– Ми ж свої, чого соромитись? – Таня посміхнулася, знімаючи взуття. – А Андрій де, на рибалці? Ну, нічого, ми його зачекаємо. Нам у тебе добре.

Промені ранкового сонця пробивалися крізь штори, осяюючи обличчя Жанни. Сьогодні вона планувала провести день в тиші, насолоджуючись рідкісною можливістю побути

Читати далі

Микола отримав у спадок будинок діда. Найближчим вихідним він з дружиною Ларисою, та своєю матірʼю поїхали дивитися спадщину. – Ремонт звісно потрібен, але в цілому будинок хороший, – сказав Микола до дружини, оглянувши будинок. – Він чудовий! – відповіла Лариса. Все добре роздивившись сімʼя відправилася назад у місто. – Влітку почнемо ремонт робити? – запитав у дружини Микола. – Я туди більше ні ногою! – несподівано сказала Лариса. – Чому? Тобі ж все сподобалося, – запитав чоловік. – А це ти у своєї мами запитай! – уїдливо відповіла Лариса. – В сенсі у мами? – Микола здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Микола отримав у спадок будинок діда. Мати була з його батьком розлучена давно, а у діда Микола був єдиним онуком.

Читати далі

Не раз Назар кликав матір до себе в місто, особливо коли з’явилась у них власна квартира. Та хіба вона могла залишити дім, в якому пройшло все життя? Курей, кішку, яблуню перед вікном? Серце до землі прикипіло.

– Назарчику, а ви з Марічкою не могли б на вихідних заскочити? Картоплю треба викопати, город прибрати. Поки ще сонечко,

Читати далі

— І куди в нього тільки ті гроші діваються? Пенсія яка хороша, та ще й працює… І купує собі всяку дрібницю дешеву замість їжі. Їв би, як король, за ці гроші. А він… Може, в ігри які чи в карти грає? А що? Є ж підпільні клуби різні…

— І куди в нього тільки ті гроші діваються? Пенсія яка хороша, та ще й працює… І купує собі всяку

Читати далі

Спочатку все було гаразд. А потім вона почула плач сина, вистрибнула з ванни і, плутаючись у рукавах халата, побігла до сина. Син впав, телефон теж. Екран вщент.

Розкрилося все випадково. Алла ніколи не стежила за своїм чоловіком, не перевіряла його телефон і не стежила за рухом коштів

Читати далі

Поліна дивилася на людину, в якій була впевнена, як у кам’яній стіні, і не розуміла: чому вона кричить на неї, а не тримає за руку. Губи пересохли, голос застряг десь у горлі. Кирило, схоже, тільки смакував:

Коли Поліна повернулася з лікарні й, сівши на край дивана, видихнула: «У мене знайшли пухлину в грудях…», вона була готова

Читати далі

Тамарі у спадок від батьків дістався старий, але добротний будинок в селі, практично особняк. Вона з сином Іваном вирішила переїхати туди жити. Після зими будинок необхідно було впорядкувати. Мама й син взялися до справи. За тиждень вдалося зробити багато. Іван навчився рубати дрова, ремонтував паркан. Потім їм провели інтернет. Нова сільська школа міському Івану дуже сподобалася. Він із цікавістю спілкувався з однокласниками. За тиждень його навчання у селі, провідати нового учня прийшов класний керівник. – Кирило! – Тамара застигла від здивування, зустрівши гостя

Тамарі у спадок від батьків дістався старий, але добротний будинок, практично особняк. Сестра переконувала його продати. – Тамаро, будинку потрібен

Читати далі

Степан лежав у лікарні два тижні. Він вже відчував себе бадьоро, і мріяв про швидку виписку. Залишалося день-два, як йому пообіцяли… Зараз же, чоловік все ще стояв у лікарні в черзі по обід, і весело розглядав інших пацієнтів. Раптом його обличчя змінилося! Одна жінка, яка повільно йшла коридором, здалася Степану дуже знайомою… Настільки знайомою, що в нього аж серце защемило від неприємних спогадів. Йому дуже захотілося, щоб він помилився, але… Так, то була вона! Степан застиг від побаченого

Степан відлежався в кардіології 2 тижні. Він відчував себе досить бадьоро, і вже мріяв про швидку виписку. Залишалося день-два, як

Читати далі

– У цьому не можна! Ти чого ж не підготувалася? Начебто не маленька, мозок має бути. Гаразд, роздягайся, зараз наше, лікарняне, принесу.Десять років Віра не думала ні про що, окрім того, як заробити грошей на потреби сім’ї, як одягнути і взути дітей, як вивчити і поставити їх на ноги.

Віра тихенько пройшла повз палату. Час пізній, усі вже сплять. Сувора медсестра, невдоволено оглянувши простенький одяг Віри, грубувато сказала: –

Читати далі