– Мамо, мені терміново треба 600 євро, – без привітання випалила Наталка.
– Тітко Марино, як ваше здоров’я? Наталка казала, ви знову в лікарні лежали? – почула я в слухавці голос Насті,
Читати далі– Тітко Марино, як ваше здоров’я? Наталка казала, ви знову в лікарні лежали? – почула я в слухавці голос Насті,
Читати даліРоман мовчки збирав речі і не звертав уваги на те, що дружина намагається його зупинити. Він більше не хотів жити
Читати даліНаталя відчинила двері, на порозі стояв Микола, щасливо посміхаючись. В руках він дбайливо тримав горщик із квіткою. – Це що?
Читати далі– Тобі що, важко дітей відвезти? Ну хворієш ти, але ж не без свідомості! У племінників за три дні змагання!
Читати далі– Ірина, доброго ранку, а ти що це раптом одна цього разу на дачу приїхала? – через невисоку огорожу Іра
Читати далі– Вона вимагає, щоб мати на себе кредит оформила, майже на мільйон, ти собі уявляєш? І ще стільки ж її
Читати далі– Мамо, ти не можеш ставити нас з ним на один рівень! – голос дочки звучав з неабияким обуренням. –
Читати даліКабріолет зупинився на курній сільській дорозі, якраз біля будинку Марини. Вона якраз полола на городі моркву. – О, завітала, вже!
Читати даліЯ сказала, щоб ноги сина і невістки в моїй квартирі після цього не було! Я ще й замки на днях
Читати даліМарина стояла на самому краю зупинки, чекала на автобус. Надворі була спека, а тут ще й важкі сумки в обидві
Читати далі