– Оля, багато роботи, не чекай мене, лягайте спати, – Оля стояла біля вікна і слухала голос чоловіка. -Так, звичайно, – сумно і за звичкою сказала і знecилeнo опустилася на диван. Невже він не розуміє, що вона знає все? Невже він не розуміє, що вона знає де він?

-Оля, багато роботи, не чекай мене, лягайте спати, – Оля стояла біля вікна і слухала такий знайомий і рідний голос

Читати далі

Михайло Іванович та Віра Олексіївна були на дачі. Вони відпочивали, займалися городом і різними справами. А ще до них мала приїхати внучка Поліна і познайомити діда з бабою зі своїм нареченим Кирилом. Кирило спочатку Вірі Олексіївні з Михайлом Івановичем здався балуваним і далеким від домашніх справ. Усе йшло своєю чергою, вони смажили шашлики, вели різні розмови, згадували смішні випадки з життя. Але Михайло Іванович мабуть трохи перепрацював, і надвечір відчув себе не дуже. Віра Олексіївна ахнула, коли чоловік побілів і сів у крісло. І тут зовсім несподівано, наперед виступив Кирило

Травень Михайло Іванович та Віра Олексіївна чекали з особливим трепетом. Цими днями вони приїжджали на дачу, і вона оживала після

Читати далі

До пенсії моя мати остаточно перебралась в село та потроху звикла до менталітету місцевих жителів. А мене, який бував у селі рідкісними наїздами, продовжували дивувати простота та безпардонність трудівників полів.

До пенсії моя мати остаточно перебралась в село та потроху звикла до менталітету місцевих жителів. А мене, який бував у

Читати далі

Катя, руда дівчина з гучним сміхом, вчила мене готувати яєчню, щоб вона не пригорала. Вони були першими, хто бачив у мені не тінь, а людину. Але я все одно тримав дистанцію. Боявся, що якщо впущу їх занадто близько, вони теж зникнуть. До тридцяти у мене була своя компанія. Невелика, але моя. Офіс у центрі, скляні двері, кавоварка, яка дзижчала, як мої старі комп’ютери в інтернаті. Команда з десяти осіб, які вірили в мене. Я вірив у них.

Мене вигнали з дому в п’ятнадцять. Не з валізою і не з криками, як у кіно. Просто одного разу мати

Читати далі

Людмила дивилася у вікно, спостерігаючи, як миготять за склом знайомі краєвиди дорогою на дачу до свекрухи. Двадцять років вона їздила цим маршрутом кожні вихідні з травня по жовтень. Двадцять років вимушеного відпочинку.

Людмила дивилася у вікно, спостерігаючи, як миготять за склом знайомі краєвиди дорогою на дачу до свекрухи. Двадцять років вона їздила

Читати далі

– Настю, ну скільки це буде тривати? Давай одружимося, – Максим з надією дивився на кохану. – Ми ж говорили про це багато разів. Я не можу залишити свекруху. Вона не зможе бути сама… А через кілька днів задзвонив телефон. – Привіт, кохана! Я буду через пару хвилин. У мене для тебе є сюрприз

Настя поставила ногу на край ліжка, одягла панчохи. Вона випросталася, ступні потонули в пухнастому ворсі килима біля ліжка. Максим лежав

Читати далі

Андрій повернувся з роботи додому. – Привіт, – сказав він до дружини, яка зустріла його на кухні. – А де Марина? – Привіт, – усміхнулася Валя. – Марина поїхала! – Як поїхала? Вона ж на три дні приїжджала! – здивувався Андрій, несподіваному від’їзду подруги дружини. – Її на роботу викликали. Андрію, нам треба поговорити, – тихо сказала Валентина. – Про що? – запитав Андрій. Раптом, Валя встала з-за столу, вийшла в коридор, і повернулася на кухню, з якимось паперами у руках. – Про це! – сказала вона і поклала перед чоловіком папери. – Що це? – здивувався Андрій, переглянув документи і…ахнув від побаченого.

Андрій повернувся з роботи додому. – Привіт, – сказав він до дружини, яка зустріла його на кухні. – А де

Читати далі

— З одного боку, така різниця у віці — це добре! Артур уже повністю сформований, дорослий чоловік з хорошою роботою і без матеріальних проблем. Житло у тебе є, квартира окрема, за це я теж не переживаю. Виходь за нього заміж, він — гідна партія.

— Я втомився, — оголосив дружині Артур, — я хочу спокою. І ти, і діти мені набридли!… Чоловік Аріни був

Читати далі

У Ганни Геннадіївни був День народження. За святковим столом зібралися гості: сестра з чоловіком, подруга Ольга, кілька сусідок. Пролунав дзвінок у двері. – Ой, це мабуть Ліля прийшла, – зраділа іменинниця і побігла відкривати. – Мамо, з днем ​​народження! – весело сказала Ліля, як тільки зайшла в коридор, і простягла коробку, перев’язану золотистою стрічкою. – Ой, доню, навіщо витрачалася? – Ганна Геннадіївна усміхнулася, прийняла подарунок. – Мамо, перестань. Відкривай уже! – сказала Ліля. Ганна Геннадіївна розв’язала стрічку, відчинила коробку і… застигла від побаченого.

У Ганни Геннадіївни був День народження. За святковим столом зібралися гості: сестра з чоловіком, подруга Ольга, кілька сусідок. Пролунав дзвінок

Читати далі

Анна лежала в ліжку вже кілька днів. У неї нічого не боліло, просто вставати не хотілося. – Навіщо? – думала Аня, – всі справи у цьому житті вже зроблені. Почало світати, Аня заснула. Уві сні вона побачила матір. Вона простягнула до неї руки і сказала: – Донечко моя мила, завтра вже твій останній день.

Анна лежала в ліжку вже кілька днів, не в силах піднятися. У неї нічого не боліло. Просто паморочилося в голові,

Читати далі