Я живу в невеликому селі, де кожен знає одне одного, а повітря пахне травами й квітами. Мій будинок — це моє маленьке королівство: глиняна хата, сад із яблунями та грушами, город із кабачками, помідорами й огірками.

— Маріє Іванівно, я не знаю, як їй це сказати, — голос Юлі тремтів, коли вона дивилася на мене, тримаючи

Читати далі

Тетяна ще раз оглянула хату. Начебто все добре, все на своїх місцях. У дівчаток зав’язані банти, у Федора обличчя помите. Ганна Степанівна сидить на дивані, теж причепурена. Вчора Олексій дзвонив, сказав, що приїде сьогодні, та не сам, а з сюрпризом.

Тетяна ще раз оглянула хату. Начебто все добре, все на своїх місцях. У дівчаток зав’язані банти, у Федора обличчя помите.

Читати далі

Липень, спека, до відпустки ще цілих три тижні. До цього часу чоловік повернеться з відрядження, а діти з заміського табору, і вони всією сім’єю поїдуть в Одесу.Такі були плани. Але життя їх трохи підправило.

Ще три дні тому Алла була впевнена, що у неї прекрасна, міцна сім’я – люблячий чоловік, чудові діти. І ось

Читати далі

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже

Читати далі

Лариса зустріла подругу Світлану. – Ларисо, ох як я рада тебе бачити! – почала Світлана. – Ну, як, тобі наш лікар, до якого ти ходила? Я ж тобі говорила, що Борис Петрович дуже хороший. А ти чого збентежилася? – Я вижоджу заміж, – раптом сказала Лариса. – За Бориса Петровича… – Ну ти, Лариско, даєш, впізнаю свою подругу! – ахнула та. – А в мене теж новина є! Моя дочка, Тетянка, хлопця собі знайшла, заміж виходить. Скоро мене Ігор зі своєю мамою познайомить! Лариса не повірила своїм вухам. – Та ні, цього не може бути, – тільки й подумала вона

– Ларисо, невже це ти? – до Лариси Андріївни, радісно розкинувши руки рухалася невисока повненька жінка. Лариса придивилася, щось невловимо

Читати далі

До Сергія приїхала в гості його сестра Оксана зі своїм чоловіком Дмитром. Дружина Сергія, Марина накрила стіл. Вони сиділи вечеряли, а Оксана часом виходила на балкон. Брата вона брала з собою за компанію. Коли вони в черговий раз вийшли, Дмитро звернувся до Марини. – Салат у тебе смачний, але ти неправильно його накришила, – раптом сказав він. – Дуже дрібно. – Ну це ти вдома будеш командувати! – обурилась Марина. – Ех, все життя я тебе люблю, а ти Сергія вибрала, – раптом сказав Дмитро. Марина так і застигла з ложкою в руках

– Марино, щойно дзвонила Оксана! – гукнув Сергій дружині з кімнати. – Вони післязавтра приїжджають до нас на три дні!

Читати далі

Коли я зустрівся з коханкою і вперше зрадив дружину, сім’я вже стала мені в тягар. Дружину, здавалося мені, хвилювало тільки одне питання: коли буде зарплата. Дітям вічно щось треба: то із взуття виросли, то на щось знову скидаються в школі…

У мене їх було дві: Дружина і Коханка. Дружина волосся прибирала у хвіст, так щоб не лізло в очі, в

Читати далі

— Мамо, ти що?! Що ти робиш? – Олена мало не плакала, дивлячись, як мати викидає з шафи нехитрі її пожитки. Червона сукня в горошок, її улюблена, недбало кинута на вниз, одразу привернула до себе увагу молодшого брата, який сидів на підлозі. Павлик вхопив край пояса і сунув до рота. – Не треба, Павлику! Віддай!

— Мамо, ти що?! Що ти робиш? – Олена мало не плакала, дивлячись, як мати викидає з шафи нехитрі її

Читати далі

Коли чоловіка занурили в машину швидкої допомоги, Рита раптово згадала, куди вона поспішала. Один погляд на годинник — і серце дівчини зникло. Вона вже спізнювалася на п’ятнадцять хвилин! Рванувши щосили, вона практично влетіла в ресторан і відразу помітила Сергію. Його погляд, сповнений докору, змусив Риту відчути себе так, що краще б вона зникла. Батьки Сергія навіть не звернули на неї погляду. Жінка, мабуть, його мати, піднялася з-за столу.

— Рит, ну і куди це ти так вирядилася? — з цікавістю запитала Ольга, спостерігаючи за подругою, яка старанно виправляла

Читати далі