У Ліди не стало мами… Мати мала великий будинок у селі. Влітку туди любили приїжджати родичі. Дехто міг всю свою відпустку провести в гостях. Мати Ліди відмовляти не любила, а точніше не вміла. Овочів та ягід завжди було повно, яйця від своїх курочок… Родичі дещо купували, та й Ліда завжди привозила матері продукти. Вона завжди говорила мамі, щоб не приймала стільки гостей, але ту було не переконати. А родичі приймали це, як належне… Все сталося уві сні, коли всі гості роз’їхалися. Знесилена після праці мати лягла спати. Вранці вона вже не прокинулася… Наступного року перше літо без мами почалося з несподіваного візиту…

У Ліди не стало мами… Мати мала великий будинок у селі. Влітку туди любили приїжджати родичі. Дехто міг всю свою

Читати далі

— Я купувала квартиру для себе, щоб тут жити, а не обслуговувати твоїх родичів! Нехай знімають готель або їдуть до себе в село! — різко заявила Оля чоловікові

— Я купувала цю квартиру, щоб жити в ній самій, а не обслуговувати твоїх родичів! Нехай знімають готель або їдуть

Читати далі

Я ніколи не забуду той день, коли побачив свою маленьку доньку вперше, коли дружина показала знімок фахівця, тоді вона мені й повідомила, що ми скоро станемо батьками.

Я ніколи не забуду той день, коли побачив свою маленьку доньку вперше, коли дружина показала знімок фахівця, тоді вона мені

Читати далі

Над поминальним столом стояла щільна, густа, тиша. Тільки постукування виделок нагадувало про те, що в кімнаті є люди. – Це все через мене, – несподівано сказала осиротілій внучці Зоя Андріївна. – Бабусю, – втомлена своєю бідою Наталя, прийшовши в себе від заціпеніння, підняла на бабусю заплакані очі. – Що ти таке кажеш? Мама нездужала. – Так я й винна у цьому…, – твердо промовила жінка похилого віку, зробила глибокий подих і все розповіла внучці. Наталка вислухала бабусю і ахнула від почутого

Над поминальним столом висіла щільна, густа, як осінній туман, тиша. Тільки постукування виделок нагадувало про те, що в кімнаті є

Читати далі

Сашко стояв біля магазину, щось розглядаючи. – Ти йдеш? – покликала його Віра. – Так, Віро, зараз! Він обернувся до подруги і побачив, що до неї підійшла якась бабуся. – Хочете я вам дещо розкажу, – почала старенька. – Ні, ні, дякую. Вибачте. – А я таки скажу – ви одружитеся! Але разом ви не будете! Вони здивовано переглянулися

-Сашко, ти йдеш? – Саша почув, як його покликала Віра. -Так, Віро, зараз, – Сашко стояв біля вітрини магазину, щось

Читати далі

Віктор сидів на кухні та методично розбирав мамині документи. – Ти хоч поплач, – сказала дружина, яка саме зайшла на кухню. – Все-таки матері не стало! Віктор підвів очі від документів. – Я сумую, по-своєму, – відповів він. – До речі, щодо квартири твоєї матері, – Марина сіла навпроти і пильно подивилася на нього. – Що робитимемо? – Оформлю спадщину, що ще, – знизав плечима Віктор. – Я б з цим не квапилася! – якось підозріло додала Марина. – У мене є інша ідея, що можна зробити з квартирою! – Яка ще ідея? – здивувався чоловік. Але Віктор навіть уявити не міг, що запропонує йому дружина.

Віктор сидів на кухні та методично розбирав мамині документи. – Ти хоч поплач, – сказала дружина, яка саме зайшла на

Читати далі

Катя розвішувала білизну, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха. – Катю, привіт. Ти одна? – з порогу запитала Марія Іванівна. – Доброго дня. Одна. Олексій ще на роботі, – відповіла невістка. – Це добре, що Олексія немає, – свекруха зайшла в квартиру та пройшла на кухню. – Щось сталося? – захвилювалася невістка. – Сталося, Катю… Мені крім тебе і поділитися нема з ким…, – якось дивно відповіла Марія Іванівна. Катя поставила чайник грітися, поставила на стіл вазочку з цукерками. – Розповідайте, мамо, не тягніть…, – попросила невістка. Але Катя навіть уявити не могла, який «секрет» їй відкриє свекруха.

Катя розвішувала білизну, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха. – Катю, привіт. Ти одна? – з порогу

Читати далі

Олег та Ганна збиралися лягати спати, як раптом у двері подзвонили. – Це хто ще приперся на ніч дивлячись?! – здивовано спитав Олег, підвівши голову з подушки. – Не знаю… – не менш здивовано відповіла Ганна. – Може знову сусідка, щось позичити хоче? – припустив Олег і підвівся з ліжка. – Та лежи, я сама відкрию, – сказала Ганна, і, зітхнувши, пішла у коридор, швиденько накинувши халат. У двері продовжували наполегливо дзвонити. – Та іду я, іду, – сказала Ганна, відкрила двері і…ахнула від побаченої картини.

Олег та Ганна збиралися лягати спати, як раптом у двері подзвонили. – Це хто ще приперся на ніч дивлячись?! –

Читати далі

Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити, все чисто й гарно. Дружини вже раділи, і думали куди гроші витратити, на подорожі чи ще кудись. Дружина старшого хотіла відпочити на Мальдівах. Друга хотіла прикрас. Вони вже потирали обидві руки і ділилися своїми планами, як раптом у двері подзвонили. – А ви чого тут?! – тільки й запитали сини, коли відкрили двері.

Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не

Читати далі