…Одружилися вони з Ігорем вісім років тому. У них була звичайна родина. Їхня донька Міла тільки нещодавно пішла до школи.
– Шановні гості, а чи не час господарям відпочити? – обурено сказала Лана, наче чайник, що скипів. – А що
Читати далі
Анастасія Петрівна цілий день крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні у гості приїде син з невісткою. Глянувши на годинник жінка захвилювалася. – Не встигаю! – зрозуміла вона і набрала номер доньки. – Юля, забіжи до мене! Ілля з Оксаною скоро будить, а я ще олів’є та оселедець під шубою не встигла зробити. Юля прибігла до матері. Подивилася на всю цю метушню і раптом сказала: – Мамо, можливо тобі це буде неприємно, але я повинна у тебе дещо запитати? – Питай, – усміхнулася Анастасія Петрівна. Але такого питання від доньки вона точно не чекала
Анастасія Петрівна другий день поспіль клопотала по господарству. Мила, чистила, протирала, варила… Сьогодні до них приїде в гості улюблений синочок
Читати далі
Чоловік був певен, що він мене ощасливив, одружившись зі мною, в кожній нашій суперечці аргументом було: «Де би ти зараз була, якби не я?». І у мене всі ці двадцять років підступно дрижали коліна, бо й справді, де б я була, сільська дівчина, не красуня і не розумниця? Але тепер я отримала відповідь на своє запитання
То був ранок суботи, звичайний ранок, такий і двадцять років ранків до того, чоловік невдоволено брязкав на кухні посудом, щоб
Читати далі
А за кілька місяців приїхав і тато малюка
Вони дружили з раннього дитинства: Віра та Марина. Дівчата завжди були не розлий вода, не могли ні дня прожити один
Читати далі
— Це треба ж якась красуня у Людки донька! І в кого вона така? Хоча, якщо переодягнути Людку, зробити зачіску та макіяж, то можна поставити її разом із красунями в один ряд. Але Люді хіба до вбрання? Адже вона з ранку до вечора у гумових чоботях, у хустці працює на фермі
— Це треба ж якась красуня у Людки донька! І в кого вона така? Хоча, якщо переодягнути Людку, зробити зачіску
Читати далі
Що Ніно, вирішила? Будеш святкувати свій ювілей? Якщо так, то на коли, ти нас попередь, щоб ми знали. Співробітниця і за сумісництвом багаторічна подруга по роботі Марія стала розпитувати Ніну, що вона планує робити на свій день народження. Ніна опустила голову, а потім відповіла, що вона ще не знає. – Ну як не знаєш? Залишилося всього кілька днів. Поквапся з прийняттям рішення. Каву будеш? – раптом перевела розмову Марія. – Буду, – з полегшенням відповіла Ніна
– Що Ніно, вирішила? Будеш святкувати свій ювілей? Якщо так, то на коли, ти нас попередь, щоб ми знали. Співробітниця
Читати далі
Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не приберуть, — сказав вiн з таким виглядом, нiби вручав менi Нобелiвську премiю за те, що я знову можу тримати в руках швабру
— То чого це ти стала? Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не
Читати далі
– Чоловік дзвонить, – Олена вибачилася перед колегам, відповіла на дзвінок. – Так?… Знову? – вигукнула вона. – Що цього разу? А без тебе твоя Юля не може картоплю викопати? Добре…Бувай… Олена поклала телефон і спробувала вдати, що нічого не сталося. Але колеги, одразу запідозрили недобре. – Що сталося? – запитала Наталя. – Нічого, – Олена не хотіла розповідати. – І все таки? – наполягла Інна. – У нас з Віктором були плани, а тепер він поїде до Юлі копати картоплю, – видихнула Олена. – Хто така Юля? – одночасно спитали колеги. І Олена все їм розповіла. Подруги вислухали її і застигли від почутого
– Ой, чоловік дзвонить, – Олена вибачилася перед колегам, посміхнулася і відповіла на дзвінок. – Так?… Знову? – Посмішка миттєво
Читати далі
Алла сиділа на лавці дуже засмучена. Щойно вона дізналася, що дуже заслабла. Жінка розуміла, що, можливо, ще нічого й не підтвердиться, та серце говорило про інше… А раптом? Ось через це «раптом» вона й переживала. Дочка студентка, син нещодавно одружився, чоловік… Хоча з ним стосунки й ніякі, та все одно. Що тепер скаржитися, сама такого обрала… – Алла?! Це ти, чи що?! – раптом почула вона чийсь голос. Від гучного вигуку Алла аж стрепенулася. Вона подивилася хто її кличе й застигла від несподіванки
Алла стрепенулась, почувши своє ім’я, і поспішила в кабінет лікаря. – Коли будуть готові аналізи? – запитала вона зі сльозами
Читати далі
— Ти думаєш, що слабка, бо потребуєш допомоги. А я думаю, що сильна — бо приймаєш її, — сказав Остап, коли дівчина, наче присоромлена, опускала очі додолу. — Чому ви мені допомагаєте? — Бо я бачу — ти не опустила рук. І ще… бо я давно сам. А з тобою поряд — відчуваю життя
Марта прокидалась о шостій. Не тому, що хотіла. А тому, що її трирічна донька Софійка вже тихенько стояла біля ліжка
Читати далі