– Наталко, я піду кущі обрізати, – сказав Наталії Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені заважатиме. Чоловік одягнув куртку, в’язану шапку, поклав телефон на стіл і пішов… Наталія Іванівна було задумалася, як раптом задзвенів телефон чоловіка. Номер був незнайомий. Не встигла вона відповісти, як тут же почула жіночий голос. – Ти чому вчора не приїхав і грошей не надіслав?! – галасувала в слухавку незнайомка. – Знову на дачу зі своєю поїхав? А твій син, що повинен у старих штанях до школи ходити?! Наталія Петрівна просто оторопіла від почутого

– Наталко, я на вулицю піду кущі й дерева обрізати, – сказав Наталі Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон

Читати далі

Бабусю, а чому Зелені свята? – питала Марічка трохи заспокоївшись. – Бо то день, коли Бог дихає на землю. Дух Святий сходить, як тихий вітер – і в душу, і в хату. І все оживає, – відповіла бабуся, гладячи дівчинку по голівці. – А я теж чула, як Він прийшов. Коли ти обійняла мене і сказала, що все буде добре. Марічка заснула, почуваючись захищеною в бабусиних турботливих обіймах. А Марія ще довго сиділа біля неї, молила Бога, щоб дав їй сил і здоровʼя, щоб допоміг їй цю дитину виростити

– Марічко, що сталося? Чому ти плачеш? – бабуся обійняла свою 8-річну онучку, яка разом з іншими дітьми повернулася з

Читати далі

У початковій школі класна керівниця була молода і симпатична. Він часто уявляв її своєю мамою. Вона б батькові теж сподобалася, але в школу його заманити не виходило

Макар ріс без мами. Скільки себе пам’ятав, вони жили з татом удвох. Іноді приїжджала бабуся, батькова мама. Вона натягнуто посміхалася

Читати далі

Алла не спала всю ніч, різні думки і думи лізли в голову. Вона навіть згадала своє перше заміжжя і знайомство зі свекрухою. Як вона ласкаво зустріла свою невістку, до опівночі говорили, як раділа, що син знайшов гарну дружину. Згадала першого чоловіка, якого дуже любила і жила з ним, як за кам’яною стіною. Вона мимоволі порівнювала ту свекруху і матір Іллі, яка відразу ж дала зрозуміти, що Алла з донькою тут небажані гості

Алла йшла по сільській дорозі взявши доньку за руку, а в іншій була невеличка валіза. Навіть не попрощавшись зранку з

Читати далі

– До речі, а ось і наш бізнесмен! – Звернулася дружина до коханки. – Доброго дня, Мишко! – А що ж ти приховував від нас, що такий багатий? Чому ж ми живемо на орендованій квартирі, га? І де моя няня та хатня робітниця? – Усміхнулася дружина

– Мишко, поїдьмо відпочинемо! Кудись до моря. Олеся замріяно подивилася у вікно, ніби уявляла шум прибою. А потім знову повернулася

Читати далі

Після весілля щаслива Марина переїхала жити до свекрухи. Її чоловік Юрко сказав, що він для них з Мариною на свою квартиру скоро заробить. Не минуло й місяця, як Юрко зазбирався на заробітки. – Хлопці кличуть мене працювати на будівництві, тут я великих грошей не зароблю, розумієш, кохана? – сказав він. – Збери мені речі, я через день їду! Юрко поцілував кохану дружину. Марина збирала речі чоловікові, а потім хотіла за куртку спитати, і вийшла в коридор. З кімнати свекрухи Інни Макарівни, чулися голоси – її і Юрка. Марина прислухалася й оторопіла від почутого

Заміж Маринка вискочила рано, їй лише дев’ятнадцять виповнилося. Мама Марини Олена Іванівна за пів року до весілля жартома запитала, коли

Читати далі

– Встигнете ще купити квартиру. Зрештою, вам же є, де жити, – заперечив у відповідь чоловік. – Мама буде дуже рада

Олег із задумливим і засмученим обличчям зустрів із роботи дружину. – Ти вже вдома? – розмотуючи шарф, усміхнулася дівчина. –

Читати далі

Через тиждень в лікарню приїхала перевірка з області. Головного лікаря викликали «нагору», перевіряли документи, кадрові призначення. Христину усунули тимчасово – виявилося, що її документи мали певні розбіжності. – Хтось поскаржився, – шепотілись у відділенні. – Але хто? Марина так і не зрозуміла, чому її призначили старшою медсестрою. Але всі працівники були цьому призначенню дуже раді і вважали, що це місце Марина отримала це місце заслужено. Отак життям відновлюється справедливість

Марина працювала в лікарні вже 12 років. Звичайна медсестра – акуратна, сумлінна, мовчазна. Люди її любили, пацієнти дякували, бо до

Читати далі

Михайле, як ти міг? Ти ж змінив усі замки, і я не можу в хату потрапити, – я телефонувала своєму чоловіку в надії, що це якась помилка. Приїхала я з Італії без попередження, на то була причина. Хотіла я на власні очі переконатися, чи правда те, що говорять люди про мого чоловіка. Але я аж ніяк не сподівалася, що не зможу зайти в будинок, зведений за мої заробітчанські гроші.  Стою я з валізами під дверима, які відчинити не можу, бо ключі не підходять через поміняні замки, і просто не розумію, що мені робити. Набрала я чоловіка. Михайло довго не брав слухавку, а потім таки я почула його – ало

– Михайле, як ти міг? Ти ж змінив усі замки, і я не можу в хату потрапити, – я телефонувала

Читати далі