Яна та Андрій під’їхали до свого нового будинку і залюбувалися ним. – Майже два роки ми його будували, але нарешті все готово! – сказав чоловік. – Так, аж не віриться, – мрійливо додала дружина. Андрій відчинив ворота, заїхав у двір і почав діставати речі з багажника. Сьогодні вони з Яною планували встановити карнизи та почепити штори у всіх кімнатах. Яна пройшла трохи вперед і раптом побачила, що хтось порається на їхній ділянці. Вона підійшла ближче, придивилася і аж рота відкрила від побаченого

Яна та Андрій під’їхали до свого нового будинку і залюбувалися ним. Майже два роки пішло на будівництво та упорядкування ділянки.

Читати далі

– Відмінна дівчина. Тепер зрозуміло, чому Льоня з нею одружився. І красива, і перспективна, і розумна! – сказала мати іменинника, свекруха Лери

– Одружився з колгоспницею. І куди наш Льоня тільки дивився?! – Вечір у кафе, де збиралися подружки з компанії друзів

Читати далі

Тетяна Андріївна навела вдома порядок. Настав час на стіл накривати. Вчора вона борщ зелений зварила, смакота! Раптом жінка почула з вулиці шалений галас. Вона аж ополоник із рук ледь не випустила! – Бабусю, дідусю, я тут дещо знайшов, ідіть швидше! – гукав їх з чоловіком онук Олег. Вони поспішили туди. – Діду, дивись, – Олежик тримав щось у руці. Але Тетяну Андріївну вразило інше. – Олежику, а коли ти встиг грядки перекопати? – ахнула вона. – Я старався, – сказав той. – Дивіться, що я знайшов! Дід глянув, що у внука в руці й очам своїм не повірив

Тетяна Андріївна поговорила з донькою, поклала мобільник і гукнула чоловікові: – Миколо, до нас онука хочуть привезти! Микола Петрович відволікся

Читати далі

– Ми тут із Вірою скоро на дачу до моєї подруги поїдемо. Якщо що, Наталко, май на увазі. Бабуся у тебе в квартирі вже звикла. Забереш її

– Донечко, привіт! – радісний голос матері по телефону одразу насторожив Наталю. Зазвичай мати телефонувала тільки тоді, коли їй була

Читати далі

Катерина Петрівна зранку вирішила сходити до сусіда по сіль. Двері у його будинку були не замкнені. Катерина зайшла на кухню і побачила Ігоря, який сидів за столом. Він спав, спершись на стіл і поклавши голову на руки. Пічка остигла. Катерина глянула на неї і ахнула. Раптом Ігор прокинувся і побачивши Петрівну, відвернувся

Катерина Петрівна вважала себе щасливою. Вона давно жила в невеликому селі, змолоду, як вийшла тут заміж. Тут і все її

Читати далі

П’ять років. П’ять років я живу в цій трикімнатній квартирі, де кожен сантиметр просякнутий присутністю Наталії Львівни. Де кожна річ має свою суворо визначену позицію, а будь-яке відхилення від встановленого порядку викликає бурю обурення.

Я дивлюся на унітаз і не можу повірити своїм очам. Там, у білосніжній керамічній чаші, плавають залишки моєї солянки –

Читати далі

Йому раптово перестало подобатися все, що раніше викликало захват. Та й список зауважень став ширшим. То дружина погано витерла пил, то не помила дзеркало у ванній, то забула вимести крихти з-під столу. Претензії чоловіка збільшувалися з кожним днем. Зоя навіть поскаржилася Вірі на чоловіка. — Та ти сама його розпестила! Він прийшов на все готове. По дому нічого не робить, зарплату тобі не віддає. Ти чому його утримуєш?

— Ні, коханий, ти їдеш, зараз я допоможу тобі зібрати твої речі, і ти залишиш мою квартиру. Хіба ти не

Читати далі

Марія забігла в будинок. – Готуєш, – спитала вона Оксану. – Михайло вареників просив. От і ліплю, – розкочуючи тісто, кивнула вона. – Ну ліпи. Він же голодний прийде. Нагулявшись на стороні, – єхидно сказала Марія. – Та кажи вже все, досить загадками говорити, – зітхнула Оксана. – Приходжу я у магазин. А там порожньо. Чую у підсобці шумок. Катерина хихоче і голос чоловічий – твого Михайла. Оксана відклала качалку вбік і аж присіла від почутого

У будинок забігла захекана Марія. Підійшла до відра з водою, випила кружку води та сіла на стілець. – Готуєш, –

Читати далі

Зіна прокинулася рано. Сьогодні треба дополоти город. Поснідавши вона взялася за справу. Закінчивши роботу, Зіна ледве вийшла з городу і, пішла на кухню. Глянувши на годинник, Зіна охнула: “Магазин закривається!”. Жінка з усіх ніг побігла в магазин. Вже біля магазину Зіна відчула легке нездужання – перед очима замиготіли зірочки. І раптом на Зіну подивився добрий, усміхнений ангел

Будучи жінкою «впертою», як говорили про неї в селі, Зіна ніколи не здавалася, і якщо вже ставила собі мету, то

Читати далі