— Ви не подумайте, у нас є тато, він теж глухонімий, а я ні! Ми живемо добре, а скоро у мене сестричка буде, — хлопчик був гордий і щасливо дивився на маму, а вона на нього,

– Пам’ятаєш, минулої зміни у нас жінка була? Ну, кричала ще грубо — за що їй все це дістається. Брудно

Читати далі

На другий день стало ще гірше. Чоловік повернувся з пляжу засмаглий, задоволений, з запахом солоної води. Брат жваво розповідав, як його «хвиля кинула через голову». Діти пищали, сперечаючись, у кого мушля більша. А Анна? Анна стояла над каструлею, мішала суп. — Знаєш що, Анно, — чоловік сказав це тоном рішення, яке вже не можна оскаржити, — в кафе ми будемо ходити тільки ввечері. Посидимо, музику послухаємо. 

— Анно, ну що ти починаєш? — чоловік у дорозі вже вдвадцяте пояснював їй, що готель — це викинуті гроші.

Читати далі

З Валькою такими подругами ви були, що ти! Не розлий вода, а з чоловіком її не цуралася ти бути! Щось не боялася ти ні пересудів, ні пліток, а зараз що ж? Що ти раніше дітей не соромилася? Не боялася, що почують вони? Нехай знають діти, що мати в них така! А може й діти не мої, а Івана, га, Людко? Що мовчиш?

— Татку, та що ж ти робиш? А як же мама? Тобі її не шкода? А ми? Як же ми,

Читати далі

Ольга засиділася на роботі допізна. Вона вже майже закінчила всі справи, як раптом у двері її кабінету постукали. – Заходьте, – сказала жінка, не відволікаючись від монітора компʼютера. – Я тут бачив ваше оголошення на рахунок роботи, – сказав гість. – Ця вакансія ще на часі? – На часі, але ми взагалі-то жінок набираємо! – сказала Ольга. Жінка відволіклася від монітора і глянула на візитера. – Це ви?! – тільки й вигукнула вона. Ольга не вірила своїм очам

– Ні, таких послуг ми не надаємо! Зовсім не надаємо! Усього вам найкращого. Оля відклала телефон. – Що, знову мужики

Читати далі

– Ні, я думаю, сюди нікого приводити не треба, – відповів Сергій абсолютно серйозно, – будинок, це наша тиха гавань

Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги.

Читати далі

Вероніка намагалася не звертати уваги. Розмовляла з тими, хто був готовий розмовляти. Сміялася, коли було смішно. Їла канапе, бо була голодна. Випила міцного напою, бо захотілося. І тут Олега понесло…

— Ти мене ганьбиш! — прошипів Олег їй на вухо, стискаючи руку так, що точно залишиться слід. — Поводься пристойно!

Читати далі

– Все, Настю, між нами все скінчено! – заявив дружині Михайло. – Я хочу справжню родину, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони… Настя зібрала свої речі й поїхала у село. Там у неї була хата… Минуло два тижні. Настя вже звикла до села. Михайло не дзвонив і не писав. Тільки надійшло повідомлення про дату розлучення. Одного дня Настя пішла на прогулянку до озера. Коли жінка повернулася, то побачила біля хати… Машину Михайла! – А що це ми тут робимо?! – гукнула вона. Михайло застиг від несподіванки

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго

Читати далі

Син Віталій одружився з Тетяною два роки тому. Але у Тані вже була донька від першого шлюбу — Аня. Дівчинці зараз було дев’ять років. Надія Іванівна, звісно, не дуже раділа невістці з таким «приданим». Вона мріяла про онуків, але рідних. А це все ж таки чужа дитина.

— Мамусю, можна Анечка у тебе тиждень поживе? Нам із Танею треба поїхати в її рідне місто, оформити спадщину. Можливо,

Читати далі

-Думаєте мені самій приємно? Ні те, що Катруся сказала, та я, та мені ніхто в житті такого не казав! Я від дітей рідних такого не чула. Дякую, Катрусю

-Кать, це, – Толик м’явся, переступаючи з ноги на ногу, – загалом це… -Що? У сауну з чоловіками сходити хочеш?

Читати далі