Оленка й Світлана були рідними сестрами, але такими різними, як день і ніч. Оленка – тиха, домашня, з дитинства любила готувати, поралась на городі, мріяла про весілля в сільській церкві, про дітей і господарство. А Світлана – метка, розумна, завжди тяглася до світу: читала книжки, вчилася, а потім першою в селі зібрала речі й подалася на заробітки в Польщу.

Оленка й Світлана були рідними сестрами, але такими різними, як день і ніч. Оленка – тиха, домашня, з дитинства любила

Читати далі

– Це що таке робиться? Тільки одружилися і вже на розлучення подають. – Мама Діми розповідала своїй подрузі. – Вона просто так пішла і подала заяву? – перепитувала всоте подруга. – Пішла та подала. Я не знаю як це можливо, – пояснювала жінка. Та все вона знає, звісно. Але Тамара не вважає, що її синок у чомусь винний. Це ж три місяці тому було

– Це що таке робиться? Тільки одружилися і вже на розлучення подають. Та як таке взагалі можливе? – Мама Діми

Читати далі

– Ноги її в моїй хаті не буде! – Крикнула Наталя Ігорівна в обличчя сина. – І дитину її я ніколи не визнаю, навіть, якщо ти її хоч тричі всиновиш…

– Ноги її в моїй хаті не буде! – Крикнула Наталя Ігорівна в обличчя сина. – І дитину її я

Читати далі

Григорій встав рано. Він поцілував свою кохану Катю, взяв рюкзак і вийшов з квартири. Катя швидко зібралася і пішла за ним. Вона хотіла прослідкувати куди так часто ходить Григорій і чи не має він коханки. Григорій пішов на зупинку і сів на автобус. Катя теж встигла непомітно заскочити в задні двері. Автобус привіз їх у дачне товариство. Григорій швидко зайшов на якесь подвірʼя. – Бач, як поспішає, зрадник! – подумала Катя. – Грицю! – раптом пролунав жіночий голос. – Ось значить хто розлучниця! Сусідка по дачі! – подумала Катя. Вона глянула, що ж там за жінка і очам своїм не повірила

– Може вам допомогти? – приємний чоловічий голос, порадував слух Каті, а сильні руки підхопили важку сумку, яку вона мало

Читати далі

Він раптом з кришталевою ясністю зрозумів, що всі його погрози, всі його аргументи, всі спроби звернутися до логіки були абсолютно безглузді. Вони не чули його. Вони не бачили його. Перед ними був не син і брат, а прикра перешкода, чоловік «цієї жінки», якого потрібно було переконати, зламати, повернути в «сім’ю». Це була остання фраза. Усередині Кирила щось клацнуло і завмерло. 

— Ось, милуйся. Результат інспекції. Кирило завмер на порозі вітальні, все ще стискаючи в руці ручку портфеля. Повітря в квартирі

Читати далі

Михайло приїхав своєю машиною в рідне село. Чоловік зупинився біля батьківського будинку. Вікна були закриті дошками. Хату безуспішно намагалися продати ось уже другий рік після того, як пішли в засвіти батьки Михайла… Чоловік відкрив двері в хату і одразу відчув запах вогкості. – Ох ти ж, Господи… Ну, і справи тут… – промовив господар і раптом почув, що ззаду хтось є. – Із приїздом Михайле Михайловичу! От і повернувся ти у рідні краї… Надовго? – одразу ж поцікавився жіночий голос. Михайло здивовано обернувся, вже здогадуючись хто там такий прийшов

Михайло заїхав машиною в рідне село і зупинився біля батьківського будинку. Вікна були закриті дошками, будинок безуспішно намагалися продати ось

Читати далі

— Ну що, поїдеш до мами на дачу? — запитав мій благовірний, намагаючись зробити вигляд, ніби йому байдуже. Я на нього уважно подивилася. Занадто вже завзято він мене відмовляв останній тиждень. Але чим більше він намагався мене відмовити, тим дужче мені хотілося туди поїхати.

— Ну що, поїдеш до мами на дачу? — запитав мій благовірний, намагаючись зробити вигляд, ніби йому байдуже. Я на

Читати далі

Маріє, кинь мені 5000 – Борис без машини, як без рук”, – написала мама. Я ще не встигла відповісти, як прийшло друге повідомлення: “І не починай свою драму, просто перекажи

“Маріє, кинь мені 5000 – Борис без машини, як без рук”, – написала мама. Я ще не встигла відповісти, як

Читати далі