У палату зайшла медсестра. – Що це ми тут за вогкість розвели? – суворо запитала вона, – дивись, а то дитину у своїх сльозах втопиш. Що за горе в тебе таке? Дівчинка народилася міцненька, здорова. У тебе молоко прибуло, годуй дитину і припини нервувати, а то молоко пропаде. Радій, що все добре. Маня ніби отямилася від слів суворої медсестри. Вона змахнула сльози, посміхнулася незрозуміло кому, малятку чи медсестрі і сказала: – А я радію. Просто, як подумаю, що моя крихітка повторить долю жінок усього нашого роду, мені стає її так шкода.

– Донечко моя, бідолашна, – ридала і голосила Маня над своєю новонародженою донькою, – заздалегідь знаю твою жіночу долю, крихітко

Читати далі

Микита приїхав в село до бабусі. Ніна Михайлівна прямо аж розцвіла. А як же ж?! Онук коханий приїхав! Ніна Михайлівно накрила стіл. Старенька не знала, чим вже й пригостити гостя. – Ось Микиточко, я тобі тут і пиріжечків напекла, і борщику свіженького наварила! – крутилася біля Микити бабуся. – Все смачненьке, домашнє… Микита швидко поїв. Від добавки хлопець відмовився. – Слухай, бабусю, діло у мене до тебе важливе є, – раптом сказав онук. Микита дістав телефон, щось там набрав і показав Ніні Михайлівні екран. Старенька дивилася в телефон і не могла зрозуміти, що відбувається

Погода всі дні була сонячна, ні хмаринки, ні дощу. Треба було б радіти, але Ніна Михайлівна втомилася зовсім город поливати.

Читати далі

Якось я на вечерю наварила борщу, якраз свекруха прийшла і я їм з чоловіком насипала 2 тарілки, а сама пішла розвішувати прання. Тільки повернулася на кухню, як чоловік з порогу мені: – В борщ потрібно шматок сала класти, так мама завжди робила моя. Я здивувалася, бо ми разом багато років живемо, я ніколи того сала не клала і він зі смаком все їв. – Я не люблю жирного, ти ж знаєш, – пояснила сухо я. А коли у ванні була, чую свекруха чоловіка повчає: – Це все добре, але все має бути так, як скажеш ти

З Романом я живу вже 12 років у шлюбі, у нас з ним двоє діточок і я думала, що у

Читати далі

Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка. У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, хто коли копав картоплю, а хто скільки разів розлучався щось приховати неможливо. Саме тому, коли вдова Галина через два роки після того, як не стало чоловіка привела в дім нового чоловіка, всі мовчки шепотіли: «От і не вдержалась». Але вголос ніхто нічого не сказав – бо Галина була жінка працьовита, порядна, та ще й сама двох дітей ростила

– Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка.

Читати далі

Тамара отримала у спадок хату в селі. Вона вирішили зʼїздити туди з чоловіком Миколою. Наступного дня до них прийшов брат Тамари Михайло. Вона якраз накривала на стіл. – А мені сусід сказав, що ви приїхали, – почав з порога Михайло. – Ви назовсім сюди перебираєтесь? – Ми подумаємо, – відповіла Тамара. – Розповім своїм! – сказав брат. – Вони дуже зрадіють. А які в тебе запахи в хаті, ого-го! Пиріжки? Ну давай, пригощай! – Сідай, – сказала Тамара. – Суп будеш? – Буду, все буду! – потер руки Михайло. Після обіду він пішов, але надвечір сталося те, через що найбільше переживала Тамара

– Тамарочко, це ж так добре. Такий будинок! Що ми будемо робити? Переїжджати, чи як дачу залишимо. Я б переїхав.

Читати далі

Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку: добра половина літніх речей була їй замала. – Михайле, – покликала вона чоловіка. – Ти казав, що вам премію видали. – Так. А що? – відгукнувся чоловік. – Скинь трохи грошей, мені треба купити щось із літніх речей, – попросила вона. Михайло зайшов до спальні, подивився на дві купи одягу на ліжку. – Зрозуміло, – сказав він. – Я можу тобі дати гроші. Але не дам. – Чому? – здивувалася дружина. Але Віка навіть уявити не могла, як пояснить своє рішення чоловік.

Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку:

Читати далі

Микола цілими днями ходив за оголошеннями й шукав роботу. На жаль, йому нічого не виходило знайти… Якось Микола повертався з чергової співбесіди. Він підійшов до свого будинку і застиг від здивування. Микола побачив свою дружину Олену. Вона була вдягнена в гарну червону сукню, зробила собі макіяж… Несподівано до неї підʼїхав крутий чорний джип. За кермом сидів якийсь незнайомий чоловік. Він відкрив дверцята й Олена сіла в машину. Незнайомець поцілував її, і вони кудись поїхали! Микола дивився в слід джипу і не вірив своїм очам. Він не розумів, що відбувається

Миколу скоротили і він почав шукати роботу. Раптом десь в інтернеті він натрапив на одне відео. На ньому якась жінка,

Читати далі

Марина їхала маршруткою з ринку. Купила продукти, ще щось для дому. Було багато сумок, гаманець лежав у боковій кишені. Коли вона дісталася додому, Марина зрозуміла, що гаманець зник. Разом із усіма грошима, які вона якраз зняла з банківської картки. Жінці було дуже прикро, вона чекала дитину, попереду було багато витрат – коляска, колиска, одяг для малюка. І хоч чоловік намагався її заспокоїти, Марина знала – грошей на найближчий час обмаль. І якось так усе навалилось – і втома, і тривога, і сором за свою неуважність. Увечері наступного дня у двері постукали. – Олексій Іванович? – здивувалася Марина, коли побачила свекра

– Це ж треба, який неприємний чоловік, – думала Марина про свого майбутнього свекра. – Добре, що хоч Стас на

Читати далі