Люба з сином Миколкою підійшли до дверей квартири. Вони гостювали у матері Люби в селі от і повернулися додому в місто. Люба відкрила двері й вони зайшли у коридор. – Вікторе, ми приїхали! – гукнула вона з порога свого чоловіка. Зі спальні почувся шурхіт. В коридор вийшов заспаний Віктор. – Ти чого не попередила?! – вигукнув він. – Я не могла додзвонитися, написала повідомлення, – сказала Люба. – Ти його ж прочитав. А чого такий безлад? – Так тебе нема, що я сам прибиратиму?! – ахнув Віктор. В цей час двері спальні відкрилися і Люба остовпіла від побаченого

Останнім часом Любі не щастило. Обставини складалися не на її користь. Вона втратила хорошу роботу, тому що на її місце

Читати далі

Уляна гостювала у своєї подруги Аліни в селі. Вони пішли купатися на озеро і познайомилися там з молодими чоловіком Артемом і його дочкою Василинкою. Наступного дня вже на підході до озера Василина вже зустрічала Уляну. – Ого, ти прийшла, будеш зі мною купатися?! – весело запитала дівчинка. І тут Аліна побачила Артема і аж присвиснула. Він ніс їм лимонад і морозиво. – Здається хтось комусь сподобався! – промовила вона… Коли Уляна вже їхала в місто, Артем попросив її номер телефону. Вдома батьки Уляни були якимись загадковими. А через місяць мати сказала їй несподіване

– Олю, я повернувся! Уляна вдома? – Святослав Олегович поставив сумку в коридорі. – Олю, борщ є? Нагрій мені, часнику

Читати далі

Іване, я з тобою 30 років прожила, і не думала я, що ми станемо мірятися тим, чия мама більше нам допомогла, – кажу я своєму чоловікові, намагаючись пояснити, що це ми – сім’я, і про наш добробут в першу чергу треба дбати. Чоловік наполягає на тому, що ми разом маємо жити у його мами. Він навіть каже, що якщо я не погоджуся, то він зі мною розлучиться. – Ти ж сама розумієш, що моя мама нам допомогла більше, ніж твоя. Тому справедливо буде, якщо ми її доглядатимемо, – каже чоловік. – Напевно, ти вже забув, скільки добра зробила нам моя мама. Просто є речі, цінніші за гроші

– Іване, я з тобою 30 років прожила, і не думала я, що ми станемо мірятися тим, чия мама більше

Читати далі

– Он як, синку! Скажу один раз, тож слухай уважно! Я ще у своєму розумі, щоб приймати таку пропозицію. І, чесно кажучи, мені соромно, що ти наважився запропонувати мені це…

Ніна Андріївна зібрала у кошик свіжі огірки, помідори, цибулю, часник. Все своє вирощене з любов’ю на невеликій ділянці землі, яку

Читати далі

– Не бійся! В мене стаж водіння – п’ять років! – весело кричав чоловік, і тиснув на педаль газу. Еля вчепилася в ремінь безпеки, молячись лише про одне: зустріти дорогою співробітників поліції

– Ти пробач мені, Ель, але я ще молодий, здоровий мужик! Зі своїми потребами. – Віктор опустив очі в підлогу,

Читати далі

Дочці своїй я нічого не шкодувала, вона могла витрачати мої заробітчанські гроші на все, що їм було потрібно, але в межах розумного, звичайно. Та я сподівалася, що Тетяна розуміє, що я не можу бути вічно заробітчанкою, тому бережно відноситься до грошей. Так я думала, поки не приїхала додому і не побачила, що сховок пустий. Я хотіла дітям сина на Миколая зробити цінні подарунки, адже я їм ніколи нічого не давала. Заглянула у сховок, щоб взяти звідти гроші, і присіла від несподіванки, бо там було всього-навсього 500 євро

– Тут лише 500 євро. Донечко, а де гроші? Ти їх кудись переставила? – питаю я із здивуванням свою дочку.

Читати далі

– Я не жартую, Андрію! Якщо ти привезеш сюди дітей своєї сестри Лариси без моєї згоди, я одразу викликаю опіку! Прямо того ж дня! – Попередила дружина ошелешеного чоловіка

– Я не жартую, Андрію! Якщо ти привезеш сюди дітей своєї сестри Лариси без моєї згоди, я одразу викликаю опіку!

Читати далі