Вільна Україна

– Мишко, поїдьмо відпочинемо! Кудись до моря. Олеся замріяно подивилася у вікно, ніби уявляла шум прибою. А потім знову повернулася

Заміж Маринка вискочила рано, їй лише дев’ятнадцять виповнилося. Мама Марини Олена Іванівна за пів року до весілля жартома запитала, коли

Олег із задумливим і засмученим обличчям зустрів із роботи дружину. – Ти вже вдома? – розмотуючи шарф, усміхнулася дівчина. –

Марина працювала в лікарні вже 12 років. Звичайна медсестра – акуратна, сумлінна, мовчазна. Люди її любили, пацієнти дякували, бо до

– Михайле, як ти міг? Ти ж змінив усі замки, і я не можу в хату потрапити, – я телефонувала

Анастасія Петрівна ніяк не могла змиритись з тим, що не стало її чоловіка Миколи. Сильний, здоровий, розумник, сімʼянин пішов раптово

Трасою Київ-Рівне мчав автомобіль. У ньому їхали троє: батько, мати та син. Троє, але не сім’я. Вони майже не розмовляли,

Аню всі вважали нерозумною. Із чоловіком вона жила вже п’ятнадцять років. У них було двоє дітей, Алісі чотирнадцять, а Сергію сім

Іван сидів на дивані й дивився по телевізору улюблений фільм. Раптом хтось подзвонив у двері, й чоловік, вимкнувши телевізор, поспішив

-Ти вибач мені, Олю, але я ще молодий, здоровий чоловік. Зі своїми потребами, – Віктор ховав очі в підлогу, –