Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …

Валентина вимила посуд. Діти поїли та пішли робити уроки. Попереду вихідні, але завтра вони мають їхати з батьками на ковзанку,

Читати далі

Я народила сина, після декрету вийшла на роботу, і весь час працювала, ніколи у чоловіка на шиї не сиділа. До того ж, уся домашня робота була на мені. Добре, що хоч із свекрухою у мене склалися нормальні стосунки. Але вона часто хворіла, і я намагалася не переобтяжувати її роботою. З чоловіком наче теж все було добре, принаймні, спочатку. Але потім Валерій відчув себе господарем, і став качати права

– Я собі точно кращу знайду, а от що ти робитимеш тоді? – вкотре повторив мій чоловік. А мені від

Читати далі

Коли ввечері Вадим прийшов додому, Марта зустріла його мовчки. – Ось, – сказав він, поклавши купюри на стіл. – Вибач, я… мабуть, хотів щось для себе, а мав думати про нас. Вона мовчала кілька секунд. А потім повільно вийшла з кімнати. – У мене теж є для тебе подарунок. – Який? Марта вийшла з коробкою. У коробці – знайома пухнаста мордочка. – Малий?! – Вадим розгубився. – Але як

Коли Вадим і Марта нарешті переїхали у свою нову квартиру, вони були щасливі, як діти. Світлі стіни, нова кухня, запах

Читати далі

Наталки збиралася їхати в гості до батьків. Вони вже її зачекалися. Як тільки Наталя складе останній іспит, так одразу й поїде додому! За осінь жодного разу до батьків так і не вибралася… Наталя ходила з кошиком по супермаркету. Все навкруги сяяло гірляндами. Наталя шукала подарунки для мами з татом і для найкращої подруги Надії. Вона хотіла купити щось недороге, але симпатичне. Стипендію видали раніше, ось вона й вирішила витратитися… Наталя стояла і розглядала якусь мʼяку іграшку, як раптом хтось торкнувся її за рукав. Дівчина обернулася й застигла від несподіванки

Нелегко було Наталці вступити на навчання. А коли їй все вдалося, то її радості не було меж! Вдома, в маленькому

Читати далі

– Лідо, йдемо. Документи із собою? Зараз ми їдемо дивитись будинок, а потім підпишемо договір. Не сперечайся зі мною. – свекруха була дуже рішуча. – Половину оформляємо на тебе, другу на мене. Олег мою частину у спадок у будь-якому випадку отримає

– Лідо! Мама купує собі житло. Вона продала два будинки у селі, своїх батьків та батька, машину діда. – Купує?

Читати далі

Віталій приїхав на будівництво свого будинку. Чоловік вирішив перевірити, як ідуть роботи, поговорити з робітниками. Віталій вийшов з машини і подивився на будинок. Все основне вже було готове. Залишалося зробити внутрішнє оздоблення, і можна завозити меблі… – Віталію Андрійовичу! – раптом гукнув його один з робітників. – Учора приїжджала ваша дружина Наталя. Вона знову нам сварку влаштувала. Їй не подобається друга частина будинку. Сказала, що дверей там не повинно бути. Має бути стіна і все. Сказала все зробити і вам не казати. Віталій застиг від почутого

Віталій приїхав на будівництво свого будинку. Чоловік вирішив перевірити, як ідуть роботи, поговорити з робітниками. Віталій вийшов з машини і

Читати далі

Ірина повернулася додому. Вона була в гостях у сина в іншому місті. Жінка приїхала і якраз потрапила до подруги на реєстрацію шлюбу. У ресторані було замовлено столик на кілька друзів нареченого, плюс батьки Лізи і вона – Ірина. Син зводив її в магазин і купив у подарунок костюм бордового кольору. До нього дуже підійшло намисто і біла блузка. Гарно й зі смаком! Ліза була в захваті. І не лише вона… Друг нареченого теж задивився на елегантну красуню! Звали чоловіка Євгені. З дружиною був розлучений, мав дорослого сина… З того дня пройшло пів року, й Ірина зрозуміла несподіване

Спогади розбурхували душу Іллі: і добрі, і теплі, і сумні до сліз. Він знову приїхав у дім свого дитинства. Тут

Читати далі

Знаєш, Юро, вона тобі сестра, а я – дружина. І я вже більше не можу дивитися на те, як ти забираєш від наших дітей і несеш все Олені. Юрій і сам розумів, що дружина має рацію, але по-іншому вчинити не міг. Коли сестрі була потрібна допомога, він першим подавав свою руку, і так було завжди, ще з дитинства. – Юро, я не проти, щоб ти допомагав Олені. Але коли щоразу ти береш від нашого сімейного бюджету – це вже не підтримка. Це збитки для нас. – Я все розумію. Але я не можу інакше

– Знаєш, Юро, вона тобі сестра, а я – дружина. І я вже більше не можу дивитися на те, як

Читати далі

Віра повернулася додому з роботи, заглянула в спальню. Чоловік швидко збирав речі у валізу. – Що сталося? – здивувалася Віра. – Що сталося? Що сталося, питає вона! А сама не знаєш? – Віктор знімав з плічок сорочки. – Ти можеш толком пояснити? – округлила очі дружина. – Ні, це ти мені поясни, як ти могла так зробити? – Віктор без сил опустився на диван. – Я тебе не розумію! Ти про що? – Віра сіла поряд біля чоловіка. – Моя мама випадково проговорилася про ваш секрет, – несподівано сказав чоловік. – Про наш секрет?! Як вона могла! – тільки й сказала Віра

Сталося це тиждень тому. Віра прийшла з роботи, а чоловік швидко збирав речі. – Що сталося? – здивувалася Віра. –

Читати далі