Без категорії 

Тамара Іванівна приїхала в гості до дочки й зятя. – Мамо, мені бігти треба, приготуй вечерю! – одразу заявила матері Інна. – Продукти в холодильнику. Тамара пішла на кухню. У мийці була гора посуду, плита була брудна. Вона прибрала. А що готувати? У холодильнику була ціла курка. У шафці – картопля й овочі. Невдовзі на плиті стояв борщ і плов. На столі стояв пиріг. Увечері всі поїли й розбіглися по кімнатах. – Завтра у всіх вихідний? – запитала Тамара дочку. – Так, – сказала та. – Нічого не плануйте, – попередила мати. – Мамо, що це означає?! – запитала Інна. – Скоро все дізнаєшся, – сказала Тамара Іванівна. Інна застигла від здивування.

admin

Тамара Іванівна приїхала в гості до дочки й зятя. – Мамо, мені бігти треба, приготуй вечерю! – одразу заявила матері

Читати далі
Без категорії 

Віктор приїхав додому. Він розповів матері, що придивився собі стару хату в селі і хоче її купити. Жінка замахала руками: – І куди ти поїдеш?! До міста пів години на мотоциклі. А робота? Щодня їздити? Ти ж старший у нас, тобі скоро сім’ю заводити. Сам же ж казав, що на весілля збираєш, щоб не соромно було перед друзями та ріднею, хоч нареченої поки що в тебе й немає. – Поки що нема, от і треба спочатку будинок купити. А працювати і там можна, – наполягав Віктор… Він таки купив будинок на відкладені за чотири роки роботи гроші. Мати глянула на будинок і руками сплеснула від побаченого.

admin

Віктор приїхав додому. Він розповів матері, що придивився собі стару хату в селі і хоче її купити. Жінка замахала руками:

Читати далі
Без категорії 

Світлана все життя вважала Надію своєю найкращою подругою. Їхнє знайомство почалося ще в першому класі. Після школи Світлана поїхала в Київ. Надя лишилася у райцентрі, поступила в медичний. Вони писали листи – справжні, на папері. А потім зʼявилися телефони, дзвінки раз на тиждень, а далі – життя, у кожної своє. Світлана вийшла заміж. Чоловік – столичний, серйозний, з поважної родини. Переїхали з чоловіком в інше місто, бо його по роботі відправили. Народилась донька, а потім життя покотилося вниз. Коли було особливо важко, і нестерпно, Світлана телефонувала Наді, це була єдина людина, якій вона довіряла

admin

Світлана все життя вважала Надію своєю найкращою подругою. Їхнє знайомство почалося ще в першому класі. Світлана сиділа на передостанній парті й

Читати далі
Без категорії 

– Треба подумати про квартиру побільше, – якось сказала Ольга чоловіку. – Навіщо? – не зрозумів Борис. – Через те, що нас скоро стане троє, – відповіла та. – Ти що, вагітна?! – якось недобре запитав Борис. – І коли ти збиралася мені про це сказати?! – Ось і говорю, – сказала Ольга. – Вибач, що не сказала раніше, не була певна. – Ну добре… – сказав Борис. – Несподівано це все просто… Якось Ольга стояла на балконі і чекала чоловіка. Він затримувався з роботи. До під’їзду під’їхала незнайома машина. Передні дверцята відчинилися, і з машини вийшов… Борис! – Чия це машина? – запитала Ольга, вийшовши чоловіку назустріч. – Як це чия? – здивувався Борис. Ольга дивилася на нього й не розуміла, що відбувається.

admin

– Треба подумати про квартиру побільше, – якось сказала Ольга чоловіку. – Навіщо? – не зрозумів Борис. – Через те,

Читати далі
Без категорії 

У Валі не стало чоловіка Василя. – Будинок в селі не кидай. Там моє дитинство пройшло і ми там жити починали. Може, син приїде… – сказав Василь і заплющив очі. Це були його останні слова… Син зайнявся поминками. Валентина ні про що й думати не могла, все валилося з рук. Жінка приїхала в село аж через рік. Вона відкрила хвіртку, зайшла на подвірʼя. Валя відкрила ворота і загнала свою машину. Треба було наводити порядок після року відсутності. – Сусідко, вітаю! – раптом почула вона чоловічий голос. – Паркан упав… Валентина застигла нічого не розуміючи…

admin

У Валі не стало чоловіка Василя. – Будинок в селі не кидай. Там моє дитинство пройшло і ми там жити

Читати далі
Без категорії 

– А чого це? Я вже говорила, що купую квартиру виключно для дочки й орієнтуватимуся у виборі тільки на те, щоб Лєрі було комфортно. Нічиї докази та пропозиції слухати не буду. Навіть твої, вибач, – відповіла вона. – А, ну зрозуміло! Як завжди, моя думка навіть не враховується! Я маю вже звикнути до такого ставлення в цьому будинку, – трохи ображено відповів Олег і одвернувся у бік вікна.

admin

– Олено, ми коли квартиру оформляти їдемо? Мені треба на роботі попередити, що візьму відгул, – гукнув Олег із ванної.

Читати далі
Без категорії 

Таня вийшла з старого автобуса. Взяла в обидві руки сумки і попрямувала до свого села. Але як тільки трохи відійшла, як xлинyв дощ. – Дівчино, сідай, підвезу, – вигyкнyв з кабіни вантажівки хлопець. Таня не чула, як він під’їхав. Вона не могла впізнати водія за струменями дощу. – “Якби ж він на 5 хвилин раніше приїхати”, – poздpaтoвaнo подумала вона

admin

Таня незграбно спустилася зі сходів старого автобуса. Від довгого сидіння ноги зaтeкли, одерев’яніли. Вуха тут же заклало від дзвінкої сільської

Читати далі
Без категорії 

– Оце людина… Людина з великої літери! – думала вона, витираючи сльози, що ринули з її очей.– Не для себе гроші збирав, і не на біленьку, а щоб тварин нещасних погодувати… – бурмотіла Віра Михайлівна. – Адже й сам такий же нещасний, а про інших думає насамперед.

admin

– Виженіть його звідси! Виженіть негайно! Йому тут не місце! – гнівно кричали покупці, показуючи пальцями на літнього чоловіка у

Читати далі
Без категорії 

На похоронах Олена стояла, не розуміючи, що сталося. Зате батько розумів точно і стояв, немов роздавлений горем. Олена була одна в своєму горі. -Сил більше немає… Не можу, поїду в Київ, поступлю там хоч куди небудь. Аби тільки не тут, не з ним. – скаржилася Олена подружці. – Я не можу, коли він так дивиться на мене, ніби я не його дочка… Ніби я винна, що мама захворіла…

admin

Олена осиротіла в вісімнадцять. Саме осиротіла. Тому як, недарма люди кажуть – без батька ще нічого, а ось без матері

Читати далі