Без категорії 

Степан Андрійович ішов по сільській дорозі. – Нарешті я вдома, нарешті я там, де народився, там де поховані мої батьки і моя кохана дружина… – сказав він вголос. Чоловік відкрив хвіртку і зайшов до себе подвірʼя. Він довго порався із замком, але нічого не виходило. Степан Андрійович набрав номер доньки. – Ну чого тобі? – відповіла та. – Доню, я в свою хату не можу зайти… – сказав він. – Ключі нові де, чи замок розбирати? – Ти що?! – ахнула та. – Нічого розбирати не треба! Йди звідти. – Як іти, я ж тут живу?! – Степан Андрійович не розумів, що відбувається

admin

Степан Андрійович повільно йшов по звивистій сільській дорозі. Ноги змокли, та й верхній одяг теж. Невелика сумка з речами, здавалась

Читати далі
Без категорії 

«Як добре бути молодою, – подумала з ноткою заздрощів Олена, лежачи в ліжку. – У молодості тобі хлопці гукають під вікна, освідчуються в коханні, дарують квіти. Але щойно тобі за сорок п’ять… І хто вигадав, що сорок п’ять – це друга молодість?»

admin

Олено! – гукав зранку чоловічий голос під вікном. – Олено! «Як добре бути молодою, – подумала з ноткою заздрощів Олена,

Читати далі
Без категорії 

– Мамо, привіт як ти? – забігала Ірина до мами. – Та все добре! – Ми тут з Славком подумали, може, ти переїдеш до нас. – Ну добре, – Сказала вона, важко зітхнувши. Ірина зі Славком перевезли Ларису Іванівну до себе. Спочатку все було добре, а потім зять став все більше чіплятися

admin

– Мамо, привіт як ти? Ірина перед роботою часто забігала до мами. – Та все добре! – Ми тут з

Читати далі
Без категорії 

Марина взяла телефон і набрала номер матері. – Мамо, у твого внука Сашка день народження, ти ж пам’ятаєш? – запитала вона. – Звичайно памʼятаю! – відповіла Ольга Ігорівна. – Я хотіла запросити тебе, – продовжила Марина. – І… Миколу цього твого. Приходьте, пора нам познайомитися… Марині було незвично бачити маму з іншим чоловіком, а не з батьком. Слово взяв Микола. – Я бачу всі вже ситі і всіх кого треба, вже привітали, – підморгнув він маленькому імениннику. – Ми хотіли б з Олею запросити вас на нашу скромну урочистість. – Яку ще урочистість? – тихо ахнула Марина. Вона не розуміла, що відбувається

admin

Марина не одразу помітила, що мама повернулася з прогулянки якоїсь іншої – очі блищать, як у закоханої школярки, загадкова усмішка.

Читати далі
Без категорії 

Вірі було шістдесят шість, коли вона вирішила повертатися додому з Італії. Дорога була довгою, але в голові крутилися приємні думки: як вона нарешті виспиться у своїй постелі, як знову піде босоніж по росі в рідному селі, як візьме внуків за руки і поведе їх до ставка – туди, де вони колись разом купалися.

admin

Вірі було шістдесят шість, коли вона вирішила повертатися додому з Італії. Дорога була довгою, але в голові крутилися приємні думки:

Читати далі
Без категорії 

До Антоніни приїхали гості – дві доньки зі своїми чоловіками. Всі посідали за стіл. Дивиться Антоніна, а чоловік її Насті все ніяк не вгамується! Так і в’ється навколо дружини. То стілець їй поправить, то відсуне, і все турбується, чи зручно їй. – Ой, та заспокойся, Микольцю! – сказала Настя. – Сідай, місця всім вистачає… А сама з гордістю поглядає навкруги – он яка про неї турбота! Антоніна встала й пішла в літню кухню. Там у неї стояли вергуни – спеціально для дочок приготувала, вони обожнювали ці ласощі. А біля кухні жінка раптом так і стала від несподіваного видовища

admin

– Твоє це, звісно, діло, але не подобається він мені, – казала Антоніна Петрівна доньці. – От зовсім! – А

Читати далі