Марина сиділа з друзями в кафе. Раптом задзвенів її телефон. Дзвонив чоловік. – Марино, ти де?! – схвильовано запитав Сашко. – Мені щойно мій друг Ігор дзвонив, сказав, що в нас нікого нема вдома! Ти дзвінка не чула, чи що?! Він же ж приїхав до нас в гості. Марина розгубилася. – Вибач, я не думала, що він так швидко приїде, – сказала вона. – Я буду вдома за пів години… За чверть години Марина була вже вдома. Ніякого друга вона не зустріла ні біля під’їзду, ні в будинку. Марина пішла додому, перевдягнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері. Марина відкрила і обімліла

Марина стояла перед дзеркалом із келихом улюбленого ігристого і з сумом дивилася на себе. Вона зробила ковток, відкинула назад волосся

Читати далі

Кіт їй дістався випадково, під час роздачі кошенят. Власне, їх усіх роздали, коли знайшли коробку на вулиці, і ось залишився кволий на вигляд (тоді ще худий), незрозумілого сіро-смугастого забарвлення, кошеня.

Вранці Арсеній, як завжди, поїхав на роботу. За традицією поцілував дружину, сказав, що буде ввечері, встиг погладити кота і вийшов.

Читати далі

Ще кілька місяців тому Іванка не уявляла себе в чужій країні. Вона варила борщі, ліпила вареники, відправляла сина до школи й вірила, що в її Сергієві – хоч і не надто романтичному, але доброму й надійному чоловікові – можна бути певною. Поки не побачила те фото. Її подруга, Світлана, показала їй світлину з якогось кафе в райцентрі. Там – Сергій. А навпроти – молода жінка, нафарбована, з усмішкою, яка не лишала сумнівів

Ще кілька місяців тому Іванка не уявляла себе в чужій країні. Вона варила борщі, ліпила вареники, відправляла сина до школи

Читати далі

Тринадцять років Олена була для свого чоловіка сонечком, котиком і пташкою, але одного дня, наче грім серед ясного неба, вона почула від нього, що стала схожою на сіру мишку

Тринадцять років Олена була для свого чоловіка сонечком, котиком і пташкою, але одного дня, наче грім серед ясного неба, вона

Читати далі

-Ну хто так тісто замішує? Муки, муки додай. Ох, Любка зовсім ти в місті розлінилась, – бурчала баба Галя, дивлячись, як дружина сина, ставить опару. -Михайле, тебе шо батько вчив? Колоти треба сучками вниз. Он пузяку відростив, піт струмком ллється, – сидячи на лавці, баба Галя вичитувала сина.

-Ну хто так тісто замішує? Муки, муки додай. Ох, Любка зовсім ти в місті розлінилась, нормальне тісто для пирога замісити

Читати далі

Сашко зустрів Ліду на краю лісу. Вона вже йшла додому. – Де це стільки ягід було? – запитав він. – Як завжди, – відповіла дівчина. – Ти ж знаєш наші місця. – Знаю, – кивнув Сашко. – Нехай вони завжди будуть нашими… – Ти про що? – здивувалася Ліда. – Загадковий ти якийсь… – Мій брат одружується! – сказав Сашко. – Так?! – ахнула Ліда. – Вітаю! Тобі теж пора. – А я твою бабусю вже про це запитав, – раптом сказав Сашко. – Вона не проти. Ліда засміялася. – А чого ти смієшся? – здивувався Сашко. – Ти що, моїй бабусі пропозицію зробив?! – дівчина не розуміла, що він таке каже

– Максимівно, забирай свого бешкетника. Навіщо ти його випустила? Сніг поклювати? – Про що ти, Олено? Я не випускала його.

Читати далі

– А я тільки на рік, – сказала Марія, сідаючи в автобус до Риму. – Всі так кажуть, – кинула зітхнувши сусідка по сидінню, – а лишаються надовго.

– А я тільки на рік, – сказала Марія, сідаючи в автобус до Риму. – Всі так кажуть, – кинула зітхнувши

Читати далі

У суботу ми з Богданом приймали майбутніх сватів. Я готувалась, як на іспит. Все вимила, начистила, наготувала усього. Але майбутня сваха сиділа за столом дуже стримана. Говорила ввічливо, але без іскри. А вже наступної суботи ми поїхали до них у гості – і тоді я все зрозуміла. Їхній дім, не дім – палац. Мені таке тільки в журналах траплялося бачити. Світлі просторі кімнати, дизайнерський інтер’єр, розкішний сад. Стіл ломився від наїдків, назви яких які я й вимовити не вміла. Я сиділа там, ніби зайва. Все виглядало красиво – тільки всередині щось стискалось. Ми з Богданом – ніби з іншої планети. Дивишся – дві пари батьків, а між нами – прірва. Але коли побачила, як Максим пригорнув Лесю, як лагідно дивиться на неї – трішки відпустило. Може, не все так страшно

Я неабияк хвилювалася, коли наша Леся – єдина донька – заявила, що виходить заміж. А тепер ще й майбутні свати

Читати далі

– Мама каже, що тато у лікарні, а він удома у тітки Свєти, – видала восьмирічна Поліна, розмішуючи ложкою кашу. Бабуся Галина Іванівна мало не випустила кухоль з чаєм

– Мама каже, що тато у лікарні, а він удома у тітки Свєти, – видала восьмирічна Поліна, розмішуючи ложкою кашу Бабуся

Читати далі

– У мене немає зараз грошей, Артеме! Були б – дав би! Ми з Інною все в будинок вкладаємо, самі ледве викручуємося! – Втомлено виправдовувався Влад. Його голос звучав м’яко, але в ньому відчувалася безвихідь, накопичена роками.

– Тоді поверни мені мою зарплату! Я сам вирішу, кому допомагати! – Закипів Влад. Тяжкі свинцеві хмари низько нависли над

Читати далі