«Луна! Та, хто мене врятувала. Та, хто навчила мене жити. Моє світло. Моя тінь. Моя душа».
– Тату… – ледве чутно прошепотіла Ліза, насилу повернувши голову, ніби навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним зусиллям.
Читати далі
Аліна з Андрієм сиділи на чолі столу. У них було весілля. Гуляння йшли на повну. Після весілля молодята поїхали у невелику весільну подорож, яку їм подарували батьки Аліни. Житло вони мали. Квартиру дівчині залишила бабуся. Маленька, зате своя. Район хороший, з ремонтом – для двох саме те… Молоді повернулися з подорожі. Андрій підійшов до дверей квартири, вставив ключ у замок і раптом зрозумів… Що двері закриті зсередини! В їхній квартирі явно хтось був! Андрій здивовано глянув на Аліну і подзвонив у дверний дзвінок. Двері відкрилися й молоді застигли від несподіванки
Аліна з Андрієм сиділи на чолі столу. У них було весілля. Гуляння йшли на повну. Аліна вже знала всіх родичів
Читати далі
Вона все рахувала: скільки відкладено на Андрія, скільки на Наталку, скільки ще треба, щоб купити квартиру, поставити котел, дати на сесію, оплатити репетитора, купити весільну сукню…
Леся працювала в Італії вже п’ятнадцять років. Колись поїхала “на рік-два”, щоб трохи підзаробити, а лишилася, бо діти росли, потребували
Читати далі
У подружжя все було добре.Обоє працювали, проводили багато часу разом, жили в двокімнатній квартирі, яку батьки з обох сторін вскладчину подарували їм на весілля.
— Та відпустіть ви, нарешті, Андрія! Скільки можна його мучити? — зло кинула незнайома дівчина, зробивши крок назустріч Вірі у
Читати далі
Ірина прийшла додому раніше. Вона хотіла відчинити двері, але не змогла – було закрито зсередини. Вона тихенько, бо раптом її чоловік Олексій вдома спить, пройшла через сарай в будинок, і застигла. В її ліжку лежала чоловікова сестра Оленка, з якимось незнайомцем
Ніяк Ірина не хотіла дружити зі своєю золовкою. Як тільки вона познайомилася з сім’єю свого майбутнього чоловіка і побачила цей
Читати далі
Наталя Петрівно, привіт. Це Яна, ваша майбутня невістка. Хочу зустрітись, поговорити. Коли і де вам буде зручно?
– Наталя Петрівно, привіт. Це Яна, ваша майбутня невістка. Хочу зустрітись, поговорити. Коли і де вам буде зручно? Наталя Петрівна
Читати далі
Олександра гуляла по подвірʼю. Минув вже рік, як її Андрійко був у нових батьків. – Олександра? – раптом почувся чоловічий голос. Перед нею стояв чоловік, тримаючи за руку Андрійка. – Ми можемо поговорити? – Звісно, – здивувалась вона. – Розумієте. Моя дружина нарешті в положенні. Словом… Жінка вже все зрозуміла: – Ні, ви цього не зробите! – Моя рідна дитина важливіша! – він віддав папери і швидко пішов до воріт
-Андрійку, збирайся, по тебе прийшли. Хлопчик підняв голову і глянув на Олександру Сергіївну з надією. Таке у них бувало –
Читати далі
– Катерино, ти вдома? – голосно гукнула Світлана, вийшовши з автобуса й прямуючи знайомою стежкою до сестриної хати.
– Катерино, ти вдома? – голосно гукнула Світлана, вийшовши з автобуса й прямуючи знайомою стежкою до сестриної хати. – А
Читати далі
– Кішка залишається. І грошей я більше давати не буду. На продукти, речі для сина і предмети першої необхідності, комуналку скидаємося. Решта – на особистий розсуд
– Мамо, там у двері дзвонять. Піцу, напевно, привезли… – семирічний син, Кирило, заглянув до Наталі. Та потягнулася до гаманця,
Читати далі
Єва приїхала до матері в село. Раптом хтось постукав у двері й Марина Павлівна побігла відчиняти. Оскільки собачка на вулиці не загавкав, значить, на подвірʼя зайшов хтось із знайомих. – Здрастуйте, налийте мені вашого борщу, – почувся жвавий голос незнайомки. – Ага, зараз, люба, давай свою каструльку, – єлейним голоском сказала Марина Павлівна і загриміла посудом. Єва ледве стрималася, щоб не вийти в коридор і подивитися на непрохану гостю, її прямо розпирало від цікавості. Незабаром мати повернулася. – Це кому ти там їжу роздаєш? – запитала дочка. Мати раптом зніяковіла. Єва не розуміла, що відбувається
Єва спеціально купила собі будиночок на сусідній від батьківського будинку ділянці. Вона любила тихі сільські вулички, де виросла. Жінка планувала
Читати далі