Олена збирала доньку у дитячий садок, коли додому повернувся чоловік із нічної зміни. – Привіт. Вже у садок? – запитав Юрій, зайшовши в коридор. – Так, – відповіла дружина. – Доречі, поки не забула, кран потрібно у ванній полагодити. – Добре, я полагоджу. І ще хотів поговорити з тобою… – трохи розгублено сказав Юрій. – Що ще? – невдоволено спитала Олена. – Олено, я хочу розлучитися … – спокійно додав Юрій. – Що? – перепитала Олена, бо не одразу вникла у сенс почутого. – Розлучитися. Я. Хочу, – чітко повторив Юрій. – В сенсі розлучитися? Чому? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається.

Олена збирала доньку у дитячий садок, коли додому повернувся чоловік із нічної зміни. – Привіт. Вже у садок? – запитав

Читати далі

– Мама я все вирішила, – роздратовано відповіла Лариса. – Якщо він рідному батькові не потрібен, то з якого дива я повинна собою жертвувати. Я також хочу бути щасливою!

– Ларисо, доню, прошу тебе, не роби цього! – плакала Інна Петрівна. – Він же твій синок, твоя кровиночка! Ну

Читати далі

Старша сестра Віктора вискочила заміж у вісімнадцять років. За чотири роки шлюбу вона стала мамою двох дітей, а потім, так само поспішно, розлучилася з чоловіком і повернулася до матері. Тож до того, як Віктор переїхав до Лізи, їхня квартира була, так би мовити, дещо перенаселена.

У п’ятницю Ліза повернулася з роботи трохи раніше – нарешті всі справи було завершено, замовник проєкт схвалив та сплатив. Шеф

Читати далі

Яна мила тарілки, коли на кухню зайшов її чоловік Микола. – Яно, послухай мене уважно! – Микола відвів очі вбік, а Яна здивовано відклала тарілку. – У мене є інша жінка, і ми давно разом. – Ми завтра їдемо вдвох у відпустку, потім я заберу речі. Я починаю нове життя без тебе. Додому вже не повернуся! Яна остовпіла від почутого… Невдовзі Микола приїхав по речі. – Напевно Яна, готується до зустрічі, – думав він по дорозі. – Одягла гарну сукню, зробила макіяж і пиріг спекла. Чоловік відкрив двері в квартиру своїм ключем, і застиг від побаченого

Двадцять п’ять років сімейного життя – це час, коли двоє жили один для одного. І двадцять п’ять років не так

Читати далі

Галина забігла до продуктового на розі: купила торт та коробку цукерок і пішла на роботу. Жінка відкрила магазин, і стала за прилавок. Напарниць ще не було. Раптом брязнув дзвіночок на вході. Галина вигукнула: – Дівчата це ви?  Відповіддю їй стало мовчання. Жінка вийшла до торгової зали. Там, у гордій самоті тинявся, якийсь чоловік невизначеного віку

Настрій був чудовий. Галина Павлівна із задоволенням вдихнула свіже тепле повітря і навіть усміхнулася. А чого сумувати? Все добре, на

Читати далі

– Міло! Не Господь карає, а ми самі себе! Я давно тебе пробачила! За Божену не хвилюйся, не залишимо

В Івана і Дарини шлюб був вінчаний.У день вінчання, коли весільна процесія вже підходила до церкви, несподівано здійнялася літня шалена

Читати далі

Дружина Андрія почала поводитися дивно. Якось вона взяла й роздмухала сварку з нічого! Жінка почала звинувачути Андрія у всіх гріхах. То чашку не помив, то шкарпетки не там залишив. Їй, бачте, набридло прибирати за ним! І взагалі він не може заробити на машину. Андрій почав здогадуватися в чому справа. Що не заради нього вона стала раптом чепуритися, ходити в спортзал. І дружина пішла до іншого… А через рік Андрій прокинувся рано від дзвінка у двері. Він накинув халат і пішов у коридор. Чоловік відкрив двері й очі вирячив від побаченого

Темно-сіра хмара наповзала на білі хмари й сонце, немовби хтось невидимою рукою зафарбовував небо сірою фарбою. На лобове скло впали

Читати далі

Олексій з другом сиділи на кухні. – Ти в селі давно був? – запитав Сергій. – Давно. От, нарешті, надумав до мами з’їздити. – А Маринку свою пам’ятаєш? – продовжив Сергій. – Звісно. Недобре у нас вийшло! Ми ж кохали один одного. – Не стало Маринки. А син її сам залишився. Твій син, Олексію! Чоловік не вірив своїм вухам

Олексію наснилося рідне село. Він бачив себе маленьким, з гілочкою в руці. Хлопчик швидко біг по сільській вулиці, а біля

Читати далі