Ліда виходила заміж за Миколу. Вона була красива й весела. Це ж головне свято у її житті! Веселощі тривали й на другий день весілля. Микола неабияк погуляв і його вклали спати. Ліда ж пішла до своїх батьків… Вранці молоді мали перебиратися у свій будинок, який дістався Миколі від діда. Знаходився він у сусідньому селі. Ремонт було зроблено ще до весілля, залишалося тільки перевезти речі. Мати допомагала Ліді. Ковдра, подушки, постільне, і навіть посуд. Мама називала це посагом. Микола з’явився вранці. Похмурий і невдоволений. Він допоміг перевезти речі дружини, а потім почалося несподіване

Ліда виходила заміж за найкращого, милого, веселого. Миколу. Його любили усі. Сім’я, друзі, дівчата. А вже Ліда жити без нього

Читати далі

Сашко з батьками перший раз поїхав у село до баби з дідом. Там ще були й гості – сестра батька зі своїми дітьми. Всі весело спілкувалися, Сашка дуже не розпитували, і він відчував себе у своїй тарілці. Хлопець швидко подружився з родичами. Бабуся нагодувала їх млинцями зі сметаною, чи медом – на вибір. У діда була своя невелика пасіка. Сашку дуже сподобалося в селі, а коли вони поверталися назад додому, він все думав: – У них я залишився б назавжди… Хлопець вже переживав, що його повернуть назад у дитбудинок. А ввечері сталося несподіване

У батьків Олександра було золоте весілля. Він приїхав здалеку зі своєю родиною – дружиною й донькою. Олександр служив в іншому

Читати далі

– Якщо вчора не прийшла, то вже сьогодні точно має бути! – бурмотіла Іра собі під ніс, весело спускаючись сходами в під’їзді.

– Якщо вчора не прийшла, то вже сьогодні точно має бути! – бурмотіла Іра собі під ніс, весело спускаючись сходами

Читати далі

– Іван Петрович, а вам не пора на пенсію? – запитав начальник свого сивого заступника. Здавалося, що після таких слів у кабінеті заступника мала виникнути незручна довга пауза, але все сталося зовсім навпаки. – Пора, Віктор Павлович! Настав час! – вигукнув радісний Іван Петрович, і одразу ж кинувся обіймати свого начальника. – Ну, що, тоді я пішов? – Куди? – Запитав приголомшений начальник

– Іван Петрович, а вам не пора на пенсію? – запитав раптом молодий начальник свого сивого заступника. Здавалося, що після

Читати далі

Усі сусіди обговорювали жінку – привела додому когось! Про доньку б маленьку подумала, балакали сусіди. Ще й мовчун, слова з нього не витягнеш. Значить, приховує щось. А Валя не слухала нікого. Наче розуміла, що це її останній шанс жіноче щастя своє знайти…

Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина.

Читати далі

Валя з чоловіком Миколою поїхали в гості до її бабусі Анастасії. Старенька зустріла молодих лежачи в ліжку. Побачивши улюблену правнучку з чоловіком, жінка втомлено посміхнулася, і тихенько сказала: – Прийшли… Валя радісно обійняла бабусю, поцілувала. А Микола тільки кивнув і ввічливо сказав: – Здрастуйте. – Ну, як у тебе справи, бабусю? – запитала Валя. – Ти чудово виглядаєш. Тебе нічого не турбує? – Заспокойся, нічого мене не турбує, – відповіла Анастасія. – Краще розказуйте, як ви з Миколою живете? – Добре живемо, – сказала Валя. – Ось прийшли дізнатися той твій секрет. – Який ще такий секрет?! – здивувалася старенька. Вона не розуміла, що відбувається

Валя цілу годину вмовляла свого чоловіка Миколу поїхати з нею відвідати свою прабабуся Анастасію. Але той вперто відмовлявся: – Валю,

Читати далі

Нещасна тварина тулилася до стін, батареї, злякано напружувалася, коли дівчина намагалася її погладити. Кішка була така кругленька, чиста, з такими наївними очима, що в Ольги не залишилося жодних сумнівів – кішка 100% домашня.

Кішку в під’їзді Ольга помітила одразу. Її важко було не помітити – вона була білою… Нещасна тварина тулилася до стін,

Читати далі

— Любаша, дивись, яка колоритна пенсіонерка! — Костя потягнув Любу за рукав. — Ось, поважаю таких! Бадьора, яскрава, жива!

— Любаша, дивись, яка колоритна пенсіонерка! — Костя потягнув Любу за рукав. — Ось, поважаю таких! Бадьора, яскрава, жива! Вулицею

Читати далі