– Я цього хама ще з минулого разу пам’ятаю, – розповідала Олена їй у душі після басейну, – він плаває, як ненормальний, у тренажерному залі залізо тягає і в теніс грає. На жінок уваги нуль, не наш варіант, навіть час не варто витрачати!

Лідія Петрівна пройшлася по кімнатах і залишилася дуже задоволена. Ну тепер все на своїх місцях, все так, як їй подобається.

Читати далі

Ліда й Настя познайомилися ще на першому курсі університету. Вони сиділи поруч, разом ходили на пари, ділили бутерброди на перервах. З часом стали подругами.

Ліда й Настя познайомилися ще на першому курсі університету. Вони сиділи поруч, разом ходили на пари, ділили бутерброди на перервах.

Читати далі

Я ще занадто добрий до тебе, даю тобі час зібрати речі і знайти собі житло. Ти ж усвідомлюєш, що тобі нема чого вимагати? Ти ніколи не працювала, тож на мої гроші не претендуй.

Віра в розгубленості дивилася на Олексія. — Льошо, ти ж розумієш, що робиш помилку? Олексій махнув рукою, показуючи своє роздратування.

Читати далі

— Діма, ну чого ти мовчиш? Я з тобою розмовляю чи зі стіною? — Лариса кинула незадоволений погляд на чоловіка.

— Тобі потрібно влаштуватися на другу роботу! Нам не вистачає грошей, невже ти не розумієш? Діма втомлено подивився на дружину.

Читати далі

— Ви не подумайте, у нас є тато, він теж глухонімий, а я ні! Ми живемо добре, а скоро у мене сестричка буде, — хлопчик був гордий і щасливо дивився на маму, а вона на нього,

– Пам’ятаєш, минулої зміни у нас жінка була? Ну, кричала ще грубо — за що їй все це дістається. Брудно

Читати далі

На другий день стало ще гірше. Чоловік повернувся з пляжу засмаглий, задоволений, з запахом солоної води. Брат жваво розповідав, як його «хвиля кинула через голову». Діти пищали, сперечаючись, у кого мушля більша. А Анна? Анна стояла над каструлею, мішала суп. — Знаєш що, Анно, — чоловік сказав це тоном рішення, яке вже не можна оскаржити, — в кафе ми будемо ходити тільки ввечері. Посидимо, музику послухаємо. 

— Анно, ну що ти починаєш? — чоловік у дорозі вже вдвадцяте пояснював їй, що готель — це викинуті гроші.

Читати далі

З Валькою такими подругами ви були, що ти! Не розлий вода, а з чоловіком її не цуралася ти бути! Щось не боялася ти ні пересудів, ні пліток, а зараз що ж? Що ти раніше дітей не соромилася? Не боялася, що почують вони? Нехай знають діти, що мати в них така! А може й діти не мої, а Івана, га, Людко? Що мовчиш?

— Татку, та що ж ти робиш? А як же мама? Тобі її не шкода? А ми? Як же ми,

Читати далі

Ольга засиділася на роботі допізна. Вона вже майже закінчила всі справи, як раптом у двері її кабінету постукали. – Заходьте, – сказала жінка, не відволікаючись від монітора компʼютера. – Я тут бачив ваше оголошення на рахунок роботи, – сказав гість. – Ця вакансія ще на часі? – На часі, але ми взагалі-то жінок набираємо! – сказала Ольга. Жінка відволіклася від монітора і глянула на візитера. – Це ви?! – тільки й вигукнула вона. Ольга не вірила своїм очам

– Ні, таких послуг ми не надаємо! Зовсім не надаємо! Усього вам найкращого. Оля відклала телефон. – Що, знову мужики

Читати далі