Марія жила в тій хаті сама. Колись простора, тепер вона здавалася порожньою. Але це була її фортеця, її спогади – тут весілля справляли, тут чоловік робив стіни, тут діти бігали босі по подвір’ю. І ось щоночі вона лежала й думала: «Що з тією хатою буде, як мене не стане?»
Марія Петрівна мала дві найбільші цінності в житті: хату, яку з чоловіком збудували ще в молодості, і двох доньок –
Читати далі