— Ти заробляєш 50 тисяч на місяць, а штори за 2000 гривень не можеш купити нормальні! — дорікнула мені вчора
Читати далі