– І знову мій тато виявився неправий. Першого разу, коли сказав, що толкового лікаря з мене не вийде. А вдруге, що ти зробиш усе, щоб утримати мене біля себе

Коваленко на килим до головного. Олена здивовано подивилася на старшу медсестру. До Степанича? Степанич або Ігор Степанович був завідувачем їхнього

Читати далі

У цій квартирі Уляна жила з народження. Мама стільки разів розповідала, як тато не спав майже три доби, щоб встигнути зробити ремонт у дитячій кімнаті до того часу, коли її випишуть із лікарні, що Уляні здавалося, ніби вона сама бачила все це.

У цій квартирі Уляна жила з народження. Мама стільки разів розповідала, як тато не спав майже три доби, щоб встигнути

Читати далі

– Ну а раптом він зміниться? Зрозуміє, до чого довело його ставлення, зрозуміє, що я не жартувала, коли говорила про розлучення, – не повертаючись, говорила Яна, і спина її тремтіла від схлипів

– Добрий день, скажіть, я можу здати це назад? – запитала Яна у продавця за прилавком, простягаючи велику свічку в

Читати далі

Вечеряти будеш? – запитала Ліля, коли чоловік увійшов у кухню і кинув ключі на полицю. – Не буду, – сухо відповів Андрій і пішов у ванну мити руки. – Але ж ти будеш голодний. – Та нічого, я в офісі перекусив, – відповів Андрій і втомлено потер очі, виходячи з ванної. Сказати, що Ліля засмутилася, це нічого не сказати. Їй хотілось сказати щось різке. Хотілось образитись. Вона щодня готувала, бігала між роботою і дитиною, придумувала, що б таке приготувати, щоб усім смакувало. А він навіть не пробував

– Вечеряти будеш? – запитала Ліля, коли чоловік увійшов у кухню і кинув ключі на полицю. – Не буду, –

Читати далі

-А ти куди йшла? Приїхала тільки? У нас село маленьке, я майже всіх знаю, а тебе не бачила, – питала Уляна Василівна незнайомку, яку зустріла в магазині. – Приїхала, ось з вокзалу тільки, вирішила зайти води купити. Тут жінка дістала папірець, розгорнула і прочитала: – Вулиця Свободи, будинок 17. Підкажіть де це? Уляна Василівна помітно захвилювалася. Їй стало жарко. Це була її адреса

Дбайливо складаючи в сумку розсипані по підлозі карамельки, Уляна Василівна висловлювала невдоволення: -Що ж це за пакети такі? Навіть жменю

Читати далі

— Прекрасно витримую! — сміялася Христина. — Ми один одного чудово розуміємо. Це ж діти, Вася, як на них злитися можна? У нас тут сімейний підряд утворився цілий і все завдяки нашим гостям. У тебе і роботи тепер толком немає: ти в суботу вранці приїжджаєш, а город политий і прополений, грядки чистенькі, ягоди зібрані, варення зварене і в банки закатане. Лежи та відпочивай собі!

— Лера, твоя дочка краде у нас гроші, — сказала невістці Христина. — Я особисто вчора її з моїм гаманцем

Читати далі

Таня не знала, що їй тепер робити. Обіцянку, яку вона дала батькові треба виконувати. Але як?! Ніякого хлопця у неї і близько не було… Тетяна дійшла до лавки на бульварі і сіла на неї. – Дівчино, а ви заміжня? – раптом пролунав збентежений чоловічий голос. – Виручіть мене, будь ласка, сьогодні ввечері… Таня не вірила своїм вухам. Як таке могло статися

Таня впіймала себе на думці, що поспішає додому. Надворі віяв холодний, пронизливий вітер. У затишних маленьких кафе за столиками сиділи

Читати далі

– Та забудь вже свого кота! Його немає. Він не пропаде, приб’ється до когось! Зате в тебе є онуки, цілих двоє! Займися ними, хоч якась користь від тебе буде, – кивнув у бік синів, Льошки і Павла, Микола…

Микола зайшов до кімнати, де, ховаючи обличчя в долонях, сиділа його мати Віра Іванівна… -Мамо, ну що таке?.. – Згадала

Читати далі

Я ніколи не любив свою дружину, хоч сотню разів їй про це казав. Її провини у тому не було – жили ми гарно. Вона ніколи не сварилася зі мною, не пиляла – була доброю і лагідною. Одна біда в стосунках – кохання не видно.

Я ніколи не любив свою дружину, хоч сотню разів їй про це казав. Її провини у тому не було –

Читати далі