Катя прокинулася рано. Вона зібрала весь одяг для прання й увімкнула пральну машинку. Поки одяг прався, жінка пішла готувати сніданок. Через годину попрокидалися діти. – Ну ж бо, ходіть до столу! – гукнула Катя дітей. – Мамо, а ти де там? Зараз все остигне. Всі разом гарненько поснідали. Катя прибрала зі столу, пішла вийняла речі з пралки і вирушила з тазиком на подвірʼя. Вона вивішувала одяг на мотузках, натягнутих у дворі, як раптом почула, що за воротами зупинилась якась машина. Вона придивилася хто з неї вийшов і застигла з тазиком в руках

Павлик дивився на матір і йому було шкода її до сліз. Мама тримається, старається, посміхатися, але Павлик знає, що це

Читати далі

Я себе люблю таким, яким уродився. Якби всі чоловіки були красенями, як з картинки, було б нудно. Не вважаєте? А ви чарівні! Я таких ще не зустрічав! – і втупився на Віру в повному захопленні. Вона сіла в автобус. Дощик все сильніше лив. Вирішила доїхати і попрощатися. Але не тут-то було! Новий знайомий – представився, Вітя його звуть, тут же потягнув картоплю їй на поверх.

– Одна ти будеш. Зріст майже 1,90, вага чимала. Була б худа, то хоч на подіум. А тут! Хто на

Читати далі

Вона поклала слухавку. Віка більше не хотіла вести діалог. Вона любила допомагати людям, але для неї Марина була не людиною, а істотою, яка колись забула, що має дочку. На душі було якось гірко. Віку мучило сумління, попри ситуацію. Вона вирішила подзвонити подрузі і коротко описала розмову з мамою.

– Доню, мені жити нема де! Вони мене вигнали. Як… Як собаку! Ти… Ти ж не залишиш мене на вулиці?

Читати далі

Треба було по-чесному, однаково обом. Якщо старшій 12 тисяч, то й молодшій стільки ж!– Ось ви, свахо, і винні у всьому. Тепер і я, і ви не бачимо внуків, – з докором каже мені Люба.

– Ось ви, свахо, і винні у всьому. Тепер і я, і ви не бачимо внуків, – з докором каже

Читати далі

Оленка батька трохи боялася, тому глянула на мене, а коли побачила в моїх очах підтримку, то сказала, що так, вона любить Олександра і збирається за нього заміж. А завтра до нас прийдуть його батьки, щоб про все поговорити. Тут мій чоловік вже зрозумів, що нам не до жартів. В 45 років ставати сватом йому аж ніяк не хотілося.

В суботу зранку я пішла на ринок, купила продуктів, і збиралася варити суп з гарбуза, бо чоловік давно просив. Зайшла

Читати далі

— Ти дуже часто ходиш до свого батька. Завжди йому щось треба. А в тебе, між іншим, є чоловік, якому ти у вихідні маєш пельмені ліпити

— Діма, я до тата заїду у вихідний.Попереджаю заздалегідь, бо встанеш, а мене немає. — сказала я чоловікові, вже взуючись,

Читати далі

Тобі 56 років, татові за рік шістдесятка стукне. Ти ще скажи, що ти білу сукню одягнеш? Ну це ж смішно. Тридцять років жили без шлюбу, двох дітей на світ привели, а тепер, на старість літ надумали, що так жити не гоже, і весілля захотіли?

– Мамо, я на це шоу-весілля не піду. По-перше, не маю в що вдітися, а по друге, це смішно. Тобі

Читати далі

До кухні зайшов Роман. Не просто зайшов, а приніс із собою густу напругу, від якої повітря, здавалося, стало в’язким.

— Ні, ми не приїдемо. Крапка. Юлія з такою силою натиснула червону кнопку відбою на екрані, ніби намагалась втиснути її

Читати далі

Сергій втомився на роботі і мріяв на вихідних відіспатися. У п’ятницю ввечері вони з дружиною Наталкою випили по келиху ігристого. Був привід. Пʼятнадцять років тому вони в цей день познайомилися! Сергій ліг спати. Під ранок йому наснився дивний сон. Він прокинувся і одразу почав розповідати Наталці свій сон. – Уявляєш, сиджу я на лавці біля будинку і тебе чекаю, – сказав він. – І раптом підходить чоловік… І поруч біля мене сідає! – Слухай, ти яєчню будеш з помідорами? – Наталя дивилася на чоловіка, не розуміючи, що він таке говорить

Сергій дуже втомився на роботі і мріяв на вихідних відіспатися. У п’ятницю ввечері вони з дружиною Наталкою за вечерею випили

Читати далі

Оксана вчилася на педагога, з дитинства любила з дітьми возитися, все просила у матері сестричку, потім на братів переключилася, племінників вимагала. А як школу закінчила, так ніхто не сумнівався, що на педагога вступати буде, так і сталося.

-Мамо, я сьогодні у Вероніки переночую, нам до заліку треба готуватися. Можна? -Добре, але тільки вчасно лягайте спати. -Звичайно, мамочко.

Читати далі