Вільна Україна

– Мамо, можна я запитаю? – почав якось Андрій, уважно дивлячись на свою матір. – Питай, сину. Чого ж ні? – усміхнулася Галина Степанівна,

— Ні, коханий, ти їдеш, зараз я допоможу тобі зібрати твої речі, і ти залишиш мою квартиру. Хіба ти не

Волосся Людмила зберегла довге, густе, як осіння ніч. Вона звикла до своїх кіс, і не хотіла розлучатися навіть у шлюбі,

Сергій Петрович повільно вийшов із кабінету лікаря, ніби переступав невидиму межу між життям і тим, що від нього лишилося. В

У сім’ї Петряків народилися дочки з різницею у віці в два з половиною роки. Батьки раділи, особливо їхня мати Ганна,

Андрій, зціпивши зуби, натискав на педаль газу своєї двадцятитонної фури. «Тільки б він був живий, тільки б встиг», — мимоволі

П’ятнадцять років сімейного життя пролетіли, як мить, і Аліна, озираючись назад, дивувалася. – Коли встиг час відрахувати цей проміжок нашого

Рита була вже самостійною дівчиною, з освітою та гарною роботою. Жили вони з мамою у двокімнатній квартирі дружно та спокійно.

– Паша, мама прийде, п’ять тисяч їй віддай! – З якого переляку? – З того, що вона нам займала. –

Після школи Віра поїхала у велике місто, щоб продовжити навчання. Якось пішла з подругами в клуб і там познайомилася зі