Люба з сином Миколкою підійшли до дверей квартири. Вони гостювали у матері Люби в селі от і повернулися додому в місто. Люба відкрила двері й вони зайшли у коридор. – Вікторе, ми приїхали! – гукнула вона з порога свого чоловіка. Зі спальні почувся шурхіт. В коридор вийшов заспаний Віктор. – Ти чого не попередила?! – вигукнув він. – Я не могла додзвонитися, написала повідомлення, – сказала Люба. – Ти його ж прочитав. А чого такий безлад? – Так тебе нема, що я сам прибиратиму?! – ахнув Віктор. В цей час двері спальні відкрилися і Люба остовпіла від побаченого
Останнім часом Любі не щастило. Обставини складалися не на її користь. Вона втратила хорошу роботу, тому що на її місце
Читати далі