В суботу я приїхала до тата в село без попередження, і застала дуже неоднозначну картину – на нашому подвір’ї поралася якась незнайома жінка. Вона крутилася біля маминих троянд, а коли мене побачила, то неабияк знітилася. Батько вибіг із хати і поспішив пояснити ситуацію, але мені здається, що все не так просто, як він каже

В суботу я приїхала до тата в село без попередження, і застала дуже неоднозначну картину – на нашому подвір’ї поралася

Читати далі

В той день Валентина вирішила розібрати речі чоловіка. Місяць тому Дмитра не стало.. Раптом її увагу привернув лист. Було ясно – написав його чоловік. Після прочитаного Валя не довго думаючи побігла купувати квиток на поїзд

Гуляючи по ринку, Валентина, несподівано для себе, натрапила там на свою свекруху Ірину Петрівну. Та продавала розсаду, як раз за

Читати далі

Михайла відволік телефон. Він подивився на екран – дзвонила Юля. Михайло був неприємно здивoвaний. Вони ж домовилися з нею, що ці вихідні він проведе з Ганнусею і дітьми. Не відповісти він не міг… Михайло ще не знав, що сьогодні його життя повністю зміниться

Михайло сидів і спостерігав за своєю дружиною Ганнусею. Та поралася біля плити і попутно розповідала чоловікові про щось буденне. Михайло

Читати далі

Ганна Миколаївна пішла в дитячий садок забрати свого внука Олега. Він побачив бабусю, радісний побіг їй назустріч і вони пішли додому… Навпроти під’їзду на парковці стояв великий чорний джип. З нього вийшов якийсь чоловік і нерішуче підійшов до них. – Ви Ганна? – запитав він. – Вибачте, не знаю по-батькові. – Так… – здивовано пробурмотіла старенька. – Ганна Миколаївна я… – А це Олег, так? – запитав незнайомець, не відводячи погляду від хлопця. – Так, Олег! – сказала Ганна Миколаївна. – А ви хто взагалі такий і що вам треба? Ганна Миколаївна дивилася на чоловіка і нічого не розуміла

Ганна Миколаївна подивилася на годинник: – Уже п’ята година. Де внучка ходить? Знову нікому Олежика із садка забрати. Вона одягла

Читати далі

— Та нема таких слів, щоб розповісти, Ромо! Як переїхали, все життя перекинулося з ніг на голову. — То ж ви самі хотіли! Садиба, тиша, свобода, город… – Не вимовляй це слово вголос, – прошепотіла злякано мама. – Яке? Город? – Та тихо ти! Вони все чують. – Хто чує? — Овочі, Рома, культури ці безкультурні

— Алло, синку, ти повернувся з відрядження? — Вночі повернувся. Щось сталося? — Чи не міг би ти приїхати мене

Читати далі

Я своєму сину так і сказала, що не дозволю, щоб невістка в нього грошей на елементарні речі випрошувала. Ну що це за справи? Хіба так можна? Я прийшла до них якось в гості, а невістка в сльозах, бо син не дав їй гроші на памперси і на продукти, сказав, що зараз немає таких грошей. – Не маєш, то зароби, або позич! – кажу я йому. – Мені за тебе соромно

Я своєму сину так і сказала, що не дозволю, щоб невістка в нього грошей на елементарні речі випрошувала. Ну що

Читати далі

– Мені 57 років, але я ще працюю. Все по хазяйству на мені. Чоловік на пенсії вже сидить – не працює. Я тоді заслабла була трохи і тут чоловік приїжджає від брата із села і заявляє: – Приїдеш, навіть поїсти нічого! Лежиш? Вже курку зготувати і макарони відварити, невеликий труд!..

-Дочка мене не зрозуміла, син теж досить різко висловився, але я все одно вирішила: розлучаюся, набридло все, хоч те що

Читати далі

Марічка пішла до мами. Вона завжди йшла туди, коли було важко. Там не питали з порогу, хто винен, а просто наливали чаю й чекали, поки сама заговориш. Ольга Миколаївна, її мама, була з тих жінок, які мали велике терпіння. Зятя Степана вона прийняла спокійно. Без особливої радості, але й без упередження. Просто сказала: – Якщо любиш мою доньку, то йдеш до хати. Якщо ж хочеш себе показувати – двері в нас широкі

– От тільки не кажи, що знову йдеш до мами! – гаркнув Степан, кидаючи на стіл ключі. – І що,

Читати далі

— Пішов геть, — сказала Маргарита Іванівна. — І цю свою забери. Ніколи не думала, що в мене син такий негідник. А Тамару я не залишу, будь впевнений

Маргарита Іванівна з докором подивилася на сина, але нічого не сказала. – Мамо, це Ірина. Якщо ти не проти, ми

Читати далі