Зіна накришила олів’є, засмажила гусака, зробила бутерброди. Ближче вечора накрили стіл. Приїхала свекруха з свекром, привезли холодець та скумбрію. Сім’я сіла за стіл. Тут Зіна помітила, що вони забули купити хліб. – Я схожу в магазин, куплю. Скоро буду, – озвався свекор і квапливо вибіг з квартири. Пройшла година, друга а свекор не повернувся. – Мабуть, сталося щось. Толіку, йди, виручай батька! – сказала свекруха. Толік пішов. І теж не повернувся. Зіна з свекрухою вже почали хвилюватися, як раптом вхідні двері відкрилися. Жінки глянули на своїх чоловіків і застигли від побаченого

– А чи не покликати нам на святкування Нового року моїх батьків? – вигукнув за вечерею Толік, чоловік Зінаїди Іванівни.

Читати далі

Марія Іванівна сиділа на автобусній зупинці, до автобуса в село залишалося ще 15 хвилин. Жінка сиділа на лавці і гірко плакала. – Як же так, приїхала до рідної доньки, привезла гостинці, а вона мене навіть на поріг не пустила! – тихо говорила сама до себе Марія. – Я ж для неї все життя стараюся, останню копійку віддаю! Раптом до автобусної зупинки підʼїхав якийсь автомобіль і зупинився. Двері зі сторони водія відкрилися і з машини вийшов якийсь чоловік. Марія Іванівна придивилася до незнайомця і не повірила своїм очам

– Мамо, ну навіщо ти приїхала? – невдоволено сказала Світлана, побачивши на порозі мати. Марія Іванівна розгублено закліпала очима і

Читати далі

Тетяна прокинулася рано, приготувала собі сніданок, поснідала. – Так, треба трохи прибрати в квартирі, – вирішила жінка і взялася за справу. Раптом у двері постукали. Тетяна швидко відкрила двері – нікого. – Мабуть хтось так жартує, – вирішила вона і продовжила прибирання. Тільки-но жінка відійшла у іншу кімнату, як стукіт повторився знову. Тетяна знову відкрила двері – не було нікого. Раптом, жінка помітила на ручці дверей якийсь пакетик. Тетяна акуратно зняла його, зазирнула в середину і застигла від побаченого 

– Бабуся, а в тебе є подружка? – запитала Світлана, гладячи сиве бабусине волосся. – Моя найкраща подружка – це

Читати далі

Дарина прибрала до блиску квартиру і приготувала скромну вечерю. Чоловік сильно затримувався на роботі. Дарина запереживала і почала дзвонити Петру. – Чого ти дзвониш? Я вже в під’їзді, – відповів він. За хвилину Петро зайшов в квартиру, і навіть не привітавшись, пройшов у спальню та почав складати свої речі у валізу. – Ти кудись їдеш? – запитала Дарина. – Я йду від тебе, – відповів він. Жінка застигла, і повільно опустилася на диван. Петро пішов, а Дарина продовжила нерухомо сидіти. Раптом прийшло якесь смс-повідомлення. Писала свекруха. Дарина відкрила повідомлення, прочитала його і застигла від прочитаного

Дарина за весь день жодного разу не присіла. З ранку вона натерла до блиску квартиру і приготувала скромну вечерю з

Читати далі

Галя з Наталкою дружили давно. – Господи, от дістався ж мені отакий чоловічок! – все скаржилася на свого чоловіка Бориса Наталка. – З дивану його не підняти. А він же ж із села! Галя слухала подругу й посміхалася. Через якийсь час вона поїхала в село до друзів. Там вона випадково зустріла Бориса, в якого в селі жила мати. – А я тут із мамою місяць житиму, – сказав той. – Потім переїжджаю на орендовану квартиру… – поділився новинами Борис. – А як Наталя вас відпустила?! – здивувалася Галя. Борис загадково подивився на неї, і тут Галя зрозуміла несподіване

Наталка та Галина колись працювали разом, до того ж знали один одного ще зі школи. У їхньому маленькому містечку багато

Читати далі

У Надії Петрівни закінчилися гроші. Зовсім закінчилися. Гаманець був порожній, і навіть у кишеньці для дріб’язку дзвеніло лише кілька монет по п’ять та десять гривень

У Надії Петрівни закінчилися гроші. Зовсім закінчилися. Гаманець був порожній, і навіть у кишеньці для дріб’язку дзвеніло лише кілька монет

Читати далі

Галина Миколаївна зимою жила на дачі. Жінка почистила грубку – відро попелу набралося. Вона пішла й розкидала його на засипану снігом грядку з полуницею. Кажуть попіл для полуниці корисний… – На кого я стала схожою? – раптом подумала Галина. – Живу, як відлюдниця. Але діти мене не забувають, дзвонять, хвилюються… Тільки от не приїжджали давно. Нічого, впораюся я. У мене тут і борошно, і крупи є. А в підвалі і соління, і варення, й тушонка. Чого мені сумувати?! Галина Миколаївна пішла до компостної ями. Тільки-но вона зрушила сніг, як раптом застигла від побаченого

– Мамо, ми на цих вихідних не зможемо приїхати! – голос сина звучав винувато, але телефон одразу ж перехопила невістка:

Читати далі

Ольга ще спала, як раптом її розбудив дзвінок телефону. Була субота, і їй дуже хотілося виспатися. Але дзвінок був наполегливим. Довелося відповісти… – Невже спиш, спляча красуне? – почувся у слухавці голос її коханого Ігоря. – Визирни у вікно. День просто чудовий! – Вікно замерзло… – пробурмотіла Ольга. – І мені взагалі-то холодно, вікна відкривати… – А на маєш! – засміявся Ігор. – А я хотів тебе запросити на прогулянку. – Цікаво яку?! – ахнула Ольга. – Віртуальну, чи що? Ти ж за кордоном, у Чехії своїй! В слухавці запала дивна мовчанка… Ольга раптом аж з ліжка скочила від несподіваної здогадки

Крізь морозне вікно, вкрите химерними візерунками, проходило блакитне світло зимового ранку. Ольга стоїть біля вікна з телефоном у руці і

Читати далі

– Катрусю, хтось у двері дзвонить, глянь, може Оленка наша зі школи прийшла?! – гукнула Настя з кімнати старшій сестрі. – Іду-у-у! – гукнула Катя. – Але наче ж в Оленки моєї ще заняття. Не має вона так рано прийти… Навіть не запитавши: «Хто там?», Катя відкрила двері і аж відсахнулася назад від несподіваного видовища. На порозі стояв незнайомий неголений чоловік і дивився на неї якимось пильним поглядом. – А ти Катя, чи Настя? – запитав він. – Давно не бачилися! І чоловік без запрошення зайшов у коридор. Катя так і стояла з відкритим від здивування ротом

– Катрусю, хтось у двері дзвонить, подивися, може Оленка зі школи вже прийшла?! – гукнула Настя з кімнати старшій сестрі.

Читати далі