– Доню, важко тобі буде у них жити, – просто казала, не наголошувала, чому саме так думає, вона скоріше відчувала, що так буде.
«Де б ти була, якби не я», – ось так гордо завжди казав мені чоловік. Він чомусь вважав, що я
Читати далі
– Ігорю, ходи-но сюди, ти де?! – гукнув з другого поверху свого будинку Андрій Іванович. Ігор Петрович швидко піднявся на другий поверх. – Ви мене кликали, Андрію Івановичу? – запитав він. – Припини до мене так звертатися, скільки разів тобі говорив! – обурився власник будинку, літній, але міцний чоловік. Він стояв біля вікна й спостерігав за тим, що робилося внизу. – Що там знову таке? – запитав він. – Що це за машину розвантажують? – Так це ж мама ваша, Ніна Павлівна, все влаштувала! – сказав Ігор Петрович. – Що влаштувала? – Андрій Іванович здивовано дивився у вікно, не розуміючи, що відбувається
– Ігорю! Ігорю, ходи-но сюди, ти де?! – гукнув з другого поверху свого будинку Андрій Іванович. Ігор Петрович швидко піднявся
Читати далі
Коли дійшла черга ділити майно, Марія без роздумів все дочці віддала.
Марія Петрівна все життя прожила в одному селі на Полтавщині. Жила просто, працювала тяжко, як і всі сільські жінки: робота,
Читати далі
Олена раділа, як дитина. Дача була маленькою, але такою гарною: дерев’яна веранда, сад з яблунями, бузок біля хвіртки, а головне – тиша, птахи і свіже повітря. Вона давно мріяла про таке місце, де можна відпочити душею.
– Це ваш будинок, дочко. На тебе оформили, щоб мала свій куток. Будеш із чоловіком тут відпочивати, – лагідно сказала
Читати далі
Василь прокинувся рано, вийшлв на подвір’я, потягнувся, оглянув двір. – Ех, дощу вже треба! – видихнув він. – Нічого на городі рости не хоче! Треба знову підливати. Чоловік вже взявся розмотувати шланг для поливу, як раптом за парканом з’явилася Алла, сусідка. – Василю, привіт! Іди сюди, щось скажу, – гукнула вона. Василь підійшов. – Василю, у Миколи сьогодні день народження, він просив тебе запросити, прийдеш? – запитала вона. – Прийду! – погодився він, а сам здивувався адже з Миколою вони особливо не товаришували. Але Василь навіть уявити не міг, що насправді задумала його сусідка Алла
Василь прокинувся вранці і за звичкою сказав дружині: -Доброго ранку, кохана!. Точніше, сказав він це не дружині, а її фотографії
Читати далі
Люба купила в магазині хліба, ковбаски, сиру… Прихопила й трохи мʼясця – вдома капусточка є свіженька домашня, можна й голубців накрутити на вечерю. З важким пакетом у руках, жінка відкрила хвіртку і зайшла до себе на подвірʼя. – Якось тихо так, – подумала вона. – Зазвичай Ілля мій у дворі грається, а це не видно його… Люба відкрила вхідні двері, зайшла в хату й оторопіла. Раптом десь із кухні почулися якісь гучні звуки. Жінка залишила пакет на підлозі в коридорі й поспішила на звук. Люба зайшла на кухню й здивовано застигла на порозі
– Ох, Сашко, важко мені без тебе, – молода жінка стояла біля памʼятника чоловіка. Польовий вітер ворушив куточки її хустки.
Читати далі
Віра з донькою та сином, гостювала у батьків жінки, в селі. Її чоловік Олексій, залишився у місті. Через тиждень, після відʼїзду Віри, їй зателефонувала її старша сестра – Надя. – Віро, ой що я дізналася…, – одразу сказала Надія, як тільки Віра взяла слухавку. – Ти про що? – не зрозуміла жінка. – Я зараз у торговому центрі зустріла вашу сусідку – тітку Галину. Віро, ти не повіриш, що твій Олексій влаштував! – почала свою розповідь Надя. – В сенсі «влаштував»? Що він міг влаштувати? – здивувалася жінка. Але Віра навіть уявити не могла, яку несподівану новину, повідомить їй сестра.
Віра з донькою та сином, гостювала у батьків жінки, в селі. Її чоловік Олексій, залишився у місті. Через тиждень, після
Читати далі
В Галини не стало її коханого чоловіка Віталія… Після поминок у двері квартири раптом хтось постукав. Заплакана Галина здивовано пішла в коридор. Вона відкрила двері і застигла від несподіванки. На порозі стояв якийсь хлопець. В руках він тримав переноску з котом. – Здрастуйте, – привітався він. – У мене для вас тут посилка… Хлопець вручив їй переноску з котом. Галина незрозумілим поглядом подивилася на хлопця, який, тим часом, мовчки простягнув їй ще й якийсь конверт і пішов. Нічого не розуміючи, Галина розкрила конверт і аж присіла від побаченого
Галина прокинулася від того, що її кіт торкнувся холодним, вологим носом їй обличчя. Вона спробувала відсунутися від нього, але той
Читати далі
Ігор сидів на дивані, і щось розглядав в ноутбуці. В кімнату зайшла дружина. – Ігорю, хтось був у квартирі! – схвильовано сказала Леся, тримаючи в руках вазочку з цукерками. Чоловік відволікся від екрану. – У сенсі був? Ми ж разом вранці пішли, – сказав він. – Саме так! А цукерки, не на місці. Я точно пам’ятаю – три штуки було. Тепер дві, – пояснила Леся. – Лесю, ти серйозно? Через якісь цукерки мене відволікаєш? – невдоволено буркнув Ігор. – Ігорю, як ти не розумієш?! Хтось був у нашій квартирі! – вигукнула Леся, і раптом застигла від несподіваної здогадки.
Ігор сидів на дивані, і щось розглядав в ноутбуці. В кімнату зайшла дружина. – Ігорю, хтось був у квартирі! –
Читати далі
– Мамо, там якісь дядьки до нас приїхали, – син Марини Олежик прибіг до неї на кухню. – Вони дуже здивувалися, що ми тут разом з тобою живемо! Марина якраз варила борщ. Вона витерла руки кухонним рушником і здивовано глянула на свого сина. – Що там ще за дядька? – пробурмотіла жінка і вийшла на ґанок. – Доброго дня! – привіталась Марина з чоловіками. Вона не знала, хто вони такі. – Здрастуйте, – відповів один із чоловіків і здивовано глянув на Марину. – Вибачте, а що ви тут робите? Ви хто взагалі така? Марина застигла в дверях від несподіванки
На вечір почала збиратися гроза, а з обіду вже парило. Чорна хмара повільно насувалася, закриваючи сонце. Ось-ось зовсім потемніє й
Читати далі