Олексій вперше її почув і зрозумів. З’явилася надія, що й надалі так буде. Головне не скандалити і не ображати, а наводити розумні аргументи

– Ти що твориш? З глузду з’їхав? – Віра схопила чоловіка за руку. Вона була готова мало не плакати. Олексій

Читати далі

Не поспішай з висновками, мало що сказала Марія. На вихідних я сама поїду і з усім розберуся, – скомандувала Лариса у своїй розмові з молодшою сестрою Вірою. Дві старші сестри неабияк захвилювалися, коли почули, що їхній молодший брат Петро вирішив в батьківську хату жінку привести. Про це їм завбачливо повідомила сусідка Марія, яка була з тих людей, які все бачать і все знають, і їм не байдуже, що відбувається у сусідів. Петро останні роки живе сам в хаті, непогано господарює, і корову тримає, і город обробляє, і на роботу ще ходить. Марія давно вдова, і приглядалася не раз до хазяйновитого сусіда, і на борщ з варениками в неділю його кликала, але Петро не то вдавав, що не розуміє, не то і справді не второпав, що Марія не проти за нього заміж вийти

– Не поспішай з висновками, мало що сказала Марія. На вихідних я сама поїду і з усім розберуся, – скомандувала

Читати далі

Олена готувала вечерю, коли з роботи повернувся чоловік. Віктор зайшов на кухню, мовчки сів за стіл і про щось задумався. – Щось сталося, коханий? – захвилювалася Олена. – Мама подала на розлучення, – тихо сказав Віктор. Олена мало тарілку не впустила від несподіванки. – Невже? Нарешті! – зраділа вона. – Що означає “нарешті”? – погляд Віктора став осудливим. – Треба її зупинити! – Несмій! Невже ти нічого не знаєш?! – раптом запитала Олена. – Ти про що? Не знаю “чого”? – Віктор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Все, я так більше не можу: або він, або я! – вигукнула з образи Олена. Вона не збиралася говорити

Читати далі

Життя складне, непередбачуване і занадто коротке, щоб витрачати його на образи, помсту та нерозуміння. Потрібно встигнути пробачити, сказати головне

Батько Ірини був старший мами на п’ятнадцять років. Одягався він строго, навіть старомодно. Завжди носив штани, сорочку, піджак чи джемпер.

Читати далі

Андрій з сином повернувся додому. – Кохана, ми вдома! – одразу вигукнув чоловік до дружини. Але Оля не відповідала. – Біжи на подвір’ї пограйся, а я знайду нашу маму, – сказав Андрій до сина. Миколка побіг у двір гратися, а чоловік пішов на кухню. – Ти чому не відповідаєш? – запитав він у дружини. Оля мовчки сиділа за столом і уважно дивилася на якийсь чайник. – Оля, щось сталося? – захвилювався Андрій. – А ти сам подивися! – раптом сказала дружина і простягнула чоловіку чайник. Андрій заглянув в середину і застиг від побаченого

Багато років тому восьмирічна Оля із молодшою сестричкою Вірою пішли на річку купатися. Вірі було три роки. Жили в селі,

Читати далі

– Щось я засиділася в місті! – заявила невістці Марії і сину Віктору Ніна Євгенівна. – Хочу покататися! Візьміть мене з собою на нашу дачу… Серце Марії пішло в п’яти. Вона не знала, що робити! А все тому, що на дачі зовсім не було врожаю! Хоча свекрусі вони говорили зовсім протилежне… Марія з Віктором сиділи за столом і нервово перезиралися. Вони так і не могли придумати, як викрутитись із ситуації. Свекруха збиралася на дачу. Їх обман мав розкритися вже завтра… – Вітю, що ми будемо робити? – запитала Марія. – Не знаю, – сказав Віктор. – Якось викрутимося… Аж тут раптом відкрилися двері і сталося несподіване

Оля вийшла заміж за Ігоря всього рік тому, але за цей час вона влилася в сім’ю чоловіка, хоч поки не

Читати далі

Коли діти були зовсім маленькі, Василь якось запитав Галину – мовляв, а що вона хотіла б отримати в подарунок на черговий день народження?

Зранку Василь згадав, що в його дружини завтра день народження. Довго думав, що їй подарувати, адже щиро вважав, що йому

Читати далі

Іван був сам удома кілька днів. Нарешті, одного дня, вже надвечір приїхала з роботи його мати. Жінка працювала провідницею і от тільки повернулася з додому. Вона прийняла душ і почала хазяйнувати на кухні. – Іване, давай іди в магазин! – гукнула мати сина. – У нас порожній холодильник! Бери гроші в комоді, і все купуй за списком, як завжди… Іван одягнувся, взяв рюкзак і підійшов до комода. Там верхній шухляді у них з матір’ю лежали гроші на харчування та проживання. Хлопець відкрив стару дерев’яну скриньку і застиг від здивування

Іван чекав на вокзалі електричку до свого містечка. Людей було не дуже багато, був буденний зимовий день. Ще перед посадкою

Читати далі

Коли чоловік сказав аби я збирала речі і звільнила квартиру його новій коханій, то я й слова не сказала, я не звикла йому перечити за ці тридцять років шлюбу і попросила лише кілька днів аби зібрати речі

– Добре, ми якраз з відпочинку приїдемо. Я радий, що ти ведеш себе цивілізовано, – сказав Матвій. Я лиш головою

Читати далі

А де твоє золото, мамо? Я ж добре пам’ятаю, що у тебе його багато було, – не встигла Людмила і привітатися зі мною, як відразу прошмигнула в кімнату, і стала ритися в шухлядах і тумбочках. – Яке золото, доню? – розгублено питаю я. – Твоє старе. У тебе ж були такі великі перстені з натуральним камінням, – уточнює Людмила і продовжує шукати щось у мене в антресолях, навіть табуретку з кухні принесла, щоб повище забратися. Пішла від мене Людмила дуже незадоволена. Вона хотіла продати моє золото, але їй не вийшло

– Мамо, а де твоє золото? Я ж добре пам’ятаю, що у тебе його багато було, – не встигла Людмила

Читати далі