Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку: добра половина літніх речей була їй замала. – Михайле, – покликала вона чоловіка. – Ти казав, що вам премію видали. – Так. А що? – відгукнувся чоловік. – Скинь трохи грошей, мені треба купити щось із літніх речей, – попросила вона. Михайло зайшов до спальні, подивився на дві купи одягу на ліжку. – Зрозуміло, – сказав він. – Я можу тобі дати гроші. Але не дам. – Чому? – здивувалася дружина. Але Віка навіть уявити не могла, як пояснить своє рішення чоловік.

Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку:

Читати далі

Микола цілими днями ходив за оголошеннями й шукав роботу. На жаль, йому нічого не виходило знайти… Якось Микола повертався з чергової співбесіди. Він підійшов до свого будинку і застиг від здивування. Микола побачив свою дружину Олену. Вона була вдягнена в гарну червону сукню, зробила собі макіяж… Несподівано до неї підʼїхав крутий чорний джип. За кермом сидів якийсь незнайомий чоловік. Він відкрив дверцята й Олена сіла в машину. Незнайомець поцілував її, і вони кудись поїхали! Микола дивився в слід джипу і не вірив своїм очам. Він не розумів, що відбувається

Миколу скоротили і він почав шукати роботу. Раптом десь в інтернеті він натрапив на одне відео. На ньому якась жінка,

Читати далі

Марина їхала маршруткою з ринку. Купила продукти, ще щось для дому. Було багато сумок, гаманець лежав у боковій кишені. Коли вона дісталася додому, Марина зрозуміла, що гаманець зник. Разом із усіма грошима, які вона якраз зняла з банківської картки. Жінці було дуже прикро, вона чекала дитину, попереду було багато витрат – коляска, колиска, одяг для малюка. І хоч чоловік намагався її заспокоїти, Марина знала – грошей на найближчий час обмаль. І якось так усе навалилось – і втома, і тривога, і сором за свою неуважність. Увечері наступного дня у двері постукали. – Олексій Іванович? – здивувалася Марина, коли побачила свекра

– Це ж треба, який неприємний чоловік, – думала Марина про свого майбутнього свекра. – Добре, що хоч Стас на

Читати далі

Мало того, що чоловік пішов від мене, він ще й усі наші заощадження забрав. Я залишилася без даху над головою та без грошей. Ситуація ускладнювалася тим, що сама я не місцева, до того ж, сирота, бо батьків моїх рано не стало. Тому, після того, як чоловік кинув мене, я ні від кого не чекала допомоги, а просто не уявляла, як мені жити далі. Але одного разу в мої двері подзвонила свекруха

– Я приїхала по свою онучку, – заявила мені свекруха. Я дивлюся на неї, бо не розумію, чого вона в

Читати далі

Зате свекруха в той період винайшла фішку: на очах усього будинку вона ходила до нас із тарілкою. Одну тарілку супу могла нести, одну порцію другого. Тарілку в целофановий пакет загорне, навіть не в контейнер і тягне. Повільно йде, щоб усі розглянули: — Ось, синові поїсти несу. У них зараз грошей зовсім немає. Невістка ще якось їсть, а син собою жертвує, дружині годувальниці залишає, а самого вже вітром від голоду носить

На мій ювілей 25 років батьки зробили мені шикарний подарунок: вони подарували мені двокімнатну квартиру. Так, невелику і з поганеньким

Читати далі

— Чоловік її, красунчик, так? – дівчина закотила очі: – Мені б такого! Я б його з квартири не випускала. Ось як така одружила його на собі? Напевно по “зальоту”. Кажуть, він її все-таки кинув. Напевно, тому вона така. Ой, на тобі павук, – раптом скрикнула вона, я здригнулася і впустила папки

— От дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у

Читати далі

– Хто така Іваненко Ніна Григорівна?! Чому батько написав на неї заповіт?! – вирував Микита, який щойно повернувся від нотаріуса. – Їй відійшла більша частина нашого майна! – У якому сенсі? – його сестра Ніка миттю відклала телефон вбік. Дівчина трохи заслабла, тож на оголошенні заповіту присутня не була. – Що саме їй заповів батько? – здивовано запитала вона. – Квартиру, машину, бізнес! – вигукнув той. – Нам з тобою залишився тільки рахунок у банку. Не маленький, звісно, але все інше не наше. – Мамо, може, ти хоч щось поясниш?! – звернулася Ніка до матері. Та відвернулася до вікна, явно щось знаючи. Микита з Нікою не розуміли, що відбувається

– Хто така Іваненко Ніна Григорівна?! Чому батько написав заповіт на неї?! – вирував Микита, який повернувся з нотаріальної контори.

Читати далі