Я не можу повірити своїм очам! Я тричі перерахувала гроші, і кожного разу не вистачало тієї самої суми – тисячі євро. Куди вони поділися? В голові виникало безліч версій, але жодна з них не пояснювала цю загадку

Рахувала гроші я три рази, і таки щоразу переконувалася, що не вистачає тисячі євро. Я не могла збагнути – куди

Читати далі

– Оленко, Оленко! Це я, Марія! Ну ти що, не впізнала чи що? – дуже знайомий голос пролунав в телефоні. Олена судорожно намагалася пригадати, що за Марія їй дзвонить в такій пізній порі, і нарешті зітхнула з полегшенням. Це була її двоюрідна сестра. Олена задумалася… Олену не полишало невиразне почуття, що тут щось не так. Як же вона мала рацію…

– Оленко, Оленко! Це я, Марія! Ну ти що, не впізнала чи що? – дуже знайомий голос пролунав в телефоні. 

Читати далі

Після маминого дзвінка. я вийняла сімку з телефону і викинула її геть. Зрештою, де я мешкаю вони із сестрою не знають, тож отой шматок пластику був єдиним, що нас поєднувало останні роки. Знаю, що мамі буде тепер дуже не просто, але остання наша розмова мені відкрила таки очі

Після маминого дзвінка я вийняла сімку з телефону і викинула її геть. Зрештою, де я мешкаю вони із сестрою не

Читати далі

І знову те саме, знову він пішов, – зітхнула Галина, закриваючи за Миколою двері. Це був уже, здається, восьмий раз. І кожного разу вона казала собі: «Це – востаннє». Але щоразу пробачала. – Їсти будеш? І так було не раз. То заводив якусь молодичку, то починав нове життя в місті, то кидав усе і їхав на заробітки. А тоді знову приходив. І Галина, яка собі клялася, що цього разу вже точно не прийме, м’якла і без зайвих картань ставила обід на стіл

– І знову те саме, знову він пішов… – зітхнула Галина, закриваючи за Миколою двері. Це був уже, здається, восьмий

Читати далі

У Надії Петрівни був ювілей. – Оце так – дев’яносто років! – подумала старенька. Приїхала вся величезна родина. Діти Надії Петрівни – вже пенсіонери, онуки, правнуки… Всі сіли за стіл. – А щось я ще одного нащадка бабусі не бачу, – сказав один з онуків і повернувся до двоюрідної сестри. – Наталю, де твоя дочка Світлана? – запитав він. – Вона скоро прийде, – сказала Наталя. Раптом вона встала. – У мене тост, – сказала жінка. – За п’ять поколінь за цим столом… – Наталю, чотири, – поправив сусід. – За п’ять! – повторила та. І тут всі обернулися й ахнули від здивування

Надія Петрівна відкрила очі. Вона побачила сонячний промінчик на стіні. Обличчя осяяла щаслива посмішка: – Жива! Дожила до свого дня

Читати далі

“Дістала ти мене, геть звідси!” – кричав чоловік, викидаючи кішку з машини через кілька десятків кілометрів від міста

“Дістала ти мене, геть звідси!” – кричав чоловік, викидаючи кішку з машини через кілька десятків кілометрів від міста. Кішка грілася

Читати далі

Але всі відстали, коли у Михайла з’явилася дівчина. Звичайно, у нього й раніше вони були, але тут стосунки переросли на щось серйозне

Кажуть, що між чоловіком та жінкою дружби бути не може. Ганна знала, що це неправда. З Михайлом вони були в

Читати далі

– Ну що, доню, ви подумали? Я вчора такий «Опель» бачила! Білий, зі шкіряним салоном. Красень! Лише мільйон, – голос матері звучав із награною легкіст

– Ну що, доню, ви подумали? Я вчора такий «Опель» бачила! Білий, зі шкіряним салоном. Красень! Лише мільйон, – голос

Читати далі

Свекри живуть в селі, і свекруха стала залишатися у нас ночувати. Це в якійсь мірі створювало нам дискомфорт, адже її візити почастішали настільки, що не було жодного тижня, щоб вона у нас не ночувала. А потім, за її прикладом, до нас почала приїжджати і залишатися ночувати також і зовиця. Мені все це не подобалося, та я мовчала. Проте, сталася одна ситуація, яка змусила мене переглянути своє ставлення до родичів чоловіка

Я сказала рідні свого чоловіка, щоб не приїжджали до нас на його день народження, мовляв, у нас інші плани і

Читати далі

-Таню, ну куди стільки? Крім булочок, масла, сиру і ковбаси, Таня завжди готувала дві основних страви. Каша і омлет. Каша і сир. Каша і котлета, на якій красувалося підсмажене яйце. Яєчня і сирники. Таня вставала на годину раніше, щоб це все приготувати. А Єгор… Не цінував. – Танічко, давай краще цю годину разом проведемо? Але Таня, як ніби не чула

-Запам’ятай, Таня: чоловіки, по своїй суті такі, – вчила онуку бабуся, розгортаючи тісто. – Поки він голодний, йому нічого не

Читати далі