– Я його батько, – сказав Павло. – Це я був тією людиною, з якою зустрічалася Світлана десять років тому. І це моя дитина
– Ну і навіщо нам ще один рот годувати? – крикнула Люба на свого чоловіка, мало не замахнувшись пательнею, у
Читати далі
Денис повернувся з роботи, швидко відварив макарони з сосисками. Повечеряв. Раптом пролунав телефонний дзвінок. Денис глянув на екран, дзвонив його дядько. – Дядько Федір! Привіт! – привітався Денис, піднявши слухавку. – Привіт, Денис. Ти можеш до мене приїхати? – запитав дядько. – Так, на вихідних заїду, – погодився племінник. – Денисе, це терміново. Приїжджай завтра! – наполягав він. – Що за терміновість така? – здивувався Денис. – Завтра все дізнаєшся! – сказав Федір. – Добре. Завтра буду. Чекайте, – погодився Денис і закінчив виклик. Але Денис навіть уявити не міг, навіщо його так терміново викликав дядько Федір
Денис вже більше години стояв біля дверей ЗАГСу – а, а нареченої все не було, навіть її телефон, як і
Читати далі
Порозвозивши дітей в школу і садочок, Зоряна набрала свекруху і попросила, щоб та пішла з нею по магазинах. – Мамо, мені тут на осінь треба дещо прикупити, допоможете мені вибрати? Маєте час походити зі мною по торговому центрі? – Добре, донечко, але не довго, бо мені ж ще треба гостину готувати, – каже Валентина Петрівна. І хоч якою б вона зайнятою не була, та невістці вона не відмовить, у неї ж мами немає, нема з ким порадитися, а якщо Господь вже привів її в їхню родину, то Валентина вирішила, що стане для неї не свекрухою, а мамою
– Зоряно, забув тобі сказати, нас мама в гості запросила. В суботу у неї день народження, так що придумай щось,
Читати далі
Вона ще могла стерпіти причіпки свекрухи, її постійне втручання в їхнє життя, але несправедливі висловлювання і звинувачення на адресу її сім’ї – це вже був перебір
– Свахо, привіт! – Марія Степанівна, з’явившись до сватів без попередження, затягувала свою неосяжну валізу у квартиру. – Я у
Читати далі
Тамара Ігорівна була на дачі сама. Жінка вирішила зайнятися улюбленою справою – квітами. Її клумба потребувала уваги. Треба ж квіточки і полити, і підгодувати, й обрізати зів’ялі бутони! Захопившись улюбленою роботою, Тамара Ігорівна не помітила, як послизнулася на мокрій землі і ще й невдало підставила руку… Вона спробувала встати, але не змогла. Телефон залишився в хаті… – Що ж робити?! – тільки й подумала жінка. І раптом рипнула хвіртка, і на порозі зʼявився… Тамара Ігорівна очам своїм не повірила.
Тамара Ігорівна була на дачі сама. Жінка вирішила зайнятися улюбленою справою – квітами. Її клумба потребувала уваги. Треба ж квіточки
Читати далі
Павло сидів за компʼютером, коли наполегливо задзвонив його телефон. Дзвонила його мати. – Павлику, а де твоя дружина?! – роздратовано запитала Зінаїда Михайлівна. – Скільки її можна чекати?! – Наталко?! – голосно гукнув Павло дружину. – Ти чому ще не в мами?! Але у відповідь була тиша… – Наталко?! – знову гукнув Павло. – Що там у вас відбувається? – запитала мати. – Де вона поділася? – Мамо, а вона… Пішла… – розгублено відповів Павло, оглядаючи квартиру. – І речей немає… Зовсім немає! – Як це? – здивувалася мати. – Їдь і шукай! Павло поспішив на вокзал. Там дружини не було. У подруги – теж не було! Але Павло навіть і уявити не міг, де насправді була Наталя…
Павло сидів за компʼютером, коли наполегливо задзвонив його телефон. Дзвонила його мати. – Павлику, а де твоя дружина?! – роздратовано
Читати далі
А що це ви принесли? Домашню ковбасу? – прискіпливо зміряла гостинці Олена Петрівна. – Та, що було, те й принесла, – тихо відповіла Марія Іванівна. Олена Петрівна і Марія Іванівна – дві свахи, які ні в чому не можуть дійти згоди. З першого дня, як їхні діти – Оксана й Тарас – побралися, між свахами стояло невидиме змагання. У кого весільний подарунок дорожчий. Хто краще варить борщ, і не тільки
– А що це ви принесли? Домашню ковбасу? – прискіпливо зміряла гостинці Олена Петрівна. – Та, що було, те й
Читати далі
Сашко увечері підробляв таксистом. Він прийняв замовлення й поїхав у приміський район. З будинку вийшла жінка із сумкою і назвала дуже знайому для Сашка адресу в його рідному селі… Їхати було десь півтори години. Жінка платили подвійну ціну. Спочатку вони їхали мовчки, а потім жінка стала якось часто поглядати на Сашка. Вона все дивилася й дивилася на нього і нарешті не витримала й запитала: – Сашко, це ти, чи що?! Я вже пів години дивлюся й не зрозумію… Сашко раптом розгубився. Він дивився на жінку й не знав, що сказати
Сашко мав величезний вибір. Високого ловеласа любило багато дівчат. Навіть Рита, перша красуня школи, дозволяла себе іноді проводжати додому. У
Читати далі
– Матері своїй постели в сараї! Там непогана кімнатка у нас, хоч і курна, але за ніч нічого з нею не станеться
– Настя, тата до лікарні повезли. Я з ним їду. Не знаю, чи встигну на останній автобус. Якщо що, чи
Читати далі
Ганна повернулася додому з побачення пізно ввечері, і вирішила зателефонувати подрузі. – Світлано, ти мене навіщо з Євгеном познайомила? Та ще сказала – не закохайся в нього? Він твій хлопець? – раптом запитала вона. – Та ні, ну ти що? Євген веселий, жартівник, думала він тебе розвеселить, ну а закохуватися в нього точно не варто! – несподівано відповіла Світлана. – Не варто? А чому? – не зрозуміла Ганна. І Світлана їй все розповіла. Ганна вислухала подругу і застигла від почутого
– Хочеш я тебе з кимось познайомлю? – запитала Ганну подруга Світлана. – Дивись тільки не закохайся. – А що
Читати далі