Але ж я її люблю! Він іде на роботу, я Няшу забираю. Вона їсть, довго сидить на лотку, потім спить на моїх колінах. Ближче до вечора виношу її та все ретельно мию підлогу, ховаю лоток – раптом він помітить. Зрозуміє, що не послухалася і кине мене. А я так давно вже одна, без нього не зможу.
Кішку в під’їзді Ольга помітила одразу. Її важко було не помітити – вона була білою… Нещасна тварина тулилася до стін,
Читати далі