Вільна Україна

Я їхала з медичного центру, сповнена радості. Щойно спеціалісти підтвердили: я при надії! Сім років ми з Тарасом мріяли про

– Ти в паспорт дивилася, на коли тобі вже заміж виходити? Ні, сестричко, я тебе не картаю, просто не хочу

– Постав на місце! Ти ціну бачила? – зашипів на дружину Василь. – Он, за акцією дешевше поруч коштує. Він

Ігор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню і побачив матір та батька. – Вечеряти будеш, – запитала мама. –

– Синку, з’їзди, будь ласка, до бабусиної квартири, там у мене дві квартирантки-студентки, дуже нахабні особи, особливо Свєтка, другу я

Марина наварила цілу каструлю зеленого борщу, пообідала і вирішила прогулятися. – Піду-но я в наш лісок пройдуся, – подумала вона.

Дзвінок у двері прорізав вечірню дрімоту квартири так різко, що я здригнулася. Олег, мій чоловік, завмер на півслові — його

Ліфт у нашому бізнес-центрі — це крихітна сцена, де щодня розігруються маленькі драми. Я керую невеликим івент-агентством на сьомому поверсі.

– Чоловіче, вам кого? – Тебе, доню, тебе. Дожилися, татка рідного не впізнаєш! Ну що, так і на порозі стоятимемо?

– Хто це? – Руслан обійняв свою дівчину, уважно розглядаючи фото на екрані ноутбука. – Твоя родичка? Ви чимось схожі.