Вільна Україна

Олена поверталася додому від коханця. Жінка глянула на годинник. – Ого, скоро північ! – подумала вона. – Мій Андрійко давно

У п’ятницю перед обідом у бухгалтерію зайшла усміхнена Римма Олексіївна. – Дівчатка, все – наказ підписаний, з понеділка я на

– Ой, Світланко, приїхала! Та моя ж ти хороша, онучко моя мила! Як добре, що не забуваєш мене, провідати заїжджаєш.

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління

– А чого приїжджала? Просто привітатись? – Наталка обвела поглядом кухню – жодних пакетів там із продуктами, чи ще чогось

Роман поїхав у село до своєї бабусі Валі. Заодно він привіз продукти з міста місцевим стареньким. У бабусі Роман поголився,

– Я втомилася! Чуєш, Антоне? Я більше не можу так жити! Ганна стояла посеред кухні у футболці з чужим логотипом

Віолетта застигла біля вікна, спостерігаючи, як на паркуванні Олег дбайливо поправляє шалик своїй дружині. Олена розсміялася у відповідь на щось,

Марина Юріївна була нашою начальницею. Моєю, зокрема. Завжди бездоганно вдягнена, з легким, ненав’язливим, але стійким ароматом дорогих парфумів. Строга, дуже

Ганна приготувала вечерю, і покликала чоловіка до столу. Через декілька секунд, на кухні з’явився Дмитро. – Ммм, як смачно пахне,