До рідного села було дванадцять кілометрів. Незабаром остаточно стемніє. “Тітка Аля! Вона може допомогти!” – майнула рятівна думка.

Останній автобус зник за поворотом прямо в нього на очах. Мишко кілька секунд дивився йому вслід, не в змозі повірити,

Читати далі

– У мене проблеми на роботі… Тобто роботи вже нема. Нас скоротили, грошей немає, а діти… ну, сам розумієш. Ми з Ірою подумали… Може, ти поки поживеш у нас? А свою квартиру здаси.

Марії Іванівні було шістдесят шість. Вона жила в затишній двокімнатній квартирі у старому, але доглянутому будинку. Усе там було зроблено

Читати далі

— На що натякаєш? Чого скалишся? – жінка грізно жестикулювала, виставляючи вперед то кулак, то вказівний палець чомусь переважно правої руки.

— Любко, негідниця отака, де ти там ховаєшся? Виходь, – жінка, яка забігла до Семенових на подвір’я, спочатку з усієї

Читати далі

Ганна повернулася додому з корпоративу, пізно. – Ну, як пройшло святкування? – усміхнувся Стас, зустрівши дружинку в коридорі. – Я вареники відварив, вечеряти будеш? Ганна мовчала. – Кохана, щось сталося? – захвилювався чоловік, помітивши, що дружина дивно виглядає. – Сталося Стасе, сталося, – раптом сказала Ганна і якось підозріло подивилася на чоловіка. – Як ти міг?! Що ж ти наробив! – Ганно, ти про що? – Стас здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

– Одна підеш? – спокійно спитав Стас свою дружину Ганну. – Так, там тобі буде нецікаво, любий. Знаєш, обговорюватимемо робочі

Читати далі

– Я до мами поїхав, вона терміново просила допомогти, – сказав Валентин дружині Надії. – Буду завтра ввечері. Не сумуйте. Ти ж наче хотіла сходити в кіно з Алісою? Мені мультики не цікаві, ти ж знаєш…

Валентин сказав дружині Надії, що їде в село до своєї матері. – Я до мами їду, вона терміново просила допомогти,

Читати далі

Чоловік змусив її позбутися дитини заради іншої жінки. Вона втекла вагітною та повернулася через п’ять років із близнюками… і планом.

— Я записав тебе на завтра, — холодно вимовив Данило, не дивлячись їй в очі.Серце Софії мало не зупинилося.— На

Читати далі

-Ну, ти мама, даєш… Стільки років приховувала. Тепер я розумію, чому його обличчя здалося знайомим. У мене ж його очі, один в один. Що я скажу, батьком я вважаю Олексія, а його називатиму на ім’я по батькові, так буде чесно.

Ірина підходила до дверей маминої квартири, як раптом з неї вийшов чоловік гарно вдягнений, в окулярах і з борідкою. Їй

Читати далі

Мамо, ти ж мене попередь, коли Богдан з Іриною до тебе їхати будуть. Я в той день краще з Євою дома залишусь, – сказала мені дочка. – А що таке? Чим вона тобі не догодила? – Я вже це не раз помічала. Як тільки вона з’являється біля нас, я Єву не можу декілька днів заспокоїти. Вона капризує через все. Я не нагнітаю, але Богдан одружився на такій людині, в якої “погані очі”, – відповіла мені Орися. І ви знаєте, я її повністю підтримую, бо не раз бачила наслідки Ірининих “очей” на собі

– Мамо, ти ж мене попередь, коли Богдан з Іриною до тебе їхати будуть. Я в той день краще з

Читати далі