— І не думай! — відрізала Ніна Василівна. — Там завтра будуть гості. Юля в спальні, ти в своїй дитячій. Все як завжди. «Як завжди» — ці слова відлунням відгукнулися в голові. Нічого вже не було «як завжди», але сперечатися з Ніною Василівною ніхто не наважився.

Юля нервово смикала ремінець сумки, стоячи в черзі на реєстрацію. До ювілею свекрухи — точніше, вже колишньої — залишалася доба,

Читати далі

Ніна вийшла на двір, прополоти клумбу. – Привіт, Ніно, – пролунав позаду знайомий голос. Жінка обернулася. Це був Віктор – її свекор, який виїхав у місто, коли свекрухи не стало. – Доброго дня, – прошепотіла Ніна, розгубившись від несподіванки. – Ви як тут? Звідки? – Додому приїхав. Приймете? – запитав чоловік. – Приймемо, – усміхнулася Ніна. – І з правнуком познайомимо. Проходьте. – Зачекай, Ніно, – раптом сказав свекор. – Я ж не просто так приїхав. Я маю тобі дещо розповісти! І Віктор все розповів невістці. Ніна вислухала його і аж ахнула від почутого

Шлюб Ніни та Віктора наробив у селі багато галасу. Одні обурювалися, засуджували, навіть не віталися з «молодятами» (їй – за

Читати далі

Роман мовчки збирав речі і не звертав уваги на те, що дружина намагається його зупинити. – Романе, ти добре подумав? – говорила Даша. – Так, – впевнено відповів чоловік. – А діти … як мені їм пояснити, що ти більше не житимеш з нами? – не заспокоювалася дружина. – Поясни їм, що це все через тебе! – вигукнув Роман. Даша хотіла щось заперечити, але чоловікові зателефонували і вона замовкла. Раптом, ненароком Роман ввімкнув гучний зв’язок на смартфоні. Даша почула всю розмову і застигла від почутого

Роман мовчки збирав речі і не звертав уваги на те, що дружина намагається його зупинити. Він більше не хотів жити

Читати далі

Микола сидів на кухні і про щось думав, глянув у вікно, побачив на підвіконні квітку, що трохи засохла, і, ніби знайшов, як почати розмову. – Думаєш, чому вона сохне? Тому що кохання наше пройшло, – раптом сказав чоловік до дружини. Наталя навіть не знайшла, що відповісти, тільки здивовано підняла брови. – Ти сама винна, не доглядала квітку, от і так сталося, – продовжив Микола. – А що сталося? – не розуміла Наталя. – Завтра я подам на розлучення, – несподівано сказав Микола. – Тобто ти розлучаєшся зі мною, через квітку? – Наталя аж розсміялася до сліз, не розуміючи, що вібувається

Наталя відчинила двері, на порозі стояв Микола, щасливо посміхаючись. В руках він дбайливо тримав горщик із квіткою. – Це що?

Читати далі

Ірина приїхала на дачу, її одразу зустріла сусідка Тоня. – Ірина, доброго ранку, а ти що це одна цього разу приїхала? – через невисоку огорожу спитала Антоніна. – А я розлучилася з Сергієм, – пояснила Ірина, і вирішила швидше закінчити цю розмову. – Вибач, давай іншим разом поговоримо справ багато! Ірина шдивко забігла в будинок. – Так, треба прибрати трохи, – вирішила вона і взялася за прибирання. Раптом Ірина почула якісь голоси, що долинали з вулиці. Жінка визирнула у вікно і застигла від побаченого

– Ірина, доброго ранку, а ти що це раптом одна цього разу на дачу приїхала? – через невисоку огорожу Іра

Читати далі

Марина полола на городі моркву. Раптом на сільській дорозі, якраз біля будинку Марини зупинився кабріолет. – О, завітала, вже! – подумала жінка. Марина вже приготувалася сваритися з коханкою свого чоловіка Михайла, але з машини вийшов якийсь незнайомець. – Хто це такий? – подумала Марина. – Це, мабуть, чоловік тієї коханки мого Михайла… – Здрастуйте, – сказав гість. – Привіт, – буркнула Марина. – Я тут думаю, що ж робити з нашими зрадниками, – сказав гість. – У мене до вас є одна чудова пропозиція… – Яка ще пропозиція? – Марина застигла від несподіванки, не розуміючи, що відбувається

Кабріолет зупинився на курній сільській дорозі, якраз біля будинку Марини. Вона якраз полола на городі моркву. – О, завітала, вже!

Читати далі