– Ми ж свої, чого соромитись? – Таня посміхнулася, знімаючи взуття. – А Андрій де, на рибалці? Ну, нічого, ми його зачекаємо. Нам у тебе добре.
Промені ранкового сонця пробивалися крізь штори, осяюючи обличчя Жанни. Сьогодні вона планувала провести день в тиші, насолоджуючись рідкісною можливістю побути
Читати далі