В суботу зранку чоловік кудись поїхав, сказав, що у справах, а я сіла в автобус, і сама на ринок подалася. Якби я лише знала, чим мені обернеться та поїздка. І ось в суботу ходжу я по ринку, вибираю ту розсаду, бачу, мій чоловік поміж ряди ходить з якоюсь миловидною жіночкою, значно молодшою від нього, і дівчинкою, років 14-15. Поки я ще думала, що би це могло означати, одна фраза дитини “тату, глянь сюди…” вмить все розставила по своїх місцях. У мого чоловіка є інша жінка, і у них є спільна дитина

– Навіщо тобі та розсада? Ти ж з Італії приїхала, гроші у нас є, тож ми собі все купимо, –

Читати далі

Зоя з мамою приїхали в гості до дідуся та бабусі. У них Зоя була вперше в житті. Вони піднялися на поверх. Раптом двері в квартиру відкрилися і Зоя побачила високу строгу жінку. Мама взяла валізу і зайшла в квартиру. Зоя зайшла слідом. Вона вже здогадалася, що двері відкрила її бабуся… – Ну чого стоїш? – сказала бабуся не дуже привітно. – Проходь у кімнату. Зоя не ворухнулася. З кімнати вийшов високий сивий чоловік. – Це твій дідусь Іван, – сказала мама Зої. – Ось тут її речі, тут іграшки… – це вже звернулася вона до бабусі. – Розберемося, – сухо відповіла старенька. І тут раптом Зоя все зрозуміла!

Зоя з мамою приїхали в гості до дідуся та бабусі. У них Зоя була вперше в житті. Вони піднялися на

Читати далі

Петро виховував своїх дітей з такою ніжністю, що всі сусідки, які допомагали чим могли, не раз казали: «Та він кращий, ніж дехто з нас, жінок!». Робота у полі, худоба, город, школа – усе лягло на його плечі. Але діти ніколи не відчували браку любові. Після тяжкого дня він сідав увечері біля грубки й читав уголос казки. Або просто розповідав: – От був у мене батько. Твій дід Василь. Він умів слухати, хоч і говорив мало. А головне – руки його були як кора дерев: шершаві, але справжні. І я хоч трохи на нього схожий

– Оце молодець, аж не віриться, що таке буває – хвалили люди Петра. У селі Петра Савчука знали всі. Його

Читати далі

Обіцяли спальне місце, та їжу. Спальне місце я побачила. І навіть стало страшно: чим би матір годували? Ворогу б у коморі не постелила! Ще й на дитячій розкладачці

Ні, в коморі розкладачка не зберігалася. Вона стояла там у розкладеному вигляді, й гостинно чекала на мене. Клітка, два на

Читати далі

Так Костя і опинився в дитячому будинку. Родичі в нього, звісно, були, але чомусь ніхто з них не поспішав його прихистити

Костик сидів в інвалідному візку й дивився крізь запилене скло на вулицю. Йому не пощастило: вікно лікарняної палати виходило у

Читати далі

Катя прокинулася від дзвінка будильника. Швидко привела себе в порядок, вийшла на кухню, і взялася готувати сніданок. Відкрила холодильник. – Так… Не густо…Доведеться в магазин йти, – сказала сама до себе жінка. Вдягла джинси, футболку, закрутила гульку на голові, без макіяжу, вийшла із квартири. На сходовому майданчику стояла дівчина. – Катя? Привіт. Ніяк не наважуся натиснути на кнопку дзвінка… Я Юля…, – розгублено сказала гостя. – Вибачте, ми знайомі? – здивувалася Катя. Але Катерина навіть уявити не могла, навіщо прийшла ця дівчина.

Катя прокинулася від дзвінка будильника. Швидко привела себе в порядок, вийшла на кухню, і взялася готувати сніданок. Відкрила холодильник. –

Читати далі

Олена повернулася додому дуже пізно. Вона зайшла в коридор, втомлено сіла на пуфик і почала роззуватися. Почувши шурхіт, у коридор одразу ж прийшли її батьки. Вони зустріли Олену стривоженими очима. – Господи, Оленко, де ти була цілий день?! – здивовано запитала мати. А батько одразу ж поставив головне питання: – Доню, що це за брудний костюм лежить у ванній?! Чий він? Що тут сталося?! Ти кого приводила сьогодні додому? – Ох, краще не питайте… – загадково посміхнулася до батьків Олена. – Я маю сказати вам дещо важливе… Батьки дивилися на неї, не розуміючи, що відбувається

Калюжа була глибока… Олена зрозуміла це, тільки коли, не зменшуючи швидкості, промчала по ній на своєму авто, і добряче обхляпала

Читати далі

Олена шукала роботу. Вона відкрила інтернет і почала дивитися оголошення. Жінка зателефонувала по одному з номерів. Там була потрібна прибиральниця в будинок. Жіночий голос відповів: – Так, нам потрібна прибиральниця. Ви можете підійти? – Добре, зараз буду, – сказала Олена… Хазяйка особняка, приємна, молода жінка, запросила її увійти. Вона показувала їй будинок, розповідала, що робити… Олена дивилася на жінку і не могла зрозуміти, де вона її могла бачити? – Вибачте, а ми раніше не зустрічалися? – запитала Олена. – А ви мене не впізнали?! – раптом сказала та. Олена придивилась до неї й ахнула від несподіванки

Олена Федорівна, була головною бухгалтеркою. Вона прийшла на цю посаду у 28, пройшовши серйозний відбір. Вона дуже швидко піднялася кар’єрними

Читати далі

Андрій вирішив подзвонити своїй матері, яка жила з батьком у селі. До нього дійшли чутки, що батько занедужав. – Мамо, а як ваші справи, як здоров’я? – запитав Андрій у слухавку. Мама швидко й квапливо почала відповідати. – Та все добре, синку, ти не турбуйся! – сказала вона. – Батько трохи занедужав, але вже майже одужує! Вона намагалася говорити переконливо, але Андрій їй не повірив. – Мамо, правду кажи, не приховуй, знаю я тебе, – строго сказав він. І тут раптом мати не витримала і… Розплакалася… Андрій аж застиг від такого повороту подій.

Андрій вирішив подзвонити своїй матері, яка жила з батьком у селі. До нього дійшли чутки, що батько занедужав. – Мамо,

Читати далі

— Відпочивайте, я все сама зроблю. Що ви планували? Які салати і закуски? Такого нахабства Ганна Дмитрівна не очікувала і просто сіла на табуретку поруч зі столом і мовчки моргала. Надя була звичайнісінькою дівчиною. Зі звичайною зовнішністю: невисока, з русявим волоссям до плечей і пропорційною фігурою, ніяких довгих ніг або «гнучкого стану». Ті, молоді особи, що приходили знайомитися з батьками раніше, виглядали інакше. Надя відрізнялася від попередніх, які так явно підходили зовні їхньому синові, як думала мати

— Вона воду, в якій яйця варилися, в раковину вилила, ти уявляєш? – майже пошепки сказала мати Андрія, повернувшись до

Читати далі