Без категорії 

— Ти кажеш, я дорікаю тобі шматком хліба? Катю, ми вже півроку харчуємося їжею з доставки, тому що у тебе «немає часу» готувати. Хоча весь твій час — це сон до полудня, фітнес-клуб і балачки з подругами. Я обіцяв тобі турботу і захист, так. Але я підписувався на шлюб, на партнерство. А отримав на свою шию красиву, але дуже дорогу в обслуговуванні дитину, яка вважає, що їй все належить за правом народження. — Я зрозуміла. Ти просто заздриш.

admin

— Льошо, дивись, яка краса! Ну просто казка, правда? Треба брати квитки, дівчата вже купили, я одна залишилася. Катя пурхала

Читати далі
Без категорії 

Роман спав, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Дивно, хто б це міг бути? – здивовано подумав він. Роман одягнув футболку і шорти й поспішив у коридор. Він відкрив двері й застиг від несподіванки. На порозі стояла стояла його колега Ніна. – Можна, Романе Юрійовичу? – запитала вона. Він здивовано пропустив дівчину в квартиру. Ніна дістала з пакету тістечка. Роман поставив чайник і запитав: – Провідати прийшла? – Я у справі, – сказала дівчина. – Я хочу вам сказати, що ваш друг Ігор…. Він зробив дещо дуже нехороше… Роман застиг від почутого із чашками в руках

admin

Роман прокинувся не в найкращому настрої. Сьогодні п’ятниця, важкий день на роботі. Потім важкі нудні вихідні і знову безпросвітні будні

Читати далі
Без категорії 

— Це мій син. Я сам упораюся. Не впорався. Спочатку пив вечорами — горе заливав. Потім зранку почав. Роботу втратив. Жив на пенсію своєї матері та залишки допомоги. Галина приїжджала. Мишко відчиняв — худий, очі величезні. У квартирі сморід. На столі порожні пляшки. Іван на дивані, неголений, брудний.

admin

— Бабусю, забери мене, благаю. Тато знову п’є. Чіпав мене вчора. Я не хочу тут жити. Будь ласка… Голос Михайла

Читати далі
Без категорії 

– Василь, у мене теж є дитина. Варя – наша з тобою донька. Якщо ти, звичайно, пам’ятаєш, вона вчиться на другому курсі в університеті і живе в чужому місті в гуртожитку. І я їй щомісяця переказую гроші на життя. А ти за ці два роки доньці хоча б копійку дав? – Я ж знаю, що ти їй надсилаєш.

admin

– Людо! Ти вдома? – покликав дружину Василь, увійшовши до квартири. – Я на кухні, – відповіла Людмила. Сьогодні вона

Читати далі
Без категорії 

Любов Андріївна мила на кухні посуд, як раптом почула, що на подвір’я заїхала машина. Жінка виглянула у вікно, і побачила, що приїхав її внук Віктор. Він швидко вийшов із машини, відчинив передні двері з іншого боку і подав комусь руку. Любов Андріївна напружилася і вигукнула до матері Віктора: – Доню, йди скоріше сюди, Вітя знову привіз когось знайомитись. Мати Віктора підлетіла до вікна, придивилася до майбутньої невістки і аж очі витріщила від побаченого

admin

Як часто батьки втручаються у життя своїх дітей, вважають, що так і має бути, вони все знають, у них життєвий

Читати далі
Без категорії 

– Знаєш, що? Я також хочу відпочити! Та ось тільки я з ранку  відводжу дітей у сад, потім пів дня працюю, потім швиденько намагаюся переробити всі справи. А після біжу за хлопчиками і готую вечерю! – Ой, бідолаха, втомилася вона, – пирхнув Вася. – Я тобі вже казав, що мене дістало твоє скиглення! І господарка з тебе не дуже! Піду я від тебе, так і  знай!

admin

Вася дивився на тарілку з супом і кривився. – Це що, вчорашній? – похмуро запитав він. – Так, вчорашній, –

Читати далі
Без категорії 

Інна з Ігорем збиралися переїжджати в нову квартиру. Увечері Інна поралася на кухні наспівуючи якусь пісеньку. Настрій у неї перед переїздом був просто прекрасним! Раптом на кухню зайшов Ігор і, якось дивно глянувши на кохану, сів за стіл. – Ігорчику, коханий! – заметушилися Інна. – Зараз будемо вечеряти. Твої улюблені котлетки майже готові! – Інно, нам треба серйозно поговорити, – раптом сказав чоловік. – А що таке? – здивувалась Інна. – Щось не так з ремонтом? – Інно, я переїжджаю один… – Не зрозуміла, – дівчина аж присіла від несподіванки

admin

Інна познайомилася з Ігорем в інституті. Вони одразу сподобалися один одному, почали зустрічатись. Бачились часто – жили ж обоє в

Читати далі
Без категорії 

— І не думай! — відрізала Ніна Василівна. — Там завтра будуть гості. Юля в спальні, ти в своїй дитячій. Все як завжди. «Як завжди» — ці слова відлунням відгукнулися в голові. Нічого вже не було «як завжди», але сперечатися з Ніною Василівною ніхто не наважився.

admin

Юля нервово смикала ремінець сумки, стоячи в черзі на реєстрацію. До ювілею свекрухи — точніше, вже колишньої — залишалася доба,

Читати далі