— Не смій ніколи більше з’являтися в нашому житті, ненавиджу тебе!
— Тітонько Женю, вітаю! Це Ліда, Галинчина донька. Ви, мабуть, і не пам’ятаєте мене, — пролунав молодий голос у слухавці.
Читати далі
Ірина сиділа за святковим столом. Її подруга Люба відзначала річницю весілля з її чоловіком Віктором. Ірині було нудно і вона вийшла подихати свіжим повітрям. Тут же ж на ґанку з’явилася Люба зі своєю мамою. – Я відвезу маму додому, – сказала Люба. – Там мій Віктор з усім порається. Я скоро повернуся… Ірина попрощалася з подругою, зайшла всередину, взяла свою сумочку, плащ і швидко вийшла на вулицю. Ніхто й не помітив. Ірина повільно йшла по парку, як раптом почула позаду чийсь голос: – Ірино, зачекай мене! Вона обернулася й остовпіла від побаченого
Веселощі були в самому розпалі. Ірина сиділа за святковим столом і щосили робила вигляд, що їй зовсім не нудно, а
Читати далі
— Вибачте, це місце вільне? — почула вона приємний чоловічий голос. Юлія обернулася. Поруч стояв високий чоловік в елегантному сірому костюмі. Темне волосся акуратно укладене, сірі очі уважно дивляться на неї.
Юлія поправила піджак і окинула поглядом переповнену залу. Скрізь миготіли ділові костюми і серйозні обличчя. Вона звикла до таких заходів.
Читати далі
Барон подивився на нього з таким поблажливим розумінням, що Микола зніяковів. Було в цьому погляді щось мудре, чи що? Ближче до ночі його розбудив телефонний дзвінок. Кривицький, директор філії, повідомляв про зрив поставок. — Знаєте що? Давайте завтра о дев’ятій розберемо ситуацію. Спокійно, без нервів.
— Микола Андрійович, мій син у лікарні. Можна я сьогодні раніше? — А у мене квартальний звіт, — відрізав Микола,
Читати далі
Олексій підріс і став ще більше схожим на свого батька. У Зої серце завмирало, ніби повернулося в минуле. Та ж усмішка, фігура, ті ж пухнасті вії
Дзвінок відірвав Зою від вечері. Вона готувала собі рідко. Вранці задовольнялася чашкою кави, обідала на роботі в кафе, вечеряла склянкою
Читати далі
— Давай відкриємо бізнес. Я візьму на себе всі зобов’язання. Ти будеш як сир у маслі кататися! Потім вступиш куди завгодно, грошей вистачатиме, навіть на контракті вчитися. Ну що?
— Якісь дурниці. Навіщо тобі взагалі вступати? Зараз вища освіта ніякої ролі не відіграє. Чого ти ревеш?! — злобно кинув
Читати далі
– Борисе! – гукнула чоловіка Валентина, побачивши машину їхнього сина. – Андрій наш їде! – Невже згадав про батьків? – пробурмотів той. – Він із дівчиною! – ахнула мати. Валентина підбігла до сина з дівчиною. – Тебе як звуть, доню? – запитала вона. – Оля, – дівчина зніяковіла. – А мене тітка Валентина, – сказала жінка. – Ти проходь, проходь! З дому вийшов батько. Він одразу підійшов до Олі й радісно сказав: – Нарешті у нашого сина з’явилася хороша дівчина! Такого теплого прийому Ольга не очікувала. Вона уявляла невдоволені обличчя батьків. А ті раділи. Вони зайшли в хату і Оля застигла від побаченого
Андрій відвіз свою подругу додому і повернувся у свою квартиру. Він приготував яєчню з шинкою. Сівши за стіл, чоловік увімкнув
Читати далі
Весь вечір Олексій був похмурий і незадоволений. Наталка спробувала розговорити чоловіка, дізнатися, що сталося, але той тільки мовчав. Вранці терпіння Наталі закінчилося. – Ти скажеш, що сталося, чи ні? – не витримала вона. – Ходиш надутий, наче я перед тобою в чомусь винна. – Тобі скажеш, – пирхнув Олексій. – Знову сваритися почнеш. – Виходить, щось таки сталося, – важко зітхнула дружина. – Так, сталося! – вигукнув Олексій. – Це стосується моїх батьків! – Що з ними? Вони занедужали? – захвилювалася Наталя. – Ні, але.., – почав Олексій, зупинився, зібрався з думками і все розповів дружині. Наталя вислухала чоловіка і застигла від почутого
Весь вечір Олексій був похмурий і незадоволений. Наталка спробувала розговорити чоловіка, дізнатися, що сталося, але той тільки мовчав і клацав
Читати далі
– Мамо, там машина якась вантажна приїхала! – гукнув Тетяну її син Олег. – Водій нашу адресу назвав. Ти щось замовляла? – Та ні… – здивувалась Тетяна. – Скажи, що він помилився. Через кілька хвилин пролунав дзвінок телефону. Тетяна глянула на екран і скривилась. Дзвонила її свекруха Світлана Андріївна. Тетяна взяла слухавку. – Привіт, невісточко! – заспівала свекруха єлейним голоском. – Бачила, там машина приїхала? – Бачила, – здивовано відповіла Тетяна. – А що це? – Ти ворота відкривай і все дізнаєшся! – сказала свекруха. – І не тягни. Часу нема чекати тебе! Тетяна вийшла за ворота, глянула в машину і застигла від несподіванки
Світлана Андріївна розмовляла по телефону з дочкою. Вона тільки-но поховала сина, і перебувала в його будинку. Її дочка, сестра покійного,
Читати далі
Свекруха почала часто навідуватися до них, і кожне її відвідування все більше і більше бентежило Світлану.
— Ох, яка ж у вас чудова квартирка! — Зінаїда Михайлівна говорила це щоразу, коли приїжджала в гості до сина
Читати далі