Артем дуже засумував. А як же ж?! Хлопець закохався в Світлану, а та поїхала до себе в місто. І чи ще повернеться колись у село було невідомо… Хлопець майже не розмовляв з родичами. Він тільки допомагав по господарству батькові і мовчав. Батько теж почав хмуритися й хвилюватися. Дуже йому було шкода сина. Але одного разу бабуся Артема забігла в хату. – Артеме, у нас гості, став чайник! – вигукнула вона. – А з якого це часу я ставлю твоїм гостям чайник? – похмуро відповів онук, виходячи з кімнати на кухню. Він глянув хто прийшов і одразу побілів від побаченого

Артему, тридцятирічному хлопцю, не щастило з дівчатами. Всі його ровесники вже давно були одружені, мали дітей, у деяких сини навіть

Читати далі

Поки у чоловікової сестри не з’явилася донька, моя дочка мала дві бабусі. Мені не зрозуміти, як, практично миттєво, можна розлюбити внучку, яку п’ять років до цього любили

Поки у чоловікової сестри не з’явилася донька, моя дочка мала дві бабусі. Мені не зрозуміти, як, практично миттєво, можна розлюбити

Читати далі

Олена вийшла з душу, у махровому халаті, з намотаним на голові рушником. Настрій відмінний, вихідний, чоловік поїхав до батьків, син пішов гуляти. Зараз обід приготує, можливо, спече шарлотку. Дзвінок у двері. Подивилася у вічко – незнайома дівчина. Відчинила. – Олено? Здрастуйте. У мене до вас розмова, – одразу сказала гостя. – Здрастуйте. Так, я Олена. А хто ви? – запитала жінка. – Мене звуть Анжела. Я… Коротше нам потрібно поговорити! – зам’ялася дівчина. – Ну, проходьте…, – нерішуче сказала господиня, і пропустила гостю в квартиру. Але Олена навіть уявити не могла, про що прийшла говорити ця незнайомка.

Олена вийшла з душу, у махровому халаті, з намотаним на голові рушником. Настрій відмінний, вихідний, чоловік поїхав до батьків, син

Читати далі

— Ой, Марино, привіт. – Оля схопила відро з помідорами, наївно припускаючи, що господиня ділянки ще не підходила до лазні, і понеслася до себе. За хвилину повернулася. — А ми думали, вас не буде на вихідних, ти ж казала, що на виставу йдете в суботу, ось ми й затопили вашу лазню. — Так, топіть, хто ж проти, Олю. Ви ж запитуєте… — А ти чого приїхала? — Та ось, знаєш же, що в нас урожай крадуть

На дачу Марина цими вихідними і не збиралася. Але похапцем минулої неділі вона забула в будиночку книжку, а в книжці

Читати далі

Ганна набрала номер свого коханого Стаса. – Привіт, Стасе, – сказала вона у слухавку. – У мене тимчасові труднощі з грошима й роботою. Я зважилася прийняти твою пропозицію пожити разом. Заїдь за мною, а я поки що зберу речі… Ганна коротко змалювала свою життєву ситуацію, в повній впевненості, що Стас за нею примчить… Але той відповів не відразу. Ганні почулося, що поряд із ним пролунав жіночий голос. Вона жартома перепитала: – Ти що, не один? Ганна вирішила, що їй просто почулося, або це по телевізору йде якась мелодрама про кохання. Але Стас відповів зовсім не те, що вона очікувала…

Ганна набрала номер свого коханого Стаса. – Привіт, Стасе, – сказала вона у слухавку. – У мене тимчасові труднощі з

Читати далі

Олена йшла додому, як раптом застигла від здивування. Біля свого підʼїзду, на лавці, вона побачила… Свого знайомого Ігоря! – Ігор? – здивувалася дівчина, підходячи до нього. – Ти? Чому ти тут? А де твоя Наталя? Олена здивувалася, бо знайомі вони були тільки один день, а подруга Олени Наталя була коханою Ігоря. – Я один, – сказав той. – Я тепер один. Розумієш? Ми розлучилися. Я не міг їй брехати… – Про що – брехати? – не зрозуміла Олена. І тільки тут вона помітила у його руках згорток. Ігор перехопив її погляд і розгорнув папір. Олена ахнула від побаченого

Оленка відзначала своє повноліття у два етапи. Спочатку посиділи із рідними. А на наступне застілля, ввечері у неділю, були покликані

Читати далі

О, я тут і місце для диванчика знайшла, – раптом заявила мама, вказуючи на куток в кухні. Я не планувала ставити тут диван. У мене є ліжко в спальні, – розгублено кажу, ще не розуміючи, до чого мама клонить. – Ліжко для тебе. А де я спати буду? – каже мама. – Ти ж не думаєш, що я маючи доньку з такою гарною власною житлоплощею, залишуся жити з бабусею. То ж доню, ти мусиш маму прийняти до себе. Мама скривилася, а я просто не знала, що мені на це їй сказати

– Донечко, ти у мене велика молодець! Подумати тільки, ще й 30-ти років нема, а ти вже свою квартиру маєш!

Читати далі

Коли я взялася доглядати Петра Васильовича, то його донька одразу заявила, що тисяча гривень за вісім годин, то вже аж дуже багато

– Ви ж його не бавите щосекунди, як малу дитину! Приготували щось та нагодували і все, він сам телевізор дивиться.

Читати далі

Сьогодні у доньки Юлі та Романа день народження. Батько простяг Вірочці великий пакет із іграшкою, яку вона так хотіла. – Віра хотіла ще смартфон, ми з нею домовилися, що вона поки моїм старим користується, а потім ми купимо їй новий, – раптом сказав Роман Юлі. Ближче вечора прийшли гості, привітати іменинницю. Застілля пройшло швидко. Пізно ввечері всі розійшлися. Роман зайшов на кухню, де Юля мила посуд, до них забігла і Віра. – Тату, а який пароль на телефоні? – вигукнула дівчинка. Роман назвав пароль. Юля мимоволі почула його, і застигла на місці від почутого

– Розлучення можна було б уникнути, – мати Юлі схрестила руки перед собою. – Іноді краще й промовчати. – Мамо,

Читати далі