Валентина прийшла відвідати могилку мами. Жінка нерішуче потопталася на місці, змахнула пил з лавки і присіла на неї. – Привіт мамо! Ти пробач мені, давно я тебе не відвідувала, – Валя винувато опустила очі. Але ж ти знаєш, коли все добре, забуваєш, на потім переносиш. А як біда, одразу до мами біжиш. Жінка шморгнула носом, порилася в сумці і дістала паперові серветки. – Біда в мене сталася, – раптом сказала жінка і гірко заплакала, як ніколи ще не плакала
Валентина Павлівна нерішуче потопталася на місці, змахнула пил з лавки і присіла на неї. – Привіт мамо! Ти пробач мені,
Читати далі