У палату зайшла медсестра. – Що це ми тут за вогкість розвели? – суворо запитала вона, – дивись, а то дитину у своїх сльозах втопиш. Що за горе в тебе таке? Дівчинка народилася міцненька, здорова. У тебе молоко прибуло, годуй дитину і припини нервувати, а то молоко пропаде. Радій, що все добре. Маня ніби отямилася від слів суворої медсестри. Вона змахнула сльози, посміхнулася незрозуміло кому, малятку чи медсестрі і сказала: – А я радію. Просто, як подумаю, що моя крихітка повторить долю жінок усього нашого роду, мені стає її так шкода.
– Донечко моя, бідолашна, – ридала і голосила Маня над своєю новонародженою донькою, – заздалегідь знаю твою жіночу долю, крихітко
Читати далі