Почав мрячити дощ. Дрібний, неприємний, холодний. Він швидко промочив шерсть. Бакс, мокрий, змерзлий, забився під перекошений, гнилий ящик біля одного з магазинів. Там було трохи тепліше і не капало. Він згорнувся клубком, але не спав. Перед очима виринали кадри з життя.
Ні, він не кликав її, не кричав услід машині, що їде, і жінці, що зникала в темряві. Він просто сидів
Читати далі